¹

И҆ бы́сть є҆гда̀ оу҆стро́исѧ ца́рство ровоа́мово, и҆ оу҆крѣпи́сѧ, ѡ҆ста́ви за́пѡвѣди гдⷭ҇ни, и҆ ве́сь і҆и҃ль съ ни́мъ.

¹

Коли царство Ровоама утвердилося, і він зробився сильним, тоді він залишив закон Господній, і весь Ізраїль з ним.

²

И҆ бы́сть въ лѣ́то пѧ́тое ца́рства ровоа́млѧ взы́де сꙋсакі́мъ ца́рь є҆гѵ́петскїй на і҆ерⷭ҇ли́мъ, занѐ согрѣши́ша пред̾ гдⷭ҇емъ,

²

На п’ятому році царювання Ровоама, Сусаким, цар Єгипетський, пішов на Єрусалим, — тому що вони відступили від Господа, —

³

съ ты́сѧщїю и҆ двѣма̀ сты̀ колесни́цъ и҆ шестьдесѧ́тъ ты́сѧщъ кѡ́нникъ, и҆ не бѣ̀ числа̀ наро́дꙋ прише́дшемꙋ съ ни́мъ ѿ є҆гѵ́пта, лївѵ́ане, трѡглодѵ́тѧне и҆ є҆ѳїо́плѧне:

³

з тисячею і двомастами колісниць і з шістдесятьма тисячами вершників; і не було числа народу, який прийшов з ним з Єгипту, ливиянам, сукхитам і ефіоплянам;

⁴

и҆ взѧ́ша гра́ды крѣ̑пкїѧ, и҆̀же бѧ́хꙋ во і҆ꙋ́дѣ, и҆ прїидо́ша да́же до і҆ерⷭ҇ли́ма.

⁴

і взяв укріплені міста в Юдеї і прийшов до Єрусалима.

⁵

Саме́а же прⷪ҇ро́къ вни́де къ ровоа́мꙋ и҆ къ нача́лникѡмъ і҆ꙋ̑динымъ, и҆̀же со́брани бѧ́хꙋ во і҆ерⷭ҇ли́мъ ѿ лица̀ сꙋсакі́мова, и҆ речѐ къ ни̑мъ: сїѧ̑ речѐ гдⷭ҇ь: вы̀ ѡ҆ста́висте мѧ̀, и҆ а҆́зъ ѡ҆ста́влю ва́съ въ рꙋкꙋ̀ сꙋсакі́ма.

⁵

Тоді Самей пророк прийшов до Ровоама і князів Юдеї, які зібралися в Єрусалимі, рятуючись від Сусакима, і сказав їм: так говорить Господь: ви залишили Мене, за те і Я залишаю вас у руки Сусакиму.

⁶

И҆ посрами́шасѧ нача̑лницы і҆и҃лєвы и҆ ца́рь и҆ реко́ша: првⷣнъ гдⷭ҇ь.

⁶

І смирилися князі Ізраїлеві і цар і сказали: праведний Господь!

⁷

Є҆гда́ же ви́дѣ гдⷭ҇ь, ꙗ҆́кѡ смири́шасѧ, и҆ бы́сть сло́во гдⷭ҇не къ саме́ю, гл҃ѧ: смири́шасѧ, не разорю̀ и҆̀хъ, и҆ да́мъ и҆̀мъ вма́лѣ спⷭ҇нїе, и҆ не оу҆ка́нетъ ꙗ҆́рость моѧ̀ на і҆ерⷭ҇ли́мъ,

⁷

Коли побачив Господь, що вони смирилися, тоді було слово Господнє до Самея, і сказано: вони смирилися; не знищу їх і незабаром дам їм спасіння, і не проллється гнів Мій на Єрусалим рукою Сусакима;

⁸

ѻ҆ба́че бꙋ́дꙋтъ въ рабы̑, да позна́ютъ рабо́тꙋ мою̀ и҆ рабо́тꙋ ца́рства землѝ.

⁸

однак же вони будуть слугами його, щоб знали, як це — служити Мені і служити царствам земним.

⁹

И҆ взы́де сꙋсакі́мъ ца́рь є҆гѵ́петскїй во і҆ерⷭ҇ли́мъ, и҆ взѧ̀ сокрѡ́вища, ꙗ҆̀же въ домꙋ̀ гдⷭ҇ни, и҆ сокрѡ́вища, ꙗ҆̀же въ домꙋ̀ царе́вѣ, всѧ̑ взѧ̀: и҆ взѧ̀ щиты̀ златы̑ѧ, и҆̀хже сотворѝ соломѡ́нъ.

⁹

І прийшов Сусаким, цар Єгипетський, в Єрусалим і взяв скарби дому Господнього і скарби дому царського; усе взяв він, узяв і щити золоті, які зробив Соломон.

¹⁰

И҆ сотворѝ ца́рь ровоа́мъ щиты̀ мѣ̑дѧны вмѣ́стѡ и҆̀хъ. И҆ поста́ви на ни́мъ сꙋсакі́мъ ца́рь є҆гѵ́петскїй нача́лникѡвъ предходѧ́щихъ стрегꙋ́щихъ врата̀ царє́ва:

¹⁰

І зробив цар Ровоам, замість них, щити мідні, і віддав їх у руки начальників охоронців, які охороняли вхід дому царського.

¹¹

и҆ бы́сть внегда̀ входи́ти царю̀ въ до́мъ гдⷭ҇ень, вхожда́хꙋ стрегꙋ́щїи и҆ предходѧ́щїи, и҆ ѡ҆браща́ющесѧ восхожда́хꙋ предходѧ́щїи ко ѻ҆рꙋжехрани́телницѣ свое́й.

¹¹

Коли виходив цар у дім Господній, приходили охоронці і несли їх, і потім знову відносили їх у палату охоронців.

¹²

И҆ є҆гда̀ смири́сѧ то́й, ѿврати́сѧ ѿ негѡ̀ ꙗ҆́рость гдⷭ҇нѧ, а҆ не въ разоре́нїе въ коне́цъ: и҆́бо и҆ во і҆ꙋ́дѣ бѧ́хꙋ словеса̀ бла̑га.

¹²

І коли він смирився, тоді відвернувся від нього гнів Господа і не згубив його до кінця; притому і в Юдеї було дещо добре.

¹³

И҆ оу҆крѣпи́сѧ ца́рь ровоа́мъ во і҆ерⷭ҇ли́мѣ и҆ ца́рствова: четы́редесѧти же и҆ є҆ди́нагѡ лѣ́та бы́сть ровоа́мъ, є҆гда̀ ца́рствовати нача̀, и҆ седмьна́десѧть лѣ́тъ ца́рствова во і҆ерⷭ҇ли́мѣ, во гра́дѣ, є҆го́же и҆збра̀ гдⷭ҇ь, да и҆менꙋ́етсѧ и҆́мѧ є҆гѡ̀ тꙋ̀ ѿ всѣ́хъ колѣ́нъ і҆и҃левыхъ. И҆́мѧ же ма́тери є҆гѡ̀ ноома̀ а҆ммані́тынѧ.

¹³

І утвердився цар Ровоам в Єрусалимі і царював. Сорок один рік було Ровоаму, коли він став царем, і сімнадцять років царював у Єрусалимі, у місті, яке з усіх колін Ізраїлевих обрав Господь, щоб там перебувало ім’я Його. Ім’я матері його Наама, аммонитянка.

¹⁴

И҆ сотворѝ лꙋка́вое, ꙗ҆́кѡ не и҆спра́ви се́рдца своегѡ̀, да взы́щетъ гдⷭ҇а.

¹⁴

І робив він зло, тому що не налаштував серце своє для того, щоб шукати Господа.

¹⁵

Словеса́ же ровоа́мѡва пє́рваѧ и҆ послѣ̑днѧѧ не се́ ли, сꙋ́ть пи̑сана въ словесѣ́хъ саме́а прⷪ҇ро́ка и҆ а҆́дда прови́дѧщагѡ, и҆ дѣѧ̑нїѧ є҆гѡ̀; И҆ воева́ше ровоа́мъ и҆ і҆еровоа́мъ во всѧ̑ дни̑.

¹⁵

Діяння Ровоамові, перші й останні, описані в записах Самея пророка й Адди прозорливця у родоводах. І були війни у Ровоама з Ієровоамом в усі дні.

¹⁶

И҆ оу҆́мре ровоа́мъ и҆ погребе́нъ бы́сть со ѻ҆тцы̑ свои́ми во гра́дѣ даві́довѣ. И҆ воцари́сѧ а҆ві́а сы́нъ є҆гѡ̀ вмѣ́стѡ є҆гѡ̀.

¹⁶

І спочив Ровоам з батьками своїми і похований у місті Давидовому. І став царем Авия, син його, замість нього.