Звичайний друк Виконується верстка сторінок…
Папір A4, книжкова орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів, масштаб 100%. Сторінки йдуть підряд. Для двостороннього друку виберіть переворот по довгому краю.
1
Въ лѣ́то же седмо́е оу҆крѣпи́сѧ і҆ѡда́й, и҆ взѧ̀ со́тники, а҆за́рїю сы́на і҆ѡра́млѧ и҆ і҆сма́ила сы́на і҆ѡана́нѧ, и҆ а҆за́рїю сы́на ѡ҆ви́дова и҆ а҆масі́ю сы́на а҆ді́ева и҆ є҆лїсафа́на сы́на заха́рїина съ собо́ю въ до́мъ гдⷭ҇ень.
1
Але в сьомий рік підбадьорився Іодай і прийняв у союз з собою начальників сотень: Азарію, сина Ієрохамового, й Ісмаїла, сина Ієгохананового, й Азарію, сина Оведового, і Маасею, сина Адаії, і Елишафата, сина Зихрі.
2
И҆ ѡ҆быдо́ша і҆ꙋде́ю, и҆ собра́ша леѵі́ты ѿ всѣ́хъ градѡ́въ і҆ꙋ́диныхъ и҆ нача́лники ѻ҆те́чествъ і҆и҃левыхъ, и҆ прїидо́ша во і҆ерⷭ҇ли́мъ.
2
І вони пройшли по Юдеї і зібрали левитів з усіх міст Юдеї і глав поколінь Ізраїлевих, і прийшли в Єрусалим.
3
И҆ завѣща̀ всѐ собра́нїе і҆ꙋ́дино завѣ́тъ въ домꙋ̀ бж҃їи со царе́мъ: и҆ показа̀ и҆̀мъ сы́на царе́ва и҆ речѐ и҆̀мъ (і҆ѡда́й): сѐ, сы́нъ царе́въ да воцари́тсѧ, ꙗ҆́коже гл҃а гдⷭ҇ь ѡ҆ до́мѣ даві́довѣ:
3
І уклало все зібрання союз у домі Божому з царем. І сказав їм Іодай: ось син царя повинен бути царем, як вирік Господь про синів Давидових.
4
и҆ нн҃ѣ сло́во сїѐ, є҆́же сотворитѐ: тре́тїѧ ча́сть ѿ ва́съ да и҆зы́детъ въ сꙋббѡ́тꙋ, свѧще́нникѡвъ и҆ леѵі́тѡвъ, и҆ во врата̀ вхо́дѡвъ,
4
Ось що ви зробіть: третина вас, що приходять у суботу, зі священиків і левитів, буде воротарями біля порогів,
5
и҆ тре́тїѧ ча́сть въ домꙋ̀ царе́вѣ, и҆ тре́тїѧ ча́сть во вратѣ́хъ сре́днихъ, и҆ всѝ лю́дїе (да бꙋ́дꙋтъ) во дво́рѣхъ до́мꙋ гдⷭ҇нѧ:
5
і третина при домі царському, і третина біля воріт Ієсод, а весь народ на дворах дому Господнього.
6
и҆ никто́же да вни́детъ въ до́мъ гдⷭ҇ень, то́кмѡ свѧще́нницы и҆ леѵі́ти и҆ и҆̀же слꙋ́жатъ ѿ леѵі̑тъ: ті́и вни́дꙋтъ, ꙗ҆́кѡ ѡ҆свѧще́ни сꙋ́ть, вси́ же лю́дїе да держа́тъ стра́жꙋ гдⷭ҇ню:
6
І ніхто нехай не входить у дім Господній, крім священиків і службовців з левитів. Вони можуть увійти, тому що освячені; весь же народ нехай стоїть на сторожі Господній.
7
леѵі́ти же да хо́дѧтъ ѡ҆́крестъ царѧ̀, кі́йждо и҆мѣ́ѧ ѻ҆рꙋ́жїе своѐ въ рꙋкꙋ̀ своє́ю, и҆ входѧ́й въ це́рковъ да оу҆бїе́тсѧ, и҆ да бꙋ́дꙋтъ со царе́мъ, входѧ́щꙋ є҆мꙋ̀ и҆ и҆сходѧ́щꙋ.
7
І нехай левити оточать царя з усіх боків, кожен зі зброєю своєю в руці своїй, і хто буде входити в храм, нехай буде умертвлений. І будьте ви при царі, коли він буде входити і виходити.
8
И҆ сотвори́ша леѵі́ти и҆ ве́сь і҆ꙋ́да по всемꙋ̀, є҆ли̑ка повелѣ̀ и҆̀мъ і҆ѡда́й жре́цъ: и҆ взѧ́ша кі́йждо мꙋ́жы своѧ̑ ѿ нача́ла сꙋббѡ́ты да́же до и҆схо́да сꙋббѡ́ты: зане́же не ѡ҆ста́ви і҆ѡда́й жре́цъ слꙋ̑жбы днєвны́ѧ.
8
І зробили левити й усі юдеї, як наказав Іодай священик; і взяли кожен людей своїх, які приходять у суботу, з тими, що відходять у суботу, тому що не відпустив священик Іодай чергу, яка змінялася.
9
И҆ дадѐ і҆ѡда́й свѧще́нникъ со́тникѡмъ по чи́нꙋ поста́влєннымъ мечы̀ и҆ щиты̀ и҆ бронѧ̑, ꙗ҆̀же бѧ́хꙋ царѧ̀ даві́да въ домꙋ̀ бж҃їи,
9
І роздав Іодай священик начальникам сотень списи і малі й великі щити царя Давида, що були в домі Божому;
10
и҆ поста́ви всѧ̑ лю́ди, коего́ждо во ѻ҆рꙋ́жїи є҆гѡ̀, ѿ десны́ѧ страны̀ це́ркве да́же до лѣ́выѧ страны̀ ѻ҆лтарѧ̀ и҆ це́ркве, над̾ царе́мъ ѡ҆́крестъ:
10
і поставив весь народ, кожного зі зброєю його в руці його, від правої сторони храму до лівої сторони храму, біля жертовника й біля дому, навколо царя.
11
и҆ и҆зведѐ сы́на царе́ва, и҆ возложи́ша на него̀ дїади́мꙋ и҆ свидѣ̑нїѧ, и҆ поста́виша є҆го̀ царе́мъ, и҆ пома́за є҆го̀ і҆ѡда́й жре́цъ и҆ сы́нове є҆гѡ̀ и҆ реко́ша да живе́тъ ца́рь.
11
І вивели сина царя, і поклали на нього вінець і прикраси, і поставили його царем; і помазали його Іодай і сини його і сказали: нехай живе цар!
12
И҆ оу҆слы́ша гоѳолі́а гла́съ люді́й текꙋ́щихъ и҆ и҆сповѣ́дающихъ и҆ хва́лѧщихъ царѧ̀, и҆ вни́де ко царю̀ въ це́рковь гдⷭ҇ню,
12
І почула Гофолія голос народу, який біжить і проголошує про царя, і вийшла до народу в дім Господній,
13
и҆ ви́дѣ, и҆ сѐ, ца́рь стоѧ́ше на степе́ни свое́мъ, на вхо́дѣ же кнѧ̑зи и҆ трꙋбы̑, и҆ нача̑лницы ѡ҆́крестъ царѧ̀: и҆ всѝ лю́дїе землѝ возра́довашасѧ и҆ вострꙋби́ша трꙋба́ми, и҆ пою́ще во ѻ҆рга́ны пѣвцы̀, и҆ хва́лѧще хвало́ю. И҆ растерза̀ гоѳолі́а ри̑зы своѧ̑, и҆ возопѝ и҆ речѐ: напа́дающе напа́даете.
13
і побачила: і ось цар стоїть на підвищенні своєму при вході, і князі і труби біля царя, і весь народ землі веселиться, і сурмлять трубами, і співці з інструментами музичними і вправні у славослів’ї. І роздерла Гофолія одяг свій і закричала: змова! змова!
14
И҆зы́де же і҆ѡда́й а҆рхїере́й, и҆ повелѣ̀ со́тникѡмъ и҆ нача́лникѡмъ си́лы и҆ речѐ и҆̀мъ: и҆зри́ните ю҆̀ во́нъ и҆з̾ це́ркве, и҆ и҆зыди́те в̾слѣ́дъ є҆ѧ̀, и҆ да оу҆бїе́тсѧ мече́мъ. Рече́ бо свѧще́нникъ да не оу҆́мретъ въ домꙋ̀ гдⷭ҇ни.
14
І викликав Іодай священик начальників сотень, які начальствують над військом, і сказав їм: виведіть її геть [із храму], і хто піде за нею, той буде умертвлений мечем. Тому що священик сказав: не умертвляйте її в домі Господньому.
15
И҆ да́ша є҆́й ѡ҆сла́бꙋ на ма́ло, до́ндеже про́йде врата̀ кѡ́нникъ до́мꙋ царе́ва и҆ оу҆би́ша ю҆̀ та́мѡ.
15
І дали їй місце, і коли вона прийшла до входу кінських воріт царського дому, там умертвили її.
16
И҆ завѣща̀ і҆ѡда́й завѣ́тъ междꙋ̀ собо́ю и҆ всѣ́ми людьмѝ и҆ царе́мъ, да бы́ша бы́ли лю́дїе гдⷭ҇ни.
16
І уклав Іодай завіт між собою і між усім народом і царем, щоб бути їм народом Господнім.
17
И҆ внидо́ша всѝ лю́дїе землѝ въ до́мъ ваа́ловъ и҆ разори́ша є҆го̀, и҆ ѻ҆лтари̑ є҆гѡ̀ и҆ і҆́дѡлы є҆гѡ̀ сокрꙋши́ша, и҆ матѳа́на жерца̀ ваа́лова оу҆би́ша пред̾ ѻ҆лтаре́мъ є҆гѡ̀.
17
І пішов весь народ у капище Ваала, і зруйнували його, і жертовники його й ідолів його розтрощили; і Матфана, жерця Ваалового, умертвили перед жертовниками.
18
И҆ врꙋчѝ і҆ѡда́й жре́цъ дѣла̀ до́мꙋ гдⷭ҇нѧ въ рꙋкꙋ̀ свѧще́нникѡвъ и҆ леѵі́тѡвъ, и҆ возста́ви днєвны́ѧ чрєды̀ жерцє́въ и҆ леѵі́тѡвъ, ꙗ҆̀же раздѣлѝ даві́дѣ въ домꙋ̀ гдⷭ҇ни, и҆ вознесѐ всесожжє́нїѧ гдⷭ҇еви, ꙗ҆́коже пи́сано є҆́сть въ зако́нѣ мѡѷсе́овѣ, въ ра́дости и҆ пѣ́нїихъ по расположе́нїю даві́довꙋ:
18
І доручив Іодай справи дому Господнього священикам і левитам, [і відновив денні черги священиків і левитів,] як розподілив Давид у домі Господньому, для возношення всепалень Господу, як написано в законі Мойсеєвому, з радістю і співом, за уставом Давидовим.
19
и҆ поста́ви придве́рники во вратѣ́хъ до́мꙋ гдⷭ҇нѧ, и҆ да не вни́детъ нечи́стъ во всѧ́цѣй ве́щи:
19
І поставив він воротарів біля воріт дому Господнього, щоб не міг входити нечистий чого-небудь.
20
и҆ взѧ̀ ѻ҆те́чествъ нача́лники, и҆ си́льныѧ, и҆ нача́лники люді́й, и҆ всѧ̑ лю́ди землѝ, и҆ возведо́ша царѧ̀ ѿ до́мꙋ гдⷭ҇нѧ, и҆ вни́де врата́ми внꙋ́тренними въ до́мъ царе́въ, и҆ посади́ша царѧ̀ на престо́лѣ ца́рстѣмъ.
20
І взяв начальників сотень, і вельмож, і начальників у народі, і весь народ землі, і провів царя з дому Господнього, і пройшли через верхні ворота в дім царський, і посадили царя на царський престіл.
21
И҆ возвесели́шасѧ всѝ лю́дїе зе́мстїи и҆ гра́дъ оу҆поко́исѧ, и҆ гоѳолі́а оу҆бїе́на є҆́сть мече́мъ.
21
І веселився весь народ землі, і місто заспокоїлося. А Гофолію умертвили мечем.