Звичайний друк Виконується верстка сторінок…
Папір A4, книжкова орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів, масштаб 100%. Сторінки йдуть підряд. Для двостороннього друку виберіть переворот по довгому краю.
1
И҆ сотворѝ і҆ѡсі́а па́схꙋ во і҆ерⷭ҇ли́мѣ гдⷭ҇ꙋ своемꙋ̀, и҆ пожрѐ па́схꙋ четвертагѡна́десѧть днѐ пе́рваго мцⷭ҇а,
1
І звершив Іосія в Єрусалимі пасху Господу своєму, і закололи пасхального агнця в чотирнадцятий день першого місяця,
2
поставлѧ́ѧ свѧще́нники по чреда́мⷱ҇ъ въ ри̑зы ѡ҆дѣ̑ѧнны въ це́ркви гдⷭ҇ни:
2
поставивши священиків за чергами в облаченні у храмі Господньому.
3
и҆ речѐ леѵі́тѡмъ свѧщеннослꙋжи́телємъ і҆и҃лєвымъ, да ѡ҆свѧтѧ́тъ себѐ гдⷭ҇еви на поставле́нїе ст҃а́гѡ кївѡ́та гдⷭ҇нѧ въ домꙋ̀, є҆го́же созда̀ соломѡ́нъ сы́нъ даві́довъ ца́рь:
3
І сказав левитам, священнослужителям Ізраїлевим: освятіть себе Господу для поставлення святого ковчега Господнього в храмі, який побудував цар Соломон, син Давидів.
4
не бꙋ́детъ ва́мъ взѧ́ти є҆го̀ на ра́менахъ и҆ нн҃ѣ слꙋжи́те гдⷭ҇ꙋ бг҃ꙋ ва́шемꙋ и҆ пецы́тесѧ ѡ҆ ꙗ҆зы́цѣхъ є҆гѡ̀ і҆и҃ли, и҆ оу҆гото́вайтесѧ по ѻ҆те́чествѡмъ и҆ племенѡ́мъ ва́шымъ по писа́нїю даві́да царѧ̀ і҆и҃лева и҆ по вели́чествꙋ соломѡ́на сы́на є҆гѡ̀:
4
Не потрібно буде вам брати його на рамена; служіть тепер Господу Богу вашому, і піклуйтеся про народ Його Ізраїля, і влаштуйтеся за родами і поколіннями вашими, за розкладом Давида, царя Ізраїлевого, і за урочистістю Соломона, сина його,
5
и҆ ста́ните въ це́ркви по оу҆ча́стїю нача́лства ѻ҆те́ческагѡ ва́шегѡ леѵі́тскагѡ, и҆̀же пред̾ бра́тїею ва́шею сынмѝ і҆и҃левыми,
5
і ставайте у святилищі, за родовими левитськими розрядами вашими перед братами вашими, синами Ізраїля,
6
по чи́нꙋ пожри́те па́схꙋ, и҆ жє́ртвы оу҆гото́вайте бра́тїѧмъ ва́шымъ, и҆ сотвори́те па́схꙋ по за́повѣди гдⷭ҇ни да́ннѣй мѡѷсе́ю.
6
заколіть за уставом пасхального агнця і приготуйте жертви для братів ваших і зробіть пасху за заповіддю Господньою, даною Мойсеєві.
7
И҆ дадѐ і҆ѡсі́а лю́демъ ѡ҆брѣ́тшымсѧ (та́мѡ) а҆́гнцєвъ и҆ ѻ҆внѡ́въ три́десѧть ты́сѧщъ, телцє́въ трѝ ты́сѧщы: сїѧ̑ ѿ ца́рскихъ дана̑ сꙋ́ть по ѡ҆бѣща́нїю лю́демъ и҆ свѧще́нникѡмъ и҆ леѵі́тѡмъ..
7
І дав Іосія в дар народу, який там знаходився, тридцять тисяч агнців і козлів і три тисячі тельців; це за обітницею дано від царських стад народу і священикам і левитам.
8
И҆ дадѐ хелкі́а и҆ заха́рїа и҆ сѷи́лъ приста̑вницы свѧти́лища жерцє́мъ на па́схꙋ ѻ҆ве́цъ двѣ̀ ты́сѧщы ше́сть сѡ́тъ, телцє́въ три́ста.
8
І дали Хелкія і Захарія й Ієиїл, що начальствують у храмі, священикам на пасху дві тисячі шістсот овець і триста волів.
9
И҆ і҆ехо́нїа, и҆ саме́а, и҆ наѳана́илъ бра́тъ, и҆ а҆саві́а, и҆ ѻ҆хїи́лъ, и҆ і҆ѡра́мъ тысѧщенача́лницы да́ша леѵі́тѡмъ на па́схꙋ ѻ҆ве́цъ пѧ́ть ты́сѧщъ, телцє́въ се́дмь сѡ́тъ.
9
І Ієхонія і Самей і Нафаниїл, брат його, й Асавія й Охиїл, й Іорам, тисячоначальники, дали левитам на пасху п’ять тисяч овець і сімсот волів.
10
И҆ си̑мъ бы́вшымъ, благолѣ́пнѡ ста́ша свѧще́нницы и҆ леѵі́ти, и҆мѣ́юще ѡ҆прѣсно́ки, по племенѡ́мъ
10
І коли це відбувалося, священики і левити благоліпно стояли за поколіннями і родовими перевагами, тримаючи опрісноки перед народом,
11
и҆ по частенача́лствѡмъ ѻ҆тцє́въ, пред̾ людьмѝ приноси́ти гдⷭ҇ꙋ по пи̑саннымъ въ кни́зѣ мѡѷсе́овѣ, и҆ та́кѡ во оу҆́трїе.
11
щоб приносити жертви Господу за написаним у книзі Мойсеєвій. І це було в ранній час.
12
И҆ и҆спеко́ша па́схꙋ ѻ҆гне́мъ, ꙗ҆́коже подоба́ше, и҆ жє́ртвы свари́ша въ сосꙋ́дѣхъ мѣ́дѧныхъ и҆ въ коно́бѣхъ со благово́нїемъ, и҆ принесо́ша всѣ̑мъ, и҆̀же ѿ наро́да.
12
І спекли пасхального агнця на вогні, як належало, а жертви зварили в мідних посудинах і казанах з пахощами, і віднесли всьому народові.
13
И҆ по си́хъ оу҆гото́ваша себѣ̀ и҆ свѧще́нникѡмъ бра́тїѧмъ свои̑мъ сыновѡ́мъ а҆арѡ̑нимъ.
13
А після того приготували для себе і для священиків, братів своїх, синів Аарона.
14
І҆ере́є бо возноша́хꙋ тꙋ̑чнаѧ до конца̀ часа̀, а҆ леѵі́ти оу҆гото́ваша себѣ̀ и҆ жерцє́мъ бра́тїи свое́й, сынѡ́мъ а҆арѡ̑нимъ.
14
Бо священики приносили жир до пізнього часу, а тому левити готували для себе і для священиків, братів своїх, синів Аарона.
15
Свѧщеннопѣвцы́ же сы́нове а҆са́фѡвы бѧ́хꙋ въ чинꙋ̀ свое́мъ по за́повѣди даві́довѣ: и҆ а҆са́фъ, и҆ заха́рїа, и҆ є҆ддїнꙋ́съ и҆́же бѧ́ше ѿ царѧ̀.
15
Священноспівці ж, сини Асафові, знаходилися на місцях своїх, за встановленням Давида, й Асаф і Захарія й Еддинус, який був від царя.
16
И҆ вра̑тари при кі́ихждо две́рехъ: да не престꙋпа́етъ кі́йждо своеѧ̀ чрєды̀, бра́тїѧ бо и҆̀хъ леѵі́ти оу҆гото́ваша и҆̀мъ.
16
І воротарям біля кожних воріт не дозволялося залишати своєї черги, тому що для них готували брати їхні, левити.
17
И҆ соверши́шасѧ жє́ртвы гдⷭ҇ни въ то́й де́нь сотвори́ти па́схꙋ
17
І звершилося в той день все, що належало до жертвоприношення Господу при звершенні пасхи,
18
и҆ принестѝ жє́ртвы на же́ртвенникъ бж҃їй по повелѣ́нїю царѧ̀ і҆ѡсі́и.
18
і до приношення всепалень на жертовнику Господньому, за повелінням царя Іосії.
19
И҆ ѡ҆брѣ́тшїисѧ во вре́мѧ то̀ па́схꙋ и҆ пра́здникъ ѡ҆прѣсно́чный дні́й се́дмь.
19
І звершували сини Ізраїлеві, які у той час знаходилися там, пасху і свято опрісноків сім днів.
20
И҆ не принесе́сѧ па́сха такова̀ во і҆и҃ли ѿ вре́мене самꙋи́ла прⷪ҇ро́ка,
20
І не звершувалося такої пасхи в Ізраїлі від часів Самуїла пророка.
21
и҆ всѝ ца́рїе і҆и҃лєвы не пра́здноваша таковы́ѧ па́схи, каковꙋ̀ сотворѝ і҆ѡсі́а, и҆ свѧще́нницы и҆ леѵі́ти, и҆ і҆ꙋде́є и҆ ве́сь і҆и҃ль ѡ҆брѣ́тшїйсѧ во ѡ҆бита́нїи свое́мъ во і҆ерⷭ҇ли́мѣ.
21
І жоден з усіх царів ізраїльських не звершував такої пасхи, яку звершив Іосія, і священики і левити, і юдеї і всі ізраїльтяни, які жили в той час у Єрусалимі.
22
Во ѻ҆смоена́десѧть лѣ́то ца́рствꙋющꙋ і҆ѡсі́и пра́зднована бы́сть па́сха сїѧ̀.
22
У вісімнадцятий рік царювання Іосії звершена ця пасха.
23
И҆ оу҆пра́влєна бы́ша дѣла̀ і҆ѡсі́єва пред̾ гдⷭ҇емъ є҆гѡ̀ се́рдцемъ по́лнымъ благоче́стїѧ:
23
І спрямовані були прямою путтю діла Іосії перед Господом від серця, повного благочестя.
24
и҆ ꙗ҆̀же ѡ҆ не́мъ, пи̑сана сꙋ́ть въ пре́жнихъ временѣ́хъ, ѡ҆ согрѣши́вшихъ и҆ нече́ствовавшихъ проти́вꙋ гдⷭ҇а па́че всѧ́кагѡ ꙗ҆зы́ка и҆ ца́рства и҆ и҆́миже ѡ҆скорби́ша є҆го̀ въ ра́зꙋмѣ: и҆ словеса̀ гдⷭ҇нѧ воста́ша на і҆и҃лѧ.
24
Те ж, що було при ньому, описано в попередніх літописах про тих, хто грішив і чинив нечестя проти Господа більше за всякий народ і царство, і чим вони свідомо ображали Його, і за що слова Господа повстали проти Ізраїля.
25
И҆ по всемꙋ̀ дѣѧ́нїю семꙋ̀ і҆ѡсі́инꙋ, слꙋчи́сѧ фараѡ́нꙋ царю̀ є҆гѵ́петскомꙋ и҆дꙋ́щꙋ бра́нь воздви́гнꙋти въ харкамѵ́сѣ при є҆ѵфра́тѣ: и҆ и҆зы́де сопроти́вꙋ є҆мꙋ̀ і҆ѡсі́а.
25
І після всіх цих діянь Іосії сталося, що фараон, цар Єгипетський, ішов воювати в Каркамис біля Євфрату, й Іосія вийшов назустріч йому.
26
И҆ посла̀ ца́рь є҆гѵ́петскїй къ немꙋ̀, глаго́лѧ: что̀ мнѣ̀ и҆ тебѣ̀ є҆́сть, царю̀ і҆ꙋ́динъ;
26
Цар Єгипетський послав до нього сказати: що мені і тобі, царю Юдейський?
27
нѣ́смь на тѧ̀ по́сланъ ѿ гдⷭ҇а бг҃а, на є҆ѵфра́тъ бо бра́нь моѧ̀ є҆́сть: и҆ нн҃ѣ гдⷭ҇ь со мно́ю є҆́сть, и҆ гдⷭ҇ь поспѣша́ѧй мѝ є҆́сть, ѿстꙋпѝ ѿ менє̀ и҆ не сопротивлѧ́йсѧ гдⷭ҇еви.
27
Не проти тебе посланий я від Господа Бога; війна моя на Євфраті, і нині Господь зі мною і Господь спонукує мене; відступи і не протився Господу.
28
И҆ не возврати́сѧ і҆ѡсі́а на колесни́цꙋ свою̀, но ра́товати є҆го̀ оу҆си́ловашесѧ, не вне́млѧ словесе́мъ і҆еремі́и прⷪ҇ро́ка ѿ оу҆́стъ гдⷭ҇нихъ:
28
Але не повернувся Іосія на свою колісницю, а наважився воювати з ним, не послухавши слів Єремії пророка з уст Господа.
29
но поста́ви проти́вꙋ є҆гѡ̀ бра́нь на по́ли магеддѡ́нстѣмъ. И҆ снидо́ша нача̑лницы ко царю̀ і҆ѡсі́и.
29
І вступив з ним у битву на полі Мегиддо. І зійшлися начальники до царя Іосії.
30
И҆ речѐ ца́рь ѻ҆трокѡ́мъ свои̑мъ: и҆зведи́те мѧ̀ ѿ бра́ни, и҆знемого́хъ бо ѕѣлѡ̀. И҆ а҆́бїе и҆зведо́ша є҆го̀ ѻ҆́троцы є҆гѡ̀ и҆з̾ ѡ҆полче́нїѧ.
30
І сказав цар слугам своїм: віднесіть мене з поля битви, тому що я дуже занеміг. І слуги його негайно винесли його із строю.
31
И҆ взы́де на колесни́цꙋ вторꙋ́ю свою̀, и҆ прише́дъ во і҆ерⷭ҇ли́мъ жи́знь свою̀ премѣнѝ, и҆ погребе́нъ во ѻ҆́тчемъ гро́бѣ.
31
І зійшов він на другу колісницю свою і, повернувшись у Єрусалим, помер і похований у гробниці батьків своїх.
32
И҆ во все́й і҆ꙋде́и пла́каша ѡ҆ і҆ѡсі́и: и҆ рыда́ше і҆еремі́а прⷪ҇ро́къ ѡ҆ і҆ѡсі́и, и҆ предсѣдѧ́щїи со жена́ми пла́кахꙋ є҆го̀ да́же до сегѡ̀ днѐ. И҆ и҆здаде́сѧ сїѐ бы́ти всегда̀ на ве́сь ро́дъ і҆и҃левъ.
32
І плакали за Іосією по всій Юдеї, плакав за Іосією і пророк Єремія, і начальники з дружинами оплакували його до цього дня. І це передано назавжди всьому роду Ізраїлевому.
33
Сїѧ̑ же впи̑сана сꙋ́ть въ кни́зѣ по́вѣстей ѡ҆ царе́хъ і҆ꙋ́диныхъ, и҆ ко́еждо сотворе́ное дѣѧ́нїѧ і҆ѡсі́ина, и҆ сла́вы є҆гѡ̀, и҆ ра́зꙋма є҆гѡ̀ въ зако́нѣ гдⷭ҇ни: ꙗ҆̀же пре́жде сотворє́наѧ ѿ негѡ̀, и҆ ꙗ҆̀же нн҃ѣ, пи̑сана сꙋ́ть въ кни́зѣ царе́й і҆и҃левыхъ и҆ і҆ꙋ́диныхъ.
33
Це написано в літописі царів юдейських, і те, що зроблено Іосією, і слава його і його розуміння закону Господнього; попередні ж діла його і згадані нині описані в книзі царів ізраїльських і юдейських.
34
И҆ взе́мше сꙋ́щїи ѿ ꙗ҆зы́ка і҆ѡаха́за сы́на і҆ѡсі́ина, поста́виша царе́мъ вмѣ́стѡ і҆ѡсі́и ѻ҆тца̀ є҆гѡ̀, сꙋ́ша два́десѧти трїе́хъ лѣ́тъ.
34
І взяв народ Ієхонію [Іоахаза], сина Іосії, і поставили його царем замість Іосії, батька його, коли йому було двадцять три роки.
35
И҆ ца́рствова над̾ і҆ꙋ́дою и҆ над̾ і҆ерⷭ҇ли́момъ мцⷭ҇ы трѝ: и҆ ѿста́ви є҆го̀ ца́рь є҆гѵ́петскїй, да не ца́рствꙋетъ во і҆ерⷭ҇ли́мѣ.
35
І царював він у Юдеї і Єрусалимі три місяці, і відставив його цар Єгипетський, щоб не царювати йому в Єрусалимі.
36
И҆ наложѝ на наро́дъ (і҆ꙋ́динъ) сребра̀ тала̑нтъ сто̀ и҆ зла́та є҆ди́нъ тала́нтъ.
36
І наклав на народ сто талантів срібла й один талант золота.
37
И҆ поста́ви ца́рь є҆гѵ́петскїй і҆ѡакі́ма бра́та є҆гѡ̀ царе́мъ і҆ꙋде́и и҆ і҆ерⷭ҇ли́мꙋ.
37
І поставив цар Єгипетський Іоакима, брата його, царем Юдеї і Єрусалима.
38
И҆ свѧза̀ і҆ѡакі́мъ вельмо́жы, зараки́на же бра́та своего̀ є҆́мь и҆зведѐ и҆з̾ є҆гѵ́пта.
38
І зв’язав вельмож, а Заракина, брата його, відвів у Єгипет.
39
Лѣ́тъ же бѧ́ше два́десѧти пѧтѝ і҆ѡакі́мъ, є҆гда̀ ца́рствовати нача̀ въ землѝ і҆ꙋ́динѣ и҆ і҆ерⷭ҇ли́мѣ: и҆ сотворѝ лꙋка́вое пред̾ гдⷭ҇емъ.
39
Був же Іоаким двадцяти п’яти років, коли став царем над Юдеєю та Єрусалимом, і робив він лихе перед Господом.
40
На него́же и҆зы́де навꙋходоно́соръ ца́рь вавѷлѡ́нскїй, и҆ свѧза̀ є҆го̀ мѣ́дѧными оу҆́зами, и҆ приведѐ въ вавѷлѡ́нъ:
40
Проти нього вийшов Навуходоносор, цар Вавилонський, і зв’язав його мідними ланцюгами і відвів у Вавилон.
41
и҆ свѧщє́нныѧ сосꙋ́ды гдⷭ҇ни взе́мъ навꙋходоно́соръ и҆ прине́съ положѝ въ вавѷлѡ́нѣ во хра́мѣ свое́мъ.
41
І, узявши деякі зі священних сосудів Господа, Навуходоносор переніс їх і поставив у своєму капищі у Вавилоні.
42
А҆ ꙗ҆̀же ѡ҆ не́мъ глагѡ́ланнаѧ, и҆ ѡ҆ нечистотѣ̀ є҆гѡ̀ и҆ ѡ҆ ѕлоче́стїи, пи̑сана сꙋ́ть въ кни́зѣ време́нъ ца́рскихъ.
42
Сказання про нього, про його розбещення і нечестя написані в книзі літописів царських.
43
И҆ воцари́сѧ і҆ѡакі́мъ сы́нъ є҆гѡ̀ вмѣ́стѡ є҆гѡ̀: є҆гда́ же поста́вленъ бы́сть, бѧ́ше лѣ́тъ ѻ҆смина́десѧти:
43
І став царем замість нього Іоаким, син його; він був вісімнадцяти років, коли був призначений царем.
44
ца́рствова же мцⷭ҇ы трѝ и҆ дні́й де́сѧть во і҆ерⷭ҇ли́мѣ, и҆ сотворѝ лꙋка́вое пред̾ гдⷭ҇емъ.
44
Царював же в Єрусалимі три місяці і десять днів, і зробив він лихе перед Господом.
45
И҆ по лѣ́тѣ посла́въ навꙋходоно́соръ, преселѝ є҆го̀ въ вавѷлѡ́нъ вкꙋ́пѣ со свѧще́нными сосꙋ̑ды гдⷭ҇ними,
45
І через рік Навуходоносор послав і відвів його у Вавилон разом зі священними сосудами Господа,
46
и҆ поста́ви седекі́ю царѧ̀ і҆ꙋде́и и҆ і҆ерⷭ҇ли́мꙋ, сꙋ́ща лѣ́тъ два́десѧти є҆ди́нагѡ: ца́рствова же лѣ́тъ є҆динона́десѧть,
46
і призначив царем Юдеї та Єрусалима Седекію, який був двадцяти одного року. Царював він одинадцять років.
47
и҆ сотворѝ лꙋка́вое пред̾ гдⷭ҇емъ и҆ не оу҆стыдѣ́сѧ ѿ слове́съ рече́нныхъ і҆еремі́ею прⷪ҇ро́комъ ѿ оу҆́стъ гдⷭ҇нихъ.
47
І робив він лихе перед Господом, не слухаючи слів, сказаних пророком Єремією від уст Господа.
48
И҆ заклѧ́тъ бы́сть ѿ царѧ̀ навꙋходоно́сора и҆́менемъ гдⷭ҇нимъ, и҆ клѧ́всѧ ѿстꙋпѝ, и҆ ѡ҆жесточи́въ свою̀ вы́ю и҆ се́рдце своѐ, престꙋпѝ закѡ́ннаѧ гдⷭ҇а бг҃а і҆и҃лева.
48
І, бувши зв’язаним від царя Навуходоносора клятвою в ім’я Господа, порушив клятву, відійшов і, озлобивши свою шию і серце своє, переступив закони Господа Бога Ізраїлевого.
49
И҆ кнѧ́зїе люді́й и҆ свѧще́нникѡвъ мнѡ́гаѧ беззакѡ́нїѧ сотвори́ша, и҆ престꙋпи́ша па́че всѣ́хъ нечисто́тъ всѣ́хъ ꙗ҆зы́кѡвъ, и҆ ѡ҆скверни́ша до́мъ гдⷭ҇ень ѡ҆свѧще́нный во і҆ерⷭ҇ли́мѣ.
49
Також і начальники народу і священиків чинили дуже нечестиво, перевершуючи у всіх нечистотах усіх язичників, і осквернили освячений у Єрусалимі храм Господній.
50
И҆ посла̀ бг҃ъ ѻ҆те́цъ и҆̀хъ чрез̾ а҆́гг҃ла своего̀ призва́ти и҆́хъ, ꙗ҆́кѡ щадѧ́ше и҆ и҆ жили́ще своѐ:
50
Бог батьків їхніх посилав вісників Своїх закликати їх до навернення, оскільки щадив Він їх і оселю Свою;
51
ті́и же порꙋга́шасѧ пѡ́сланнымъ є҆гѡ̀: и҆ въ ѻ҆́ньже де́нь гл҃а гдⷭ҇ь, бѧ́хꙋ рꙋга́ющесѧ прⷪ҇ро́кѡмъ є҆гѡ̀,
51
але вони глузували з вісників Його: в той самий день, в який Господь говорив, вони насміхалися з пророків Його,
52
до́ндеже прогнѣ́ванъ то́й на ꙗ҆зы́къ сво́й за ѕлочє́стїѧ, повелѣ̀ и҆зы́ти на ни́хъ царє́мъ халдє́йскимъ:
52
доки Він, розгнівавшись на народ Свій за нечестя, повелів повстати на них царям халдейським.
53
ті́и оу҆би́ша ю҆́ношъ и҆̀хъ мече́мъ ѡ҆́крестъ ст҃а́гѡ до́мꙋ и҆̀хъ: и҆ не пощадѣ́ша ю҆́ноши и҆ дѣ́вы, и҆ ста́рца и҆ младє́нца,
53
Вони вибили юнаків їхніх мечем навколо святого храму їхнього і не пощадили ні юнака, ні дівчини, ні старого, ні молодого, але всі були віддані в руки їхні.
54
но всѣ́хъ предадѐ въ рꙋ́ки и҆́хъ: и҆ всѧ̑ свѧщє́нныѧ сосꙋ́ды гдⷭ҇ни ма̑лыѧ и҆ вели̑кїѧ, и҆ сосꙋ́ды кївѡ́та гдⷭ҇нѧ, и҆ ца̑рскїѧ ковче́ги взе́мше принесо́ша въ вавѷлѡ́нъ:
54
І всі священні сосуди Господні, великі і малі, і сосуди ковчега Господнього і царські скарби взяли вони і віднесли у Вавилон.
55
и҆ сожго́ша до́мъ гдⷭ҇ень, и҆ разори́ша стѣ́ны і҆ерⷭ҇ли́ма, и҆ столпы̀ є҆гѡ̀ сожго́ша ѻ҆гне́мъ,
55
І спалили дім Господній і зруйнували стіни Єрусалима і вежі його спалили вогнем,
56
и҆ сконча́ша всѧ̑ честнѣ̑йшаѧ є҆гѡ̀ въ ничто́же, и҆ ѡ҆ста́вшихсѧ ѿ меча̀ ѿведо́ша и҆ вавѷлѡ́нъ:
56
і всю красу його перетворили на ніщо; тих же, хто залишився від меча, відвели у Вавилон.
57
и҆ бѣ́ша рабѝ є҆мꙋ̀ и҆ сынѡ́мъ є҆гѡ̀ да́же до ца́рства пе́рсскагѡ, во и҆сполне́нїе слове́съ гдⷭ҇нихъ ѿ оу҆́стъ і҆еремі́иныхъ:
57
І вони були рабами його і синів його до владарювання персів, на сповнення слова Господнього з уст Єремії:
58
до́ндеже благоизво́литъ землѧ̀ сꙋббѡ̑ты своѧ̑, во всѐ вре́мѧ ѡ҆пꙋстѣ́нїѧ своегѡ̀ сꙋббѡ́тствовати бꙋ́детъ во и҆сполне́нїе лѣ́тъ седми́десѧти.
58
доки земля не відсвяткує субот своїх, на весь час запустіння свого, упродовж сімдесяти років, вона буде суботствувати.