Звичайний друк Виконується верстка сторінок…
Папір A4, книжкова орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів, масштаб 100%. Сторінки йдуть підряд. Для двостороннього друку виберіть переворот по довгому краю.
1
Сы́нове є҆стѐ гдⷭ҇а бг҃а ва́шегѡ: да не нарѣ́зꙋетесѧ и҆ не возложи́те плѣ́ши междꙋ̀ ѻ҆чи́ма ва́шима над̾ ме́ртвымъ:
1
Ви сини Господа Бога вашого; не робіть нарізів на тілі вашому і не вистригайте волосся над очима вашими за померлим;
2
ꙗ҆́кѡ лю́дїе свѧ́ти є҆стѐ гдⷭ҇еви бг҃ꙋ ва́шемꙋ, и҆ ва́съ и҆збра̀ гдⷭ҇ь бг҃ъ ва́шъ бы́ти ва́мъ лю́демъ и҆збра̑ннымъ є҆мꙋ̀ ѿ всѣ́хъ ꙗ҆зы́кѡвъ и҆̀же на лицы̀ землѝ.
2
бо ти народ святий у Господа Бога твого, і тебе обрав Господь, щоб ти був власним Його народом із усіх народів, які на землі.
3
Да не снѣ́сте всѧ́кїѧ ме́рзости.
3
Не їж ніякої мерзоти.
4
Сїѧ̑ скоты̀ ꙗ҆ди́те: телца̀ ѿ говѧ́дъ и҆ а҆́гнца ѿ ѻ҆ве́цъ и҆ козла̀ ѿ ко́зъ:
4
Ось худоба, яку вам можна їсти: воли, вівці, кози,
5
є҆ле́нѧ и҆ се́рнꙋ, и҆ бꙋ́йвола и҆ ла́нѧ, и҆ зꙋ́брѧ и҆ ѻ҆на́гра и҆ сайга́ка.
5
олень і сарна, і буйвіл, і лань, і зубр, і антилопа, і жирафа.
6
Всѧ́къ ско́тъ на дво́е дѣлѧ̀ па́знѡкти, и҆ копы́то на дво́е копы́тѧ, и҆ ѿрыга́ѧ жва́нїе въ скотѣ́хъ, да ꙗ҆́сте.
6
Усяка худоба, у якої роздвоєні копита і на обох копитах глибокий розріз, і яка худоба жує жуйку, ту їжте;
7
И҆ си́хъ да не снѣ́сте ѿ ѿрыга́ющихъ жва́нїе и҆ ѿ дѣлѧ́щихъ па́знѡкти на дво́е, но копы́тъ не раздвоѧ́ющихъ: велблю́да и҆ за́ѧца и҆ хїрогрѵ́ллѧ: ꙗ҆́кѡ ѿрыга́ютъ жва́нїе сі́и, но копы́тъ не раздвоѧ́ютъ, нечи̑ста сїѧ̑ ва́мъ сꙋ́ть.
7
тільки цих не їжте з тих, що жують жуйку і мають роздвоєні копита з глибоким розрізом: верблюда, зайця і тушканчика, тому що, хоча вони жують жуйку, але копита в них не роздвоєні: нечисті вони для вас;
8
И҆ свинїѝ, ꙗ҆́кѡ на дво́е дѣли́тъ па́знѡкти и҆ кѡпы́та раздвоѧ́етъ, и҆ сїѧ̀ жва́нїѧ не ѿрыга́етъ, нечиста̀ сїѧ̀ ва́мъ є҆́сть: ѿ мѧ́съ и҆́хъ да не ꙗ҆́сте, и҆ мертвечи́намъ и҆́хъ да не прикосне́тесѧ.
8
і свині, тому що копита в неї роздвоєні, але не жує жуйки: нечиста вона для вас; не їжте м’яса їх, і до трупів їх не доторкайтеся.
9
И҆ сїѧ̑ да ꙗ҆́сте ѿ всѣ́хъ ꙗ҆̀же въ водѣ̀: всѧ̑, и҆̀мже сꙋ́ть пе́рїе и҆ чешꙋѧ̀, ꙗ҆ди́те.
9
Із усіх тварин, що у воді, їжте усіх, у яких є пір’я і луска;
10
И҆ всѣ́хъ, и҆̀мже нѣ́сть пе́рїѧ, ни чешꙋѝ, да не ꙗ҆́сте: нечи̑ста сꙋ́ть ва́мъ.
10
а всіх тих, у яких немає пір’я і луски, не їжте: нечисте це для вас.
11
Всѧ́кꙋ пти́цꙋ чи́стꙋ да ꙗ҆́сте.
11
Всякого птаха чистого їжте;
12
И҆ си́хъ да не ꙗ҆́сте ѿ ни́хъ:
12
але цих не слід вам їсти з них: орла, грифа і морського орла,
13
ѻ҆рла̀ и҆ грѵ́фа и҆ ѻ҆рла̀ морска́гѡ,
13
і шуліки, і сокола, і кречета з породою їх,
14
и҆ неѧ́сыти и҆ і҆кті́на и҆ подо́бныхъ си̑мъ:
14
і всякого ворона з породою його,
15
и҆ вра́на и҆ врабїѧ̀, и҆ вы́пелицы и҆ сꙋхола́плѧ, и҆ ꙗ҆́стреба и҆ подо́бныхъ си̑мъ:
15
і страуса, і сови, і чайки, і яструба з породою його,
16
и҆ вра́на нощна́гѡ и҆ лили́ка и҆ подо́бныхъ си̑мъ:
16
і пугача, й ібіса, і лебедя,
17
и҆ є҆рѡді́а и҆ ле́бедѧ, и҆ і҆́вїна и҆ катара́кта, и҆ вдо́да
17
і пелікана, і сипа, і рибалки,
18
и҆ нощна́гѡ нетопырѧ̀, и҆ сыча̀ и҆ теслоно́са, и҆ харадрїо́на и҆ подо́бныхъ си̑мъ, и҆ порфѷрїѡ́на.
18
і чаплі, і зуя з породою його, й удода, і нетопиря.
19
Всѧ̑ га́ды пти̑чїѧ нечи̑ста сꙋ́ть ва́мъ: да не ꙗ҆́сте ѿ ни́хъ.
19
Усі крилаті плазуни нечисті для вас, не їжте [їх].
20
Всѧ́кꙋ пти́цꙋ чи́стꙋ да ꙗ҆́сте.
20
Усякого птаха чистого їжте.
21
Всѧ́кїѧ мертвечи́ны да не ꙗ҆́сте: присе́лникꙋ, и҆́же во градѣ́хъ твои́хъ, да да́сте, и҆ да ꙗ҆́стъ, и҆лѝ да прода́сте стра́нникꙋ: ꙗ҆́кѡ лю́дїе свѧ́ти є҆стѐ гдⷭ҇еви бг҃ꙋ ва́шемꙋ. Да не свари́ши ꙗ҆гнѧ́те во млецѣ̀ ма́тере є҆гѡ̀.
21
Не їжте ніякої мертвечини; іноземцеві, який трапиться в оселях твоїх, віддай її, він нехай їсть її, або продай йому, тому що ти народ святий у Господа Бога твого. Не вари козеняти в молоці матері його.
22
Десѧти̑ны да да́си ѿ всегѡ̀ плода̀ сѣ́мене своегѡ̀, пло́дъ ни́въ твои́хъ ѿ го́да до го́да,
22
Відділяй десятину від усього врожаю насіння твого, що надходить з поля [твого] щорічно,
23
и҆ да снѣ́си ѧ҆̀ пред̾ гдⷭ҇емъ бг҃омъ твои́мъ на мѣ́стѣ, и҆дѣ́же и҆збере́тъ гдⷭ҇ь бг҃ъ тво́й призыва́ти и҆́мѧ є҆гѡ̀ та́мѡ: да принесе́ши десѧти́нꙋ пшени́цы твоеѧ̀ и҆ вїна̀ твоегѡ̀ и҆ є҆ле́а твоегѡ̀, и҆ пе́рвенцы волѡ́въ твои́хъ и҆ ѻ҆ве́цъ твои́хъ, да наꙋчи́шисѧ боѧ́тисѧ гдⷭ҇а бг҃а твоегѡ̀ всѧ̑ дни̑.
23
і їж перед Господом, Богом твоїм, на тім місці, яке обере Він, щоб перебувати імені Його там; [принось] десятину хліба твого, вина твого і єлею твого, і первістків великої худоби твоєї і дрібної худоби твоєї, щоб ти навчився боятися Господа, Бога твого, в усі дні.
24
А҆́ще же дале́че бꙋ́детъ пꙋ́ть ѿ тебє̀ и҆ не возмо́жеши донестѝ и҆̀хъ, ꙗ҆́кѡ дале́че мѣ́сто ѿ тебє̀, є҆́же и҆збере́тъ гдⷭ҇ь бг҃ъ тво́й призыва́ти и҆́мѧ є҆гѡ̀ та́мѡ, ꙗ҆́кѡ да блгⷭ҇ви́тъ тѧ̀ гдⷭ҇ь бг҃ъ тво́й:
24
Якщо ж довгою буде для тебе дорога, так що ти не можеш нести цього, тому що далеко від тебе те місце, яке обере Господь, Бог твій, щоб покласти там ім’я Своє, і Господь, Бог твій, благословив тебе,
25
и҆ прода́си сїѐ на цѣнѣ̀, и҆ во́змеши сребро̀ въ рꙋ́кꙋ твою̀, и҆ по́йдеши на мѣ́сто, є҆́же и҆збере́тъ гдⷭ҇ь бг҃ъ тво́й,
25
то обміняй це на срібло і візьми срібло в руку твою і приходь на місце, яке обере Господь, Бог твій;
26
и҆ да́си сребро̀ за всѐ, на не́же пожела́етъ дꙋша̀ твоѧ̀, на волы̀ и҆ ѻ҆́вцы, и҆лѝ на вїно̀, и҆лѝ на сїке́рꙋ, и҆лѝ на всѐ, є҆гѡ́же жела́етъ дꙋша̀ твоѧ̀, и҆ да снѣ́си та́мѡ пред̾ гдⷭ҇емъ бг҃омъ твои́мъ, и҆ возвесели́шисѧ ты̀ и҆ до́мъ тво́й.
26
і купуй на срібло це все, чого бажає душа твоя: волів, овець, вино, сикер і все, чого зажадає від тебе душа твоя; і їж там перед Господом, Богом твоїм, і веселися ти і родина твоя.
27
И҆ леѵі́тъ и҆́же во градѣ́хъ твои́хъ, не ѡ҆ста́виши є҆гѡ̀, ꙗ҆́кѡ нѣ́сть є҆мꙋ̀ ча́сти ни жре́бїѧ съ тобо́ю:
27
І левита, який в оселях твоїх, не залиш, бо немає йому частини і наділу з тобою.
28
по тре́хъ лѣ́тѣхъ да и҆знесе́ши всю̀ десѧти́нꙋ жи̑тъ твои́хъ въ лѣ́то ѻ҆́но, да положи́ши ю҆̀ во градѣ́хъ твои́хъ:
28
Після того ж, як мине три роки, відділяй усі десятини здобутків твоїх у той рік і поклади [це] в оселях твоїх;
29
и҆ прїи́детъ леѵі́тъ, ꙗ҆́кѡ нѣ́сть є҆мꙋ̀ ча́сти ни жре́бїѧ съ тобо́ю, и҆ пришле́цъ, и҆ сирота̀ и҆ вдова̀, ꙗ҆̀же во градѣ́хъ твои́хъ, да ꙗ҆дѧ́тъ и҆ насы́тѧтсѧ: да блгⷭ҇ви́тъ тѧ̀ гдⷭ҇ь бг҃ъ тво́й во всѣ́хъ дѣ́лѣхъ твои́хъ, ꙗ҆̀же а҆́ще сотвори́ши.
29
і нехай прийде левит, бо йому немає частини і наділу з тобою, і прибулець, і сирота, і вдова, які знаходяться в оселях твоїх, і нехай їдять і насичуються, щоб благословив тебе Господь, Бог твій, у всякому ділі рук твоїх, яке ти будеш робити.