¹

(Заⷱ҇ ©п҃в҃.) Молю̀ оу҆̀бо пре́жде всѣ́хъ твори́ти моли̑твы, молє́нїѧ, прошє́нїѧ, благодарє́нїѧ за всѧ̑ человѣ́ки,

¹

Отже, передусім благаю чинити молитви, моління, прохання, подяки за всіх людей,

²

за царѧ̀ и҆ за всѣ́хъ, и҆̀же во вла́сти сꙋ́ть, да ти́хое и҆ безмо́лвное житїѐ поживе́мъ во всѧ́цѣмъ бл҃гоче́стїи и҆ чтⷭ҇отѣ̀:

²

за царів і за всіх, які начальствують, щоб провадити нам життя тихе й безтурботне, у всякому благочесті і чистоті,

³

сїе́ бо добро̀ и҆ прїѧ́тно пред̾ сп҃си́телемъ на́шимъ бг҃омъ,

³

бо це добре і угодне Спасителеві нашому Богу,

⁴

и҆́же всѣ̑мъ человѣ́кѡмъ хо́щетъ спасти́сѧ и҆ въ ра́зꙋмъ и҆́стины прїитѝ.

⁴

Який хоче, щоб усі люди спаслися і досягли пізнання істини.

⁵

Є҆ди́нъ бо є҆́сть бг҃ъ, и҆ є҆ди́нъ хода́тай бг҃а и҆ человѣ́кѡвъ, чл҃вѣ́къ хрⷭ҇то́съ і҆и҃съ,

⁵

Бо єдиний Бог, єдиний і Посередник між Богом і людьми, чоловік Христос Ісус,

⁶

да́вый себѐ и҆збавле́нїе за всѣ́хъ: свидѣ́телство времены̀ свои́ми,

⁶

Який віддав Себе для відкуплення всіх. Таке було у свій час свідчення,

⁷

въ не́же поста́вленъ бы́хъ а҆́зъ проповѣ́дникъ и҆ а҆пⷭ҇лъ, и҆́стинꙋ глаго́лю ѡ҆ хрⷭ҇тѣ̀, не лгꙋ̀, оу҆чи́тель ꙗ҆зы́кѡвъ въ вѣ́рѣ и҆ и҆́стинѣ.

⁷

для якого я поставлений проповідником і апостолом, — істину кажу у Христі, не обманюю, — учителем язичників у вірі та істині.

⁸

Хощꙋ̀ оу҆̀бо, да моли̑твы творѧ́тъ мꙋ́жїе на всѧ́цѣмъ мѣ́стѣ, воздѣ́юще прпⷣбныѧ рꙋ́ки без̾ гнѣ́ва и҆ размышле́нїѧ:

⁸

Отже, бажаю, щоб на всякому місці мужі підносили молитви, піднімаючи чисті руки без гніву та сумніву;

⁹

та́кожде и҆ жєны̀ во оу҆краше́нїи лѣ́потнѣмъ, со стыдѣ́нїемъ и҆ цѣломꙋ́дрїемъ да оу҆краша́ютъ себѐ не въ плете́нїихъ, ни зла́томъ, и҆лѝ би́серми, и҆лѝ ри́зами многоцѣ́нными,

⁹

щоб також і жінки, в пристойному вбранні, з соромливістю і цнотливістю прикрашали себе не заплітанням волосся, не золотом, не перлами, не дорогоцінним одягом,

¹⁰

но, є҆́же подоба́етъ жена́мъ ѡ҆бѣщава́ющымсѧ бл҃гоче́стїю, дѣ́лы бл҃ги́ми.

¹⁰

а добрими ділами, як личить жінкам, які присвячують себе благочестю.

¹¹

Жена̀ въ безмо́лвїи да оу҆чи́тсѧ со всѧ́кимъ покоре́нїемъ:

¹¹

Жінка нехай вчиться в безмовності, в повній покорi;

¹²

женѣ́ же оу҆чи́ти не повелѣва́ю, нижѐ владѣ́ти мꙋ́жемъ, но бы́ти въ безмо́лвїи.

¹²

а навчати жінці не дозволяю, ані панувати над чоловіком, а бути в безмовності.

¹³

А҆да́мъ бо пре́жде со́зданъ бы́сть, пото́мъ же є҆́ѵа:

¹³

Бо спершу був створений Адам, а потім Єва;

¹⁴

и҆ а҆да́мъ не прельсти́сѧ, жена́ же прельсти́вшисѧ, въ престꙋпле́нїи бы́сть:

¹⁴

і не Адам був спокушений; а жінка, спокусившись, вдалася до переступу;

¹⁵

спасе́тсѧ же чадоро́дїѧ ра́ди [чрез̾ чадоро́дїе], а҆́ще пребꙋ́детъ въ вѣ́рѣ и҆ любвѝ и҆ во ст҃ы́ни съ цѣломꙋ́дрїемъ.

¹⁵

а втім, спасеться через народження дітей, якщо буде у вірі й любові та в святості з цнотою.