Звичайний друк Виконується верстка сторінок…
Папір A4, книжкова орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів, масштаб 100%. Сторінки йдуть підряд. Для двостороннього друку виберіть переворот по довгому краю.
1
И҆ та́мѡ бѧ́ше сы́нъ беззако́нный, и҆́мѧ же є҆мꙋ̀ саве́й, сы́нъ вохо́ровъ, мꙋ́жъ і҆емїні́овъ, и҆ вострꙋбѝ трꙋбо́ю ро́жаною и҆ речѐ: нѣ́сть на́мъ ча́сти въ даві́дѣ, нижѐ наслѣ́дїѧ на́мъ въ сы́нѣ і҆ессе́евѣ: (возврати́тесѧ,) мꙋ́жїе і҆и҃лтестїи, въ селє́нїѧ ва̑ша.
1
Там випадково знаходилася одна негідна людина, на ім’я Савей, син Бихри, веніамитянин; він засурмив трубою і сказав: немає нам частини у Давида, і немає нам частки у сині Ієссеєвому; усі по наметах своїх, ізраїльтяни!
2
И҆ ѿстꙋпи́ша всѝ мꙋ́жїе і҆и҃лєвы ѿ даві́да в̾слѣ́дъ саве́а сы́на вохо́рова: мꙋ́жїе же і҆ꙋ̑дины прилѣпи́шасѧ къ царю̀ своемꙋ̀ ѿ і҆ѻрда́на да́же и҆ до і҆ерⷭ҇ли́ма.
2
І відокремилися всі ізраїльтяни від Давида і пішли за Савеєм, сином Бихри; юдеї ж залишилися на боці царя свого, від Йордану до Єрусалима.
3
И҆ вни́де даві́дъ въ до́мъ сво́й во і҆ерⷭ҇ли́мъ, и҆ взѧ̀ ца́рь де́сѧть же́нъ подло́жницъ свои́хъ, ꙗ҆̀же ѡ҆ста́ви стрещѝ до́мъ, и҆ дадѐ и҆̀хъ въ до́мъ стражбы̀: и҆ препита̀ и҆̀хъ, и҆ (ѿто́лѣ) не вни́де къ ни̑мъ: и҆ бѣ́ша храни́ми до днѐ сме́рти своеѧ̀, вдо́вски живꙋ́щѧ.
3
І прийшов Давид у свій дім в Єрусалимі, і взяв цар десять дружин наложниць, яких він залишав стерегти дім, і помістив їх в особливий дім під нагляд, і утримував їх, але не ходив до них. І утримувалися вони там до дня смерти своєї, живучи як вдови.
4
И҆ речѐ ца́рь ко а҆месса́ю: созови́ ми мꙋ́жы і҆ꙋ̑дины въ трѝ дни̑, ты́ же здѣ̀ ста́ни.
4
І сказав Давид Амессаю: склич до мене юдеїв протягом трьох днів і сам з’явися сюди.
5
И҆ по́йде а҆месса́й созва́ти мꙋже́й і҆ꙋ́диныхъ, и҆ оу҆ме́дли ѿ вре́мене, въ не́же повелѣ̀ є҆мꙋ̀ даві́дъ.
5
І пішов Амессай скликати юдеїв, але забарився більше призначеного йому часу.
6
И҆ речѐ даві́дъ ко а҆ве́ссѣ: нн҃ѣ ѕло̀ сотвори́тъ на́мъ саве́й сы́нъ вохо́рь па́че а҆вессалѡ́ма: и҆ нн҃ѣ ты̀ поимѝ съ собо́ю ѻ҆́троки господи́на своегѡ̀, и҆ поженѝ в̾слѣ́дъ є҆гѡ̀, да не ка́кѡ ѡ҆брѧ́щетъ себѣ̀ гра́ды твє́рды и҆ застѣни́тсѧ ѿ ѻ҆че́съ на́шихъ.
6
Тоді Давид сказав Авессі: тепер наробить нам зла Савей, син Бихри, більше, ніж Авессалом; візьми ти слуг господаря твого і переслідуй його, щоб він не знайшов собі укріплених міст і не сховався від очей наших.
7
И҆ и҆зыдо́ша в̾слѣ́дъ є҆гѡ̀ а҆ве́сса и҆ мꙋ́жїе і҆ѡа̑вли, и҆ хереѳѳі̀ и҆ фелеѳѳі̀ и҆ всѝ си́льнїи, и҆ и҆зыдо́ша и҆з̾ і҆ерⷭ҇ли́ма гна́ти в̾слѣ́дъ саве́а сы́на вохо́рова.
7
І вийшли за ним люди Іоавові, і хелефеї і фелефеї, і всі хоробрі пішли з Єрусалима переслідувати Савея, сина Бихри.
8
И҆ ті́и (бѧ́хꙋ) оу҆ ка́мене вели́кагѡ, и҆́же въ гаваѡ́нѣ, и҆ а҆месса́й вни́де пред̾ ни́ми: і҆ѡа́въ же препоѧ́санъ ри́зами ѡ҆дѣѧ́нїѧ своегѡ̀, и҆ верхꙋ̀ тогѡ̀ препоѧ́санъ мече́мъ припрѧ́женымъ при чре́слѣхъ є҆гѡ̀ въ ножна́хъ є҆гѡ̀, и҆ є҆гда̀ ѿи́де, и҆ ме́чь и҆зсꙋ́нꙋсѧ и҆ падѐ.
8
І коли вони були поблизу великого каменя, біля Гаваона, то зустрівся з ними Амессай. Іоав був одягнений у військовий одяг свій і оперезаний мечем, що висів при стегні в піхвах і який легко виходив з них і входив.
9
И҆ речѐ і҆ѡа́въ а҆месса́ю: здра́въ ли є҆сѝ, бра́те; И҆ взѧ̀ і҆ѡа́въ рꙋко́ю десно́ю за брадꙋ̀ а҆месса́евꙋ лобза́ти є҆го̀:
9
І сказав Іоав Амессаю: чи здоровий ти, брате мій? І взяв Іоав правою рукою Амессая за бороду, щоб поцілувати його.
10
а҆месса́й же не побреже́сѧ меча̀, и҆́же въ рꙋцѣ̀ і҆ѡа́вли: и҆ оу҆да́ри є҆го̀ і҆ѡа́въ мече́мъ въ чре́сла є҆гѡ̀, и҆ и҆злїѧ́сѧ чре́во є҆гѡ̀ на зе́млю, и҆ не повторѝ є҆мꙋ̀, и҆ оу҆́мре (а҆месса́й). І҆ѡа́въ же и҆ а҆ве́сса бра́тъ є҆гѡ̀ гна́ста в̾слѣ́дъ саве́а сы́на вохо́рѧ.
10
Амессай же не остерігався меча, що був у руці Іоава, і той уразив його ним у живіт, так що випали нутрощі його на землю, і не повторив йому удару, і він помер. Іоав і Авесса, брат його, погналися за Савеєм, сином Бихри.
11
И҆ мꙋ́жъ ста̀ над̾ ни́мъ ѿ ѻ҆́трѡкъ і҆ѡа́влихъ и҆ речѐ: кто̀ хо́щетъ (бы́ти) і҆ѡа́вль, и҆ кто̀ даві́довъ, в̾слѣ́дъ і҆ѡа́ва (да и҆́детъ).
11
Один зі слуг Іоавових стояв над Амессаєм і говорив: той, хто відданий Іоаву і хто за Давида, нехай іде за Іоавом!
12
А҆месса́й же ме́ртвъ валѧ́шесѧ въ кровѝ посредѣ̀ пꙋтѝ. И҆ ви́дѣ мꙋ́жъ, ꙗ҆́кѡ ѡ҆становлѧ́хꙋсѧ над̾ ни́мъ всѝ лю́дїе, и҆ совратѝ а҆месса́ѧ съ пꙋтѝ на село̀, и҆ возложѝ на него̀ ри́зꙋ, поне́же ви́дѧше всѧ́каго приходѧ́ща над̾ ни́мъ стоѧ́вша:
12
Амессай же [мертвий] лежав у крові серед дороги; і той чоловік, побачивши, що весь народ зупиняється над ним, стягнув Амессая з дороги в поле і накинув на нього одяг, оскільки він бачив, що кожен, хто минав, зупинявся над ним.
13
и҆ бы́сть є҆гда̀ принесѐ ѿ пꙋтѝ, преидо́ша всѝ мꙋ́жїе і҆и҃лєвы в̾слѣ́дъ і҆ѡа́ва, є҆́же гна́ти в̾слѣ́дъ саве́а сы́на вохо́рѧ.
13
Але коли він був стягнутий з дороги, то весь народ ізраїльський пішов слідом за Іоавом переслідувати Савея, сина Бихри.
14
И҆ се́й про́йде всѧ̑ кѡлѣ́на і҆и҃лєва во а҆ве́ль и҆ во веѳма́хꙋ: и҆ всѝ въ ха́ррѣ, и҆ всѝ гра́ды собра́шасѧ, и҆ и҆до́ша в̾слѣ́дъ є҆гѡ̀,
14
А він пройшов через усі коліна Ізраїльські до Авела-Беф-Мааха і через весь Берим; і [всі жителі міст] збиралися і йшли за ним.
15
и҆ прїидо́ша и҆ ѡ҆полчи́шасѧ на него̀ ѡ҆́крестъ во а҆ве́ли и҆ во веѳма́хѣ: и҆ насы́паша зе́млю ко гра́дꙋ, и҆ ста̀ на предстѣ́нїи: и҆ всѝ лю́дїе и҆̀же со і҆ѡа́вомъ помышлѧ́хꙋ низложи́ти стѣ́нꙋ (гра́дскꙋю).
15
І прийшли й обложили його в Авелі-Беф-Мааху; і насипали вал перед містом і підступили до стіни, і всі люди, які були з Іоавом, намагалися зруйнувати стіну.
16
И҆ возопѝ жена̀ мꙋ́драѧ со стѣны̀ и҆ речѐ: слы́шите, слы́шите, рцы́те нн҃ѣ і҆ѡа́вꙋ, да прибли́житсѧ до здѣ̀, и҆ возглаго́лю къ немꙋ̀.
16
Тоді одна розумна жінка закричала зі стіни міста: послухайте, послухайте, скажіть Іоаву, щоб він підійшов сюди, і я поговорю з ним.
17
И҆ прибли́жисѧ къ не́й (і҆ѡа́въ), и҆ речѐ жена̀: ты́ ли є҆сѝ і҆ѡа́въ; Ѻ҆́нъ же речѐ: а҆́зъ. И҆ речѐ є҆мꙋ̀: послꙋ́шай слове́съ рабы̀ твоеѧ̀. И҆ речѐ і҆ѡа́въ: послꙋ́шаю, а҆́зъ є҆́смь.
17
І підійшов до неї Іоав, і сказала жінка: чи ти Іоав? І сказав: я. Вона сказала: послухай слів раби твоєї. І сказав він: слухаю.
18
И҆ речѐ глаго́лющи: сло́во глаго́лаша въ пе́рвыхъ, глаго́люще: вопроша́емь вопроше́нъ бы́сть во а҆ве́ли и҆ въ да́нѣ, а҆́ще ѡ҆скꙋдѣ́ша, ꙗ҆̀же положи́ша вѣ́рнїи і҆и҃лєвы: вопроша́юще да вопро́сѧтъ во а҆ве́ли, и҆ та́кѡ речѐ, а҆́ще ѡ҆скꙋдѣ́ша:
18
Вона сказала: колись говорили: «хто хоче запитати, запитай в Авелі»; і так вирішували справу. [Чи залишилися такі, які вирішили бути вірними ізраїльтянами? Нехай запитають в Авелі: чи залишилися?]
19
а҆́зъ є҆́смь ми̑рнаѧ оу҆твержде́нїй і҆и҃левыхъ, ты́ же и҆́щеши оу҆мертви́ти гра́дъ и҆ ма́терь градѡ́въ і҆и҃левыхъ: и҆ почто̀ потоплѧ́еши достоѧ́нїе гдⷭ҇не;
19
Я з мирних, вірних міст Ізраїля; а ти хочеш знищити місто, і притому матір [міст] в Ізраїлі; для чого тобі руйнувати насліддя Господнє?
20
И҆ ѿвѣща̀ і҆ѡа́въ и҆ речѐ: ми́лостивъ мнѣ̀, ми́лостивъ мнѣ̀, а҆́ще потоплю̀ и҆ а҆́ще разрꙋшꙋ̀:
20
І відповів Іоав і сказав: нехай не буде цього від мене, щоб я знищив або зруйнував!
21
не та́кѡ сло́во, ꙗ҆́кѡ мꙋ́жъ съ горы̀ є҆фре́мли, саве́й сы́нъ вохо́рь и҆́мѧ є҆мꙋ̀, и҆ воздви́же рꙋ́кꙋ свою̀ на царѧ̀ даві́да: дади́те мѝ того̀ є҆ди́наго, и҆ ѿидꙋ̀ ѿ гра́да. И҆ речѐ жена̀ ко і҆ѡа́вꙋ: сѐ, глава̀ є҆гѡ̀ све́ржетсѧ къ тебѣ̀ со стѣны̀.
21
Це не так; але чоловік з гори Єфремової, на ім’я Савей, син Бихри, підняв руку свою на царя Давида; видайте мені його одного, і я відступлю від міста. І сказала жінка Іоаву: ось, голова його буде тобі кинута зі стіни.
22
И҆ вни́де жена̀ ко всѣ̑мъ лю́демъ и҆ глаго́ла ко всемꙋ̀ гра́дꙋ мꙋ́дростїю свое́ю, ѿѧ́ти главꙋ̀ саве́а сы́на вохо́рѧ. И҆ ѿсѣко́ша главꙋ̀ саве́а сы́на вохо́рѧ, и҆ сверго́ша ю҆̀ ко і҆ѡа́вꙋ. И҆ і҆ѡа́въ вострꙋбѝ въ трꙋбꙋ̀, и҆ разыдо́шасѧ мꙋ́жїе ѿ гра́да всѝ въ селє́нїѧ своѧ̑. І҆ѡа́въ же возврати́сѧ во і҆ерⷭ҇ли́мъ ко царю̀.
22
І пішла жінка до всього народу зі своїм розумним словом [і говорила до всього міста, щоб відтяти голову Савею, синові Бихри]; і відтяли голову Савею, синові Бихри, і кинули Іоаву. Тоді [Іоав] засурмив трубою, і розійшлися від міста всі [люди] по своїх наметах; Іоав же повернувся в Єрусалим до царя.
23
И҆ (бѣ̀) і҆ѡа́въ над̾ все́ю си́лою і҆и҃левою, и҆ ване́а сы́нъ і҆ѡда́евъ над̾ хереѳѳі̀ и҆ над̾ фелеѳѳі̀,
23
І був Іоав поставлений над усім військом ізраїльським, а Ванея, син Іодаїв, — над хелефеями і над фелефеями;
24
а҆дѡнїра́мъ же над̾ да́нми, и҆ і҆ѡсафа́тъ сы́нъ а҆хїлꙋ́ѳовъ воспомина́ѧй,
24
Адорам — над збиранням податків; Іосафат, син Ахилуда, — діловодом;
25
и҆ сꙋса̀ книго́чїй, садѡ́къ же и҆ а҆вїаѳа́ръ і҆ере́є,
25
Суса — писарем; Садок і Авиафар — священиками;
26
і҆ра́съ же і҆арі́нь бы́сть жре́цъ даві́довъ.
26
також і Іра іаритянин був священиком у Давида.