Звичайний друк Виконується верстка сторінок…
Папір A4, книжкова орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів, масштаб 100%. Сторінки йдуть підряд. Для двостороннього друку виберіть переворот по довгому краю.
1
Ты́ же, сы́не человѣ́чь, возмѝ пла́чь на кнѧ̑зи і҆и҃лєвы,
1
А ти здійми плач за князями Ізраїля
2
и҆ рече́ши: почто̀ ма́ти твоѧ̀ льви́ца средѣ̀ львѡ́въ почѝ, посредѣ̀ львѡ́въ оу҆мно́жи льви̑чища своѧ̑;
2
і скажи: що за левиця мати твоя? розташувалася серед левів, між молодими левами зрощувала левенят своїх.
3
И҆ ѿскочѝ є҆ди́нъ ѿ льви́чищъ є҆ѧ̀ и҆ бы́сть ле́въ, и҆ наꙋчи́сѧ восхища́ти восхищє́нїѧ и҆ человѣ́ки снѣдѐ.
3
І вигодувала одного із левенят своїх; він зробився молодим левом і навчився ловити здобич, їв людей.
4
И҆ слы́шаша ѡ҆ не́мъ ꙗ҆зы́цы, и҆ ꙗ҆́тъ бы́сть въ растлѣ́нїи и҆́хъ, приведо́ша є҆го̀ во оу҆здѣ̀ во є҆гѵ́петъ.
4
І почули про нього народи; він упійманий був у яму їхню, і в ланцюгах відвели його у землю Єгипетську.
5
И҆ ви́дѣ, ꙗ҆́кѡ ѿведе́нъ бы́сть ѿ неѧ̀, и҆ поги́бе ча́ѧнїе є҆ѧ̀: и҆ взѧ̀ и҆на́го ѿ льви́чищъ свои́хъ и҆ льво́мъ оу҆чинѝ є҆го̀,
5
І коли, почекавши, побачила вона, що надія її пропала, тоді взяла іншого із левенят своїх і зробила його молодим левом.
6
и҆ живѧ́ше посредѣ̀ львѡ́въ, бы́сть ле́въ и҆ наꙋчи́сѧ восхища́ти восхищє́нїѧ: человѣ́ки и҆з̾ѧдѐ,
6
І, зробившись молодим левом, він став ходити між левами і навчився ловити здобич, їв людей
7
и҆ пасѧ́шесѧ въ лю́тости свое́й, и҆ гра́ды и҆́хъ пꙋ̑сты поста́ви, и҆ погꙋбѝ зе́млю и҆ и҆сполне́нїе є҆ѧ̀ гла́сомъ рыка́нїѧ своегѡ̀.
7
і оскверняв удів їхніх і міста їхні спустошував; і опустіла земля і всі селища її від рикання його.
8
И҆ да́ша на́нь ꙗ҆зы́цы ѡ҆́крестъ ѿ стра́нъ и҆ простро́ша на́нь мрє́жи своѧ̑, и҆ въ погꙋбле́нїи и҆́хъ ꙗ҆́тъ бы́сть.
8
Тоді повстали на нього народи з навколишніх областей і розкинули на нього сіть свою; він упійманий був у яму їхню.
9
И҆ положи́ша є҆го̀ во оу҆здѣ̀ и҆ въ клѣ́ти, приведо́ша є҆го̀ ко царю̀ вавѷлѡ́нскꙋ и҆ вверго́ша є҆го̀ въ темни́цꙋ, ꙗ҆́кѡ да не слы́шитсѧ гла́съ є҆гѡ̀ ктомꙋ̀ на гора́хъ і҆и҃левыхъ.
9
І посадили його у клітку на ланцюзі і відвели його до царя Вавилонського; відвели його у фортецю, щоб не чутний уже був голос його на горах Ізраїлевих.
10
Ма́ти твоѧ̀ ꙗ҆́кѡ вїногра́дъ и҆ ꙗ҆́кѡ цвѣ́тъ ши́пчанъ на водѣ̀ насажде́нъ, пло́дъ є҆гѡ̀ и҆ ѿра́сль є҆гѡ̀ бы́сть ѿ воды̀ мно́ги.
10
Твоя мати була, як виноградна лоза, посаджена біля води; плодюча і гілляста була вона від достатку води.
11
И҆ бы́сть є҆мꙋ̀ же́злъ крѣ́пости над̾ пле́менемъ старѣ́йшинъ, и҆ вознесе́сѧ въ вели́чїи свое́мъ средѣ̀ ло́зїѧ: и҆ ви́дѣ вели́чество своѐ во мно́жествѣ ло́зїѧ своегѡ̀,
11
І були у неї гілки міцні для скіпетрів володарів, і високо піднявся стовбур її між густими гілками; і виділялася вона висотою своєю з безліччю гілок своїх.
12
и҆ ѡ҆бломи́сѧ въ ꙗ҆́рости, и҆ на зе́млю пове́рженъ бы́сть, и҆ вѣ́тръ зно́йный и҆зсꙋшѝ плоды̀ є҆гѡ̀: оу҆вѧдо́ша, и҆ и҆́зсше же́злъ крѣ́пости є҆гѡ̀: ѻ҆́гнь потребѝ є҆го̀.
12
Але у гніві вирвана, кинута на землю, і східний вітер висушив плід її; відрізані і засохли міцні гілки її, вогонь пожер їх.
13
И҆ нн҃ѣ насади́ша є҆го̀ въ пꙋсты́ни, на землѝ безво́днѣ.
13
А тепер вона пересаджена у пустелю, у землю суху і спраглу.
14
И҆ и҆зы́де ѻ҆́гнь ѿ жезла̀ и҆збра́нныхъ є҆гѡ̀ и҆ поѧдѐ и҆̀, и҆ не бѣ̀ въ не́мъ жезла̀ крѣ́пости є҆гѡ̀: пле́мѧ въ при́тчꙋ пла́ча є҆́сть, и҆ бꙋ́детъ пла́чь.
14
І вийшов вогонь із стовбура гілок її, пожер плоди її і не залишилося на ній гілок міцних для скіпетра володаря. Це жалібна пісня, і залишиться для плачу.