Звичайний друк Виконується верстка сторінок…
Папір A4, книжкова орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів, масштаб 100%. Сторінки йдуть підряд. Для двостороннього друку виберіть переворот по довгому краю.
1
Сїѧ̑ словеса̀ кни́ги, ю҆́же написа̀ варꙋ́хъ сы́нъ нирі́инъ, сы́на маасе́ева, сы́на седекі́ина, сы́на а҆саде́ева, сы́на хелкі́ина въ вавѷлѡ́нѣ,
1
Слова книги, які написав Варух, син Нирії, сина Маасея, сина Седекії, сина Асадія, сина Хелкії, у Вавилоні,
2
въ пѧ́тое лѣ́то, въ седмы́й де́нь мцⷭ҇а, во вре́мѧ, въ не́же взѧ́ша халде́є і҆ерⷭ҇ли́мъ и҆ пожго́ша є҆го̀ ѻ҆гне́мъ.
2
у п’ятий рік, у сьомий день місяця, у той час, коли халдеї взяли Єрусалим і спалили його вогнем.
3
И҆ прочтѐ варꙋ́хъ словеса̀ кни́ги сеѧ̀ во оу҆́шы і҆ехоні́и сы́на і҆ѡакі́ма царѧ̀ і҆ꙋ́дина и҆ во оу҆́шы всѣ́хъ люді́й приходѧ́щихъ ко кни́зѣ,
3
І прочитав Варух слова цієї книги вголос Ієхонії, сину Іоакимовому, царю Юдейському, і вголос усьому народу, який прийшов на слухання книги,
4
и҆ во оу҆́шы си́льныхъ и҆ сынѡ́въ ца́рскихъ и҆ во оу҆́шы старѣ́йшинъ, и҆ во оу҆́шы всѣ́хъ люді́й ѿ ма́ла и҆ до вели́ка и҆́хъ, всѣ́хъ живꙋ́щихъ въ вавѷлѡ́нѣ при рѣцѣ̀ сꙋ́дъ.
4
і вголос вельможам і синам царським, і вголос старійшинам, і вголос усьому народу, від малого до великого, усім, що жили у Вавилоні біля ріки Суд.
5
И҆ пла́кахꙋсѧ, и҆ постѧ́хꙋсѧ, и҆ молѧ́хꙋсѧ моли́твами пред̾ гдⷭ҇емъ,
5
І вони плакали, і постились, і молилися Господу,
6
и҆ собра́ша сребро̀, ꙗ҆́коже когѡ́ждо можа́ше рꙋка̀,
6
і зібрали срібла, скільки було під силу кожному,
7
и҆ посла́ша во і҆ерⷭ҇ли́мъ ко і҆ѡакі́мꙋ жерцꙋ̀ вели́комꙋ, сы́нꙋ хелкі́инꙋ сы́на салѡ́млѧ и҆ ко жерцє́мъ и҆ ко всѣ̑мъ лю́демъ, и҆̀же ѡ҆брѣто́шасѧ съ ни́мъ во і҆ерⷭ҇ли́мѣ,
7
і послали в Єрусалим до Іоакима, сина Хелкії, сина Саломового, до первосвященика, і до священиків і до всього народу, який знаходився з ним у Єрусалимі,
8
внегда̀ взѧ̀ сосꙋ́ды хра́ма гдⷭ҇нѧ и҆знесє́ныѧ ѿ хра́ма возврати́ти на зе́млю і҆ꙋ́динꙋ, въ десѧ́тый де́нь мцⷭ҇а сива́нъ, сосꙋ́ды срє́брѧны, ꙗ҆̀же сотворѝ седекі́а сы́нъ і҆ѡсі́инъ ца́рь і҆ꙋ́динъ,
8
коли Варух прийняв узяті з храму сосуди дому Господнього для повернення їх у землю Юдейську, в десятий день місяця Сиуала, сосуди срібні, які зробив Седекія, син Іосії, цар Юдейський,
9
повнегда̀ преселѝ навꙋходоно́соръ ца́рь вавѷлѡ́нскїй і҆ехоні́ю и҆ кнѧ̑зи, и҆ оу҆́зники и҆ си̑льныѧ и҆ лю́ди землѝ ѿ і҆ерⷭ҇ли́ма, и҆ введѐ ѧ҆̀ (свѧ̑заны) въ вавѷлѡ́нъ.
9
після того, як Навуходоносор, цар Вавилонський, переселив з Єрусалима Ієхонію і князів, і в’язнів і вельмож, і народ землі, і привів його у Вавилон.
10
И҆ реко́ша: сѐ, посла́хомъ къ ва́мъ сребро̀, да кꙋ́пите на сребрѣ̀ всесожжє́нїѧ за грѣ́хъ и҆ ѳѷмїа́мъ, и҆ сотвори́те же́ртвꙋ и҆ вознеси́те на же́ртвенникъ гдⷭ҇а бг҃а на́шегѡ,
10
І говорили вони: ось, ми посилаємо вам срібло, і купіть на це срібло всепалення і жертву за гріх і ладан, і приготуйте дар, і піднесіть на жертовник Господа Бога нашого,
11
и҆ моли́тесѧ за житїѐ навꙋходоно́сора царѧ̀ вавѷлѡ́нскагѡ и҆ за житїѐ валтаса́ра сы́на є҆гѡ̀, да бꙋ́дꙋтъ дні́е и҆́хъ, ꙗ҆́коже дні́е небе́снїи, на землѝ.
11
і моліться за життя Навуходоносора, царя Вавилонського, і за життя Валтасара, сина його, щоб дні їхні були, як дні неба, на землі.
12
И҆ да да́стъ гдⷭ҇ь крѣ́пость на́мъ и҆ да просвѣти́тъ ѻ҆́чи на́ши, и҆ да живе́мъ под̾ сѣ́нїю навꙋходоно́сора царѧ̀ вавѷлѡ́нска и҆ под̾ сѣ́нїю валтаса́ра сы́на є҆гѡ̀, да рабо́таемъ и҆̀мъ дни̑ мнѡ́ги и҆ ѡ҆брѧ́щемъ благода́ть пред̾ ни́ми.
12
І дасть нам Господь силу і просвітить очі наші, і ми будемо жити під покровом Навуходоносора, царя Вавилонського, і під покровом Валтасара, сина його, і будемо служити їм багато днів, і знайдемо милість у них.
13
И҆ моли́тесѧ за на́съ ко гдⷭ҇еви бг҃ꙋ на́шемꙋ, ꙗ҆́кѡ согрѣши́хомъ гдⷭ҇еви бг҃ꙋ на́шемꙋ, и҆ не ѿврати́сѧ ꙗ҆́рость гдⷭ҇нѧ и҆ гнѣ́въ є҆гѡ̀ ѿ на́съ до сегѡ̀ днѐ.
13
Моліться і за нас Господу Богу нашому, тому що ми згрішили перед Господом, Богом нашим, і не відвернулася від нас лють Господа і гнів Його до цього дня;
14
И҆ прочти́те кни́гꙋ сїю̀, ю҆́же посла́хомъ къ ва́мъ, и҆сповѣ́дати въ домꙋ̀ гдⷭ҇ни въ де́нь пра́здника, во дни̑ годовы̑ѧ,
14
і прочитайте цю книгу, яку ми посилаємо вам, щоб обнародувати у домі Господньому в день святковий і в дні урочисті;
15
и҆ да рече́те: гдⷭ҇ꙋ бг҃ꙋ на́шемꙋ пра́вда, а҆ на́мъ стыдѣ́нїе ли́цъ, ꙗ҆́коже де́нь се́й, человѣ́кꙋ і҆ꙋ́динꙋ и҆ живꙋ́щымъ во і҆ерⷭ҇ли́мѣ,
15
і скажіть: у Господа Бога нашого — правда, а у нас — сором на обличчях, як сьогодні, у всякого юдея й у тих, що живуть у Єрусалимі,
16
и҆ царє́мъ на́шымъ и҆ кнѧзє́мъ на́шымъ, и҆ жерцє́мъ на́шымъ и҆ проро́кѡмъ на́шымъ и҆ ѻ҆тцє́мъ на́шымъ:
16
і у царів наших, і в князів наших, і у священиків наших, і у пророків наших, і у батьків наших,
17
поне́же согрѣши́хомъ пред̾ гдⷭ҇емъ
17
від того, що ми згрішили перед Господом,
18
и҆ не покори́хомсѧ є҆мꙋ̀ и҆ не послꙋ́шахомъ гла́са гдⷭ҇а бг҃а на́шегѡ ходи́ти въ повелѣ́нїихъ є҆гѡ̀, ꙗ҆̀же дадѐ пред̾ лице́мъ на́шимъ.
18
і не скорялися Йому, і не слухали гласу Господа Бога нашого, щоб ходити у повеліннях Господа, які Він дав перед лицем нашим.
19
Ѿ днѐ, въ ѻ҆́ньже и҆зведѐ гдⷭ҇ь ѻ҆тцы̀ на́шѧ ѿ землѝ є҆гѵ́петски, и҆ до сегѡ̀ днѐ бѣ́хомъ не покарѧ́ющесѧ гдⷭ҇еви бг҃ꙋ на́шемꙋ и҆ ѿмета́хомсѧ, є҆́же не послꙋ́шати гла́са є҆гѡ̀.
19
З того дня, в який Господь вивів батьків наших із землі Єгипетської, і до цього дня ми були непокірливі перед Господом Богом нашим і не зважали на те, що не слухали гласу Його.
20
И҆ прильпѐ къ на́мъ ѕло̀ и҆ клѧ́тва, ю҆́же сочинѝ гдⷭ҇ь мѡѷсе́ю ѻ҆́трокꙋ своемꙋ̀ въ де́нь, въ ѻ҆́ньже и҆зведѐ гдⷭ҇ь ѻ҆тцы̀ на́шѧ ѿ землѝ є҆гѵ́петскїѧ, да́ти на́мъ зе́млю кипѧ́щꙋю млеко́мъ и҆ ме́домъ, ꙗ҆́коже де́нь се́й.
20
Тому й осягли нас біди і клятва, — як сьогодні, — яку визначив Господь перед рабом Своїм Мойсеєм у той день, в який вивів батьків наших із землі Єгипетської, щоб дати нам землю, що тече молоком і медом.
21
И҆ не послꙋ́шахомъ гла́са гдⷭ҇а бг҃а на́шегѡ по всѣ̑мъ словесє́мъ прⷪ҇ро́чєскимъ, ꙗ҆̀же посла̀ къ на́мъ,
21
І не слухали ми гласу Господа Бога нашого в усіх словах пророків, яких Він посилав до нас,
22
и҆ хожда́хомъ кі́йждо на́съ по ра́зꙋмꙋ се́рдца своегѡ̀ ѕла́гѡ рабо́тати богѡ́мъ и҆нѣ̑мъ, твори́ти ѕла̑ѧ пред̾ ѻ҆чи́ма гдⷭ҇а бг҃а на́шегѡ.
22
і ходили кожен за думками злого серця свого, і служили іншим богам, звершуючі злі справи перед очима Господа Бога нашого.