Звичайний друк Виконується верстка сторінок…
Папір A4, книжкова орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів, масштаб 100%. Сторінки йдуть підряд. Для двостороннього друку виберіть переворот по довгому краю.
1
Бѧ́ше же нѣ́кто ѿ пле́мене леѵі́ина, и҆́же поѧ̀ ѿ дще́рей леѵі́иныхъ, и҆ и҆мѧ́ше ю҆̀:
1
Хтось із племені Левіїного пішов і взяв собі дружину з того самого племені.
2
и҆ зача̀ во чре́вѣ и҆ родѝ мꙋ́жескїй по́лъ. Ви́дѣвше же є҆го̀ лѣ́па, кры́ша є҆го̀ трѝ мцⷭ҇ы:
2
Дружина зачала і народила сина і, бачачи, що він дуже красивий, ховала його три місяці;
3
и҆ поне́же не можа́хꙋ є҆го̀ ктомꙋ̀ кры́ти, взѧ̀ є҆мꙋ̀ ма́ти є҆гѡ̀ ковче́жецъ си́товый и҆ пома́за и҆̀ кле́емъ и҆ смоло́ю, и҆ вложѝ ѻ҆троча̀ въ него̀, и҆ положѝ є҆го̀ въ лꙋчи́цѣ при рѣцѣ̀:
3
але не маючи можливости ховати його далі, взяла кошик з очерету й обсмолила його асфальтом і смолою і, поклавши в ньому дитину, поставила в очереті біля берега ріки,
4
и҆ наблюда́ше сестра̀ є҆гѡ̀ и҆здале́ча, да оу҆вѣ́даетъ, что̀ бꙋ́детъ є҆мꙋ̀.
4
а сестра його стала здаля спостерігати, що з ним буде.
5
Сни́де же дще́рь фараѡ́нова и҆змы́тисѧ на рѣкꙋ̀, и҆ рабы̑ни є҆ѧ̀ прохожда́хꙋ при рѣцѣ̀. И҆ ви́дѣвши ковче́жецъ въ лꙋчи́цѣ, посла́вши рабы́ню, взѧ̀ и҆̀.
5
І вийшла дочка фараонова на річку купатися, а служниці її ходили по березі ріки. Вона побачила кошик серед очерету і послала рабиню свою взяти його.
6
Ѿве́рзши же, ви́дитъ ѻ҆троча̀ пла́чꙋщеесѧ въ ковче́жцѣ, и҆ пощадѣ̀ є҆̀ дще́рь фараѡ́нѧ, и҆ речѐ: ѿ дѣте́й є҆вре́йскихъ сїѐ.
6
Відкрила і побачила немовля; і ось, немовля плаче [у кошику]; і зглянулася на нього [дочка фараонова] і сказала: це з єврейських дітей.
7
И҆ речѐ сестра̀ є҆гѡ̀ дще́ри фараѡ́новѣ: хо́щеши ли, призовꙋ́ ти женꙋ̀ корми́лицꙋ ѿ є҆врє́й, и҆ воздои́тъ тѝ ѻ҆троча̀;
7
І сказала сестра його дочці фараоновій: чи не сходити мені і чи не покликати до тебе годувальницю з євреянок, щоб вона вигодувала тобі немовля?
8
И҆ речѐ є҆́й дще́рь фараѡ́нова: и҆дѝ. Ше́дши же ѻ҆трокови́ца, призва̀ ма́терь ѻ҆троча́те.
8
Дочка фараонова сказала їй: сходи. Дівчина пішла і покликала матір немовляти.
9
Рече́ же къ не́й дще́рь фараѡ́нова: соблюди́ ми ѻ҆троча̀ сїѐ и҆ воздо́й мѝ є҆̀: а҆́зъ же да́мъ тѝ мздꙋ̀. Взѧ́ же ѻ҆троча̀ жена̀ и҆ доѧ́ше є҆̀.
9
Дочка фараонова сказала їй: візьми немовля це і вигодуй його мені; я дам тобі плату. Жінка взяла немовля і годувала його.
10
Возмꙋжа́вшꙋ же ѻ҆троча́ти, введѐ є҆̀ ко дще́ри фараѡ́новѣ, и҆ бы́сть є҆́й въ сы́на, и҆ наречѐ и҆́мѧ є҆мꙋ̀ мѡѷсе́й, глаго́лющи: ѿ воды̀ взѧ́хъ є҆го̀.
10
І виросло немовля, і вона привела його до дочки фараонової, і він був у неї замість сина, і нарекла ім’я йому: Мойсей, тому що, говорила вона, я з води вийняла його.
11
Бы́сть же во дни̑ мнѡ́гїѧ ѡ҆́ны, вели́къ бы́въ мѡѷсе́й, и҆зы́де къ бра́тїѧмъ свои̑мъ, сынѡ́мъ і҆и҃лєвымъ. Разꙋмѣ́въ же болѣ́знь и҆́хъ, ви́дѣ человѣ́ка є҆гѵ́птѧнина бїю́ща нѣ́коего є҆вре́анина ѿ бра́тїи є҆гѡ̀ сынѡ́въ і҆и҃левыхъ.
11
Минуло багато часу, коли Мойсей виріс, трапилося, що він вийшов до братів своїх [синів Ізраїлевих] і побачив тяжку роботу їхню; і побачив, що єгиптянин б’є одного єврея з братів його, [синів Ізраїлевих].
12
Ѡ҆бозрѣ́всѧ же сѣ́мѡ и҆ ѻ҆ва́мѡ, ни кого́же ви́дѣ: и҆ порази́въ є҆гѵ́птѧнина, скры̀ є҆го̀ въ песцѣ̀.
12
Подивившись туди й сюди і побачивши, що нема нікого, він убив єгиптянина і сховав його у піску.
13
И҆зше́дъ же во вторы́й де́нь, ви́дѣ два̀ мꙋ̑жа є҆врє́анина бїю̑щасѧ и҆ глаго́ла ѡ҆би́дѧщемꙋ: чесѡ̀ ра́ди ты̀ бїе́ши и҆́скреннѧго;
13
І вийшов він на другий день, і ось, два євреї сваряться; і сказав він тому, хто кривдив: навіщо ти б’єш ближнього твого?
14
Ѻ҆́нъ же речѐ: кто́ тѧ поста́ви кнѧ́зѧ и҆ сꙋдїю̀ над̾ на́ми; є҆да̀ оу҆би́ти мѧ̀ ты̀ хо́щеши, и҆́мже ѡ҆́бразомъ оу҆би́лъ є҆сѝ вчера̀ є҆гѵ́птѧнина; Оу҆боѧ́сѧ же мѡѷсе́й и҆ речѐ: а҆́ще си́це ꙗ҆вле́нъ бы́сть глаго́лъ се́й;
14
А той сказав: хто поставив тебе начальником і суддею над нами? чи не думаєш убити мене, як убив [учора] єгиптянина? Мойсей злякався і сказав: дійсно, дізналися про цю справу.
15
Оу҆слы́ша же фараѡ́нъ глаго́лъ се́й и҆ и҆ска́ше оу҆би́ти мѡѷсе́а. Ѿи́де же мѡѷсе́й ѿ лица̀ фараѡ́нова и҆ всели́сѧ въ землѝ мадїа́мстѣй: прише́дъ же въ зе́млю мадїа́мскꙋю сѣ́де при кла́дѧзѣ.
15
І почув фараон про цю справу і хотів убити Мойсея; але Мойсей утік від фараона й зупинився в землі Мадіамській; і [прийшовши в землю Мадіамську], сів біля колодязя.
16
Свѧще́нникꙋ же мадїа́мскомꙋ бѣ́ша се́дмь дще́рей, пасꙋ́щихъ ѻ҆́вцы ѻ҆тца̀ своегѡ̀ і҆оѳо́ра: прише́дшѧ же че́рпахꙋ, до́ндеже напо́лниша кѡры́та, напои́ти ѻ҆́вцы ѻ҆тца̀ своегѡ̀ і҆оѳо́ра.
16
У священика мадіамського [було] сім дочок, [які пасли овець батька свого Іофора]. Вони прийшли, набрали води і наповнили корита, щоб напоїти овець батька свого [Іофора].
17
Прише́дше же па́стырїе и҆згна́ша ѧ҆̀. Воста́въ же мѡѷсе́й и҆зба́ви и҆̀хъ, и҆ налїѧ̀ и҆̀мъ и҆ напоѝ ѻ҆́вцы и҆́хъ.
17
І прийшли пастухи і відігнали їх. Тоді встав Мойсей і захистив їх, [і начерпав їм води] і напоїв овець їхніх.
18
Прїидо́ша же къ рагꙋи́лꙋ ѻ҆тцꙋ̀ своемꙋ̀. Ѻ҆́нъ же речѐ и҆̀мъ: что̀ ꙗ҆́кѡ оу҆скори́сте прїитѝ дне́сь;
18
І прийшли вони до Рагуїла, батька свого, і він сказав [їм]: чому ви так скоро прийшли сьогодні?
19
Ѻ҆́ныѧ же реко́ша: человѣ́къ є҆гѵ́птѧнинъ и҆зба́ви на́съ ѿ па́стырей, и҆ наче́рпа на́мъ и҆ напоѝ ѻ҆́вцы на́шѧ.
19
Вони сказали: якийсь єгиптянин захистив нас від пастухів і навіть начерпав нам води і напоїв овець [наших].
20
Ѻ҆́нъ же речѐ дще́ремъ свои̑мъ: и҆ гдѣ́ є҆сть; и҆ вскꙋ́ю си́це ѡ҆ста́висте человѣ́ка; призови́те оу҆̀бо є҆го̀, да ꙗ҆́стъ хлѣ́бъ.
20
Він сказав дочкам своїм: де ж він? навіщо ви залишили його? покличте його, і нехай він їсть хліб.
21
Всели́сѧ же мѡѷсе́й оу҆ человѣ́ка: и҆ дадѐ сепфѡ́рꙋ дще́рь свою̀ мѡѷсе́ю въ женꙋ̀.
21
Мойсеєві сподобалося жити у цього чоловіка; і він видав за Мойсея дочку свою Сепфору.
22
Во чре́вѣ же заче́нши жена̀ родѝ сы́на, и҆ наречѐ мѡѷсе́й и҆́мѧ є҆мꙋ̀ гирса́мъ, глаго́лѧ: ꙗ҆́кѡ пришле́цъ є҆́смь въ землѝ чꙋжде́й. Є҆ще́ же заче́нши родѝ сы́на втора́го, и҆ наречѐ и҆́мѧ є҆мꙋ̀ є҆лїезе́ръ, глаго́лѧ: бг҃ъ бо ѻ҆тца̀ моегѡ̀ помо́щникъ мо́й и҆ и҆зба́ви мѧ̀ и҆з̾ рꙋкѝ фараѡ́новы.
22
Вона [зачала і] народила сина, і [Мойсей] нарік йому ім’я: Гирсам, тому що, говорив він, я став пришельцем у чужій землі. [І, зачавши ще, народила другого сина, і він нарік йому ім’я Єлиєзер, сказавши: Бог отця мого був мені помічником і визволив мене від руки фараона.]
23
По дне́хъ же мно́гихъ тѣ́хъ, оу҆́мре ца́рь є҆гѵ́петскїй, и҆ возстена́ша сы́нове і҆и҃лєвы ѿ дѣ́лъ и҆ возопи́ша, и҆ взы́де во́пль и҆́хъ къ бг҃ꙋ ѿ дѣ́лъ.
23
Минув довгий час, помер цар Єгипетський. І стогнали сини Ізраїлеві від роботи і волали, і волання їхнє від роботи дійшло до Бога.
24
И҆ оу҆слы́ша бг҃ъ стена́нїе и҆́хъ: и҆ помѧнꙋ̀ бг҃ъ завѣ́тъ сво́й и҆́же ко а҆враа́мꙋ и҆ і҆саа́кꙋ и҆ і҆а́кѡвꙋ,
24
І почув Бог стогін їх, і згадав Бог завіт Свій з Авраамом, Ісааком і Яковом.
25
и҆ призрѣ̀ бг҃ъ на сы́ны і҆и҃лєвы, и҆ позна́нъ бы́сть и҆́ми.
25
І побачив Бог синів Ізраїлевих, і споглянув на них Бог.