¹

И҆ оу҆́спе і҆ѡсафа́тъ со ѻ҆тцы̑ свои́ми, и҆ погребе́нъ бы́сть съ ни́ми во гра́дѣ даві́довѣ. И҆ воцари́сѧ і҆ѡра́мъ сы́нъ є҆гѡ̀ вмѣ́стѡ є҆гѡ̀.

¹

І спочив Іосафат з батьками своїми, і похований з батьками своїми в місті Давидовому. І став царем Іорам, син його, замість нього.

²

И҆ бра́тїѧ є҆гѡ̀ сы́нове і҆ѡсафа́тѡвы ше́сть: а҆зарі́а и҆ і҆еи́лъ, и҆ заха́рїа и҆ а҆за́рїа, и҆ мїхаи́лъ и҆ сафаті́а: всѝ сі́и сы́нове і҆ѡсафа́та царѧ̀ і҆ꙋ́дина.

²

І в нього були брати, сини Іосафата: Азарія та Ієхиїл, і Захарія й Азарія, і Михаїл і Сафатія: усі ці сини Іосафата, царя Ізраїлевого.

³

И҆ дадѐ и҆̀мъ ѻ҆те́цъ и҆́хъ мнѡ́ги да́ры: сребро̀ и҆ зла́то, и҆ ѻ҆рꙋ́жїе со гра̑ды крѣ́пкими во і҆ꙋде́и, ца́рство же дадѐ і҆ѡра́мꙋ, поне́же се́й бѣ̀ пе́рвенецъ.

³

І дав їм батько їхній великі подарунки сріблом і золотом і коштовностями, разом з укріпленими містами в Юдеї; царство ж віддав Іораму, тому що він первісток.

⁴

И҆ воста̀ і҆ѡра́мъ на ца́рство своѐ, и҆ оу҆крѣпи́сѧ, и҆ и҆збѝ всю̀ бра́тїю свою̀ мече́мъ и҆ нѣ́кїихъ ѿ нача̑лникъ і҆и҃левыхъ.

⁴

І вступив Іорам на царство батька свого й утвердився, й умертвив усіх братів своїх мечем і також деяких із князів Ізраїлевих.

⁵

Три́десѧти и҆ двꙋ̀ лѣ́тъ бѣ̀ і҆ѡра́мъ, є҆гда̀ нача̀ ца́рствовати, и҆ ѻ҆́смь лѣ́тъ ца́рствова во і҆ерⷭ҇ли́мѣ,

⁵

Тридцяти двох років був Іорам, коли став царем, і вісім років царював у Єрусалимі;

⁶

и҆ хожда́ше по пꙋтє́мъ царе́й і҆и҃левыхъ, ꙗ҆́коже содѣ́ла до́мъ а҆хаа́вль: дщи́ бо а҆хаа́влѧ бы́сть жена̀ є҆гѡ̀: и҆ сотворѝ ѕло́е пред̾ гдⷭ҇емъ.

⁶

і ходив він шляхом царів ізраїльських, як робив дім Ахавів, тому що дочка Ахава була дружиною його, — і робив він неугодне в очах Господніх.

⁷

И҆ не хотѣ̀ гдⷭ҇ь и҆скорени́ти до́мꙋ даві́дова ра́ди завѣ́та, є҆го́же завѣща̀ съ даві́домъ, и҆ ꙗ҆́коже речѐ є҆мꙋ̀, да́ти є҆мꙋ̀ свѣти́лникъ и҆ сынѡ́мъ є҆гѡ̀ во всѧ̑ дни̑.

⁷

Однак же не хотів Господь погубити дім Давида заради завіту, який уклав з Давидом, і тому що обіцяв дати йому світильник і синам його на всі часи.

⁸

Во дне́хъ ѻ҆́нѣхъ ѿстꙋпѝ є҆дѡ́мъ ѿ і҆ꙋ́ды и҆ поста́ви себѣ̀ царѧ̀.

⁸

У дні його вийшов Едом з-під влади Іуди, і поставили над собою царя.

⁹

И҆ по́йде і҆ѡра́мъ съ нача̑лники свои́ми, и҆ всѧ̀ ко́нница съ ни́мъ: и҆ бы́сть, и҆ воста̀ но́щїю, и҆ поразѝ є҆дѡ́ма, и҆́же ѡ҆бы́де ѡ҆́крестъ є҆гѡ̀, и҆ нача́лники колесни́цъ: и҆ побѣго́ша лю́дїе въ селє́нїѧ своѧ̑.

⁹

І пішов Іорам з воєначальниками своїми, і всі колісниці з ним; і вставши вночі, вразив ідумеян, які оточили його і начальників над колісницями [і побіг народ в оселі свої].

¹⁰

И҆ ѿстꙋпѝ ѿ і҆ꙋ́ды є҆дѡ́мъ да́же до сегѡ̀ днѐ тогѡ́жде вре́мене и҆ ловна̀ ѿстꙋпѝ и҆з̾ под̾ рꙋкѝ є҆гѡ̀, занѐ ѡ҆ста́ви гдⷭ҇а бг҃а ѻ҆тє́цъ свои́хъ:

¹⁰

Однак вийшов Едом з-під влади Іуди до цього дня. У той же час вийшла і Ливна з-під влади його, тому що він залишив Господа Бога батьків своїх.

¹¹

и҆́бо то́й сотворѝ высѡ́каѧ бо градѣ́хъ і҆ꙋ́диныхъ, и҆ блꙋди́ти сотворѝ ѡ҆бита́ющихъ во і҆ерⷭ҇ли́мѣ и҆ прельстѝ і҆ꙋ́дꙋ.

¹¹

Також висоти спорудив він на горах юдейських, і ввів у блуд жителів Єрусалима і спокусив Юдею.

¹²

И҆ прїи́де къ немꙋ̀ писа́нїе ѿ и҆лїѝ прⷪ҇ро́ка, глаго́лѧ: сїѧ̑ речѐ гдⷭ҇ь бг҃ъ даві́да ѻ҆тца̀ твоегѡ̀: поне́же не ходи́лъ є҆сѝ по пꙋтѝ і҆ѡсафа́та ѻ҆тца̀ твоегѡ̀ и҆ въ пꙋте́хъ а҆́сы царѧ̀ і҆ꙋ́дина,

¹²

І прийшов до нього лист від Іллі пророка, в якому було сказано: так говорить Господь Бог Давида, батька твого: за те, що ти не пішов путями Іосафата, батька твого, і путями Аси, царя Юдейського,

¹³

и҆ ходи́лъ є҆сѝ въ пꙋте́хъ царе́й і҆и҃левыхъ, и҆ блꙋди́ти сотвори́лъ є҆сѝ і҆ꙋ́дꙋ и҆ ѡ҆бита́ющихъ во і҆ерⷭ҇ли́мѣ, ꙗ҆́коже соблꙋдѝ до́мъ а҆хаа́вль, и҆ бра́тїю твою̀, сы́ны ѻ҆тца̀ твоегѡ̀, лꙋ́чшхъ тебє̀ и҆зби́лъ є҆сѝ,

¹³

а пішов шляхом царів ізраїльських і ввів у блуд Юдею і жителів Єрусалима, як вводив у блуд дім Ахавів, ще ж і братів твоїх, дім батька твого, які кращі за тебе, ти умертвив,

¹⁴

сѐ, гдⷭ҇ь порази́тъ тѧ̀ ꙗ҆́звою вели́кою съ людьмѝ твои́ми и҆ съ сынмѝ твои́ми и҆ съ жена́ми твои́ми и҆ со всѣ́мъ и҆мѣ́нїемъ твои́мъ:

¹⁴

за те, ось Господь уразить поразкою великою народ твій і синів твоїх, і дружин твоїх, і все майно твоє,

¹⁵

ты́ же бꙋ́деши въ ꙗ҆́звѣ лю́тѣй, въ болѣ́зни чре́ва, до́ндеже и҆зы́дꙋтъ внꙋ́трєннѧѧ твоѧ̑ съ ꙗ҆́звою ѿ дні́й во дни̑.

¹⁵

тебе ж самого – хворобою тяжкою, хворобою нутрощів твоїх до того, що будуть випадати нутрощі твої від хвороби день у день.

¹⁶

И҆ воздви́же гдⷭ҇ь на і҆ѡра́ма и҆ноплеме́нники и҆ а҆ра́вѡвъ и҆ сопредѣ̑лныѧ є҆ѳїо́пы:

¹⁶

І збудив Господь проти Іорама дух филистимлян і аравитян, суміжних з ефіоплянами;

¹⁷

и҆ взыдо́ша на і҆ꙋ́дꙋ, и҆ преѡдолѣ́ша, и҆ плѣни́ша всѧ̑ сокрѡ́вища, ꙗ҆̀же ѡ҆брѣто́ша въ домꙋ̀ царе́вѣ, и҆ сынѡ́въ є҆гѡ̀ и҆ дщє́ри є҆гѡ̀ и҆ жєны̀ є҆гѡ̀, и҆ не ѡ҆ста́сѧ є҆мꙋ̀ сы́нъ, то́кмѡ ѻ҆хозі́а ме́ншїй сынѡ́въ є҆гѡ̀.

¹⁷

і вони пішли на Юдею й увірвалися в неї, і захопили все майно, що знаходилося в домі царя, також і синів його і дружин його; і не залишилося в нього сина, крім Охозії, меншого із синів його.

¹⁸

И҆ по си́хъ всѣ́хъ поразѝ є҆го̀ гдⷭ҇ь чре́ва болѣ́знїю неизцѣ́льною.

¹⁸

А після всього цього вразив Господь нутрощі його хворобою невиліковною.

¹⁹

И҆ бы́сть ѿ дні́й во дни̑, и҆ є҆гда̀ прїи́де вре́мѧ дні́й два̀ дни̑, и҆ и҆зы́де чре́во є҆гѡ̀ съ болѣ́знїю, и҆ оу҆́мре въ разслабле́нїи лю́тѣмъ. И҆ не сотвори́ша є҆мꙋ̀ лю́дїе по ѡ҆бы́чаю погребе́нїѧ, ꙗ҆́коже погребе́нїе ѻ҆тцє́мъ є҆гѡ̀.

¹⁹

Так було день за днем, а до кінця другого року випали нутрощі його від хвороби його, і він помер у жорстоких стражданнях; і не спалив для нього народ його пахощів, як робив те для батьків його.

²⁰

Три́десѧти двою̀ лѣ́тъ бѧ́ше, є҆гда̀ ца́рствовати нача̀, и҆ ѻ҆́смь лѣ́тъ ца́рствова во і҆ерⷭ҇ли́мѣ: ходи́ же не хва́льнѡ, и҆ погребо́ша є҆го̀ во гра́дѣ даві́довѣ, ѻ҆ба́че не во гробѣ́хъ ца́рскихъ.

²⁰

Тридцяти двох років був він, коли став царем, і вісім років царював у Єрусалимі, і відійшов неоплаканий, і поховали його в місті Давидовому, але не в царських гробницях.