Звичайний друк Виконується верстка сторінок…
Папір A4, книжкова орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів, масштаб 100%. Сторінки йдуть підряд. Для двостороннього друку виберіть переворот по довгому краю.
1
И҆ сѣ́де трѝ лѣ̑та, и҆ не бѣ̀ бра́ни междꙋ̀ сѷрі́ею и҆ междꙋ̀ і҆и҃лемъ.
1
Прожили три роки, і не було війни між Сирією й Ізраїлем.
2
И҆ бы́сть въ лѣ́то тре́тїе, и҆ сни́де і҆ѡсафа́тъ ца́рь і҆ꙋ́динъ къ царю̀ і҆и҃левꙋ.
2
На третій рік Іосафат, цар Юдейський, пішов до царя Ізраїльського.
3
И҆ речѐ ца́рь і҆и҃левъ ко ѻ҆трокѡ́мъ свои̑мъ: вѣ́сте ли, ꙗ҆́кѡ моѧ̀ є҆́сть ремма́ѳа галаа́дскаѧ, и҆ мы̀ молчи́мъ взѧ́ти ю҆̀ ѿ рꙋкѝ царѧ̀ сѷрі́йска;
3
І сказав цар Ізраїльський слугам своїм: чи знаєте, що Рамоф галаадський наш? А ми так довго мовчимо, і не беремо його з руки царя Сирійського.
4
И҆ речѐ ца́рь і҆и҃левъ ко і҆ѡсафа́тꙋ: взы́деши ли съ на́ми въ ремма́ѳꙋ галаа́дскꙋю на бра́нь; И҆ речѐ і҆ѡсафа́тъ: ꙗ҆́коже а҆́зъ, та́кожде и҆ ты̀: ꙗ҆́коже лю́дїе моѝ, лю́дїе твоѝ: ꙗ҆́коже ко́ни моѝ, ко́ни твоѝ.
4
І сказав він Іосафату: чи підеш ти зі мною на війну проти Рамофа галаадського? І сказав Іосафат царю Ізраїльському: як ти, так і я; як твій народ, так і мій народ; як твої коні, так і мої коні.
5
И҆ речѐ і҆ѡсафа́тъ ца́рь і҆ꙋ́динъ къ царю̀ і҆и҃левꙋ: вопроси́те оу҆̀бо дне́сь гдⷭ҇а.
5
І сказав Іосафат царю Ізраїльському: запитай сьогодні, що скаже Господь.
6
И҆ собра̀ ца́рь і҆и҃левъ всѧ̑ проро́ки ꙗ҆́кѡ четы́реста мꙋже́й, и҆ речѐ ца́рь и҆̀мъ: взы́дꙋ ли въ ремма́ѳꙋ галаа́дскꙋю на бра́нь, и҆лѝ ѡ҆ста́влю; И҆ рѣ́ша: взы́ди, ꙗ҆́кѡ даѧ̀ преда́стъ гдⷭ҇ь въ рꙋ́ки царє́вы.
6
І зібрав цар Ізраїльський пророків, близько чотирьохсот чоловік, і сказав їм: чи йти мені війною на Рамоф галаадський, чи ні? Вони сказали: йди, Господь віддасть його в руки царя.
7
И҆ речѐ і҆ѡсафа́тъ къ царю̀ і҆и҃левꙋ: нѣ́сть ли здѣ̀ прⷪ҇ро́ка гдⷭ҇нѧ, и҆ вопроси́ли бы́хомъ гдⷭ҇а и҆́мъ;
7
І сказав Іосафат: чи немає тут ще пророка Господнього, щоб нам запитати через нього Господа?
8
И҆ речѐ ца́рь і҆и҃левъ ко і҆ѡсафа́тꙋ: є҆щѐ є҆́сть є҆ди́нъ мꙋ́жъ на вопроше́нїе и҆́мъ гдⷭ҇а, и҆ а҆́зъ возненави́дѣхъ є҆го̀, ꙗ҆́кѡ не глаго́летъ ѡ҆ мнѣ̀ до́брѣ, но ѕла̑ѧ, мїхе́а сы́нъ і҆емвлаа́нь. И҆ речѐ ца́рь і҆ѡсафа́тъ і҆ꙋ́динъ: не глаго́ли, царю̀, та́кѡ.
8
І сказав цар Ізраїльський Іосафату: є ще один чоловік, через якого можна запитати Господа, але я не люблю його, тому що він не пророкує про мене доброго, а тільки лихе, — це Михей, син Іємвлая. І сказав Іосафат: не говори, царю, так.
9
И҆ призва̀ ца́рь і҆и҃левъ скопца̀ є҆ди́наго и҆ речѐ: ско́рѡ и҆дѝ по мїхе́ю сы́на і҆емвлаа́нѧ.
9
І покликав цар Ізраїльський одного євнуха і сказав: сходи скоріше за Михеєм, сином Іємвлая.
10
Ца́рь же і҆и҃левъ и҆ і҆ѡсафа́тъ ца́рь і҆ꙋ́динъ сѣдѧ́ста кі́йждо на престо́лѣ свое́мъ воѡрꙋже́ни во вратѣ́хъ самарі́йскихъ, и҆ всѝ проро́цы прорица́хꙋ пред̾ ни́ми.
10
Цар Ізраїльський і Іосафат, цар Юдейський, сиділи кожен на сідалищі своєму, одягнені у царський одяг, на площі біля воріт Самарії, і всі пророки пророкували перед ними.
11
И҆ сотворѝ себѣ̀ седекі́а сы́нъ ханаа́нь рога̀ жєлѣ́зна и҆ речѐ: та́кѡ гл҃етъ гдⷭ҇ь: си́ми рога́ми и҆збоде́ши сѷрі́ю, до́ндеже сконча́етсѧ.
11
І зробив собі Седекія, син Хенаани, залізні роги, і сказав: так говорить Господь: цими забодаєш сиріян до знищення їх.
12
И҆ всѝ проро́цы прорица́хꙋ та́кѡ, глаго́люще: взы́ди въ ремма́ѳꙋ галаа́дскꙋю, и҆ наста́витъ тѧ̀, и҆ преда́стъ гдⷭ҇ь въ рꙋ́цѣ твоѝ царѧ̀ сѷрі́йскаго.
12
І всі пророки пророкували те саме, говорячи: йди на Рамоф галаадський, буде успіх, Господь віддасть його в руку царя.
13
И҆ посо́лъ ше́дъ призва́ти мїхе́ю, речѐ є҆мꙋ̀, глаго́лѧ: сѐ, нн҃ѣ всѝ проро́цы оу҆сты̑ є҆ди́ными глаго́лютъ дѡ́браѧ ѡ҆ царѝ, бꙋ́ди оу҆̀бо и҆ ты̀ въ словесѣ́хъ твои́хъ по словесе́мъ є҆ди́нагѡ ѿ си́хъ и҆ глаго́ли дѡ́браѧ.
13
Посланий, який пішов покликати Михея, говорив йому: ось, слова пророків одноголосно передвіщають цареві добре; нехай би і твоє слово було згідне зі словом кожного з них; проречи і ти добре.
14
И҆ речѐ мїхе́а: жи́въ гдⷭ҇ь, ꙗ҆́кѡ ꙗ҆̀же рече́тъ гдⷭ҇ь ко мнѣ̀, сїѧ̑ возглаго́лю.
14
І сказав Михей: живий Господь! я проречу те, що скаже мені Господь.
15
И҆ прїи́де ко царю̀. И҆ речѐ є҆мꙋ̀ ца́рь: мїхе́е, взы́дꙋ ли въ ремма́ѳꙋ галаа́дскꙋю на бра́нь, и҆лѝ ѡ҆ста́влю; И҆ речѐ є҆мꙋ̀: взы́ди, и҆ бл҃гопоспѣши́тъ гдⷭ҇ь въ рꙋ́ки царє́вы.
15
І прийшов він до царя. Цар сказав йому: Михею! чи йти нам війною на Рамоф галаадський, чи ні? І сказав той йому: йди, буде успіх, Господь віддасть його в руку царя.
16
И҆ речѐ є҆мꙋ̀ ца́рь: є҆щѐ а҆́зъ два́жды заклина́ю тѧ̀, да рече́ши и҆́стинꙋ пред̾ гдⷭ҇емъ.
16
І сказав йому цар: ще і ще заклинаю тебе, щоб ти не говорив мені нічого, крім істини в ім’я Господа.
17
И҆ речѐ мїхе́а: не та́кѡ: ви́дѣхъ всего̀ і҆и҃лѧ разсѣ́ѧна по гора́мъ ꙗ҆́коже стада̀, и҆̀мже нѣ́сть па́стырѧ: и҆ речѐ гдⷭ҇ь: не гдⷭ҇ь ли си̑мъ въ бг҃а; да возврати́тсѧ кі́йждо въ до́мъ сво́й съ ми́ромъ.
17
І сказав він: я бачу всіх ізраїльтян, розсіяних по горах, як овець, у яких немає пастиря. І сказав Господь: немає в них начальника, нехай повертаються з миром кожен у свій дім.
18
И҆ речѐ ца́рь і҆и҃левъ ко і҆ѡсафа́тꙋ царю̀ і҆ꙋ́динꙋ: не рѣ́хъ ли тебѣ̀, ꙗ҆́кѡ не прори́четъ се́й мѝ дѡ́браѧ, но то́кмѡ ѕла̑ѧ;
18
І сказав цар Ізраїльський Іосафату: чи не говорив я тобі, що він не пророкує про мене доброго, а тільки лихе?
19
И҆ речѐ мїхе́а: не та́кѡ: не а҆́зъ: слы́ши гл҃ъ гдⷭ҇ень: не та́кѡ: ви́дѣхъ гдⷭ҇а бг҃а і҆и҃лева сѣдѧ́щаго на прⷭ҇то́лѣ свое́мъ, и҆ всѐ во́инство нбⷭ҇ное стоѧ́ше ѡ҆́крестъ є҆гѡ̀ ѡ҆деснꙋ́ю є҆гѡ̀ и҆ ѡ҆шꙋ́юю є҆гѡ̀:
19
І сказав [Михей]: [не так; не я, а] вислухай слово Господнє: я бачив Господа, що сидить на престолі Своєму, і все воїнство небесне стояло при Ньому, праворуч і ліворуч від Нього;
20
и҆ речѐ гдⷭ҇ь: кто̀ прельсти́тъ а҆хаа́ва царѧ̀ і҆и҃лева, и҆ взы́детъ и҆ паде́тъ въ ремма́ѳѣ галаа́дстѣй; и҆ речѐ се́й та́кѡ, и҆ се́й та́кѡ:
20
і сказав Господь: хто схилив би Ахава, щоб він пішов і загинув у Рамофі галаадському? І один говорив так, інший говорив інакше;
21
и҆ и҆зы́де дꙋ́хъ, и҆ ста̀ пред̾ гдⷭ҇емъ, и҆ речѐ: а҆́зъ прельщꙋ̀ и҆̀:
21
і виступив один дух, став перед лицем Господа і сказав: я схилю його. І сказав йому Господь: чим?
22
и҆ речѐ къ немꙋ̀ гдⷭ҇ь: въ че́мъ; и҆ речѐ: и҆зы́дꙋ и҆ бꙋ́дꙋ дꙋ́хъ лжи́въ во оу҆стѣ́хъ всѣ́хъ прорѡ́къ є҆гѡ̀: и҆ речѐ: прельсти́ши и҆ возмо́жеши: и҆зы́ди и҆ сотворѝ та́кѡ:
22
Він сказав: я вийду і зроблюся духом неправдивим у вустах усіх пророків його. Господь сказав: ти схилиш його і виконаєш це; піди і зроби так.
23
и҆ сѐ, нн҃ѣ дадѐ гдⷭ҇ь дꙋ́хъ лжи́въ во оу҆ста̀ всѣ́хъ прорѡ́къ твои́хъ си́хъ, и҆ гдⷭ҇ь гл҃а на тѧ̀ ѕла̑ѧ.
23
І ось, тепер попустив Господь духа неправдивого у вуста всіх цих пророків твоїх; але Господь прорік про тебе недобре.
24
И҆ пристꙋпѝ седекі́а сы́нъ ханаа́нь, и҆ поразѝ мїхе́ю въ лицѐ и҆ речѐ: каковы́й се́й пре́йде дх҃ъ гдⷭ҇ень ѿ менє̀, є҆́же глаго́лати въ тебѣ̀;
24
І підійшов Седекія, син Хенаани, і, вдаривши Михея по щоці, сказав: як, невже від мене відійшов Дух Господній, щоб говорити в тобі?
25
И҆ речѐ мїхе́а: сѐ, ты̀ оу҆́зриши въ де́нь ѡ҆́нъ, є҆гда̀ вни́деши въ ло́жницꙋ сокро́вища твоегѡ̀, є҆́же скры́тисѧ тꙋ̀.
25
І сказав Михей: ось, ти побачиш це в той день, коли будеш бігати з однієї кімнати в іншу, щоб сховатися,
26
И҆ речѐ ца́рь і҆и҃левъ: поими́те мїхе́ю, и҆ возврати́те є҆го̀ ко а҆ммѡ́нꙋ кнѧ́зю гра́да и҆ ко і҆ѡа́сꙋ сы́нꙋ царе́вꙋ,
26
і сказав цар Ізраїльський: візьміть Михея і відведіть його до Амона градоначальника і до Іоаса, сина царя,
27
и҆ рцы́те, да поса́дѧтъ є҆го̀ въ темни́цꙋ, и҆ да ко́рмѧтъ є҆го̀ хлѣ́бомъ печа́льнымъ и҆ водо́ю печа́льною, до́ндеже возвращꙋ́сѧ въ ми́рѣ.
27
і скажіть: так говорить цар: посадіть цього у в’язницю і годуйте його скудно хлібом і скудно водою, доки я не повернусь у мирі.
28
И҆ речѐ мїхе́а: а҆́ще возвраща́ѧсѧ возврати́шисѧ въ ми́рѣ, то̀ не гл҃а гдⷭ҇ь мно́ю. И҆ речѐ: слы́шите, лю́дїе всѝ.
28
І сказав Михей: якщо повернешся у мирі, то не Господь говорив через мене. І сказав: слухай, весь народе!
29
И҆ взы́де ца́рь і҆и҃левъ и҆ і҆ѡсафа́тъ ца́рь і҆ꙋ́динъ съ ни́мъ въ ремма́ѳꙋ галаа́дскꙋю.
29
І пішов цар Ізраїльський та Іосафат, цар Юдейський, до Рамофа галаадського.
30
И҆ речѐ ца́рь і҆и҃левъ ко і҆ѡсафа́тꙋ царю̀ і҆ꙋ́динꙋ: прикры́й мѧ̀, и҆ вни́дꙋ въ сѣ́чь, и҆ ты̀ ѡ҆блецы́сѧ въ ри́зꙋ мою̀. И҆ прикры́сѧ ца́рь і҆и҃левъ и҆ вни́де въ сѣ́чь.
30
І сказав цар Ізраїльський Іосафату: я переодягнусь і вступлю в битву, а ти вдягни твій царський одяг. І переодягся цар Ізраїльський і вступив у битву.
31
Ца́рь же сѵ́рскїй заповѣ́да кнѧзє́мъ колесни́цъ свои́хъ три́десѧтимъ и҆ двꙋ́мъ, глаго́лѧ: не бі́йтесѧ ни съ вели́кимъ ни съ ма́лымъ, но то́кмѡ съ царе́мъ і҆и҃левымъ є҆ди́нымъ.
31
Сирійський цар повелів начальникам колісниць, яких у нього було тридцять два, сказавши: не боріться ні з малим, ні з великим, а тільки з одним царем Ізраїльським.
32
И҆ бы́сть є҆гда̀ оу҆зрѣ́ша воевѡ́ды колесни́цъ і҆ѡсафа́та царѧ̀ і҆ꙋ́дина, и҆ рѣ́ша: ви́дитсѧ ца́рь і҆и҃левъ се́й. И҆ ѡ҆бстꙋпи́ша є҆го̀ є҆́же срази́тисѧ съ ни́мъ: и҆ возопѝ і҆ѡсафа́тъ.
32
Начальники колісниць, побачивши Іосафата, подумали: «мабуть, це цар Ізраїльський», і повернули на нього, щоб битися з ним . І закричав Іосафат.
33
И҆ бы́сть є҆гда̀ оу҆зрѣ́ша воевѡ́ды колесни́цъ, ꙗ҆́кѡ нѣ́сть ца́рь і҆и҃левъ то́й, и҆ возврати́шасѧ ѿ негѡ̀:
33
Начальники колісниць, бачачи, що це не Ізраїльський цар, повернули від нього.
34
и҆ налѧчѐ лꙋ́къ є҆ди́нъ мꙋ́жъ примѣ́тнѡ, и҆ поразѝ царѧ̀ і҆и҃лева междꙋ̀ ле́гкимъ и҆ щито́мъ. И҆ речѐ (ца́рь) вса́дникꙋ своемꙋ̀: ѡ҆братѝ рꙋ́ки твоѧ̑, и҆ и҆зведи́ мѧ ѿ бра́ни, ꙗ҆́кѡ ꙗ҆́звенъ є҆́смь.
34
А один чоловік випадково натягнув лук і поранив царя Ізраїльського крізь шви лат. І сказав він своєму візникові: поверни назад і вивези мене з війська, бо я поранений.
35
И҆ оу҆мно́жисѧ бра́нь въ то́й де́нь, и҆ ца́рь бѣ̀ стоѧ̀ на колесни́цѣ проти́вꙋ сѷрі́анъ ѿ оу҆́тра да́же до ве́чера, и҆ лїѧ́шесѧ кро́вь и҆з̾ ꙗ҆́звы въ нѣ́дра колесни́цы, и҆ оу҆́мре въ ве́черъ, и҆ и҆злива́шесѧ кро́вь ѿ ꙗ҆́звы да́же до нѣ́дръ колесни́цы.
35
Але битва у той день посилилася, і цар стояв на колісниці проти сиріян, і ввечері помер, і кров з рани лилася в колісницю.
36
И҆ ста̀ проповѣ́дникъ ѡ҆ за́падѣ со́лнца, глаго́лѧ: кі́йждо ва́съ да и҆́детъ во сво́й гра́дъ и҆ во свою̀ зе́млю, ꙗ҆́кѡ оу҆́мре ца́рь.
36
І проголошено було по всьому стану при заходженні сонця: кожен іди у своє місто, кожен у свою землю!
37
И҆ прїидо́ша въ самарі́ю, и҆ погребо́ша въ самарі́и царѧ̀.
37
І помер цар, і привезли його у Самарію, і поховали царя у Самарії.
38
И҆ ѡ҆мы́ша кро́вь съ колесни́цы на и҆сто́чницѣ самарі́йстѣмъ, и҆ полиза́ша свинїи̑ и҆ псѝ кро́вь є҆гѡ̀, и҆ блꙋдни̑цы и҆змы́шасѧ въ кро́ви є҆гѡ̀, по гл҃ꙋ гдⷭ҇ню, є҆го́же гл҃а.
38
І обмили колісницю на ставу самарійському, і пси лизали кров його, і обмивали блудниці, за словом Господа, яке Він прорік.
39
Прѡ́чаѧ же слове́съ а҆хаа́влихъ, и҆ всѧ̑ ꙗ҆̀же сотворѝ, и҆ хра́мъ слоно́вый, є҆го́же созда̀, и҆ всѧ̑ гра́ды, ꙗ҆̀же сотворѝ, не се́ ли, сїѧ̑ пи̑сана бы́ша въ кни́зѣ слове́съ дні́й царе́й і҆и҃левыхъ;
39
Інші діла Ахава, усе, що він робив, і дім зі слонової кістки, який він побудував, і всі міста, які він будував, описані у літописі царів ізраїльських.
40
И҆ оу҆́спе а҆хаа́въ со ѻ҆тцы̑ свои́ми, и҆ воцари́сѧ ѻ҆хозі́а сы́нъ є҆гѡ̀ вмѣ́стѡ є҆гѡ̀.
40
І спочив Ахав з батьками своїми, і став царем Охозія, син його, замість нього.
41
И҆ і҆ѡсафа́тъ сы́нъ а҆́сы воцари́сѧ над̾ і҆ꙋ́дою въ четве́ртое лѣ́то а҆хаа́ва царѧ̀ і҆и҃лева.
41
Іосафат, син Аси, став царем Юдеї в четвертий рік Ахава, царя Ізраїльського.
42
І҆ѡсафа́тъ сы́нъ три́десѧти пѧтѝ лѣ́тъ (бѣ̀), є҆гда̀ нача̀ ца́рствовати, и҆ два́десѧть пѧ́ть лѣ́тъ ца́рствова во і҆ерⷭ҇ли́мѣ. И҆́мѧ же ма́тери є҆гѡ̀ а҆зꙋва̀, дщѝ салаі́лѧ.
42
Тридцяти п’яти років був Іосафат, коли став царем, і двадцять п’ять років царював у Єрусалимі. Ім’я матері його Азува, дочка Салаїля.
43
И҆ хожда́ше по всѣ̑мъ пꙋтє́мъ а҆́сы ѻ҆тца̀ своегѡ̀, не оу҆клони́сѧ ѿ негѡ̀, творѧ̀ пра́вое пред̾ ѻ҆чи́ма гдⷭ҇нима, то́кмѡ высо́кихъ не разорѝ: є҆щѐ лю́дїе жрѧ́хꙋ и҆ кадѧ́хꙋ на высо́кихъ.
43
Він ходив у всьому шляхом батька свого Аси, не сходив з нього, роблячи угодне перед очима Господніми. Тільки висоти не були знищені; народ ще приносив жертви і куріння на висотах.
44
И҆ оу҆мири́сѧ і҆ѡсафа́тъ съ царе́мъ і҆и҃левымъ.
44
Іосафат уклав мир з царем Ізраїльським.
45
Прѡ́чаѧ же слове́съ і҆ѡсафа́товыхъ, и҆ си̑лы є҆гѡ̀, є҆ли̑ка сотворѝ, не се́ ли, пи̑сана сꙋ́ть въ кни́зѣ слове́съ дні́й царе́й і҆ꙋ́диныхъ;
45
Інші діла Іосафата і подвиги його, які він звершив, і як він воював, описані у літописі царів юдейських.
46
И҆ про́чее ме́рзости, є҆́же ѡ҆ста́сѧ во дни̑ а҆́сы ѻ҆тца̀ є҆гѡ̀, ѿѧ̀ ѿ землѝ.
46
І залишки блудників, які залишилися у дні батька його Аси, він знищив із землі.
47
И҆ царѧ̀ не бѣ̀ во є҆дѡ́мѣ поста́вленнагѡ.
47
В Ідумеї тоді не було царя; був намісник царський.
48
Ца́рь же і҆ѡсафа́тъ сотворѝ корабли̑ ѳарсі̑йскїѧ, є҆́же и҆тѝ во ѡ҆фи́ръ по зла́то, но не поидо́ша, занѐ сокрꙋши́шасѧ корабли̑ во а҆сеѡ́нъ-гаве́рѣ.
48
[Цар] Іосафат зробив кораблі на морі, щоб ходити в Офир за золотом; але вони не дійшли, бо розбилися в Еціон-Гавері.
49
Тогда̀ речѐ ѻ҆хозі́а сы́нъ а҆хаа́вль ко і҆ѡсафа́тꙋ: да и҆́дꙋтъ рабѝ моѝ съ рабы̑ твои́ми въ корабле́хъ. И҆ не восхотѣ̀ і҆ѡсафа́тъ.
49
Тоді сказав Охозія, син Ахава, Іосафату: нехай мої слуги підуть з твоїми слугами на кораблях. Але Іосафат не погодився.
50
И҆ оу҆́мре і҆ѡсафа́тъ со ѻ҆тцы̑ свои́ми, и҆ погребе́нъ бы́сть оу҆ ѻ҆тє́цъ свои́хъ во гра́дѣ даві́да ѻ҆тца̀ своегѡ̀. И҆ воцари́сѧ і҆ѡра́мъ сы́нъ є҆гѡ̀ вмѣ́стѡ є҆гѡ̀.
50
І спочив Іосафат з батьками своїми і був похований з батьками своїми у місті Давида, батька свого. І став царем Іорам, син його, замість нього.
51
И҆ ѻ҆хозі́а сы́нъ а҆хаа́вовъ воцари́сѧ над̾ і҆и҃лемъ въ самарі́и, въ лѣ́то седмоена́десѧть і҆ѡсафа́та царѧ̀ і҆ꙋ́дина, и҆ ца́рствова над̾ і҆и҃лемъ въ самарі́и лѣ̑та два̀,
51
Охозія, син Ахава, став царем над Ізраїлем у Самарії, у сімнадцятий рік Іосафата, царя Юдейського, і царював над Ізраїлем [у Самарії] два роки,
52
и҆ сотворѝ лꙋка́вое пред̾ гдⷭ҇емъ, и҆ нача̀ ходи́ти по пꙋтє́мъ ѻ҆тца̀ своегѡ̀ а҆хаа́ва и҆ по пꙋтѝ і҆езаве́ли ма́тере своеѧ̀, и҆ во грѣсѣ́хъ до́мꙋ і҆еровоа́ма сы́на нава́това, и҆́же введѐ во грѣ́хъ і҆и҃лѧ:
52
і робив неугодне перед очима Господа, і ходив шляхом батька свого і шляхом матері своєї і шляхом Ієровоама, сина Наватового, який увів Ізраїля у гріх:
53
и҆ порабо́та ваа́лꙋ, и҆ поклони́сѧ є҆мꙋ̀, и҆ разгнѣ́ва гдⷭ҇а бг҃а і҆и҃лева, по всѣ̑мъ бы́вшымъ пре́жде є҆гѡ̀.
53
він служив Ваалу і поклонявся йому і прогнівив Господа Бога Ізраїлевого всім тим, що робив батько його.