Звичайний друк Виконується верстка сторінок…
Папір A4, книжкова орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів, масштаб 100%. Сторінки йдуть підряд. Для двостороннього друку виберіть переворот по довгому краю.
1
(Заⷱ҇ ѯ҃и҃.) Сїѐ оу҆жѐ, возлю́бленнїи, второ́е ва́мъ пишꙋ̀ посла́нїе, въ ни́хже возбꙋжда́ю воспомина́нїемъ ва́шъ чи́стый смы́слъ,
1
Це вже друге послання пишу вам, улюбленi; в них нагадуванням збуджую ваше чисте розуміння,
2
помѧнꙋ́ти пре́жде речє́нныѧ глаго́лы ѿ ст҃ы́хъ прⷪ҇рѡ́къ, и҆ а҆пⷭ҇лъ ва́шихъ за́повѣдь гдⷭ҇а и҆ сп҃са:
2
щоб ви пам’ятали слова, раніше сказані святими пророками, і заповідь Господа і Спасителя, передану апостолами вашими.
3
сїѐ пре́жде вѣ́дѧще, ꙗ҆́кѡ прїидꙋ́тъ въ послѣ̑днїѧ днѝ рꙋга́телє, по свои́хъ по́хотѣхъ ходѧ́ще
3
Hасамперед знайте, що в останні дні прийдуть зухвалі хулителі, які чинитимуть за своїми похотями
4
и҆ глаго́люще: гдѣ̀ є҆́сть ѡ҆бѣтова́нїе прише́ствїѧ є҆гѡ̀, ѿне́лѣже бо ѻ҆тцы̀ оу҆спо́ша, всѧ̑ та́кѡ пребыва́ютъ ѿ нача́ла созда́нїѧ.
4
і казатимуть: «Де обітниця пришестя Його? Бо з того часу, як почали вмирати батьки, від початку творіння, все залишається так само».
5
Таи́тсѧ бо и҆̀мъ сїѐ хотѧ́щымъ, ꙗ҆́кѡ небеса̀ бѣ́ша и҆спе́рва, и҆ землѧ̀ ѿ воды̀ и҆ водо́ю [и҆ посредѣ̀ воды̀] соста́влена, бж҃їимъ сло́вомъ:
5
Ті, котрі так думають, не знають, що небеса були споконвіку‚ і земля створена була Словом Божим з води і водою;
6
тѣ́мже тогда́шнїи мі́ръ, водо́ю потопле́нъ бы́въ, поги́бе.
6
тому і тодішній світ загинув, затоплений водою.
7
А҆ нн҃ѣшнѧѧ небеса̀ и҆ землѧ̀ тѣ́мже сло́вомъ сокровє́на сꙋ́ть, ѻ҆гню̀ блюдѡ́ма на де́нь сꙋда̀ и҆ поги́бели нечести́выхъ человѣ̑къ.
7
А нинішні небеса і земля, які утримуються тим же словом, зберігаються для вогню на день суду і погибелі нечестивих людей.
8
Є҆ди́но же сїѐ да не оу҆таи́тсѧ ва́съ, возлю́бленнїи, ꙗ҆́кѡ є҆ди́нъ де́нь пред̾ гдⷭ҇емъ ꙗ҆́кѡ ты́сѧща лѣ́тъ, и҆ ты́сѧща лѣ́тъ ꙗ҆́кѡ де́нь є҆ди́нъ.
8
Єдине ж не повинно бути приховане від вас, улюблені, що у Господа один день, як тисяча років, і тисяча років, як один день.
9
Не косни́тъ гдⷭ҇ь ѡ҆бѣтова́нїѧ, ꙗ҆́коже нѣ́цыи коснѣ́нїе мнѧ́тъ: но долготе́рпитъ на на́съ, не хотѧ̀ да кто̀ поги́бнетъ, но да всѝ въ покаѧ́нїе прїи́дꙋтъ.
9
Hе зволікає Господь з виконанням обітниці, як деякі вважають те зволіканням; але довготерпить заради нас, не бажаючи, щоб хто загинув, а щоб усі прийшли до покаяння.
10
Прїи́детъ же де́нь гдⷭ҇ень ꙗ҆́кѡ та́ть въ нощѝ, въ ѻ҆́ньже небеса̀ оу҆́бѡ съ шꙋ́момъ ми́мѡ и҆́дꙋтъ [по́йдꙋтъ], стїхі̑и же сжига́ємы разорѧ́тсѧ, землѧ́ же и҆ ꙗ҆̀же на не́й дѣла̀ сгорѧ́тъ.
10
Прийде ж день Господній, як тать уночі, і тоді небеса з шумом перейдуть, а стихії, розпалившись, зруйнуються, земля і всі діла на ній згорять.
11
Си̑мъ оу҆̀бо всѣ̑мъ разорѧ́ємымъ, ка̑цѣмъ подоба́етъ бы́ти ва́мъ во ст҃ы́хъ пребыва́нїихъ и҆ бл҃гоче́стїихъ,
11
Якщо так усе це зруйнується, то якими слід бути у святому житті і благочесті вам,
12
ча́ющымъ и҆ скорѣ́е бы́ти жела́ющымъ прише́ствїѧ бж҃їѧгѡ днѐ, є҆гѡ́же ра́ди небеса̀ жегѡ́ма разорѧ́тсѧ, и҆ стїхі̑и ѡ҆палѧ́ємы раста́ютсѧ;
12
що чекають і бажають пришестя дня Божого, коли розпалені небеса зруйнуються і розпалені стихії розтопляться?
13
Но́ва же нб҃сѐ и҆ но́вы землѝ по ѡ҆бѣтова́нїю є҆гѡ̀ ча́емъ, въ ни́хже пра́вда живе́тъ.
13
А втім, за Його обітницею, ми чекаємо нового неба і нової землі, на яких живе правда.
14
Тѣ́мже, возлю́бленнїи, си́хъ ча́юще, потщи́тесѧ нескве́рни и҆ непоро́чни томꙋ̀ ѡ҆брѣсти́сѧ въ ми́рѣ,
14
Отже, улюблені, чекаючи цього, постарайтесь стати перед Hим неоскверненими і непорочними в мирi;
15
и҆ гдⷭ҇а на́шегѡ долготерпѣ́нїе спⷭ҇нїе непщꙋ́йте, ꙗ҆́коже и҆ возлю́бленный на́шъ бра́тъ па́ѵелъ по да́ннѣй є҆мꙋ̀ премⷣрости написа̀ ва́мъ,
15
і довготерпіння Господа нашого вважайте спасінням, як і улюблений брат наш Павло, за даною йому премудрістю‚ написав вам,
16
ꙗ҆́коже и҆ во всѣ́хъ свои́хъ посла́нїихъ, глаго́лѧ въ ни́хъ ѡ҆ си́хъ: въ ни́хже сꙋ́ть неꙋдо́бь разꙋ̑мна нѣ̑каѧ, ꙗ҆̀же ненаꙋче́ни и҆ неꙋтвержде́ни развраща́ютъ, ꙗ҆́коже и҆ прѡ́чаѧ писа̑нїѧ, къ свое́й поги́бели и҆́мъ.
16
як він говорить про все це і в усіх своїх посланнях, у яких є дещо малозрозуміле, так що неуки і нестійкі перекручують, як і інші Писання, на свою власну погибель.
17
Вы́ же оу҆̀бо, возлю́бленнїи, предвѣ́дѧще храни́тесѧ, да не ле́стїю беззако́нныхъ сведе́ни бы́вше, ѿпаде́те своегѡ̀ оу҆твержде́нїѧ,
17
Отже, ви, улюблені, будучи попередженими про це, бережіться, щоб не спокуситися вам оманою беззаконників і не відпасти від свого утвердження,
18
но да расте́те во блгⷣти и҆ ра́зꙋмѣ гдⷭ҇а на́шегѡ и҆ сп҃са і҆и҃са хрⷭ҇та̀. Томꙋ̀ сла́ва и҆ нн҃ѣ и҆ въ де́нь вѣ́ка. А҆ми́нь.
18
але зростайте в благодаті і пізнанні Господа нашого і Спасителя Ісуса Христа. Йому слава і нині і в день вічний. Амінь.