Звичайний друк Виконується верстка сторінок…
Папір A4, книжкова орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів, масштаб 100%. Сторінки йдуть підряд. Для двостороннього друку виберіть переворот по довгому краю.
1
Сы́нъ ѻ҆смѝ лѣ́тъ бѣ̀ і҆ѡсі́а, є҆гда̀ нача̀ ца́рствовати, и҆ три́десѧть є҆ди́но лѣ́то ца́рствова во і҆ерⷭ҇ли́мѣ. И҆́мѧ же ма́тери є҆гѡ̀ і҆едїда̀, дщѝ є҆де́ева, ѿ васꙋрѡ́ѳа.
1
Восьми років був Іосія, коли став царем, і тридцять один рік царював у Єрусалимі; ім’я матері його Ієдида, дочка Адаії, з Боцкафи.
2
И҆ сотворѝ пра́вое пред̾ ѻ҆чи́ма гдⷭ҇нима, и҆ хожда́ше во всѣ́хъ пꙋте́хъ даві́да ѻ҆тца̀ своегѡ̀, не соврати́сѧ ни на де́сно, ни на шꙋ́ее.
2
І робив він угодне в очах Господніх, і ходив у всьому путями Давида, батька свого, і не ухилявся ні праворуч, ні ліворуч.
3
И҆ бы́сть во ѻ҆смоена́десѧть лѣ́то ца́рства і҆ѡсі́ина, въ седмы́й мцⷭ҇ъ, посла̀ ца́рь сафа́на, сы́на є҆зелі́ина, сы́на месолла́млѧ, книго́чїю до́мꙋ гдⷭ҇нѧ, глаго́лѧ:
3
У вісімнадцятий рік царя Іосії, послав цар Шафана, сина Ацалії, сина Мешулламового, писаря, у дім Господній, сказавши:
4
взы́ди къ хелкі́и жерцꙋ̀ вели́комꙋ и҆ запечатлѣ́й сребро̀ внесе́ное въ до́мъ гдⷭ҇ень, є҆́же собра́ша стрегꙋ́щїи вра́тъ ѿ люді́й,
4
піди до Хелкії первосвященика, нехай він перерахує срібло, принесене в дім Господній, яке зібрали від народу ті, що стояли на сторожі біля порогу,
5
и҆ да дадꙋ́тъ є҆̀ въ рꙋ́ки творѧ́щихъ дѣла̀ приста́вникѡмъ въ хра́мѣ гдⷭ҇ни: да дадѧ́тъ є҆̀ творѧ́щымъ дѣла̀ въ домꙋ̀ гдⷭ҇ни, є҆́же подкрѣплѧ́ти разсѣ̑лины хра́ма,
5
і нехай віддадуть його в руки виконавцям робіт, приставленим до дому Господнього, а ці нехай роздають його тим, хто працює в домі Господньому, на полагодження пошкоджень дому,
6
древодѣ́лємъ и҆ каменосѣ́чцємъ и҆ покꙋпа́ющымъ древа̀ и҆ ка́менїе те́саное на оу҆твержде́нїе разсѣ́линъ хра́ма.
6
теслям і мулярам, і будівничим стін, і на купівлю дерев і тесаних каменів для лагодження дому;
7
Ѻ҆ба́че не сочислѧ́хꙋ и҆́хъ ѡ҆ сребрѐ дае́мѣмъ и҆̀мъ, ꙗ҆́кѡ вѣ́рнѡ ті́и творѧ́хꙋ.
7
втім, не вимагати у них звіту в сріблі, переданому в руки їхні, тому що вони чинять чесно.
8
И҆ речѐ хелкі́а жре́цъ вели́кїй ко сафа́нꙋ книго́чїю: кни́гꙋ зако́на (бж҃їѧ) ѡ҆брѣто́хъ въ домꙋ̀ гдⷭ҇ни. И҆ дадѐ хелкі́а кни́гꙋ сафа́нꙋ, и҆ прочтѐ ю҆̀.
8
І сказав Хелкія первосвященик Шафану писарю: книгу закону я знайшов у домі Господньому. І подав Хелкія книгу Шафану, і він читав її.
9
И҆ вни́де въ до́мъ гдⷭ҇ень и҆ царю̀ і҆ѡсі́и, и҆ возвѣстѝ царю̀ сло́во и҆ речѐ: слїѧ́ша рабѝ твоѝ сребро̀ ѡ҆брѣ́тшеесѧ въ домꙋ̀ гдⷭ҇ни, и҆ да́ша є҆̀ приста̑вницы въ рꙋ́ки творѧ́щымъ дѣла̀ въ хра́мѣ гдⷭ҇ни.
9
І прийшов Шафан писар до царя, і приніс цареві відповідь, і сказав: взяли раби твої срібло, знайдене в домі, і передали його в руки виконавцям робіт, приставленим до дому Господнього.
10
И҆ речѐ сафа́нъ книго́чїѧ къ царю̀, глаго́лѧ кни́гꙋ зако́на дадѐ мѝ хелкі́а жре́цъ. И҆ прочтѐ ю҆̀ сафа́нъ пред̾ царе́мъ.
10
І доніс Шафан писар царю, говорячи: книгу дав мені Хелкія священик. І читав її Шафан перед царем.
11
И҆ бы́сть ꙗ҆́кѡ оу҆слы́ша ца́рь словеса̀ кни́ги зако́нныѧ, и҆ раздра̀ ри̑зы своѧ̑,
11
Коли почув цар слова книги закону, то роздер одяг свій.
12
и҆ заповѣ́да ца́рь хелкі́и жрецꙋ̀ и҆ а҆хїка́мꙋ сы́нꙋ сафа́ню, и҆ а҆ховѡ́рꙋ сы́нꙋ мїхе́инꙋ и҆ сафа́нꙋ книго́чїю и҆ а҆саі́ю рабꙋ̀ царе́вꙋ, глаго́лѧ:
12
І повелів цар Хелкії священику, й Ахикаму, синові Шафановому, й Ахбору, синові Михеїному, і Шафану писареві, й Асаії, слузі царському, говорячи:
13
прїиди́те, и҆спроси́те гдⷭ҇а ѡ҆ мнѣ̀ и҆ ѡ҆ всѣ́хъ лю́дехъ и҆ ѡ҆ все́мъ і҆ꙋ́дѣ, и҆ ѡ҆ словесѣ́хъ кни́ги ѡ҆брѣ́тшїѧсѧ сеѧ̀, ꙗ҆́кѡ вели́къ гнѣ́въ гдⷭ҇ень разжже́ный на на́съ, поне́же не послꙋ́шаша ѻ҆тцы̀ на́ши слове́съ кни́ги сеѧ̀, є҆́же твори́ти по всѣ̑мъ напи́саннымъ на ны̀.
13
підіть, запитайте Господа про мене і про народ і про всю Юдею щодо слів цієї знайденої книги, бо великий гнів Господній, що запалав на нас за те, що не слухали батьки наші слів книги цієї, щоб чинити згідно з написаним для нас.
14
И҆ и҆́де хелкі́а жре́цъ и҆ а҆хїка́мъ, и҆ а҆ховѡ́ръ и҆ сафа́нъ и҆ а҆саі́асъ ко ѻ҆́лда́мѣ проро́чицѣ, женѣ̀ сели́ма сы́на ѳекꙋ́ева, сы́на а҆ра́са ризохрани́телѧ: и҆ сїѧ̀ живѧ́ше во і҆ерⷭ҇ли́мѣ въ масе́нѣ: и҆ глаго́лаша къ не́й по семꙋ̀.
14
І пішов Хелкія священик, і Ахикам, і Ахбор, і Шафан, і Асаія до Олдами пророчиці, дружини Шаллума, сина Тикви, сина Хархаса, хоронителя одягу, — жила ж вона в Єрусалимі, у другій частині, — і говорили з нею.
15
И҆ речѐ и҆̀мъ: си́це гл҃етъ гдⷭ҇ь бг҃ъ і҆и҃левъ: рцы́те мꙋ́жеви посла́вшемꙋ вы̀ ко мнѣ̀:
15
І вона сказала їм: так говорить Господь, Бог Ізраїлів: скажіть чоловіку, який послав вас до мене:
16
та́кѡ гл҃етъ гдⷭ҇ь: сѐ, а҆́зъ наведꙋ̀ ѕла̑ѧ на мѣ́сто сїѐ и҆ на живꙋ́щыѧ въ не́мъ, всѧ̑ словеса̀ кни̑жнаѧ, ꙗ҆̀же прочтѐ ца́рь і҆ꙋ́динъ:
16
так говорить Господь: наведу зло на місце це і на жителів його, — усі слова книги, яку читав цар Юдейський.
17
поне́же ѡ҆ста́виша мѧ̀ и҆ кадѧ́хꙋ богѡ́мъ дрꙋги̑мъ, ꙗ҆́кѡ да прогнѣ́ваютъ мѧ̀ дѣлесы̀ рꙋ́къ свои́хъ, и҆ разжже́тсѧ ꙗ҆́рость моѧ̀ на мѣ́сто сїѐ и҆ не оу҆га́снетъ:
17
За те, що залишили Мене, і кадять іншим богам, щоб прогнівляти Мене всіма ділами рук своїх, запалав гнів Мій на місце це, і не погасне.
18
и҆ ко царю̀ і҆ꙋ́динꙋ посла́вшемꙋ ва́съ вопроси́ти гдⷭ҇а, си́це рцы́те є҆мꙋ̀: та́кѡ гл҃етъ гдⷭ҇ь бг҃ъ і҆и҃левъ: словеса̀, ꙗ҆̀же слы́шалъ є҆сѝ,
18
А царю Юдейському, який послав вас запитати Господа, скажіть: так говорить Господь Бог Ізраїлів, про слова, що ти чув:
19
за сїѧ̑, ꙗ҆́кѡ оу҆мѧгчи́сѧ се́рдце твоѐ и҆ смири́лсѧ є҆сѝ пред̾ лице́мъ гдⷭ҇нимъ, оу҆слы́шавъ є҆ли̑ка гл҃ахъ на мѣ́сто сїѐ и҆ на живꙋ́щыѧ въ не́мъ, є҆́же бы́ти въ погꙋбле́нїе и҆ въ проклѧ́тїе, и҆ раздра́лъ є҆сѝ ри̑зы твоѧ̑, и҆ пла́калсѧ предо мно́ю, и҆ а҆́зъ оу҆̀бо оу҆слы́шахъ, гл҃етъ гдⷭ҇ь:
19
оскільки пом’якшало серце твоє, і ти смирився перед Господом, почувши те, що Я прорік на місце це і на жителів його, що вони будуть предметом жаху і прокляття, і ти роздер одяг свій, і плакав переді Мною, то і Я почув тебе, говорить Господь.
20
сегѡ̀ ра́ди а҆́зъ приложꙋ̀ тѧ̀ ко ѻ҆тцє́мъ твои̑мъ, и҆ собере́шисѧ во гро́бъ тво́й въ ми́рѣ, и҆ не оу҆́зриши ѻ҆чи́ма твои́ма всѣ́хъ ѕлы́хъ, ꙗ҆̀же а҆́зъ и҆́мамъ навестѝ на мѣ́сто сїѐ и҆ на живꙋ́щыѧ въ не́мъ.
20
За це, ось, Я приєднаю тебе до батьків твоїх, і ти покладений будеш у гробницю твою в мирі, і не побачать очі твої всього того лиха, яке Я наведу на місце це. І принесли цареві відповідь.