Друк брошурою Виконується верстка сторінок…
Папір A4, альбомна орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів. Друкуйте двосторонньо, з переворотом по короткому краю, у масштабі 100%; якщо принтер обрізає край — 98%. Не вмикайте режим «Буклет» у драйвері принтера.
1
Ѻ҆смѝ лѣ́тъ бы́сть і҆ѡсі́а, є҆гда̀ ца́рствовати нача̀, и҆ три́десѧть є҆ди́но лѣ́то ца́рствова во і҆ерⷭ҇ли́мѣ,
1
Вісім років було Іосії, коли він став царем, і тридцять один рік царював у Єрусалимі,
2
и҆ сотворѝ пра́вое пред̾ гдⷭ҇емъ, и҆ ходѝ въ пꙋте́хъ даві́да ѻ҆тца̀ своегѡ̀, и҆ не оу҆клони́сѧ ни на де́сно, ни на лѣ́во.
2
і робив він угодне в очах Господніх, і ходив путями Давида, батька свого, і не ухилявся ні праворуч, ні ліворуч.
3
И҆ во ѻ҆смо́е лѣ́то ца́рства своегѡ̀, и҆ то́й є҆щѐ сы́й ѻ҆́трокъ, нача̀ взыска́ти гдⷭ҇а бг҃а ѻ҆тца̀ своегѡ̀ даві́да: и҆ во второена́десѧть лѣ́то ца́рства своегѡ̀ нача̀ ѡ҆чища́ти і҆ꙋде́ю и҆ і҆ерⷭ҇ли́мъ ѿ высо́кихъ и҆ лѣсѡ́въ, и҆ ѿ ка́пищъ и҆ ѿ и҆стꙋка́нныхъ.
3
У восьмий рік царювання свого, будучи ще отроком, він почав удаватися до Бога Давида, батька свого, а в дванадцятий рік почав очищати Юдею та Єрусалим від висот і посвячених дерев і від різьблених і відлитих ідолів.
4
И҆ разори́ша пред̾ лице́мъ є҆гѡ̀ ѻ҆лтари̑ ваалі́мли, и҆ высѡ́каѧ, ꙗ҆̀же на ни́хъ: и҆ посѣчѐ дꙋбра̑вы и҆ и҆стꙋка̑нныѧ, и҆ слїѧ̑ннаѧ сокрꙋшѝ и҆ и҆стнѝ, и҆ растопѝ и҆ пове́рже пред̾ лице́мъ гробѡ́въ жрꙋ́щихъ и҆̀мъ:
4
І зруйнували перед лицем його жертовники Ваала і статуї, що піднімалися над ними; і посвячені дерева він зрубав, і різьблені і відлиті кумири зламав і розбив на порох, і розсипав на гробах тих, які приносили їм жертви,
5
и҆ кѡ́сти жерцє́въ сожжѐ на ѻ҆лтаре́хъ и҆́хъ, и҆ ѡ҆чи́сти і҆ꙋ́дꙋ и҆ і҆ерⷭ҇ли́мъ,
5
і кістки жерців спалив на жертовниках їхніх, і очистив Юдею та Єрусалим,
6
и҆ во градѣ́хъ манассі́иныхъ и҆ є҆фре́млихъ и҆ сѷмеѡ́нихъ да́же до нефѳалі́ма, и҆ въ мѣ́стѣхъ и҆́хъ ѡ҆́крестъ:
6
і в містах Манассії, та Єфрема, і Симеона, навіть до коліна Неффалимового, і в спустошених околицях їх
7
и҆ ѻ҆лтари̑ размета̀ и҆ лѣ́сы, и҆ і҆́дѡлы разсѣчѐ въ ча̑стицы, и҆ всѧ̑ высѡ́каѧ и҆зсѣчѐ ѿ всеѧ̀ землѝ і҆и҃левы, и҆ возврати́сѧ во і҆ерⷭ҇ли́мъ.
7
він зруйнував жертовники і посвячені дерева, й ідолів розбив на порох, і всі статуї розтрощив по всій землі Ізраїльській, і повернувся в Єрусалим.
8
И҆ во ѻ҆смоена́десѧть лѣ́то ца́рства своегѡ̀, є҆гда̀ ѡ҆чище́на бы́сть землѧ̀ и҆ це́рковь гдⷭ҇нѧ, посла̀ сафа́на сы́на є҆селі́ева и҆ а҆месі́ю нача́лника гра́да и҆ і҆ѡа́са сы́на і҆ѡаха́зова памѧтопи́сца своего̀, да оу҆твердѧ́тъ до́мъ гдⷭ҇а бг҃а своегѡ̀.
8
У вісімнадцятий рік царювання свого, після очищення землі і дому Божого, він послав Шафана, сина Ацалії, і Маасею градоначальника, й Іоаха, сина Іоахазового, писаря, відновити дім Господа Бога свого.
9
И҆ прїидо́ша ко хелкі́и свѧще́нникꙋ вели́комꙋ, и҆ да́ша сребро̀ принесе́нное въ до́мъ гдⷭ҇ень, є҆́же собра́ша леѵі́ти хранѧ́щїи две́рь ѿ рꙋкѝ манассі́ины и҆ є҆фре́мли, и҆ ѿ нача́лникѡвъ и҆ ѿ всѣ́хъ про́чихъ во і҆и҃ли, и҆ ѿ сынѡ́въ і҆ꙋ́диныхъ и҆ венїамі́нихъ и҆ ѡ҆бита́ющихъ во і҆ерⷭ҇ли́мѣ,
9
І прийшли вони до Хелкії первосвященика, і віддали срібло, принесене в дім Божий, яке левити, що стоять на варті біля порогу, зібрали з рук Манассії й Єфрема і всіх інших ізраїльтян, і від усього Іуди і Веніаміна, і від жителів Єрусалима,
10
и҆ да́ша ѻ҆́ное въ рꙋ́цѣ творѧ́щихъ дѣла̀, приста̑вницы въ домꙋ̀ гдⷭ҇ни, и҆ да́ша є҆̀ творѧ́щымъ дѣла̀, и҆̀же творѧ́хꙋ въ домꙋ̀ гдⷭ҇ни да, ѡ҆бновѧ́тъ и҆ оу҆крѣпѧ́тъ хра́мъ:
10
і віддали в руки виконавцям робіт, які були приставлені до дому Господнього, щоб вони роздавали його робітникам, які працювали в домі Господньому, на відбудові й оновленні дому.
11
и҆ да́ша текто́нѡмъ и҆ домоздателємъ, да кꙋ́пѧтъ ка́менїе четвероꙋго́лное и҆ древа̀ на бе́рвна на покры́тїе домѡ́въ, и҆̀хже разори́ша ца́рїе і҆ꙋ̑дины.
11
І вони роздавали теслям і будівельникам на купівлю тесаних каменів і дерев для зв’язків і для покриття будинків, які зруйнували царі юдейські.
12
И҆ мꙋ́жїе вѣ́рнѡ творѧ́хꙋ въ дѣ́лѣхъ, и҆ над̾ ни́ми надзира́телє і҆е́ѳъ и҆ а҆вді́а леѵі́ти ѿ сынѡ́въ мера́рїныхъ, и҆ заха́рїа и҆ мосолла́мъ ѿ сынѡ́въ каа́ѳѡвыхъ надзира́ти, и҆ всѧ́къ леѵі́тинъ, и҆ всѧ́къ зна́ѧй во ѻ҆рга́ны пѣ́ти:
12
Люди ці діяли чесно під час роботи, і для нагляду над ними поставлені були Іахаф і Овадія, левити із синів Мерариних, і Захарія і Мешуллам із синів Каафових, і всі левити, що вміють грати на музичних інструментах.
13
и҆ над̾ носѧ́щими бремена̀ и҆ над̾ всѣ́ми творѧ́щими дѣла̀, всѧ́кимъ дѣ́ланїемъ: и҆ ѿ леѵі̑тъ бѣ́ша пи́сареве и҆ сꙋдїи̑ и҆ двє́рницы.
13
Вони ж були приставниками над носіями і наглядали за усіма робітниками при кожній роботі; з левитів же були і писарі, і наглядачі, і воротарі.
14
И҆ внегда̀ и҆зноси́ти и҆̀мъ сребро̀ принесе́нное въ це́рковь гдⷭ҇ню, ѡ҆брѣ́те хелкі́а свѧще́нникъ кни́гꙋ зако́на гдⷭ҇нѧ, (ꙗ҆́же дана̀ бы́сть) рꙋко́ю мѡѷсе́овою.
14
Коли виймали вони срібло; принесене в дім Господній, тоді Хелкія священик знайшов книгу закону Господнього, дану рукою Мойсея.
15
И҆ ѿвѣща̀ хелкі́а и҆ речѐ къ сафа́нꙋ пи́сарю: кни́гꙋ зако́на ѡ҆брѣто́хъ въ домꙋ̀ гдⷭ҇ни. И҆ дадѐ хелкі́а кни́гꙋ сафа́нꙋ.
15
І почав Хелкія, і сказав Шафану писарю: книгу закону знайшов я в домі Господньому. І подав Хелкія ту книгу Шафану.
16
И҆ принесѐ сафа́нъ кни́гꙋ ко царю̀, и҆ возвѣстѝ є҆щѐ ко царю̀ сло́во, глаго́лѧ: всѐ сребро̀ дано̀ въ рꙋ́ки рабѡ́въ твои́хъ творѧ́щихъ дѣла̀:
16
І поніс Шафан книгу до царя, і приніс при цьому цареві звістку: все, що доручено рабам твоїм, вони роблять;
17
и҆ слїѧ́ша сребро̀ ѡ҆брѣ́тенное въ домꙋ̀ гдⷭ҇ни, и҆ да́ша въ рꙋ́ки надзира́телей и҆ въ рꙋ́ки творѧ́щихъ дѣ́ло.
17
і висипали срібло, знайдене в домі Господньому, і передали його в руки приставників і в руки виконавців робіт.
18
И҆ возвѣстѝ сафа́нъ пи́сарь сло́во царю̀, глаго́лѧ: кни́гꙋ даде́ ми хелкі́а свѧще́нникъ. И҆ прочтѐ ю҆̀ сафа́нъ пред̾ царе́мъ.
18
І також доніс Шафан писар царю, говорячи: книгу дав мені Хелкія священик. І читав її Шафан перед царем.
19
И҆ бы́сть є҆гда̀ оу҆слы́ша ца́рь словеса̀ зако́на, и҆ растерза̀ ри̑зы своѧ̑.
19
Коли почув цар слова закону, то роздер одяг свій.
20
И҆ повелѣ̀ ца́рь хелкі́еви и҆ а҆хїка́мꙋ сы́нꙋ сафа́новꙋ и҆ а҆вдѡ́нꙋ сы́нꙋ мїхе́евꙋ, и҆ сафа́нꙋ пи́сарю и҆ а҆са́їю рабꙋ̀ царе́вꙋ, глаго́лѧ:
20
І дав цар повеління Хелкії й Ахикаму, синові Шафановому, й Авдону, синові Михея, і Шафану писарю, й Асаії, слузі царському, говорячи:
21
и҆ди́те и҆ моли́тесѧ гдⷭ҇ꙋ за мѧ̀ и҆ за всѧ́каго ѡ҆ста́вшагосѧ во і҆и҃ли и҆ і҆ꙋ́дѣ, ѡ҆ словесѣ́хъ кни́ги, ꙗ҆́же ѡ҆брѣ́тена є҆́сть, вели́къ бо гнѣ́въ гдⷭ҇ень разгорѣ́сѧ на на́съ, поне́же не послꙋ́шаша ѻ҆тцы̀ на́ши слове́съ гдⷭ҇нихъ, є҆́же твори́ти по всѣ̑мъ напи̑саннымъ въ кни́зѣ се́й.
21
підіть, запитайте Господа про мене і про тих, що залишились у Ізраїля, і про Іуду щодо слів цієї знайденої книги, тому що великий гнів Господа, який запалав на нас за те, що не дотримувалися батьки наші слова Господнього, щоб чинити за всім написаним у книзі цій.
22
И҆ и҆́де хелкі́а, и҆ и҆̀мже повелѣ̀ ца́рь, ко ѻ҆лда́нѣ проро́чицѣ, женѣ̀ селли́ма сы́на ѳекꙋ́ева, сы́на є҆сері́и ризохрани́телѧ, хранѧ́щей за́пѡвѣди, ꙗ҆́же ѡ҆бита́ше во і҆ерⷭ҇ли́мѣ въ маса́нѣ, и҆ глаго́лаша є҆́й по си̑мъ.
22
І пішов Хелкія і ті, які від царя, до Олдани пророчиці, дружини Шаллума, сина Тавкегафа, сина Хасри, хранителя одягу, — а жила вона в другій частині Єрусалима, — і говорили з нею про це.
23
И҆ та̀ ѿвѣща̀ и҆̀мъ: сїѧ̑ речѐ гдⷭ҇ь бг҃ъ і҆и҃левъ: глаго́лите мꙋ́жꙋ, и҆́же посла̀ ва́съ ко мнѣ̀: сїѧ̑ речѐ гдⷭ҇ь:
23
І вона сказала їм: так говорить Господь Бог Ізраїлів: скажіть тому чоловікові, який послав вас до мене:
24
сѐ, а҆́зъ наведꙋ̀ ѕла̑ѧ на мѣ́сто сїѐ и҆ на ѡ҆бита́ющихъ въ не́мъ всѧ̑ словеса̀, ꙗ҆̀же пи̑сана сꙋ́ть въ кни́зѣ прочте́ннѣй пред̾ царе́мъ і҆ꙋ́динымъ,
24
так говорить Господь: ось Я наведу лихо на місце це і на жителів його всі прокляття, написані в книзі, яку читали перед лицем царя Юдейського,
25
занѐ ѡ҆ста́виша мѧ̀ и҆ кадѧ́хꙋ богѡ́мъ чꙋжди̑мъ, да прогнѣ́ваютъ мѧ̀ во всѣ́хъ дѣ́лѣхъ рꙋ́къ свои́хъ: и҆ разгорѣ́сѧ ꙗ҆́рость моѧ̀ на мѣ́сто сїѐ и҆ не оу҆гаси́тсѧ:
25
за те, що вони залишили Мене і кадили богам іншим, щоб прогнівляти Мене всіма ділами рук своїх. І гнів Мій запалає над місцем цим і не згасне.
26
и҆ ко царю̀ і҆ꙋ́динꙋ, и҆́же посла̀ ва́съ ко гдⷭ҇ꙋ помоли́тисѧ, та́кѡ глаго́лите є҆мꙋ̀: сїѧ̑ речѐ гдⷭ҇ь бг҃ъ і҆и҃левъ: словеса̀, ꙗ҆̀же слы́шалъ є҆сѝ,
26
А царю Юдейському, який послав вас запитати Господа, так скажіть: так говорить Господь Бог Ізраїлів про слова, які ти чув:
27
и҆ сокрꙋши́сѧ се́рдце твоѐ, и҆ смири́лсѧ є҆сѝ пред̾ лице́мъ мои́мъ, є҆гда̀ оу҆слы́шалъ є҆сѝ словеса̀ моѧ̑ на мѣ́сто сїѐ и҆ на ѡ҆бита́ющихъ въ не́мъ, и҆ смири́лсѧ є҆сѝ предо мно́ю, и҆ растерза́лъ є҆сѝ ри̑зы твоѧ̑, и҆ пла́калъ є҆сѝ предо мно́ю, и҆ а҆́зъ оу҆слы́шахъ, речѐ гдⷭ҇ь:
27
оскільки пом’якшало серце твоє, і ти смирився перед Богом, почувши слова Його про місце це і про жителів його, — і ти смирився переді Мною, і роздер одяг свій, і плакав переді Мною, то і Я почув тебе, говорить Господь.
28
сѐ, приложꙋ̀ тѧ̀ ко ѻ҆тцє́мъ твои̑мъ, и҆ приложи́шисѧ ко гробѡ́мъ твои́мъ въ ми́рѣ, и҆ не оу҆́зрѧтъ ѻ҆́чи твоѝ всѧ́кагѡ ѕла̀, ꙗ҆̀же а҆́зъ наведꙋ̀ на мѣ́сто сїѐ и҆ на ѡ҆бита́ющихъ въ не́мъ. И҆ возвѣсти́ша царю̀ сло́во.
28
Ось Я преставлю тебе до батьків твоїх, і покладений будеш у гробницю твою в мирі, і не побачать очі твої всього того лиха, яке Я наведу на місце це і на жителів його. І принесли цареві відповідь.
29
И҆ посла̀ ца́рь, и҆ собра̀ старѣ̑йшины і҆ꙋ̑дины и҆ і҆ерⷭ҇ли̑мли.
29
І послав цар, і зібрав усіх старійшин Юдеї та Єрусалима, і пішов цар у дім Господній,
30
И҆ взы́де ца́рь въ до́мъ гдⷭ҇ень и҆ всѝ мꙋ́жїе і҆ꙋ̑дины и҆ живꙋ́щїи во і҆ерⷭ҇ли́мѣ, и҆ свѧще́нницы и҆ леѵі́ти, и҆ всѝ лю́дїе ѿ ма́ла да́же до вели́ка: и҆ чита́ше во оу҆шеса̀ и҆́хъ всѧ̑ словеса̀ кни́ги завѣ́та ѡ҆брѣ́тенныѧ въ домꙋ̀ гдⷭ҇ни.
30
і з ним усі юдеї і жителі Єрусалима, і священики і левити, і весь народ, від великого до малого; і він прочитав уголос їм усі слова книги завіту, знайденої в домі Господньому.
31
И҆ ста̀ ца́рь на столпѣ̀, и҆ завѣща̀ завѣ́тъ пред̾ гдⷭ҇емъ ходи́ти пред̾ гдⷭ҇емъ, храни́ти за́пѡвѣди є҆гѡ̀ и҆ свидѣ̑нїѧ є҆гѡ̀ и҆ повелѣ̑нїѧ є҆гѡ̀ всѣ́мъ се́рдцемъ и҆ все́ю дꙋше́ю, є҆́же твори́ти словеса̀ завѣ́та напи̑саннаѧ въ кни́зѣ се́й.
31
І став цар на місці своєму, й уклав завіт перед лицем Господа йти за Господом і дотримуватися заповіді Його й одкровення Його, й уставів Його, від усього серця свого і від усієї душі своєї, щоб виконувати слова завіту, написані в книзі цій.
32
И҆ поста́ви всѣ́хъ, и҆̀же ѡ҆брѣ́тени бѧ́хꙋ во і҆ерⷭ҇ли́мѣ и҆ венїамі́нѣ, и҆ сотвори́ша ѡ҆бита́ющїи во і҆ерⷭ҇ли́мѣ завѣ́тъ въ домꙋ̀ гдⷭ҇а бг҃а ѻ҆тє́цъ свои́хъ.
32
І повелів цар підтвердити це всім, хто знаходився в Єрусалимі й у землі Веніаміновій; і стали чинити жителі Єрусалима за завітом Бога, Бога батьків своїх.
33
И҆ ѿѧ̀ і҆ѡсі́а всѧ̑ ме́рзѡсти ѿ всеѧ̀ землѝ, ꙗ҆́же бѣ̀ сынѡ́въ і҆и҃левыхъ, и҆ сотворѝ всѣ́хъ ѡ҆брѣ́тшихсѧ во і҆ерⷭ҇ли́мѣ и҆ во і҆и҃ли слꙋжи́ти гдⷭ҇ꙋ бг҃ꙋ своемꙋ̀ во всѧ̑ дни̑ своѧ̑, и҆ не оу҆клони́сѧ ѿ гдⷭ҇а бг҃а ѻ҆тє́цъ свои́хъ.
33
І викинув Іосія всі мерзоти з усіх земель, які у синів Ізраїлевих, і звелів усім, хто знаходився у землі Ізраїлевій, служити Господу Богу своєму. І в усі дні життя його вони не відступали від Господа Бога батьків своїх.