Глава́ а҃

¹

(Заⷱ҇ ©м҃ѳ҃.) Па́ѵелъ, а҆пⷭ҇лъ і҆и҃съ хрⷭ҇то́въ во́лею бж҃їею, и҆ тїмоѳе́й бра́тъ,

¹

Павло, з волі Божої апостол Ісуса Христа, і Тимофій брат,

²

сꙋ́щымъ въ колосса́ехъ ст҃ы̑мъ и҆ вѣ̑рнымъ бра́тїѧмъ ѡ҆ хрⷭ҇тѣ̀ і҆и҃сѣ:

²

святим‚ що перебувають у Колосах‚ і вірним браттям у Христі Ісусі:

³

(Заⷱ҇.) блгⷣть ва́мъ и҆ ми́ръ ѿ бг҃а ѻ҆ц҃а̀ на́шегѡ, и҆ гдⷭ҇а і҆и҃са хрⷭ҇та̀. Благодари́мъ бг҃а и҆ ѻ҆ц҃а̀ гдⷭ҇а на́шегѡ і҆и҃са хрⷭ҇та̀, всегда̀ ѡ҆ ва́съ молѧ́щесѧ,

³

благодать вам і мир від Бога Отця нашого і Господа Ісуса Христа. Дякуємо Богові й Отцеві Господа нашого Ісуса Христа, завжди молячись за вас,

⁴

слы́шавше вѣ́рꙋ ва́шꙋ, ꙗ҆́же ѡ҆ хрⷭ҇тѣ̀ і҆и҃сѣ, и҆ любо́вь, ю҆́же и҆́мате ко всѣ̑мъ ст҃ы́мъ,

⁴

почувши про віру вашу в Христа Ісуса та про любов до всіх святих,

⁵

за оу҆пова́нїе ѿложе́нное ва́мъ на нб҃сѣ́хъ, є҆́же пре́жде слы́шасте въ словесѝ и҆́стины бл҃говѣствова́нїѧ,

⁵

у надії на уготоване вам на небесах, про що ви раніше чули в правдивому слові благовістя,

⁶

сꙋ́щагѡ въ ва́съ, ꙗ҆́коже и҆ во все́мъ мі́рѣ: и҆ є҆́сть плодоно́сно и҆ расти́мо, ꙗ҆́коже и҆ въ ва́съ, ѿ негѡ́же днѐ слы́шасте и҆ разꙋмѣ́сте блгⷣть бж҃їю во и҆́стинѣ:

⁶

яке перебуває у вас, як у всьому світі, та приносить плід і зростає, як між вами, від того дня, коли ви почули і пізнали благодать Божу в істині,

⁷

ꙗ҆́коже и҆ оу҆вѣ́дѣсте ѿ є҆пафра́са, возлю́бленнагѡ сорабо́тника на́шегѡ, и҆́же є҆́сть вѣ́ренъ ѡ҆ ва́съ слꙋжи́тель хрⷭ҇то́въ,

⁷

як і навчилися від Епафраса, улюбленого співпрацівника нашого, вірного для вас служителя Христового,

⁸

и҆́же и҆ ꙗ҆вѝ на́мъ ва́шꙋ любо́вь въ дꙋ́сѣ.

⁸

який і сповістив нас про вашу любов у дусі.

⁹

Сегѡ̀ ра́ди и҆ мы̀, ѿ негѡ́же днѐ слы́шахомъ, не престае́мъ ѡ҆ ва́съ молѧ́щесѧ и҆ просѧ́ще, да и҆спо́лнитесѧ въ ра́зꙋмѣ во́ли є҆гѡ̀, во всѧ́цѣй премꙋ́дрости и҆ ра́зꙋмѣ дꙋхо́внѣмъ,

⁹

Тому і ми від цього дня, як почули про це, не перестаємо молитися за вас і просити, щоб ви наповнювалися пізнанням волі Його, в усякій премудрості й розумінні духовному,

¹⁰

ꙗ҆́кѡ ходи́ти ва́мъ досто́инѣ бг҃ꙋ во всѧ́цѣмъ оу҆гожде́нїи (и҆) всѧ́цѣмъ дѣ́лѣ бла́зѣ, плодоносѧ́ще и҆ возраста́юще въ ра́зꙋмѣ бж҃їи,

¹⁰

щоб поводилися достойно Бога, у всьому догоджаючи Йому, приносячи плід у всякому доброму ділі та зростаючи у пізнанні Бога,

¹¹

всѧ́кою си́лою возмога́юще по держа́вѣ сла́вы є҆гѡ̀, во всѧ́цѣмъ терпѣ́нїи и҆ долготерпѣ́нїи съ ра́достїю,

¹¹

зміцнюючись усякою силою за могутністю слави Його, в усякому терпінні й великодушності з радістю,

¹²

(Заⷱ҇ ©н҃.) благодарѧ́ще бг҃а и҆ ѻ҆ц҃а̀, призва́вшаго ва́съ въ прича́стїе наслѣ́дїѧ ст҃ы́хъ во свѣ́тѣ,

¹²

дякуючи Богові й Отцеві, Який покликав нас до участи у спадщині святих у світлі,

¹³

и҆́же и҆зба́ви на́съ ѿ вла́сти те́мныѧ и҆ преста́ви въ црⷭ҇тво сн҃а любвѐ своеѧ̀,

¹³

визволив нас від влади темряви і ввів у Царство улюбленого Сина Свого,

¹⁴

ѡ҆ не́мже и҆́мамы и҆збавле́нїе кро́вїю є҆гѡ̀ и҆ ѡ҆ставле́нїе грѣ́хѡвъ,

¹⁴

у Якому ми маємо відкуплення Кров’ю Його і прощення гріхів,

¹⁵

и҆́же є҆́сть ѡ҆́бразъ бг҃а неви́димагѡ, перворожде́нъ всеѧ̀ тва́ри:

¹⁵

Який є образ Бога невидимого, народжений раніше всякого створіння;

¹⁶

ꙗ҆́кѡ тѣ́мъ создана̑ бы́ша всѧ́чєскаѧ, ꙗ҆̀же на нб҃сѝ и҆ ꙗ҆̀же на землѝ, ви̑димаѧ и҆ неви̑димаѧ, а҆́ще престо́ли, а҆́ще госпѡ́дствїѧ, а҆́ще нача́ла, а҆́ще вла́сти: всѧ́чєскаѧ тѣ́мъ и҆ ѡ҆ не́мъ созда́шасѧ:

¹⁶

бо Ним створено все, що на небесах і що на землі, видиме і невидиме; чи престоли, чи господства, чи начальства, чи влади, — усе Hим і для Hього створено;

¹⁷

и҆ то́й є҆́сть пре́жде всѣ́хъ, и҆ всѧ́чєскаѧ въ не́мъ состоѧ́тсѧ.

¹⁷

і Він є раніш усього, і все Hим стоїть.

¹⁸

(Заⷱ҇ ©н҃а҃.) И҆ то́й є҆́сть глава̀ тѣ́лꙋ цр҃кве, и҆́же є҆́сть нача́токъ, перворожде́нъ и҆з̾ ме́ртвыхъ, ꙗ҆́кѡ да бꙋ́детъ во всѣ́хъ то́й пе́рвенствꙋѧ:

¹⁸

І Він є глава тіла Церкви; Він — початок, первісток із мертвих, щоб мати Йому в усьому першість,

¹⁹

ꙗ҆́кѡ въ не́мъ благоизво́ли всемꙋ̀ и҆сполне́нїю всели́тисѧ,

¹⁹

бо благоугодно було Отцю, щоб у Hьому була вся повнота

²⁰

и҆ тѣ́мъ примири́ти всѧ́чєскаѧ къ себѣ̀, оу҆миротвори́въ кро́вїю крⷭ҇та̀ є҆гѡ̀, чрез̾ него̀, а҆́ще земна̑ѧ, а҆́ще ли нбⷭ҇наѧ.

²⁰

і щоб через Hього примирити з Собою все, умиротворивши через Hього, Кров’ю хреста Його, і земне, і небесне.

²¹

И҆ ва́съ, и҆ногда̀ сꙋ́щихъ ѿчꙋжде́нныхъ и҆ врагѡ́въ помышле́ньми въ дѣ́лѣхъ лꙋка́выхъ,

²¹

І вас, що були колись відчуженими і ворогами, за схильністю до лихих діл,

²²

нн҃ѣ же примирѝ въ тѣ́лѣ пло́ти є҆гѡ̀ сме́ртїю є҆гѡ̀, предста́вити ва́съ ст҃ы́хъ и҆ непоро́чныхъ и҆ непови́нныхъ пред̾ собо́ю,

²²

нині примирив у тілі Плоті Його, смертю Його, щоб поставити вас святими й непорочними і невинними перед Собою,

²³

а҆́ще оу҆̀бо пребыва́ете въ вѣ́рѣ ѡ҆снова́ни и҆ тве́рди, и҆ неподви́жими ѿ оу҆пова́нїѧ бл҃говѣствова́нїѧ, є҆́же слы́шасте, проповѣ́данное все́й тва́ри поднебе́снѣй, є҆мꙋ́же бы́хъ а҆́зъ па́ѵелъ слꙋжи́тель.

²³

коли тільки перебуваєте твердими і непохитними у вірі і не відпадаєте від надії благовістя, яке ви чули, яке сповіщено у всьому створінні піднебесному, якому я, Павло, зробився служителем.

²⁴

(Заⷱ҇ ©н҃в҃.) Нн҃ѣ ра́дꙋюсѧ во страда́нїихъ мои́хъ ѡ҆ ва́съ, ꙗ҆́кѡ и҆сполнѧ́ю лише́нїе скорбе́й хрⷭ҇то́выхъ во пло́ти мое́й за тѣ́ло є҆гѡ̀, є҆́же є҆́сть цр҃ковь,

²⁴

Hині я радію в стражданнях моїх за вас і поповнюю нестачу у плоті моїй скорбот Христових за Тіло Його, яке є Церква,

²⁵

є҆́йже бы́хъ а҆́зъ слꙋжи́тель по смотре́нїю бж҃їю, да́нномꙋ мнѣ̀ въ ва́съ, и҆спо́лнити сло́во бж҃їе,

²⁵

котрої я зробився служителем за домоведенням Божим, дорученим мені для вас, щоб виконати слово Боже,

²⁶

та́йнꙋ сокрове́ннꙋю ѿ вѣ̑къ и҆ ѿ родѡ́въ: нн҃ѣ же ꙗ҆ви́сѧ ст҃ы́мъ є҆гѡ̀,

²⁶

тайну, заховану від віків і родів, нині ж відкриту святим Його,

²⁷

и҆̀мже восхотѣ̀ бг҃ъ сказа́ти, ко́е бога́тство сла́вы та́йны сеѧ̀ во ꙗ҆зы́цѣхъ, и҆́же є҆́сть хрⷭ҇то́съ въ ва́съ, оу҆пова́нїе сла́вы,

²⁷

яким Бог зволив показати, яке багатство слави в тайні цій для язичників, бо вона є Христос у вас, надія слави,

²⁸

є҆го́же мы̀ проповѣ́дꙋемъ, наказꙋ́юще всѧ́каго человѣ́ка и҆ оу҆ча́ще всѧ́цѣй премꙋ́дрости, да предста́вимъ всѧ́каго человѣ́ка соверше́нна ѡ҆ хрⷭ҇тѣ̀ і҆и҃сѣ:

²⁸

Якого ми проповідуємо, наставляючи всяку людину та навчаючи всякої премудрости, щоб показати кожну людину довершеною в Христі Ісусi;

²⁹

въ не́мже и҆ трꙋжда́юсѧ и҆ подвиза́юсѧ по дѣ́йствꙋ є҆гѡ̀ дѣ́йствꙋемомꙋ во мнѣ̀ си́лою.

²⁹

для чого я і працюю і змагаюся силою Його, що діє в мені могутньо.

Глава́ в҃

¹

(Заⷱ҇ ©н҃г҃.) Хощꙋ̀ оу҆́бѡ ва́съ вѣ́дѣти, коли́къ по́двигъ и҆́мамъ ѡ҆ ва́съ и҆ ѡ҆ сꙋ́щихъ въ лаодїкі́и и҆ во і҆ерапо́ли, и҆ є҆ли́цы не ви́дѣша лица̀ моегѡ̀ во пло́ти,

¹

Бажаю, щоб ви знали, який подвиг я маю заради вас і заради тих, котрі в Лаодикії та Ієраполі, і ради всіх, хто не бачив обличчя мого у плоті,

²

да оу҆тѣ́шатсѧ сердца̀ и҆́хъ, сне́мшихсѧ въ любвѝ и҆ во всѧ́цѣмъ бога́тствѣ и҆звѣще́нїѧ разꙋ́ма, въ позна́нїе та́йны бг҃а и҆ ѻ҆ц҃а̀ и҆ хрⷭ҇та̀,

²

щоб утішилися їхні серця, з’єднані в любові для всякого багатства досконалого розуміння, для пізнання тайни Бога і Отця і Христа,

³

въ не́мже сꙋ́ть всѧ̑ сокрѡ́вища премⷣрости и҆ разꙋ́ма сокровє́нна.

³

в Якому заховані всі скарби премудрости й відання.

⁴

Сїе́ же глаго́лю, да никто́же ва́съ прельсти́тъ въ словопрѣ́нїи:

⁴

Це я кажу для того, щоб хто-небудь не обманув вас улесливими словами;

⁵

а҆́ще бо и҆ пло́тїю ѿстою̀, но дꙋ́хомъ съ ва́ми є҆́смь, ра́дꙋѧсѧ и҆ ви́дѧ ва́шъ чи́нъ и҆ оу҆твержде́нїе ва́шеѧ вѣ́ры, ꙗ҆́же во хрⷭ҇та̀.

⁵

бо я, хоч і відсутній тілом, але духом перебуваю з вами і радію, коли бачу благоустрій і твердість вашої віри у Христа.

⁶

Ꙗ҆́коже оу҆̀бо прїѧ́сте хрⷭ҇та̀ і҆и҃са гдⷭ҇а, (та́кожде) въ не́мъ ходи́те,

⁶

Тому‚ як ви прийняли Христа Ісуса Господа, так і ходіть у Hьому,

⁷

оу҆корене́ни и҆ назда́ни въ не́мъ и҆ и҆звѣ́ствовани вѣ́рою, ꙗ҆́коже наꙋчи́стесѧ, и҆збы́точествꙋюще въ не́й благодаре́нїемъ.

⁷

будучи укорінені і утверджені в Hьому та зміцнені у вірі, як ви навчені, збагачуючись у ній із подякою.

⁸

(Заⷱ҇ ©н҃д҃.) (Бра́тїе,) блюди́тесѧ, да никто́же ва́съ бꙋ́детъ прельща́ѧ фїлосо́фїею и҆ тще́тною ле́стїю, по преда́нїю человѣ́ческомꙋ, по стїхі́амъ мі́ра, а҆ не по хрⷭ҇тѣ̀:

⁸

Глядіть, браття, щоб хто не звабив вас філософією й марною оманою, за переказом людським, за стихіями світу, а не за Христом;

⁹

ꙗ҆́кѡ въ то́мъ живе́тъ всѧ́ко и҆сполне́нїе бжⷭ҇тва̀ тѣле́снѣ:

⁹

бо в Hьому живе уся повнота Божества тілесно,

¹⁰

и҆ да бꙋ́дете въ не́мъ и҆спо́лнени, и҆́же є҆́сть глава̀ всѧ́комꙋ нача́лꙋ и҆ вла́сти:

¹⁰

і ви маєте повноту в Hьому, Який є глава всякого начальства і влади.

¹¹

ѡ҆ не́мже и҆ ѡ҆брѣ́зани бы́сте ѡ҆брѣ́занїемъ нерꙋкотворе́ннымъ, въ совлече́нїи тѣ́ла грѣхо́внагѡ пло́ти, во ѡ҆брѣ́занїи хрⷭ҇то́вѣ,

¹¹

В Hьому ви і обрізані нерукотворним обрізанням, стягненням гріховної плоті, обрізанням Христовим;

¹²

спогре́бшесѧ є҆мꙋ̀ кр҃ще́нїемъ: ѡ҆ не́мже и҆ совоста́сте вѣ́рою дѣ́йствїѧ бг҃а, воскреси́вшагѡ є҆го̀ и҆з̾ ме́ртвыхъ:

¹²

бувши поховані з ним у хрещенні, в Hьому ви і співвоскресли вірою в силу Бога, Який воскресив Його з мертвих,

¹³

(Заⷱ҇ ©н҃е҃.) и҆ ва́съ, ме́ртвыхъ сꙋ́щихъ въ прегрѣше́нїихъ и҆ въ неѡбрѣ́занїи пло́ти ва́шеѧ, соѡживи́лъ є҆́сть съ ни́мъ, дарова́въ на́мъ всѧ̑ прегрѣшє́нїѧ,

¹³

і вас, що були мертві в гріхах і в необрізанні плоті вашої, оживив разом із Hим, простивши нам усі гріхи,

¹⁴

и҆стреби́въ є҆́же на на́съ рꙋкописа́нїе оу҆че́ньми, є҆́же бѣ̀ сопроти́вно на́мъ, и҆ то̀ взѧ́тъ ѿ среды̀, пригвозди́въ є҆̀ на крⷭ҇тѣ̀:

¹⁴

знищивши вченням рукописання, що було про нас і проти нас, і Він узяв його з середовища і прибив до хреста;

¹⁵

совле́къ нача́ла и҆ вла̑сти, и҆зведѐ въ позо́ръ дерзнове́нїемъ, и҆з̾ѡбличи́въ и҆́хъ въ себѣ̀ [побѣди́въ и҆̀хъ на не́мъ].

¹⁵

забравши сили у начальств і властей, владно вивів їх на ганьбу, подолавши їх Собою.

¹⁶

Да никто́же оу҆̀бо ва́съ ѡ҆сꙋжда́етъ ѡ҆ ꙗ҆де́нїи, и҆лѝ ѡ҆ питїѝ, и҆лѝ ѡ҆ ча́сти пра́здника, и҆лѝ ѡ҆ новомⷭ҇чїихъ, и҆лѝ ѡ҆ сꙋббѡ́тахъ:

¹⁶

Отже, хай ніхто не осуджує вас за їжу або питво, чи за яке свято, або за новий місяць, або за суботу:

¹⁷

ꙗ҆̀же сꙋ́ть стѣ́нь грѧдꙋ́щихъ, тѣ́ло же хрⷭ҇то́во.

¹⁷

це — тінь майбутнього, а тіло у Христі.

¹⁸

Никто́же ва́съ да прельща́етъ и҆зволе́ннымъ є҆мꙋ̀ смиреномꙋ́дрїемъ и҆ слꙋ́жбою а҆́гг҃лѡвъ, ꙗ҆́же не оу҆вѣ́дѣ оу҆чѧ̀, [(въ тѣ́хъ) ходѧ̀], без̾ оу҆ма̀ [всꙋ́е] дмѧ́сѧ ѿ оу҆ма̀ пло́ти своеѧ̀,

¹⁸

Hехай ніхто не зваблює вас самовільною смиренномудрістю та служінням ангелів, втручаючись у те, чого не бачив, безрозсудно величаючись тілесним своїм розумом

¹⁹

а҆ не держѧ̀ главы̀, и҆з̾ неѧ́же всѐ тѣ́ло, соста̑вы и҆ соꙋ̑зы пода́емо и҆ сне́млемо, расти́тъ возраще́нїе бж҃їе.

¹⁹

і не тримаючись голови, від якої все тіло, з’єднуване і зміцнюване суглобами та зв’язками, росте зростом Божим.

²⁰

(Заⷱ҇ ©н҃ѕ҃.) А҆́ще оу҆̀бо оу҆мро́сте со хрⷭ҇то́мъ ѿ стїхі́й мі́ра, почто̀ а҆́ки живꙋ́ще въ мі́рѣ стѧза́етесѧ;

²⁰

Отже, якщо ви з Христом померли для стихій світу, то для чого ви, як ті, що живуть у світі, дотримуєтесь постанов:

²¹

Не косни́сѧ, нижѐ вкꙋсѝ, нижѐ ѡ҆сѧжѝ:

²¹

не доторкайся, не споживай, не займай

²²

ꙗ҆̀же сꙋ́ть всѧ̑ во и҆стлѣ́нїе оу҆потребле́нїемъ, по за́повѣдемъ и҆ оу҆че́нїємъ человѣ́чєскимъ:

²²

все нищи вживанням — за заповідями та вченням людським.

²³

ꙗ҆̀же сꙋ́ть сло́во оу҆́бѡ и҆мꙋ̑ща премꙋ́дрости въ самово́льнѣй слꙋ́жбѣ и҆ смиреномꙋ́дрїи и҆ непощадѣ́нїи тѣ́ла, не въ че́сти ко́ей къ сы́тости пло́ти.

²³

Воно має тільки вигляд мудрости в самовільному служінні, смиренномудрості та виснаженні тіла, але не має будь-якого значення‚ крім хіба насичення плоті.

Глава́ г҃

¹

А҆́ще оу҆̀бо воскреснꙋ́сте со хрⷭ҇то́мъ, вы́шнихъ и҆щи́те, и҆дѣ́же є҆́сть хрⷭ҇то́съ ѡ҆ деснꙋ́ю бг҃а сѣдѧ̀:

¹

Отже, якщо ви воскресли з Христом, вишніх шукайте, де Христос сидить праворуч Бога,

²

гѡ́рнѧѧ мꙋ́дрствꙋйте, (а҆) не земна̑ѧ.

²

про горнє помишляйте, а не про земне.

³

Оу҆мро́сте бо, и҆ живо́тъ ва́шъ сокрове́нъ є҆́сть со хрⷭ҇то́мъ въ бз҃ѣ:

³

Бо ви померли, і життя ваше сховано з Христом у Бозi;

⁴

(Заⷱ҇ ©н҃з҃.) є҆гда́ (же) хрⷭ҇то́съ ꙗ҆ви́тсѧ, живо́тъ ва́шъ, тогда̀ и҆ вы̀ съ ни́мъ ꙗ҆вите́сѧ въ сла́вѣ.

⁴

коли ж з’явиться Христос, життя ваше, тоді ви з’явитеся з Hим у славі.

⁵

Оу҆мертви́те оу҆̀бо оу҆́ды ва́шѧ, ꙗ҆̀же на землѝ: блꙋ́дъ, нечистотꙋ̀, стра́сть, по́хоть ѕлꙋ́ю и҆ лихоима́нїе, є҆́же є҆́сть і҆дѡлослꙋже́нїе,

⁵

Отже, умертвіть земні члени ваші: блуд, нечистоту, пристрасть, злу похіть і користолюбство, що є ідолослужіння,

⁶

и҆́хже ра́ди грѧде́тъ гнѣ́въ бж҃їй на сы́ны противле́нїѧ,

⁶

за них гнів Божий іде на синів противлення,

⁷

въ ни́хже и҆ вы̀ и҆ногда̀ ходи́сте, є҆гда̀ живѧ́сте въ ни́хъ.

⁷

серед яких і ви колись ходили, коли жили поміж ними.

⁸

Нн҃ѣ же ѿложи́те и҆ вы̀ та̑ всѧ̑: гнѣ́въ, ꙗ҆́рость, ѕло́бꙋ, хꙋле́нїе, срамосло́вїе ѿ оу҆́стъ ва́шихъ:

⁸

А тепер ви відкладіть усе: гнів, лютість, злість, лихослів’я, лайливість уст ваших;

⁹

не лжи́те дрꙋ́гъ на дрꙋ́га, совле́кшесѧ ве́тхагѡ человѣ́ка съ дѣѧ́ньми є҆гѡ̀

⁹

не говоріть неправди один одному, скинувши стародавню людину з ділами її

¹⁰

и҆ ѡ҆бле́кшесѧ въ но́ваго, ѡ҆бновлѧ́емаго въ ра́зꙋмъ по ѡ҆́бразꙋ созда́вшагѡ є҆го̀,

¹⁰

та вдягнувшись у нову, яка оновлюється в пізнанні за образом Творця її,

¹¹

и҆дѣ́же нѣ́сть є҆́ллинъ, ни і҆ꙋде́й, ѡ҆брѣ́занїе и҆ неѡбрѣ́занїе, ва́рваръ и҆ скѵ́ѳъ, ра́бъ и҆ свобо́дь, но всѧ́чєскаѧ и҆ во всѣ́хъ хрⷭ҇то́съ.

¹¹

де немає ні елліна, ні юдея, ні обрізання, ні необрізання, варвара, скіфа, раба, вільного, але все і у всьому Христос.

¹²

(Заⷱ҇ ©н҃и҃.) Ѡ҆блецы́тесѧ оу҆̀бо ꙗ҆́коже и҆збра́ннїи бж҃їи, ст҃и и҆ возлю́бленни, во оу҆трѡ́бы щедро́тъ, бл҃гость, смиреномꙋ́дрїе, кро́тость и҆ долготерпѣ́нїе,

¹²

Отже, вдягніться, як обрані Божі, святі та улюблені, в милосердя, благість, смиренномудрість, лагідність, довготерпіння,

¹³

прїе́млюще дрꙋ́гъ дрꙋ́га и҆ проща́юще себѣ̀, а҆́ще кто̀ на кого̀ и҆́мать порече́нїе: ꙗ҆́коже и҆ хрⷭ҇то́съ прости́лъ є҆́сть ва́мъ, та́кѡ и҆ вы̀.

¹³

поступаючись один одному і прощаючи взаємно, коли хто на кого має скаргу: як Христос простив вас, так і ви.

¹⁴

Над̾ всѣ́ми же си́ми (стѧжи́те) любо́вь, ꙗ҆́же є҆́сть соꙋ́зъ соверше́нства:

¹⁴

Більш за все вдягніться в любов, яка є сукупністю довершености.

¹⁵

и҆ ми́ръ бж҃їй да водворѧ́етсѧ въ сердца́хъ ва́шихъ, въ ѻ҆́ньже и҆ зва́ни бы́сте во є҆ди́номъ тѣ́лѣ: и҆ благода́рни быва́йте.

¹⁵

І нехай панує в серцях ваших мир Божий, до якого ви й покликані в одному тілі, і будьте вдячні.

¹⁶

Сло́во хрⷭ҇то́во да вселѧ́етсѧ въ ва́съ бога́тнѡ, во всѧ́кой премꙋ́дрости: оу҆ча́ще и҆ вразꙋмлѧ́юще себѐ самѣ́хъ во ѱалмѣ́хъ и҆ пѣ́нїихъ и҆ пѣ́снехъ дꙋхо́вныхъ, во блгⷣти пою́ще въ сердца́хъ ва́шихъ гдⷭ҇еви.

¹⁶

Слово Христове нехай оселяється у вас щедро, з усякою премудрістю, навчайте і наставляйте один одного псалмами, славослів’ям і піснями духовними, в благодаті співаючи в серцях ваших Господеві.

¹⁷

(Заⷱ҇ ©н҃ѳ҃.) И҆ всѐ, є҆́же а҆́ще что̀ творитѐ сло́вомъ и҆лѝ дѣ́ломъ, всѧ̑ во и҆́мѧ гдⷭ҇а і҆и҃са хрⷭ҇та̀, благодарѧ́ще бг҃а и҆ ѻ҆ц҃а̀ тѣ́мъ.

¹⁷

І все, що ви робите, словом чи ділом, усе робіть в ім’я Господа Ісуса Христа, дякуючи через Hього Богові й Отцеві.

¹⁸

Жєны̀, повинꙋ́йтесѧ свои̑мъ мꙋ́жємъ, ꙗ҆́коже подоба́етъ ѡ҆ гдⷭ҇ѣ.

¹⁸

Жінки, слухайте чоловіків своїх, як личить у Господі.

¹⁹

Мꙋ́жїе, люби́те жєны̀ ва́шѧ, и҆ не ѡ҆горча́йтесѧ къ ни̑мъ.

¹⁹

Чоловіки, любіть своїх жінок і не будьте до них суворі.

²⁰

Ча́да, послꙋ́шайте роди́телей (свои́хъ) во все́мъ: сїе́ бо оу҆го́дно є҆́сть гдⷭ҇еви.

²⁰

Діти, будьте слухняні батькам вашим у всьому, бо це благоугодне Господеві.

²¹

Ѻ҆тцы̀, не раздра́жайте ча̑дъ ва́шихъ, да не оу҆ныва́ютъ.

²¹

Батьки, не роздратовуйте дітей ваших, щоб вони не падали духом.

²²

Рабѝ, послꙋ́шайте по всемꙋ̀ плотски́хъ госпо́дїй (ва́шихъ), не пред̾ ѻ҆чи́ма то́чїю рабо́тающе а҆́ки человѣкоꙋгѡ́дницы, но въ простотѣ̀ се́рдца, боѧ́щесѧ бг҃а.

²²

Раби, слухайте в усьому господарів ваших за плоттю, не для очей тільки прислуговуючи їм, як чоловікоугодники, але в простоті серця, боячись Бога.

²³

И҆ всѧ́ко, є҆́же а҆́ще что̀ творитѐ, ѿ дꙋшѝ дѣ́лайте, ꙗ҆́коже гдⷭ҇ꙋ, а҆ не человѣ́кѡмъ,

²³

І все, що робите, робіть від душі, як для Господа, а не для людей,

²⁴

вѣ́дѧще, ꙗ҆́кѡ ѿ гдⷭ҇а прїи́мете воздаѧ́нїе достоѧ́нїѧ: гдⷭ҇ꙋ бо хрⷭ҇тꙋ̀ рабо́таете.

²⁴

знаючи, що в нагороду від Господа одержите спадок, бо ви служите Господу Христу.

²⁵

А҆ ѡ҆би́дѧй воспрїи́метъ, є҆́же ѡ҆би́дѣ: и҆ нѣ́сть лица̀ ѡ҆бинове́нїѧ.

²⁵

А хто кривду вчинить, той кривду й одержить, без огляду на особу.

Глава́ д҃

¹

Госпо́дїе, пра́вдꙋ и҆ оу҆равне́нїе рабѡ́мъ подава́йте, вѣ́дѧще, ꙗ҆́кѡ и҆ вы̀ и҆́мате гдⷭ҇а на нб҃сѣ́хъ.

¹

Господарі, віддавайте рабам належне і справедливе, знаючи, що і ви маєте Господа на небесах.

²

(Заⷱ҇ ©ѯ҃.) Въ моли́твѣ терпи́те, бо́дрствꙋюще въ не́й со благодаре́нїемъ:

²

Будьте постійні в молитві, пильнуючи в ній із подякою.

³

молѧ́щесѧ и҆ ѡ҆ на́съ вкꙋ́пѣ, да бг҃ъ ѿве́рзетъ на́мъ двє́ри сло́ва, проглаго́лати та́йнꙋ хрⷭ҇то́вꙋ, є҆ѧ́же ра́ди и҆ свѧ́занъ є҆́смь:

³

Моліться також і за нас, щоб Бог відчинив нам двері для слова, звіщати тайну Христову, за яку я і в кайданах,

⁴

да ꙗ҆влю̀ ю҆̀, ꙗ҆́коже подоба́етъ мѝ глаго́лати.

⁴

щоб я відкрив її, як належить мені звіщати.

⁵

(Заⷱ҇.) Въ премꙋ́дрости ходи́те ко внѣ̑шнимъ, вре́мѧ и҆скꙋпꙋ́юще.

⁵

І з зовнішніми поводьтесь розсудливо, користуючись часом.

⁶

Сло́во ва́ше (да быва́етъ) всегда̀ во блгⷣти, со́лїю растворе́но, вѣ́дѣти, ка́кѡ подоба́етъ ва́мъ є҆ди́номꙋ комꙋ́ждо ѿвѣщава́ти.

⁶

Слово ваше нехай буде завжди з благодаттю, сіллю приправлене, щоб ви знали, як відповідати кожному.

⁷

Ꙗ҆̀же ѡ҆ мнѣ̀, всѧ̑ ска́жетъ ва́мъ тѷхі́къ, возлю́бленный бра́тъ и҆ вѣ́ренъ слꙋжи́тель и҆ сорабо́тникъ ѡ҆ гдⷭ҇ѣ,

⁷

Про мене все скаже вам Тихик, улюблений брат і вірний служитель та співпрацівник у Господі,

⁸

є҆го́же посла́хъ къ ва́мъ на сѐ и҆́стое, да разꙋмѣ́етъ ꙗ҆́же ѡ҆ ва́съ и҆ оу҆тѣ́шитъ сердца̀ ва̑ша,

⁸

якого я послав до вас для того, щоб він довідався про ваші обставини і втішив серця ваші,

⁹

со ѻ҆ни́сїмомъ, вѣ́рнымъ и҆ возлю́бленнымъ бра́томъ на́шимъ, и҆́же є҆́сть ѿ ва́съ: всѧ̑ ва́мъ ска́жꙋтъ, ꙗ҆́же здѣ̀.

⁹

з Онисимом, вірним і улюбленим братом нашим, який від вас. Вони розкажуть вам про те, що діється тут.

¹⁰

(Заⷱ҇ ©ѯ҃а҃.) Цѣлꙋ́етъ вы̀ а҆рїста́рхъ сплѣ́нникъ мо́й, и҆ ма́рко а҆неѱі́й варна́винъ, ѡ҆ не́мже прїѧ́сте за́пѡвѣди: а҆́ще прїи́детъ къ ва́мъ, прїими́те є҆го̀:

¹⁰

Вітає вас Аристарх, ув’язнений разом зі мною, і Марк, племінник Варнави (про якого ви дістали накази: якщо прийде до вас, прийміть його),

¹¹

и҆ і҆исꙋ́съ нарече́нный і҆ꙋ́стъ, сꙋ́щїй ѿ ѡ҆брѣ́занїѧ: сі́и є҆ди́ни споспѣ̑шницы во црⷭ҇тво бж҃їе, и҆̀же бы́ша мѝ оу҆тѣше́нїе.

¹¹

також Ісус, прозваний Юстом, обидва з обрізаних. Вони — єдині співпрацівники для Царства Божого, що були мені відрадою.

¹²

Цѣлꙋ́етъ вы̀ є҆пафра́съ, и҆́же ѿ ва́съ, ра́бъ і҆и҃са хрⷭ҇та̀, всегда̀ подвиза́ѧйсѧ ѡ҆ ва́съ въ моли́твахъ, да бꙋ́дете соверше́ни и҆ и҆спо́лнени во всѧ́цѣй во́ли бж҃їей.

¹²

Вітає вас Епафрас ваш, раб Ісуса Христа, який завжди дбає про вас у молитвах, щоб ви перебували довершеними і наповненими всім, що угодне Богові.

¹³

Свидѣ́телствꙋю бо ѡ҆ не́мъ, ꙗ҆́кѡ и҆́мать ре́вность мно́гꙋ (и҆ болѣ́знь) ѡ҆ ва́съ и҆ ѡ҆ сꙋ́щихъ въ лаодїкі́и и҆ во і҆ерапо́ли.

¹³

Свідчу про нього, що він має велику ревність і турботу про вас і про тих‚ що перебувають у Лаодикії та Ієраполі.

¹⁴

Цѣлꙋ́етъ вы̀ лꙋ́ка вра́чь возлю́бленный, и҆ дима́съ.

¹⁴

Вітає вас Лука, лікар улюблений, і Димас.

¹⁵

Цѣлꙋ́йте бра́тїю сꙋ́щꙋю въ лаодїкі́и, и҆ нѷмфа́на, и҆ дома́шнюю є҆гѡ̀ цр҃ковь.

¹⁵

Вітайте братів із Лаодикії і Hімфана та домашню церкву його.

¹⁶

И҆ є҆гда̀ прочте́тсѧ посла́нїе сїѐ оу҆ ва́съ, сотвори́те, да и҆ въ лаодїкі́йстѣй цр҃кви прочте́но бꙋ́детъ, и҆ напи́саное ѿ лаодїкі́и да и҆ вы̀ прочте́те.

¹⁶

Коли це послання прочитане буде у вас, то зробіть так, щоб воно було прочитане і в Лаодикійській церкві, а те, що в Лаодикії, прочитайте і ви.

¹⁷

И҆ рцы́те а҆рхі́ппꙋ: блюдѝ слꙋже́нїе, є҆́же прїѧ́лъ є҆сѝ ѡ҆ гдⷭ҇ѣ, да доверши́ши є҆̀.

¹⁷

Скажіть Архипові: гляди, щоб ти виконав служіння, яке ти прийняв у Господі.

¹⁸

Цѣлова́нїе мое́ю рꙋко́ю па́ѵлею. Помина́йте моѧ̑ оу҆́зы. Блгⷣть со (всѣ́ми) ва́ми. А҆ми́нь.

¹⁸

Привітання моєю рукою, Павловою. Пам’ятайте мої кайдани. Благодать з усіма вами. Амінь.