Звичайний друк Виконується верстка сторінок…
Папір A4, книжкова орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів, масштаб 100%. Сторінки йдуть підряд. Для двостороннього друку виберіть переворот по довгому краю.
1
Слы́шите сло́во сїѐ, ю҆́ницы васанїті̑дскїѧ, ꙗ҆̀же въ горѣ̀ самарі́йстѣй, преѡби́дѧщыѧ оу҆бо́гихъ и҆ попира́ющыѧ ни́щихъ, глаго́лющыѧ господє́мъ свои̑мъ: подади́те на́мъ, да пїе́мъ.
1
Слухайте слово це, телиці васанські, які на горі Самарійській, ви, що утискуєте бідних, гнобите убогих, говорите господарям своїм: «подавай, і ми будемо пити!»
2
Клѧ́тсѧ гдⷭ҇ь ст҃ы́ми свои́ми, ꙗ҆́кѡ сѐ, дні́е грѧдꙋ́тъ на вы̀, и҆ во́змꙋтъ вы̀ во ѻ҆рꙋ́жїи, и҆ сꙋ́щихъ съ ва́ми вве́ргꙋтъ въ коно́бы подгнѣща́ємыѧ ѻ҆́гненнїи гꙋби́телїе:
2
Клявся Господь Бог святістю Своєю, що ось, прийдуть на вас дні, коли потягнуть вас гаками і решту ваших вудками.
3
и҆ и҆зве́ржєны бꙋ́дете на̑ги прѧ́мѡ дрꙋ́гъ дрꙋ́га и҆ ѿве́ржетесѧ въ го́рꙋ ремма́нъ, гл҃етъ гдⷭ҇ь.
3
І крізь пролами стін вийдете, кожна, як трапиться, і покинете все оздоблення палаців, — говорить Господь.
4
Внидо́сте въ веѳи́ль и҆ беззако́нновасте, и҆ въ галга́лѣхъ оу҆мно́жисте є҆́же нече́ствовати, и҆ принесо́сте заꙋ́тра трє́бы ва́шѧ, въ треде́нство десѧти̑ны ва́шѧ:
4
Ідіть у Вефиль — і грішіть, у Галгал — і примножуйте злочини; приносьте жертви ваші кожного ранку, десятини ваші хоч через кожні три дні.
5
и҆ прочто́ша и҆звнѣ̀ зако́нъ и҆ призва́ша и҆сповѣ́данїе: возвѣсти́те, ꙗ҆́кѡ сїѧ̑ возлюби́ша сы́нове і҆и҃лєвы, гл҃етъ гдⷭ҇ь бг҃ъ.
5
Приносьте у жертву подяки квасне, проголошуйте про добровільні приношення ваші і розголошуйте про них, бо це ви любите, сини Ізраїлеві, — говорить Господь Бог.
6
А҆́зъ же да́мъ ва́мъ ѡ҆ско́минꙋ зꙋбѡ́мъ во всѣ́хъ градѣ́хъ ва́шихъ и҆ недоста́токъ хлѣ́ба во всѣ́хъ мѣ́стѣхъ ва́шихъ: и҆ не ѡ҆брати́стесѧ ко мнѣ̀, гл҃етъ гдⷭ҇ь.
6
За те і дав Я вам голі зуби в усіх містах ваших і нестачу хліба в усіх селищах ваших; але ви не навернулися до Мене, — говорить Господь.
7
И҆ а҆́зъ оу҆держа́хъ до́ждь ѿ ва́съ пре́жде трїе́хъ мцⷭ҇євъ жа́твы, и҆ надождю̀ на є҆ди́нъ гра́дъ, а҆ на дрꙋгі́й (є҆ди́нъ) не надождю̀: ча́сть є҆ди́на надожди́тсѧ, и҆ ча́сть, на ню́же не надождю̀, и҆зсо́хнетъ:
7
І утримував від вас дощ за три місяці до жнив; проливав дощ на одне місто, а на інше місто не проливав дощу; одна ділянка напоєна була дощем, а інша, не окроплена дощем, засихала.
8
и҆ соберꙋ́тсѧ два̀ и҆ трѝ гра̑да во гра́дъ є҆ди́нъ пи́ти во́дꙋ и҆ не насы́тѧтсѧ: и҆ не ѡ҆брати́стесѧ ко мнѣ̀, гл҃етъ гдⷭ҇ь.
8
І сходилися два-три міста в одне місто, щоб напитися води, і не могли досхочу напитися; але і тоді ви не навернулися до Мене, — говорить Господь.
9
Поби́хъ вы̀ раждеже́нїемъ и҆ златени́цею: оу҆мно́жисте вертогра́ды ва́шѧ, вїногра́ды ва́шѧ и҆ смѡ́квы ва́шѧ и҆ ма̑сличїѧ ва̑ша: сїѧ̑ поѧдо́ша гꙋ́сєницы: и҆ нижѐ та́кѡ ѡ҆брати́стесѧ ко мнѣ̀, гл҃етъ гдⷭ҇ь.
9
Я уражав вас іржею і бляклістю хліба; безліч садів ваших і виноградників ваших, і смоковниць ваших, і маслин ваших пожирала гусінь, — і, попри все те, ви не навернулися до Мене, — говорить Господь.
10
Посла́хъ на вы̀ сме́рть на пꙋтѝ є҆гѵ́петстѣмъ, и҆ и҆зби́хъ ѻ҆рꙋ́жїемъ ю҆́ношы ва́шѧ, съ плѣ́номъ ко́ней твои́хъ, и҆ и҆зведо́хъ во ѻ҆гнѝ полкѝ ва́шѧ во гнѣ́вѣ мое́мъ: и҆ нижѐ та́кѡ ѡ҆брати́стесѧ ко мнѣ̀, гл҃етъ гдⷭ҇ь.
10
Посилав Я на вас моровицю, подібну до єгипетської, вбивав мечем юнаків ваших, відводячи коней у полон, так що сморід від станів ваших піднімався у ніздрі ваші; і, попри все те, ви не навернулися до Мене, — говорить Господь.
11
Разори́хъ вы̀, ꙗ҆́коже разорѝ бг҃ъ содо́мꙋ и҆ гомо́ррꙋ, и҆ бы́сте ꙗ҆́кѡ главнѧ̀ и҆сто́ржена и҆з̾ ѻ҆гнѧ̀: и҆ нижѐ та́кѡ ѡ҆брати́стесѧ ко мнѣ̀, гл҃етъ гдⷭ҇ь.
11
Робив Я серед вас руйнування, як зруйнував Бог Содом і Гоморру, і ви були вихоплені, як головешка з вогню, — і, попри все те, ви не навернулися до Мене, — говорить Господь.
12
Сегѡ̀ ра́ди си́це сотворю́ ти, і҆и҃лю: ѻ҆ба́че, ꙗ҆́кѡ си́це сотворю́ ти, оу҆гото́висѧ призыва́ти бг҃а твоего̀, і҆и҃лю.
12
Тому так учиню Я з тобою, Ізраїлю; і коли Я так учиню з тобою, то приготуйся до зустрічі Бога твого, Ізраїлю,
13
Сѐ, а҆́зъ оу҆твержа́ѧй гро́мъ и҆ созида́ѧй вѣ́тръ и҆ возвѣща́ѧй въ человѣ́цѣхъ хрїста̀ своего̀, творѧ́й оу҆́тро и҆ мглꙋ̀ и҆ восходѧ́й на высѡ́каѧ землѝ: гдⷭ҇ь бг҃ъ вседержи́тель и҆́мѧ є҆мꙋ̀.
13
бо ось Він, Який утворює гори, і творить вітер, і оголошує людині наміри її, ранкове світло перетворює на морок, і йде вище землі; Господь Бог Саваоф — ім’я Йому.