Звичайний друк Виконується верстка сторінок…
Папір A4, книжкова орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів, масштаб 100%. Сторінки йдуть підряд. Для двостороннього друку виберіть переворот по довгому краю.
1
И҆ ца́рь соломѡ́нъ бѣ̀ женолюби́въ, и҆ поѧ̀ жєны̀ чꙋжды̑ѧ, и҆ дще́рь фараѡ́ню, мѡаві̑тѧныни, а҆ммані̑тѧныни, и҆ а҆моррє́аныни,
1
И$ цр~ь соло'мон# бњ` любя` же'ны ѕњло, и^ поја%тъ же'ны чђждая. и^ дще'рь фараѓ'ню, моа^ви'тяныня, и^ а^м#мани'тяныня, и^ а^сљ=ряны'ня и^домњаны'ня, и^ хеџе'ѓныня. и^ а^меџены'ня.
2
ѿ ꙗ҆зы̑къ, и҆̀хже ѿречѐ гдⷭ҇ь сынѡ́мъ і҆и҃лєвымъ: не входи́те въ нѧ̀, и҆ ті́и да не вхо́дѧтъ въ ва́съ, да не ѿвратѧ́тъ дꙋ́шъ ва́шихъ в̾слѣ́дъ і҆́дѡлъ свои́хъ: къ тѣ̑мъ прилѣпи́сѧ соломѡ́нъ люби́ти,
2
эT ја^зы'къ, ја^коже заповњ'да г~ь сн~омъ і^и^л~евымъ не входи'ти в ня`. и^ тїи' да не вхо'дятъ въ ва'съ. и^ да не эTвратя'тъ дш~ъ ва'шихъ, въ слњ'дъ и%долъ и^хъ. и^ тXњ приложи'ся соло'моn люби'ти”
3
и҆ бы́ша є҆мꙋ̀ же́нъ нача́лныхъ се́дмь сѡ́тъ, и҆ подло́жницъ три́ста.
3
И$ бы'ста е^мђ же'ны нача'лныX. з~ соT” и^ подло'жниць, т~”
4
И҆ бы́сть въ вре́мѧ ста́рости соломѡ́ни, и҆ соврати́ша жєны̀ чꙋжді̑ѧ се́рдце є҆гѡ̀ в̾слѣ́дъ богѡ́въ и҆ны́хъ, и҆ не бѣ̀ се́рдце є҆гѡ̀ соверше́нно съ гдⷭ҇емъ бг҃омъ є҆гѡ̀, ꙗ҆́коже се́рдце даві́да ѻ҆тца̀ є҆гѡ̀,
4
И$ быs въ вре'мя ста'рости соло'моня. и^ съврати'ша же'ны чђж'дая срDце е^го въ слDњ бо'гъ и%ныхъ. не бњ` срDце е^го съ гм~ъ бм~ъ е^го, ја%коже срDце дв~да эTц~а е^го”
5
и҆ хожда́ше соломѡ́нъ в̾слѣ́дъ а҆ста́рта ме́рзости сїдѡ́нскїѧ и҆ в̾слѣ́дъ царѧ̀ и҆́хъ, і҆́дѡла сынѡ́въ а҆ммѡ́нихъ.
5
И$ хожда'ше соло'моn въ слњдъ а^стаrса и^ скве'рнаго сидо'ньскаго. и^ въ слњ'дъ цр~я и^хъ и%доловъ. сн~овъ а^м#мо'нь.
6
И҆ сотворѝ соломѡ́нъ лꙋка́вое пред̾ гдⷭ҇емъ: и҆ не хожда́ше в̾слѣ́дъ гдⷭ҇а, ꙗ҆́коже даві́дъ ѻ҆те́цъ є҆гѡ̀.
6
и^ сътвори` соло'моn лђка'вное преD гм~ъ. и^ не ходи` въ слњ'дъ г~а, ја^коже дв~дъ эTц~ъ е^го”
7
Тогда̀ созда̀ соломѡ́нъ высо́ко (ка́пище) хамѡ́сꙋ, і҆́дѡлꙋ мѡа́влю, и҆ царю̀ и҆́хъ, і҆́дѡлꙋ сынѡ́въ а҆ммѡ́нихъ, и҆ а҆ста́ртѣ, ме́рзости сїдѡ́нстѣй, на горѣ̀ ꙗ҆́же пред̾ і҆ерⷭ҇ли́момъ:
7
Тогда созда` соло'монъ высо'ко ка'пище и%дола моа'вля, и^ цр~я и^хъ и%долы сн~овъ а^м#мо'нь. и^ а^ста'ртђ скве'рнђю сидо'ньскђю на горњ` и^же преD і^ерsли'момъ”
8
и҆ та́кѡ сотворѝ всѣ̑мъ жена́мъ свои̑мъ чꙋжди̑мъ, ꙗ҆̀же кадѧ́хꙋ и҆ жрѧ́хꙋ і҆́дѡлѡмъ свои̑мъ.
8
И$ та'ко сътвори` всњмъ жена'мъ свои^мъ чђжи'мъ. ја%же закала'хђ и^ жря'хђ и%доломъ свои^мъ”
9
И҆ разгнѣ́васѧ гдⷭ҇ь на соломѡ́на, ꙗ҆́кѡ оу҆клонѝ се́рдце своѐ ѿ гдⷭ҇а бг҃а і҆и҃лева, и҆ ꙗ҆́вльшагѡсѧ є҆мꙋ̀ два́жды
9
И$ раз#гнњ'вася г~ь на соло'мона. ја%ко ё^клони` срDце свое` эT г~а б~а і^и^л~ева. ја%вльшагося е^мђ два'жды”
10
и҆ заповѣ́давшагѡ є҆мꙋ̀ два́жды ѡ҆ словесѝ се́мъ, весма̀ не ходи́ти є҆мꙋ̀ в̾слѣ́дъ богѡ́въ и҆нѣ́хъ, но храни́ти и҆ твори́ти ꙗ҆̀же заповѣ́да є҆мꙋ̀ гдⷭ҇ь бг҃ъ,
10
И$ заповњ'давшемђ е^мђ два'жды ѓ^ словеси` се'мъ прsно. ја%ко не ходи'ти е^мђ въ слњдъ бо'гъ и%нњх# и^ храни'ти и^ сътвори'ти ја%же заповњ'да е^мђ г~ь б~ъ”
11
и҆ речѐ гдⷭ҇ь къ соломѡ́нꙋ: поне́же бы́ша сїѧ̑ съ тобо́ю, и҆ не сохрани́лъ є҆сѝ за́повѣдїй мои́хъ и҆ повелѣ́нїй мои́хъ, ꙗ҆̀же заповѣ́дахъ тебѣ̀, раздира́ѧ раздерꙋ̀ ца́рство твоѐ и҆з̾ рꙋкꙋ̀ твоє́ю и҆ да́мъ є҆̀ рабꙋ̀ твоемꙋ̀:
11
И$ рече г~ь к# соло'монђ, поне'же бы'ша сї'и с тобо'ю. и^ не съхрани` за'повњдїи мои^хъ и^ повеле'нїи мои^хъ, и^миже заповњ'дахъ ти` и^ разве'ргъ разве'ргђ црsтвотвое` и^з рђ'кђ твое'ю. и^ да'мъ е& рабђ` твое^мђ”
12
ѻ҆ба́че во дни̑ твоѧ̑ не сотворю̀ си́хъ даві́да ра́ди ѻ҆тца̀ твоегѡ̀: ѿ рꙋки́ же сы́на твоегѡ̀ ѿимꙋ̀ є҆̀:
12
Во' дн~и же твоя` не сътворю` си'хъ дв~да ради эTц~а твое^го. эT рђкиy сн~овъ твои^хъ эTи^мђ`
13
то́кмѡ всегѡ̀ ца́рства не возмꙋ̀, ски́петръ є҆ди́нъ да́мъ сы́нꙋ твоемꙋ̀ даві́да ра́ди раба̀ моегѡ̀ и҆ і҆ерⷭ҇ли́ма ра́ди гра́да, є҆го́же и҆збра́хъ.
13
и&” То'кмо всего црsтва не прїимђ`. хорђгве' иже да'мъ сн~ђ твое^мђ дв~да ра'ди раба` мое^го. і^ерsли'ма ра'ди гра'да е^гоже и^збра'хъ”
14
И҆ воздви́же гдⷭ҇ь проти́вника на соломѡ́на а҆де́ра і҆дꙋме́анина ѿ сѣ́мене ца́рска во і҆дꙋме́и.
14
и^ вњздви'же г~ь стђжа'ю^щаго на соло'мона. и^ а^да'ра и^дђмњја^нина, эT сњмени цр~ьска въ и^дђме'и
15
И҆ бы́сть є҆гда̀ и҆скоренѝ даві́дъ є҆дѡ́ма, є҆гда̀ и҆́де і҆ѡа́въ воево́да вѡ́й погреба́ти побїє́нныѧ, и҆зсѣчѐ всѧ́къ мꙋ́жескъ по́лъ во і҆дꙋме́и:
15
И бы'сть е^гда и^скорени` дв~дъ е^до'ма. е^гда` и%де і^ѓ^а'въ вое^во'да, во'и погреба'ти ја%звенїи. і^ и^с#сњче вся'къ мђ'жескъ по'лъ въ и^дђмњи”
16
ꙗ҆́кѡ ше́сть мцⷭ҇ъ сѣдѧ́ше та́мѡ і҆ѡа́въ и҆ ве́сь і҆и҃ль во і҆дꙋме́и, до́ндеже и҆збѝ всѧ́къ мꙋ́жескъ по́лъ въ і҆дꙋме́и:
16
ЈА/ко ѕ~ мsцъ. сњде т^ђ і^ѓ^а'въ, и^ весь і^и^л~ь въ и^дђмњ'и. до'ндеже и^зби'ша вся'къ мђжескъ по'лъ въ и^дђмњ'и”
17
и҆ и҆збѣжѐ а҆де́ръ са́мъ и҆ всѝ мꙋ́жїе і҆дꙋме́йстїи ѿ ѻ҆трокѡ́въ ѻ҆тца̀ є҆гѡ̀ съ ни́мъ, и҆ внидо́ша во є҆гѵ́петъ: а҆де́ръ же бѧ́ше ѻ҆́трочищь ма́лъ.
17
И$ бњжа` а^да'ръ самъ и^ вс^и мђжи и^дђмњ'истїи. и^ ѓ'троки эTц~а е^го с ниM. а^да'дъ же бы'сть ѓ^тро'чищъ ма'лъ” И$ внидо'ша въ е^гљ=пет#.
18
И҆ воста́ша мꙋ́жїе и҆з̾ гра́да мадїа́мска, и҆ прїидо́ша въ фара́нъ, и҆ взѧ́ша мꙋже́й съ собо́ю и҆ прїидо́ша къ фараѡ́нꙋ царю̀ є҆гѵ́петскомꙋ. И҆ вни́де а҆де́ръ къ фараѡ́нꙋ, и҆ дадѐ є҆мꙋ̀ (ца́рь) до́мъ, и҆ пи́щꙋ ѡ҆предѣлѝ є҆мꙋ̀, и҆ зе́млю дадѐ є҆мꙋ̀.
18
и^ въста'ша мђжи гра'да мадїаMска. и^ прїидо'ша въ фара'нъ. и^ поја%ша мђжа съ собо'ю и^ прїидо'ша къ фараѓ'нђ цр~ю е^гљ=пет#скомђ. и^ вни'де а^да'ръ къ фараѓ'нђ. и^ да'сть е^мђ цр~ь до'мъ и^ ё^роk ја%ди. и^ зе'млю даде` е^мђ”
19
И҆ ѡ҆брѣ́те а҆де́ръ благода́ть пред̾ ѻ҆чи́ма фараѡ́нима ѕѣлѡ̀, и҆ дадѐ є҆мꙋ̀ въ женꙋ̀ сестрꙋ̀ жены̀ своеѧ̀, сестрꙋ̀ ѳекемі́ны бо́лшꙋю.
19
И$ ѓ^брњте` а^даr ра'дость преD ѓ^чи'ма фараѓ'нима ѕњло. и^ да'сть е^мђ женђ` сестрђ жены` свое'я сестрђ џекеми'ны старњ'ишђю”
20
И҆ родѝ є҆мꙋ̀ сестра̀ ѳекемі́ны а҆де́рꙋ ганива́ѳа сы́на своего̀, и҆ воскормѝ є҆го̀ ѳекемі́на посредѣ̀ сынѡ́въ фараѡ́нихъ, и҆ бѣ̀ ганива́ѳъ посредѣ̀ сынѡ́въ фараѡ́нихъ.
20
И$ роди` е^мђ сестра` џекеме'ина сн~а а^деръ ганава'џа. и^ въскорми` и& џекеми'на по'средњ сн~овъ фараѓ'нь. и^ б^њ ганива'џъ по'средњ сн~овъ фараѓ'нь”
21
И҆ а҆де́ръ оу҆слы́ша бо є҆гѵ́птѣ, ꙗ҆́кѡ оу҆́спе даві́дъ со ѻ҆тцы̑ свои́ми, и҆ ꙗ҆́кѡ оу҆́мре і҆ѡа́въ воево́да во́инствꙋ, и҆ речѐ а҆де́ръ къ фараѡ́нꙋ: ѿпꙋсти́ мѧ, да возвращꙋ́сѧ въ зе́млю мою̀.
21
И$ а^де'ръ слы'ша въ е^гљ=птњ ја%ко ё^спе` дв~дъ, съ эTц~ы свои'ми. і^ ја^ко ё%мре і^ѓ^а'въ вое^во'да старњ'ишинамъ. и^ рече а^де'ръ къ фараѓ'нђ. пђсти` м^я да ся възвращђ` въ зе'млю свою”
22
И҆ речѐ фараѡ́нъ а҆де́рꙋ: чи́мъ ты̀ не дово́ленъ є҆сѝ оу҆ менє̀; и҆ сѐ, ты̀ про́сишисѧ ѿитѝ въ зе́млю свою̀; И҆ речѐ є҆мꙋ̀ а҆де́ръ: ꙗ҆́кѡ ѿпꙋща́ѧ да ѿпꙋ́стиши мѧ̀. И҆ возврати́сѧ а҆де́ръ въ зе́млю свою̀.
22
И$ рече а^де'рови фараѓ'нъ. чт^о недово'ленъ е^си ё^ мене. и^ с^е ты` проси'шися в зе'млю свою. и^ рече е^мђ а^деr ја%ко эTпђща'я эTпђсти'ши м^я” И$ възврати'ся а^де'ръ в зе'млю свою.
23
И҆ воздви́же гдⷭ҇ь проти́вника соломѡ́нꙋ разѡ́на, сы́на є҆лїада́ева, и҆́же оу҆бѣжѐ ѿ а҆дадезе́ра царѧ̀ сꙋ́вска, господи́на своегѡ̀.
23
И$ въздви'же г~ь на соло'мона стђжа'ющаго. раздро'на сн~а е^лиде'кова. и^же и^збњжа` эT вараме'џы и^ а^драза'ра цр~я сђ'вска господи'на своеh
24
И҆ собра́шасѧ къ немꙋ̀ мꙋ́жїе, и҆ бѣ̀ воево́да полка̀ мѧте́жнагѡ, є҆гда̀ оу҆бива́ше ѧ҆̀ даві́дъ: и҆ и҆до́ша въ дама́скъ, и҆ сѣдо́ша въ не́мъ, и҆ воцари́шасѧ въ дама́сцѣ.
24
и^ събра'шася к немђ мђ'жи, и^ б^њ вое^во'да по'лкђ в#негда` побњжда'ше я& дв~дъ. и^ прїидо'ша в дама'скъ” и^ всели'шася в неM и^ воц~рися в# седо'кђ”
25
И҆ бѣ̀ стꙋжа́ѧ і҆и҃леви во всѧ̑ дни̑ соломѡ̑ни: сїѧ̑ ѕло́ба а҆де́ра: и҆ ѡ҆тѧгчѝ і҆и҃лѧ и҆ воцари́сѧ въ землѝ є҆дѡ́мстѣй.
25
И$ б^њ стђжа'я і^и^л~еви въ вс^я дн~и соло'моня. с^и ѕло'ба и^же сътвори` а^де'ръ. ѓ^тяQчи'ся на і^и^л~я. и^ црsтвова' же в земли` е^до'м#стњи.
26
И҆ і҆еровоа́мъ сы́нъ нава́товъ, є҆фра́ѳѧнинъ ѿ сарі́ры, сы́нъ жены̀ вдови́цы, ра́бъ соломѡ́новъ, и҆ воздви́же рꙋ́цѣ на царѧ̀ соломѡ́на.
26
и^ е^ровоа'м# сн~ъ нава'тоv и^ е^фра'џи, и^же эT сари'ра. сн~ъ жены` вдови'цы рабы` соло'мони. и^ сїи' възъдви'же рђцњ на цр~я соло'мона”
27
И҆ сїѧ̀ вина̀, ꙗ҆́кѡ воздви́же рꙋ́цѣ на царѧ̀ соломѡ́на: ца́рь соломѡ́нъ созида́ше краегра́дїе и҆ ѡ҆гражда́ше стѣно́ю гра́дъ даві́да ѻ҆тца̀ своегѡ̀:
27
И$ сїа вина` и^же въз#дви'же рђцњ на цр~я, внегда` цр~ь соло'монъ созда'лъ б^њ кра'и, и^ съвръши` пло'тоM. въ' градњ дв~да эTц~а свое^го.
28
і҆еровоа́мъ же человѣ́къ крѣ́покъ си́лою. И҆ ви́дѣ соломѡ́нъ ѻ҆́трока, ꙗ҆́кѡ мꙋ́жъ дѣ́лъ є҆́сть, и҆ поста́ви є҆го̀ над̾ бремена́ми до́мꙋ і҆ѡ́сифова.
28
и^ чл~къ б^њ е^ровоаM крњпокъ си'лою. и^ ви'дњ соло'моn ја%ко мђжъ ѓ%трок на дњ'ло е^сть, и^ поста'ви и& надо всњми строе'нїи до'мђ і^ѓ'сифова”
29
И҆ бы́сть во вре́мѧ ѻ҆́но, и҆ і҆еровоа́мъ и҆зы́де и҆з̾ і҆ерⷭ҇ли́ма, и҆ ѡ҆брѣ́те є҆го̀ а҆хі́а силѡні́тѧнинъ прⷪ҇ро́къ на пꙋтѝ, и҆ совратѝ є҆го̀ съ пꙋтѝ: и҆ бѣ̀ а҆хі́а ѡ҆блече́нъ въ ри́зꙋ но́вꙋ: и҆ (бѣ́ста) ѻ҆́ба є҆ди̑ны на по́ли.
29
И$ бы'сть во врњмя т^о. и^ е^ровоа'мъ и^зы'де и^зъ е^рsли'ма. и^ ѓ^брњте и&, а^хїя силонитяниn прoркъ на пђти`, и^ соврати и& с пђти`. и^ б^њ а^хїя ѓ^болченъ в# ри'зђ но'вђ. и^ бњста ѓ%ба е^ді'на на' поли”
30
И҆ взѧ̀ а҆хі́а за ри́зꙋ свою̀ но́вꙋю, ꙗ҆́же бѣ̀ на не́мъ, и҆ раздра̀ ю҆̀ на двана́десѧть жрє́бїй,
30
И$ взя` а^хїя за ри'зђ свою` но'вђю и^же б^њ на неM. и^ раздра и&, на в~і, жре'бїя”
31
и҆ речѐ і҆еровоа́мꙋ: прїимѝ себѣ̀ де́сѧть жрє́бїй, ꙗ҆́кѡ та́кѡ гл҃етъ гдⷭ҇ь бг҃ъ і҆и҃левъ: сѐ, а҆́зъ ѿторга́ю ца́рство и҆з̾ рꙋкѝ соломѡ́ни, и҆ да́мъ тѝ хорꙋ́гвїй де́сѧть:
31
И$ рече и^е^ровоа'мђ, прїими себњ, і~, жребїи ја%кота'ко гл~етъ г~ь і^и^л~евъ, с^е а%зъ эTи^мђ црsтво и^з рђки соло'моня, и^ даM ти хорђгвїи, і~”
32
и҆ двѣ̀ хорꙋ̑гви бꙋ́дꙋтъ є҆мꙋ̀, раба̀ ра́ди моегѡ̀ даві́да и҆ і҆ерⷭ҇ли́ма ра́ди гра́да, є҆го́же и҆збра́хъ себѣ̀ ѿ всѣ́хъ колѣ́нъ і҆и҃левыхъ,
32
А$ дв^њ хорђгви ѓ^ставлю е^мђ, раба` ра'ди мое^го давы'да, і^ерsли'ма ради града мое^го, и^же и^збрахъ себњ въ все'мъ колњ'нњ і^и^л~евњ”
33
зане́же ѡ҆ста́ви мѧ̀ и҆ поклони́сѧ а҆ста́ртѣ ме́рзости сїдѡ́нстѣй и҆ хамѡ́сꙋ и҆ кꙋмі́рѡмъ мѡа̑влимъ и҆ царю̀ и҆́хъ претыка́нїю сынѡ́въ а҆ммѡ́нихъ, и҆ не по́йде по пꙋтє́мъ мои̑мъ, є҆́же твори́ти оу҆гѡ́днаѧ предо мно́ю, ꙗ҆́коже даві́дъ ѻ҆те́цъ є҆гѡ̀:
33
Зане'же ѓ^стави м^я, и^ поклони'шася а^ста'ртђ сквръномђ сидо'нскђ, и^ хамо'сђ кђми'рђ моа'влю и^ цр~ю и^хъ на срамленїе сн~омъ а^м#монимъ” И$ не ходи'ша по пђтиX моиX, е^же творити ёDго'ная предо мно'ю, ја^коже и^ дв~дъ эTц~ъ е^го. сего ра'ди прилага'я приложђ` в#ся дн~и живота` е^го,
34
и҆ не ѿимꙋ̀ ца́рства всегѡ̀ ѿ рꙋкꙋ̀ є҆гѡ̀, поне́же защища́ѧ защищꙋ̀ є҆го̀ во всѧ̑ дни̑ живота̀ є҆гѡ̀, даві́да ра́ди раба̀ моегѡ̀, є҆го́же и҆збра́хъ, и҆́же сохранѝ за́пѡвѣди моѧ̑ и҆ ѡ҆правда̑нїѧ:
34
и^ не эTи^мђ` црsтва в#сего эT рђ'кђ е^го дв~да раd ра'ба моеh, е^го'же и^збраX”
35
и҆ ѿимꙋ̀ ца́рство ѿ рꙋкѝ сы́на є҆гѡ̀, и҆ да́мъ тѝ де́сѧть хорꙋ́гвїй,
35
И$ эTи^мђ црsтво эT рђки сн~а е^го, и^ даM ти, і~ хорђгви.
36
сы́нꙋ же є҆гѡ̀ да́мъ двѣ̀ хорꙋ̑гви, ꙗ҆́кѡ да бꙋ́детъ престо́лъ рабꙋ̀ моемꙋ̀ даві́дꙋ во всѧ̑ дни̑ предо мно́ю во і҆ерⷭ҇ли́мѣ гра́дѣ, є҆го́же и҆збра́хъ себѣ̀ на положе́нїе и҆́мени моемꙋ̀ та́мѡ:
36
сн~ови же е^го дамъ дв^њ хорђгвњ, ја%коже завњщаx рабђ` мое^мђ дв~дђ. во вс^я дн~и предо мно'ю въ і^ерsли'мњ градњ. е^гоже и^збрахъ на положе'нїе и%мени мое^мђ т^ђ”
37
и҆ прїимꙋ̀ тѧ̀, и҆ воцари́шисѧ, въ ни́хже жела́етъ дꙋша̀ твоѧ̀, и҆ ты̀ бꙋ́деши ца́рь над̾ і҆и҃лемъ:
37
И$ т^я прїимђ и^ црsтвђе'ши, ѓ^ ниXже жадаеT т^и дш~а. и^ т^ы бђ'деши цр~ь наD і^и^л~емъ”
38
и҆ бꙋ́детъ а҆́ще сохрани́ши всѧ̑, є҆ли̑ка заповѣ́даю тѝ, и҆ по́йдеши по пꙋтє́мъ мои̑мъ, и҆ сотвори́ши оу҆гѡ́днаѧ предо мно́ю, храни́ти за́пѡвѣди моѧ̑ и҆ повелѣ̑нїѧ моѧ̑, ꙗ҆́коже сотворѝ даві́дъ ра́бъ мо́й, и҆ бꙋ́дꙋ съ тобо́ю, и҆ сози́ждꙋ тѝ до́мъ вѣ́ренъ, ꙗ҆́коже созда́хъ даві́дꙋ, и҆ да́мъ тѝ і҆и҃лѧ:
38
И$ бђ'детъ а%ще съхрани'ши вс^е е^ли'ко заповњ'даю ти. и^ да ходи'ши пђте'мъ моиM и^ сътвори'ши ё^гоDная предо мно'ю. храни'ти за'повњди моя и^ повеле'нїя моя` ја%коже сътвори дв~дъ ра'бъ мо'и, и^ бђ'дђ с тобо'ю. и^ соѕи'ждђ т^и домъ вњреn. ја%коже создаX дв~дђ и^ дамъ т^и і^и^л~я.
39
и҆ ѡ҆ѕло́блю ро́дъ даві́довъ за сїѧ̑, но не во всѧ̑ дни̑.
39
и^ накажђ ро'дъ дв~двъ ради сего н^о не во вся` дн~и”
40
И҆ и҆ска́ше соломѡ́нъ оу҆би́ти і҆еровоа́ма. И҆ воста̀ і҆еровоа́мъ, и҆ оу҆бѣжа̀ во є҆гѵ́петъ къ сꙋсакі́мꙋ царю̀ є҆гѵ́петскꙋ, и҆ бѣ̀ во є҆гѵ́птѣ, до́ндеже соломѡ́нъ оу҆́мре.
40
І$ и^ска'ше соло'монъ ё^би'ти и^е^ровоа'ма. и^ воста'въ и^е^ровоа'мъ бњжа' въ е^гљ=петъ къ сђсаки'мђ цр~ю е^гљ=пет#скђ. и^ б^њ въ е^гљ=птњ, до'ндеже соло'монъ ё%мре”
41
И҆ прѡ́чаѧ слове́съ соломѡ́нихъ, и҆ всѧ̑ є҆ли̑ка сотворѝ, и҆ ве́сь смы́слъ є҆гѡ̀, не се́ ли, сїѧ̑ пи̑сана бы́ша въ кни́зѣ слове́съ соломѡ́нихъ;
41
И$ проча'я слове'съ соло'монихъ, и^ вс^я е^ли'ко сътвори. и^ весь смы'слъ е^го. не с^е л^и пи'сана быша в# кни'зе гл~емой соло'монъ”
42
И҆ дні́е, въ нѧ́же ца́рствова соломѡ́нъ во і҆ерⷭ҇ли́мѣ над̾ всѣ́мъ і҆и҃лемъ, четы́редесѧть лѣ́тъ.
42
И$ бњ дн~їи в няже црsтвова соло'монъ въ і^ерsли'мњ надо всњмъ і^и^л~емъ, м~, лњтъ.
43
И҆ оу҆́спе соломѡ́нъ со ѻ҆тцы̑ свои́ми: и҆ погребо́ша є҆го̀ во гра́дѣ даві́да ѻ҆тца̀ є҆гѡ̀, и҆ воцари́сѧ ровоа́мъ сы́нъ є҆гѡ̀ вмѣ́стѡ є҆гѡ̀.
43
и^ ё^спе` соло'моn съ эTц~ы свои^ми. и^ погребо'ша и& въ градњ дв~да эTц~а е^го. и^ бысть е^гда` ё^слы'ша и^е^ровоа'мъ сн~ъ нава'товъ, е^мђже е^ще` сђщђ въ е^гљ=пте. ја%ко ё^бњжа эT лица соло'моня и^ пребываше в# е^гљ=птњ. и^ въстаv прїиде во' граD е^го в# зе'млю сарираи^ню, и^же въ предњлеX е^фрњмлиX” Цр~ь же соло'монъ ё^спе` съ эTц~ы свои^ми. и црsтвова ровоа'мъ сн~ъ е^го в него` мњсто”