¹

И҆ бы́сть сло́во гдⷭ҇не рꙋко́ю і҆ꙋ́а сы́на а҆нані́ева ко ваа́сѣ, гл҃ѧ:

¹

І було слово Господнє до Іуя, сина Ананієвого, про Ваасу:

²

поне́же вознесо́хъ тѧ̀ ѿ землѝ и҆ да́хъ тѧ̀ вла́стелѧ над̾ людьмѝ мои́ми і҆и҃лемъ, и҆ поше́лъ є҆сѝ пꙋте́мъ і҆еровоа́млимъ и҆ вве́лъ є҆сѝ въ грѣ́хъ лю́ди моѧ̑ і҆и҃лѧ, є҆́же прогнѣ́вати мѧ̀ сꙋ́етными и҆́хъ:

²

за те, що Я підняв тебе з пороху і зробив тебе вождем народу Мого Ізраїля, ти ж пішов шляхом Ієровоама і ввів у гріх народ Мій ізраїльтян, щоб він прогнівляв Мене гріхами своїми,

³

сѐ, а҆́зъ ѿве́ргꙋ наслѣ́дїе ваа́сы и҆ наслѣ́дїе до́мꙋ є҆гѡ̀, и҆ сотворю̀ до́мъ тво́й ꙗ҆́кѡ до́мъ і҆еровоа́ма сы́на нава́това:

³

ось, Я відкину дім Вааси і дім потомства його і зроблю з домом твоїм те саме, що з домом Ієровоама, сина Наватового;

⁴

оу҆ме́ршаго ваа́сова во гра́дѣ снѣдѧ́тъ є҆го̀ псѝ, и҆ оу҆ме́ршаго на по́ли снѣдѧ́тъ є҆го̀ пти̑цы небє́сныѧ.

⁴

хто помре у Вааси в місті, того з’їдять пси; а хто помре в нього на полі, того склюють птахи небесні.

⁵

И҆ прѡ́чаѧ слове́съ ваа́совыхъ, и҆ всѧ̑ ꙗ҆̀же сотворѝ, и҆ си̑льнаѧ є҆гѡ̀, не се́ ли, сꙋ́ть пи̑сана въ кни́зѣ слове́съ дні́й царе́й і҆и҃левыхъ;

⁵

Інші діла Вааси, все, що́ він зробив, і подвиги його описані в літописі царів ізраїльських.

⁶

И҆ оу҆́спе ваа́са со ѻ҆тцы̑ свои́ми, и҆ погребе́нъ бы́сть во ѳе́рсѣ, и҆ воцари́сѧ и҆ла̀ сы́нъ є҆гѡ̀ вмѣ́стѡ є҆гѡ̀.

⁶

І спочив Вааса з батьками своїми, і похований у Фирці. І став царем Ила, син його, замість нього.

⁷

И҆ рꙋко́ю і҆ꙋ́а сы́на а҆нані́и прⷪ҇ро́ка гл҃а гдⷭ҇ь на ваа́сꙋ и҆ на до́мъ є҆гѡ̀ всю̀ ѕло́бꙋ, ю҆́же сотворѝ пред̾ гдⷭ҇емъ, є҆́же прогнѣ́вати є҆го̀ дѣла́ми рꙋ́къ свои́хъ, бы́ти є҆мꙋ̀ ꙗ҆́коже и҆ до́мꙋ і҆еровоа́млю, и҆ ѡ҆ є҆́же є҆мꙋ̀ пораже́нꙋ бы́ти.

⁷

Але через Іуя, сина Ананієвого, уже було сказане слово Господнє про Ваасу і про дім його і про все зло, яке він учинив перед очима Господа, прогнівляючи Його ділами рук своїх, наслідуючи дім Ієровоамів, за що́ він знищений був.

⁸

Въ лѣ́то два́десѧть шесто́е а҆́сы царѧ̀ і҆ꙋ́дина, ца́рствова и҆ла̀ сы́нъ ваа́синъ над̾ і҆и҃лемъ во ѳе́рсѣ два̀ лѣ̑та.

⁸

У двадцять шостий рік Аси, царя Юдейського, став царем Ила, син Вааси, над Ізраїлем у Фирці, і царював два роки.

⁹

И҆ воздви́же (гдⷭ҇ь) на него̀ ѻ҆́троки є҆гѡ̀, и҆ замврі́а воево́дꙋ полови́ны ко́нникѡвъ: и҆ и҆ла̀ бѣ̀ во ѳе́рсѣ оу҆пива́ѧсѧ, и҆ пїѧ́нъ сы́й въ домꙋ̀ а҆́рсы домострои́телѧ во ѳе́рсѣ:

⁹

І вчинив проти нього змову раб його Замврій, який був начальником над половиною колісниць. Коли він у Фирці напився доп’яну в домі Арси, який начальствував над палацом у Фирці,

¹⁰

и҆ вни́де замврі́й, и҆ поразѝ є҆го̀, и҆ оу҆мертвѝ є҆го̀, въ лѣ́то два́десѧть седмо́е а҆́сы царѧ̀ і҆ꙋ́дина, и҆ воцари́сѧ вмѣ́стѡ є҆гѡ̀.

¹⁰

тоді ввійшов Замврій, уразив його і умертвив його, у двадцять сьомий рік Аси, царя Юдейського, і став царем замість нього.

¹¹

И҆ бы́сть ца́рствꙋющꙋ є҆мꙋ̀, внегда̀ сѣ́сти є҆мꙋ̀ на престо́лѣ є҆гѡ̀, и҆ и҆збѝ ве́сь до́мъ ваа́совъ: не ѡ҆ста́ви є҆мꙋ̀ моча́щагѡ къ стѣнѣ̀, и҆ оу҆́жикѡвъ є҆гѡ̀, и҆ дрꙋ́га є҆гѡ̀.

¹¹

Коли він став царем і сів на престолі його, то знищив увесь дім Вааси, не залишивши йому того, хто мочиться до стіни, ні родичів його, ні друзів його.

¹²

И҆ и҆збѝ замврі́й ве́сь до́мъ ваа́совъ по гл҃ꙋ гдⷭ҇ню, є҆го́же гл҃а на до́мъ ваа́совъ и҆ ко і҆ꙋ́ю прⷪ҇ро́кꙋ,

¹²

І знищив Замврій весь дім Вааси, за словом Господа, яке Він прорік про Ваасу через Іуя пророка,

¹³

ѡ҆ всѣ́хъ грѣсѣ́хъ ваа́совыхъ и҆ и҆лы̀ сы́на є҆гѡ̀, ꙗ҆́кѡ сотворѝ согрѣши́ти і҆и҃лю, є҆́же разгнѣ́вати гдⷭ҇а бг҃а і҆и҃лева сꙋ́етными и҆́хъ.

¹³

за всі гріхи Вааси і за гріхи Или, сина його, які вони самі чинили і якими вводили Ізраїля в гріх, прогнівляючи Господа Бога Ізраїлевого своїми ідолами.

¹⁴

Прѡ́чаѧ же слове́съ и҆лы̀, ꙗ҆̀же сотворѝ, не се́ ли, сїѧ̑ пи̑сана въ кни́зѣ слове́съ дні́й царе́й і҆и҃левыхъ;

¹⁴

Інші діла Или, все, що він зробив, описано в літописі царів ізраїльських.

¹⁵

Въ лѣ́то два́десѧть седмо́е а҆́сы царѧ̀ і҆ꙋ́дина ца́рствова замврі́й се́дмь дні́й во ѳе́рсѣ: и҆ бѣ̀ по́лкъ і҆и҃левъ на гаваѳѡ́нъ и҆ноплеме́нническїй.

¹⁵

У двадцять сьомий рік Аси, царя Юдейського, став царем Замврій і царював сім днів у Фирці, коли народ облягав Гавафон филистимський.

¹⁶

И҆ слы́шаша лю́дїе сꙋ́щїи въ полцѣ̀, глаго́лющихъ: преврати́сѧ замврі́й и҆ поразѝ царѧ̀. И҆ поста́виша царе́мъ во і҆и҃ли а҆мврі́а воево́дꙋ, и҆́же над̾ во́ѧми во і҆и҃ли въ де́нь ѻ҆́нъ въ полцѣ̀.

¹⁶

Коли народ, який облягав, почув, що Замврій учинив змову й умертвив царя, то всі ізраїльтяни поставили царем Амврія, воєначальника, над Ізраїлем у той же день, у стані.

¹⁷

И҆ взы́де а҆мврі́й и҆ ве́сь і҆и҃ль съ ни́мъ ѿ гаваѳѡ́на и҆ ѡ҆бсѣ́де ѳе́рсꙋ.

¹⁷

І відступили Амврій і всі ізраїльтяни з ним від Гавафона й обложили Фирцу.

¹⁸

И҆ бы́сть є҆гда̀ оу҆ви́дѣ замврі́й, ꙗ҆́кѡ предвзѧ́тъ бы́сть гра́дъ є҆гѡ̀, и҆ вни́де во внꙋ́треннїй до́мъ ца́рскїй, и҆ зажжѐ над̾ собо́ю до́мъ царе́въ ѻ҆гне́мъ, и҆ оу҆́мре

¹⁸

Коли побачив Замврій, що місто взяте, увійшов у внутрішню кімнату царського дому і запалив за собою царський дім вогнем і загинув

¹⁹

за грѣхѝ своѧ̑, ꙗ҆̀же сотворѝ, сотворе́нїѧ ра́ди лꙋка́вагѡ пред̾ гдⷭ҇емъ, є҆́же ходи́ти пꙋте́мъ і҆еровоа́ма сы́на нава́това, и҆ во грѣсѣ́хъ є҆гѡ̀, ꙗ҆́же сотворѝ, ꙗ҆́кѡ введѐ во грѣ́хъ і҆и҃лѧ.

¹⁹

за свої гріхи, у чому він згрішив, роблячи неугодне перед очима Господніми, ходячи шляхом Ієровоама й у гріхах його, які той учинив, щоб увести Ізраїля в гріх.

²⁰

И҆ прѡ́чаѧ слове́съ замврі́иныхъ, и҆ навѣ́ты є҆гѡ̀, ꙗ҆̀же совѣща̀, не се́ ли, сїѧ̑ сꙋ́ть пи̑сана въ кни́гахъ слове́съ дні́й царе́й і҆и҃левыхъ;

²⁰

Інші діла Замврія і змова його, яку він учинив, описані в літописі царів ізраїльських.

²¹

Тогда̀ раздѣли́шасѧ лю́дїе і҆и҃лстїи, по́лъ люді́й бы́сть за ѳамні́емъ сы́номъ гѡна́ѳовымъ, ꙗ҆́кѡ да ца́рствꙋетъ ѻ҆́нъ, и҆ по́лъ люді́й бы́сть со а҆мврі́емъ.

²¹

Тоді розділився народ ізраїльський надвоє: половина народу стояла за Фамнія, сина Гонафового, щоб поставити царем його, а половина за Амврія.

²²

Лю́дїе же сꙋ́щїи по а҆мврі́и превозмого́ша люді́й бы́вшихъ со ѳамні́емъ сы́номъ гѡна́ѳовымъ И҆ оу҆́мре ѳамні́й и҆ і҆ѡра́мъ бра́тъ є҆гѡ̀ во вре́мѧ ѻ҆́но, и҆ воцари́сѧ а҆мврі́й по ѳамні́и.

²²

І взяв гору народ, який за Амврія, над народом, який за Фамнія, сина Гонафового, і помер Фамній, і став царем Амврій.

²³

Въ лѣ́то три́десѧть пе́рвое а҆́сы царѧ̀ і҆ꙋ́дина ца́рствова а҆мврі́й во і҆и҃ли двана́десѧть лѣ́тъ, во ѳе́рсѣ же ше́сть лѣ́тъ ца́рствова.

²³

На тридцять першому році Аси, царя Юдейського, став царем Амврій над Ізраїлем і царював дванадцять років. У Фирці він царював шість років.

²⁴

И҆ кꙋпѝ а҆мврі́й го́рꙋ семерѡ́нъ оу҆ семи́ра господи́на горы̀ двѣма̀ тала̑нты сребра̀, и҆ созда̀ го́рꙋ, и҆ наречѐ и҆́мѧ горѣ̀, ю҆́же созда̀, во и҆́мѧ семи́ра господи́на горы̀ ѻ҆́ныѧ, гора̀ семирѡ́нъ.

²⁴

І купив Амврій гору Семерон у Семира за два таланти срібла, і забудував гору, і назвав побудоване ним місто Самарією, за ім’ям Семира, власника гори.

²⁵

И҆ сотворѝ а҆мврі́й лꙋка́вое пред̾ гдⷭ҇емъ, и҆ прелꙋка́внова па́че всѣ́хъ бы́вшихъ пред̾ ни́мъ:

²⁵

І робив Амврій неугодне перед очима Господа і чинив гірше за всіх, які були перед ним.

²⁶

и҆ хожда́ше по всѣ̑мъ пꙋтє́мъ і҆еровоа́ма сы́на нава́това и҆ во грѣсѣ́хъ є҆гѡ̀, и҆́миже введѐ во грѣ́хъ і҆и҃лѧ, є҆́же разгнѣ́вати гдⷭ҇а бг҃а і҆и҃лева въ сꙋ́етныхъ и҆́хъ.

²⁶

Він у всьому ходив шляхом Ієровоама, сина Наватового, й у гріхах його, якими той увів у гріх ізраїльтян, щоб прогнівляти Господа Бога Ізраїлевого ідолами своїми.

²⁷

И҆ прѡ́чаѧ слове́съ а҆мврі́евыхъ, и҆ всѧ̑ ꙗ҆́же сотворѝ, и҆ всѧ̑ си́ла є҆гѡ̀, не се́ ли, сїѧ̑ пи̑сана въ кни́зѣ слове́съ дні́й царе́й і҆и҃левыхъ;

²⁷

Інші діла Амврія, які він учинив, і мужність, яку він показав, описані у літописі царів ізраїльських.

²⁸

И҆ оу҆́спе а҆мврі́й со ѻ҆тцы̑ свои́ми, и҆ погребе́нъ бы́сть въ самарі́и. И҆ воцари́сѧ а҆хаа́въ сы́нъ є҆гѡ̀ вмѣ́стѡ є҆гѡ̀.

²⁸

І спочив Амврій з батьками своїми і похований у Самарії. І став царем Ахав, син його, замість нього.

²⁹

А҆хаа́въ же сы́нъ а҆мврі́евъ воцари́сѧ над̾ і҆и҃лемъ въ лѣ́то три́десѧть ѻ҆смо́е а҆́сы царѧ̀ і҆ꙋ́дина: ца́рствова же а҆хаа́въ сы́нъ а҆мврі́евъ над̾ і҆и҃лемъ въ самарі́и два́десѧть два̀ лѣ̑та:

²⁹

Ахав, син Амвріїв, став царем над Ізраїлем у тридцять восьмий рік Аси, царя Юдейського, і царював Ахав, син Амврія, над Ізраїлем у Самарії двадцять два роки.

³⁰

и҆ сотворѝ а҆хаа́въ лꙋка́вое пред̾ гдⷭ҇емъ, и҆ прелꙋка́внова па́че всѣ́хъ бы́вшихъ пре́жде є҆гѡ̀:

³⁰

І робив Ахав, син Амврія, неугодне перед очима Господа більше за усіх, які були раніше нього.

³¹

и҆ не бѣ̀ є҆мꙋ̀ дово́лно, є҆́же ходи́ти во грѣсѣ́хъ і҆еровоа́ма сы́на нава́това, и҆ взѧ̀ женꙋ̀ і҆езаве́ль дще́рь і҆еѳеваа́ла царѧ̀ сїдѡ́нскагѡ: и҆ и҆́де, и҆ нача̀ слꙋжи́ти ваа́лꙋ, и҆ поклони́сѧ є҆мꙋ̀,

³¹

Мало було для нього впадати у гріхи Ієровоама, сина Наватового; він узяв собі за дружину Ієзавель, дочку Ефваала, царя Сидонського, і став служити Ваалу і поклонятися йому.

³²

и҆ поста́ви тре́бище ваа́лꙋ въ домꙋ̀ ме́рзостей є҆гѡ̀, є҆го́же созда̀ въ самарі́и:

³²

І поставив він Ваалу жертовник у капищі Ваала, яке побудував у Самарії.

³³

и҆ сотворѝ а҆хаа́въ дꙋбра́вꙋ: и҆ приложѝ а҆хаа́въ твори́ти прогнѣ̑ванїѧ, є҆́же разгнѣ́вати гдⷭ҇а бг҃а і҆и҃лева и҆ дꙋ́шꙋ свою̀ погꙋби́ти: ѕлодѣ́йствова па́че всѣ́хъ царе́й і҆и҃левыхъ бы́вшихъ пре́жде є҆гѡ̀.

³³

І зробив Ахав діброву, і більше за усіх царів ізраїльських, які були раніше нього, Ахав робив те, що прогнівляло Господа Бога Ізраїлевого, [і погубив душу свою].

³⁴

Во дни̑ же є҆гѡ̀ созда̀ а҆хїи́лъ веѳи́лѧнинъ і҆ерїхѡ́нъ: на а҆вїрѡ́нѣ перворо́днѣмъ свое́мъ ѡ҆снова̀ є҆го̀, и҆ на сегꙋ́вѣ ю҆нѣ́йшемъ свое́мъ поста́ви двє́ри є҆гѡ̀, по гл҃ꙋ гдⷭ҇ню, є҆го́же гл҃а рꙋко́ю і҆исꙋ́са сы́на наѵи́на.

³⁴

В його дні Ахиїл вефилянин побудував Єрихон: на первістку своєму Авирамі він поклав підвалини його і на молодшому своєму сині Сегубі поставив ворота його, за словом Господа, яке Він прорік через Ісуса, сина Навина.