Друк брошурою Виконується верстка сторінок…
Папір A4, альбомна орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів. Друкуйте двосторонньо, з переворотом по короткому краю, у масштабі 100%; якщо принтер обрізає край — 98%. Не вмикайте режим «Буклет» у драйвері принтера.
1
Не ско́ръ бꙋ́ди оу҆сты̑ твои́ми, и҆ се́рдце твоѐ да не оу҆скорѧ́етъ и҆зноси́ти сло́во пред̾ лице́мъ бж҃їимъ, ꙗ҆́кѡ бг҃ъ на нб҃сѝ горѣ̀, ты́ же на землѝ до́лꙋ: сегѡ̀ ра́ди да бꙋ́дꙋтъ словеса̀ твоѧ̑ ма̑ла:
1
Не скор бу́ди усти́ твої́ми, і се́рдце твоє́ да не ускоря́єть ізноси́ти сло́во пред лице́м Бо́жиїм. Я́ко Бог на небесі́ горі́, ти же на землі́ до́лу, сего́ ра́ди да бу́дуть словеса́ твоя́ ма́ла.
2
ꙗ҆́кѡ прихо́дитъ со́нїе во мно́жествѣ попече́нїѧ, та́кѡ и҆ гла́съ безꙋ́мнагѡ во мно́жествѣ слове́съ.
2
Я́ко прихо́дить со́ніє во мно́жестві попече́нія, та́ко і глас безу́мнаго во мно́жестві слове́с.
3
А҆́ще ѡ҆бѣща́еши ѡ҆бѣ́тъ бг҃ꙋ, не оу҆ме́дли ѿда́ти є҆го̀, ꙗ҆́кѡ нѣ́сть хотѣ́нїѧ въ безꙋ́мныхъ: ты̀ оу҆̀бо, є҆ли̑ка а҆́ще ѡ҆бѣща́еши, ѿда́ждь.
3
А́ще обіща́єши обі́т Бо́гу, не уме́дли отда́ти єго́. Я́ко ність хоті́нія в безу́мних, ти у́бо, єли́ка а́ще обіща́єши, отда́ждь.
4
Бла́го тебѣ̀ є҆́же не ѡ҆бѣщава́тисѧ, не́жели ѡ҆бѣща́вшꙋсѧ тебѣ̀, не ѿда́ти.
4
Бла́го тебі́ є́же не обіщава́тися, не́жели обіща́вшуся тебі́, не отда́ти.
5
Не да́ждь оу҆стна́мъ твои̑мъ є҆́же во грѣ́хъ ввестѝ пло́ть твою̀, и҆ да не рече́ши пред̾ лице́мъ бж҃їимъ, ꙗ҆́кѡ невѣ́дѣнїе є҆́сть: да не прогнѣ́ваетсѧ бг҃ъ ѡ҆ гла́сѣ твое́мъ и҆ растли́тъ творє́нїѧ рꙋ́къ твои́хъ:
5
Не даждь устна́м твої́м є́же во гріх ввести́ плоть твою́, і да не рече́ши пред лице́м Бо́жиїм, я́ко неві́дініє єсть, да не прогні́вається Бог о гла́сі твоє́м і растли́ть творе́нія рук твої́х.
6
ꙗ҆́кѡ во мно́жествѣ со́нїй и҆ сꙋ́етствїѧ, (та́кѡ) и҆ словеса̀ мнѡ́га, тѣ́мже бг҃а бо́йсѧ.
6
Я́ко во мно́жестві со́ній і су́єтствія, (та́ко) і словеса́ мно́га, ті́мже Бо́га бо́йся.
7
А҆́ще ѡ҆би́дꙋ ни́щагѡ и҆ расхище́нїе сꙋда̀ и҆ пра́вды оу҆ви́диши во странѣ̀, не диви́сѧ ѡ҆ ве́щи: ꙗ҆́кѡ высо́кїй над̾ высо́кимъ надзира́тель, и҆ высо́цыи над̾ ни́ми,
7
А́ще оби́ду ни́щаго і расхище́ніє суда́ і пра́вди уви́диши во страні́, не диви́ся о ве́щі. Я́ко висо́кий над висо́ким надзира́тель, і висо́ції над ни́ми,
8
и҆ и҆з̾ѻби́лїе землѝ над̾ всѣ́мъ є҆́сть ца́рь села̀ воздѣ́ланна.
8
і ізоби́ліє землі́ над всім єсть цар села́ возді́ланна.
9
Любѧ́й сребро̀ не насы́титсѧ сребра̀: и҆ кто̀ наслади́тсѧ во мно́жествѣ є҆гѡ̀ плода̀; И҆ сїѐ сꙋета̀.
9
Люб'я́й сребро́ не наси́титься сребра́. І кто наслади́ться во мно́жестві єго́ плода́? І сіє́ суєта́.
10
Во мно́жествѣ бла́га оу҆мно́жишасѧ ꙗ҆дꙋ́щїи є҆̀: и҆ ко́е мꙋ́жество и҆мꙋ́щемꙋ є҆̀; ꙗ҆́кѡ нача́ло є҆́же ви́дѣти ѻ҆чи́ма свои́ма.
10
Во мно́жестві бла́га умно́жишася яду́щії є. І ко́є му́жество іму́щему є? Я́ко нача́ло є́же ви́діти очи́ма свої́ма.
11
Со́нъ сла́докъ рабо́тающемꙋ, а҆́ще ма́лѡ и҆лѝ мно́гѡ снѣ́сть: а҆ насы́тившагосѧ бога́тство не ѡ҆ставлѧ́етъ оу҆снꙋ́ти.
11
Сон сла́док рабо́тающему, а́ще ма́ло іли́ мно́го сність. А наси́тившагося бога́тство не оставля́єть усну́ти.
12
Є҆́сть недꙋ́гъ, є҆го́же ви́дѣхъ под̾ со́лнцемъ, бога́тство храни́мо ѿ стѧжа́телѧ во ѕло̀ є҆мꙋ̀:
12
Єсть неду́г, єго́же ви́діх под со́лнцем, бога́тство храни́мо от стяжа́теля во зло єму́,
13
и҆ поги́бнетъ бога́тство ѻ҆́но въ попече́нїи лꙋка́внѣ: и҆ родѝ сы́на, и҆ нѣ́сть въ рꙋцѣ̀ є҆гѡ̀ ничто́же:
13
і поги́бнеть бога́тство о́но в попече́нії лука́вні, і роди́ си́на, і ність в руці́ єго́ нічто́же.
14
ꙗ҆́коже и҆зы́де и҆з̾ чре́ва ма́тере своеѧ̀ на́гъ, возврати́тсѧ и҆тѝ, ꙗ҆́коже и҆ прїи́де, и҆ ничто́же во́зметъ ѿ трꙋда̀ своегѡ̀, да понесе́тъ въ рꙋцѣ̀ свое́й.
14
Я́коже ізи́де із чре́ва ма́тере своєя́ наг, возврати́ться іти́, я́коже і при́йде, і нічто́же во́зьметь от труда́ своєго́, да понесе́ть в руці́ своє́й.
15
И҆ сїѐ ѕо́лъ недꙋ́гъ: ꙗ҆́коже бо прїи́де, та́кѡ и҆ ѿи́детъ, и҆ ка́ѧ по́льза є҆мꙋ̀, ꙗ҆́кѡ трꙋди́тсѧ на вѣ́тръ;
15
І сіє́ зол неду́г. Я́коже бо при́йде, та́ко і оти́деть, і ка́я по́льза єму́, я́ко труди́ться на вітр?
16
И҆́бо всѝ дні́е є҆гѡ̀ во тмѣ̀ и҆ пла́чи и҆ въ ꙗ҆́рости мно́зѣ, и҆ въ недꙋ́зѣ и҆ во гнѣ́вѣ.
16
І́бо всі дні́є єго́ во тьмі і пла́чі і в я́рості мно́зі, і в неду́зі і во гні́ві.
17
Сѐ, ви́дѣхъ а҆́зъ благо́е, є҆́же є҆́сть и҆зрѧ́дно, є҆́же ꙗ҆́сти и҆ пи́ти и҆ ви́дѣти благосты́ню во все́мъ трꙋдѣ̀ свое́мъ, и҆́мже трꙋди́лсѧ бы под̾ со́лнцемъ, въ число̀ дні́й живота̀ своегѡ̀, ꙗ҆̀же да́лъ є҆́сть є҆мꙋ̀ бг҃ъ, ꙗ҆́кѡ сїѐ ча́сть є҆гѡ̀:
17
Се, ви́діх аз благо́є, є́же єсть ізря́дно, є́же я́сти і пи́ти і ви́діти благости́ню во всем труді́ своє́м, і́мже труди́лся би под со́лнцем, в число́ дній живота́ своєго́, я́же дал єсть єму́ Бог, я́ко сіє́ часть єго́.
18
и҆́бо всѧ́комꙋ человѣ́кꙋ, є҆мꙋ́же да́лъ є҆́сть бг҃ъ бога́тство и҆ и҆мѣ̑нїѧ, и҆ вла́сть дадѐ є҆мꙋ̀ ꙗ҆́сти ѿ тогѡ̀ и҆ прїѧ́ти ча́сть свою̀ и҆ возвесели́тисѧ ѡ҆ трꙋдѣ̀ свое́мъ, сїѐ да́ръ бж҃їй є҆́сть:
18
і́бо вся́кому челові́ку, єму́же дал єсть Бог бога́тство і імі́нія, і власть даде́ єму́ я́сти от того́ і прия́ти часть свою́ і возвесели́тися о труді́ своє́м, сіє́ дар Бо́жий єсть.
19
ꙗ҆́кѡ не мно́го па́мѧтствовати и҆́мать дни̑ живота̀ своегѡ̀, поне́же бг҃ъ ѡ҆блага́етъ є҆го̀ попече́ньми въ весе́лїи се́рдца є҆гѡ̀.
19
Я́ко не мно́го па́м'ятствовати і́мать дні живота́ своєго́, поне́же Бог облага́єть єго́ попече́ньми в весе́лії се́рдця єго́.