Звичайний друк Виконується верстка сторінок…
Папір A4, книжкова орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів, масштаб 100%. Сторінки йдуть підряд. Для двостороннього друку виберіть переворот по довгому краю.
1
(Заⷱ҇ ѕ҃і҃.) Во дне́хъ же си́хъ, оу҆мно́жившымсѧ оу҆чн҃кѡ́мъ, бы́сть ропта́нїе є҆́ллинѡвъ ко є҆вре́ѡмъ, ꙗ҆́кѡ презира́ємы быва́хꙋ во вседне́внѣмъ слꙋже́нїи вдови̑цы и҆́хъ.
1
У ці дні, коли збільшилася кількість учнів, виникло нарікання елліністів* на євреїв за те, що вони не дбають про їхніх удовиць у повсякденному служінні їм.
2
Призва́вше же двана́десѧть мно́жество оу҆чн҃къ, рѣ́ша: не оу҆го́дно є҆́сть на́мъ, ѡ҆ста́вльшымъ сло́во бж҃їе, слꙋжи́ти трапе́замъ:
2
Тоді дванадцять апостолів, скликавши багато учнів, сказали: «Не личить нам, залишивши слово Боже, піклуватися про столи.
3
оу҆смотри́те оу҆̀бо, бра́тїе, мꙋ́жы ѿ ва́съ свидѣ́телствѡваны се́дмь, и҆спо́лнєны дх҃а ст҃а и҆ премꙋ́дрости, и҆̀хже поста́вимъ над̾ слꙋ́жбою се́ю:
3
Отже, браття, оберіть з-поміж себе сім мужів доброї слави, сповнених Святого Духа і мудрости; їх поставимо на цю службу,
4
мы́ же въ моли́твѣ и҆ слꙋже́нїи сло́ва пребꙋ́демъ.
4
а ми постійно перебуватимемо в молитві та служінні слову».
5
И҆ оу҆го́дно бы́сть сло́во сїѐ пред̾ всѣ́мъ наро́домъ: и҆ и҆збра́ша стефа́на, мꙋ́жа и҆спо́лнена вѣ́ры и҆ дх҃а ст҃а, и҆ фїлі́ппа, и҆ про́хора и҆ нїкано́ра, и҆ ті́мѡна и҆ парме́на, и҆ нїкола́а прише́лца а҆нтїохі́йскаго,
5
І угодна була ця пропозиція всьому зібранню; і обрали Стефана, мужа, сповненого віри і Духа Святого, і Филипа, і Прохора, і Никанора, і Тимона, і Пармена, і Миколая антиохійця, наверненого з язичників;
6
и҆̀хже поста́виша пред̾ а҆пⷭ҇лы: и҆ помоли́вшесѧ возложи́ша на нѧ̀ рꙋ́цѣ.
6
їх поставили перед апостолами, а ці, помолившись, поклали на них руки.
7
И҆ сло́во бж҃їе растѧ́ше, и҆ мно́жашесѧ число̀ оу҆чн҃къ во і҆ерⷭ҇ли́мѣ ѕѣлѡ̀: мно́гъ же наро́дъ свѧще́нникѡвъ послꙋ́шахꙋ вѣ́ры.
7
І ширилося слово Боже, і вельми збільшувалося число учеників у Єрусалимі; і дуже багато священиків скорилося вірі.
8
(Заⷱ҇ з҃і҃.) Стефа́нъ же и҆спо́лнь вѣ́ры и҆ си́лы творѧ́ше зна́мєнїѧ и҆ чꙋдеса̀ вє́лїѧ въ лю́дехъ.
8
А Стефан, сповнений віри і сили, творив великі чудеса і знамення в народі.
9
Воста́ша же нѣ́цыи ѿ со́нма глаго́лемагѡ лїверті́нска и҆ кѷрине́йска и҆ а҆леѯа́ндрска, и҆ и҆̀же ѿ кїлїкі́и и҆ а҆сі́и, стѧза́ющесѧ со стефа́номъ:
9
Дехто з так званої синагоги лібертинців і киринейців і олександрійців та деякі з Киликії й Асії сперечалися зі Стефаном;
10
и҆ не можа́хꙋ противꙋста́ти премꙋ́дрости и҆ дх҃ꙋ, и҆́мже глаго́лаше.
10
та не могли протистояти мудрості і Духові, Яким він говорив.
11
Тогда̀ под̾ꙋсти́ша мꙋ́жы глаго́лющыѧ, ꙗ҆́кѡ слы́шахомъ є҆го̀ глаго́люща глаго́лы хꙋ̑лныѧ на мѡѷсе́а и҆ на бг҃а.
11
Тоді вони навчили декого сказати: «Ми чули, як він говорив хулу на Мойсея і на Бога».
12
Сподвиго́ша же лю́ди и҆ ста́рцы и҆ кни́жники, и҆ напа́дше восхи́тиша є҆го̀ и҆ приведо́ша на со́нмище,
12
І підбурили народ і старійшин, і книжників, і, напавши, схопили його і привели у синедріон.
13
поста́виша же свидѣ́тєли лѡ́жны глаго́лющыѧ, ꙗ҆́кѡ человѣ́къ се́й не престае́тъ глаго́лы хꙋ̑лныѧ глаго́лѧ на мѣ́сто ст҃о́е сїѐ и҆ зако́нъ:
13
І поставили лжесвідків, які говорили: «Цей чоловік не перестає говорити хулу на це святе місце і на закон.
14
слы́шахомъ бо є҆го̀ глаго́люща, ꙗ҆́кѡ і҆и҃съ назѡре́й се́й разори́тъ мѣ́сто сїѐ и҆ и҆змѣни́тъ ѡ҆бы̑чаи, ꙗ҆̀же предадѐ на́мъ мѡѷсе́й.
14
Бо ми чули, як він казав, що Ісус Назорей зруйнує це місце і змінить звичаї, передані нам Мойсеєм».
15
И҆ воззрѣ́вше на́нь всѝ сѣдѧ́щїи въ со́нмищи, ви́дѣша лицѐ є҆гѡ̀ ꙗ҆́кѡ лицѐ а҆́гг҃ла.
15
І всі, хто сидів у синедріоні, дивлячись на нього, бачили лице його, як лице ангела.