Друк брошурою Виконується верстка сторінок…
Папір A4, альбомна орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів. Друкуйте двосторонньо, з переворотом по короткому краю, у масштабі 100%; якщо принтер обрізає край — 98%. Не вмикайте режим «Буклет» у драйвері принтера.
1
Ѡ҆брѣта́етсѧ же во ѡ҆писа́нщхъ і҆еремі́и прⷪ҇ро́ка, ꙗ҆́кѡ повелѣ̀ ѻ҆гнѧ̀ взѧ́ти преселѧ́ющымсѧ, ꙗ҆́коже зна́меновасѧ,
1
У записах пророка Єремії знаходиться, що він наказав тим, що переселяються, узяти від вогню, як показано,
2
и҆ ꙗ҆́коже заповѣ́да преселѧ́ющымсѧ прⷪ҇ро́къ, да́въ и҆̀мъ зако́нъ, да не забыва́ютъ повелѣ́нїй гдⷭ҇нихъ и҆ да не прельстѧ́тсѧ оу҆мы̑, ви́дѧще і҆́дѡлы зла̑ты и҆ срє́брѧны и҆ сꙋ́щꙋю ѡ҆́крестъ и҆́хъ оу҆́тварь.
2
і як заповів пророк, давши тим, що переселялися, закон, щоб вони не забували повелінь Господніх і не помилялися думками своїми, дивлячись на золоті і срібні кумири і на прикрасу їх.
3
И҆ и҆́на такова̑ глаго́лѧ, молѧ́ше, да не ѿстꙋ́питъ зако́нъ ѿ се́рдца и҆́хъ.
3
Говорячи й інше, подібне до цього, він застерігав їх не викидати закону із серця свого.
4
Бѣ́ же въ писа́нщ, ꙗ҆́кѡ ски́нщ и҆ кївѡ́тꙋ повелѣ̀ прⷪ҇ро́къ по бж҃твенномꙋ ѿвѣ́тꙋ бы́вшемꙋ є҆мꙋ̀ послѣ́дствовати, до́ндеже взы́де въ го́рꙋ на ню́же мѡѷсе́й возше́дъ, ви́дѣ бж҃їе наслѣ́дїе.
4
Було також у писанні, що цей пророк, за Божественним одкровенням, яке було йому, повелів скинії і ковчегу йти слідом за ним, коли він сходив на гору, з якої Мойсей, зійшовши, бачив насліддя Боже.
5
И҆ прише́дъ і҆еремі́а ѡ҆брѣ́те пеще́рꙋ и҆ жили́ще, и҆ ски́нїю и҆ кївѡ́тъ, и҆ ѻ҆лта́рь ѳѷмїа́ма внесѐ та́мѡ, и҆ двє́ри заградѝ.
5
Прийшовши туди, Єремія знайшов житло у печері і вніс туди скинію і ковчег і жертовник кадильний, і загородив вхід.
6
И҆ пристꙋпи́ша нѣ́цыи ѿ послѣ́дствꙋющихъ, да назна́менаютъ себѣ̀ пꙋ́ть, и҆ не мого́ша ѡ҆брѣстѝ.
6
Коли потім прийшли деякі з тих, що супроводжували, щоб помітити вхід, то не могли знайти його.
7
Є҆гда́ же позна̀ і҆еремі́а, оу҆кори́въ и҆̀хъ, речѐ: ꙗ҆́кѡ невѣ́домо бꙋ́детъ мѣ́сто, до́ндеже собере́тъ бг҃ъ собра́нїе люді́й и҆ млⷭ҇тивъ бꙋ́детъ:
7
Коли ж Єремія довідався про це, то, дорікаючи їм, сказав, що це місце залишиться невідомим, доки Бог, змилосердившись, не збере сонм народу.
8
и҆ тогда̀ гдⷭ҇ь пока́жетъ сїѧ̑, и҆ ꙗ҆ви́тсѧ сла́ва гдⷭ҇нѧ и҆ ѡ҆́блакъ, ꙗ҆́коже и҆ при мѡѷсе́и ꙗ҆влѧ́шесѧ, ꙗ҆́коже и҆ соломѡ́нъ молѝ, да мѣ́сто ѡ҆ст҃и́тсѧ вельмѝ.
8
І тоді Господь покаже його, і явиться слава Господня і хмара, як явилася при Мойсеєві, як і Соломон просив, щоб особливо святилося місце.
9
Ꙗ҆влѧ́шесѧ же, и҆ ꙗ҆́кѡ премꙋ́дрость и҆мѣ́ѧ вознесѐ же́ртвꙋ ѡ҆бновленїѧ и҆ соверше́нїѧ це́ркве.
9
Було сказано і те, як він, сповнений премудрости, приніс жертву оновлення і звершення храму.
10
Ꙗ҆́коже и҆ мѡѷсе́й молѧ́шесѧ ко гдⷭ҇ꙋ, и҆ сни́де ѻ҆́гнь съ небесѐ и҆ поѧдѐ жє́ртвы: та́кожде и҆ соломѡ́нъ моли́сѧ, и҆ сни́де ѻ҆́гнь съ небесѐ и҆ пожжѐ всесожжє́нїѧ.
10
Як Мойсей молився Господу, і зійшов вогонь з неба, і спожив жертву, так і Соломон молився, і вогонь, що зійшов, знищив жертви всепалення.
11
И҆ речѐ мѡѷсе́й: поне́же не снѣде́но бы́сть сꙋ́щее за грѣ́хъ, попали́сѧ.
11
І сказав Мойсей: оскільки жертва за гріх не вжита в їжу, то спожита вогнем.
12
Та́кожде и҆ соломѡ́нъ ѻ҆́смь дні́й пра́зднова.
12
Точно так і Соломон торжествував вісім днів.
13
Повѣ́дашасѧ же и҆ въ написа́нщхъ и҆ въ памѧтописа́нщхъ бы́вшихъ при неемі́и та̑ѧжде: и҆ ка́кѡ стро́ѧщь книгополо́жницꙋ собра̀ кни̑ги, ꙗ҆̀же ѡ҆ царе́хъ и҆ ѡ҆ прⷪ҇ро́цѣхъ и҆ ѡ҆ даві́дѣ, и҆ є҆пїстѡ́лщ царе́й ѡ҆ приноше́нщхъ.
13
Оповідається також у записах і пам’ятних книгах Неємії, як він, складаючи бібліотеку, зібрав сказання про царів і пророків і про Давида і листи царів про священні приношення.
14
Та́кожде и҆ і҆ꙋ́да, па̑дшаѧ бра́нїю бы́вшею на́мъ, собра̀ всѧ̑, и҆ сꙋ́ть при на́съ.
14
Подібним чином і Іуда загублене, з нагоди війни, що була у нас, усе зібрав, і воно є у нас.
15
Сихъ оу҆̀бо а҆́ще тре́бꙋете, приносѧ́щихъ ва́мъ посли́те.
15
Отже, якщо ви маєте у тім потребу, пришліть людей, які вам доставлять.
16
Хотѧ́ще оу҆̀бо пра́здновати ѡ҆чище́нїе, писа́хомъ ва́мъ: бла́гѡ оу҆̀бо сотворитѐ пра́зднꙋюще дни̑.
16
Маючи намір святкувати очищення, ми писали вам про це; добре зробите і ви, якщо будете святкувати ці дні.
17
Бг҃ъ же сп҃сы́й всѧ̑ лю́ди своѧ̑ и҆ возда́вый наслѣ́дїе всѣ̑мъ и҆ ца́рствїе, и҆ свѧщенство и҆ ѡ҆свѧще́нїе,
17
Бог же, Який зберіг весь народ Свій і повернув усім спадщину і царство і священство і святилище,
18
ꙗ҆́коже ѡ҆бѣща̀ въ зако́нѣ: оу҆пова́емъ бо на бг҃а, ꙗ҆́кѡ ско́рѡ на́съ поми́лꙋетъ и҆ собере́тъ ѿ поднебе́сныѧ въ мѣ́сто ст҃о́е:
18
як обіцяв у законі, — уповаємо на Бога, — Він скоро помилує нас і збере від піднебесної у місце святе.
19
и҆з̾ѧ́тъ бо на́съ ѿ вели́кихъ бѣ́дъ и҆ мѣ́сто ѡ҆чи́сти.
19
Бо Він визволив нас від великих бід і очистив місце.
20
Дѣла́ же і҆ꙋ́ды маккаве́а и҆ бра́тїй є҆гѡ̀, и҆ це́ркве вели́кїѧ ѡ҆чище́нїе, и҆ ѡ҆бновле́нїе же́ртвенника:
20
Про діла ж Іуди Маккавея і братів його і про очищення великого храму й оновлення жертовника,
21
є҆ще́ же и҆ ѡ҆ бра́нехъ на а҆нтїо́ха є҆пїфа́на и҆ сы́на є҆гѡ̀ є҆ѵпа́тора:
21
також про війни проти Антиоха Єпифана і проти сина його Евпатора,
22
и҆ ѡ҆ ꙗ҆вле́нщхъ съ небесѐ бы́вшихъ благомꙋ́жествовавшымъ і҆ꙋде́йства ра́ди любоче́стнѡ, ꙗ҆́кѡ всю̀ странꙋ̀ ма́ли сꙋ́ще ѡ҆пꙋстоша́хꙋ, и҆ ва́рварѡвъ мно́жество прогонѧ́хꙋ,
22
і про явлення, які були з неба тим, що подвизалися за юдеїв настільки ревно, що, будучи дуже нечисленними, очищали всю країну і переслідували численні натовпи ворогів,
23
и҆ пресла́внꙋю во все́й вселе́ннѣй це́рковь возсозда́ша, и҆ гра́дъ и҆зба́виша, и҆ хотѧ́щыѧ разори́тисѧ зако́ны и҆справлѧ́хꙋ, гдⷭ҇ꙋ со всѧ́кою кро́тостїю млⷭ҇тивꙋ быва́ющꙋ и҆̀мъ:
23
і відтворили славний у всій вселенній храм, і звільнили місто, і відновили закони, що хилилися до руйнування, коли Господь з великою милістю змилосердився над ними;
24
ꙗ҆̀же ѿ і҆асѡ́на кѷрїне́а и҆звѣщє́на пѧтїю̀ кни́гами, покꙋ́симсѧ є҆ди́нымъ сочине́нїемъ сократи́ти.
24
про все це, викладене Іасоном Киринейським у п’яти книгах, ми спробуємо коротко написати в одній книзі.
25
Созерца́юще бо мно́гое число̀ (веще́й) и҆ сꙋ́щее неꙋдо́бство хотѧ́щымъ пристꙋпи́ти къ по́вѣсти і҆сто́рщ мно́жества ра́ди вещества̀,
25
Бо, маючи на увазі безліч чисел і труднощі, які мають місце через велике багатство змісту, для тих, хто бажає зайнятися історичними оповідями,
26
попеко́хомсѧ, дабы̀ хотѧ́щщ чита́ти и҆ме́ли дꙋшѝ оу҆тѣше́нїе, любомꙋ́дрствꙋющщ же оу҆до́бѣе прщма́ли на па́мѧть, вси́ же чтꙋ́щщ по́льзꙋ.
26
ми потурбувалися дати душевне повчання тим, які бажають читати, полегшення тим, які намагаються утримати в пам’яті, і всім, кому доведеться читати, користь;
27
И҆ на́мъ оу҆́бѡ прїѧ́вшымъ трꙋ́дъ сокраще́нїѧ неꙋдо́бно, по́та же и҆ бдѣ́нїѧ дѣ́ло (твори́мъ):
27
хоч для нас, які прийняли на себе труд скорочення, це нелегка справа, яка вимагає напруги і пильности,
28
ꙗ҆́коже оу҆готовлѧ́ющемꙋ пи́ръ и҆ и҆́щꙋщемꙋ и҆́ныхъ по́льзы не легко̀ оу҆́бѡ, ѻ҆ба́че за благодаре́нїе мно́гихъ сла́дцѣ трꙋ́дъ потерпи́мъ.
28
як нелегко буває тому, хто готує бенкет і бажає користи іншим. Але, маючи на увазі подяку багатьох, ми охоче приймаємо на себе цей труд,
29
И҆спы́тность оу҆́бѡ ѡ҆ кі́ихждо списа́телю попꙋсти́вше, послѣ́довати примѣ́рꙋ сокраще́нїѧ потщи́мсѧ.
29
даючи точний виклад подробиць історику і намагаючись іти за прикладами скороченого викладу.
30
Ꙗ҆́коже бо но́выѧ хра́мины а҆рхїте́ктонꙋ ѡ҆ все́мъ зда́нщ пещи́сѧ подоба́етъ, и҆ живописа́ти начина́ющемꙋ прили́чныхъ ко оу҆краше́нию и҆ска́ти, та́кѡ мню̀ и҆ ѡ҆ на́съ.
30
Бо як будівнику нового дому належить піклуватися про всю будівлю, а тому, хто повинен зайнятися різьбленням і живописом, слід вишукувати тільки потрібне для прикраси, так ми думаємо і про себе.
31
Є҆́же оу҆́бѡ глꙋбоча́е и҆спы́товати и҆ ѡ҆ всѣ́хъ твори́ти сло́во и҆ любопы́тствовати ѡ҆ ко́емждо подро́бнꙋ, по́вѣсти сочини́телю досто́итъ.
31
Заглиблюватися і говорити про все і досліджувати кожну подробицю — властиво початковому описувачеві історії.
32
Сокраще́нїю же рѣче́нїй послѣ́довати и҆ то́нкагѡ испыта́нїѧ веще́й бѣ́гатн, сокраще́нїе творѧ́щемꙋ попꙋща́ти до́лжно.
32
Тому ж, хто робить скорочення, має бути надано переслідувати тільки стислість мови й уникати докладних досліджень.
33
Ѿсю́дꙋ оу҆́бѡ начни́мъ по́вѣсть предрѣчє́ннымъ толи́ко присовокꙋпи́вше: неразꙋ́мно бо предисло́вїе і҆сто́рщ оу҆множа́ти, са́мꙋю і҆сто́рїю сокраща́ти.
33
Отже, у зв’язку зі сказаним, почнемо тепер оповідання: бо нерозумно збільшувати передмову до історії, а саму історію скорочувати.