¹

И҆ бы́сть сло́во гдⷭ҇не ко мнѣ̀ гл҃ѧ:

¹

І було до мене слово Господнє:

²

сы́не человѣ́чь, прорцы̀ и҆ рцы̀: сїѧ̑ гл҃етъ а҆дѡнаі̀ гдⷭ҇ь:

²

сину людський! проречи пророцтво і скажи: так говорить Господь Бог: ридайте! о, злощасний день!

³

возрыда́йте: ѽле, ѽле де́нь! ꙗ҆́кѡ бли́з̾ де́нь гдⷭ҇ень, и҆ приближа́етсѧ де́нь ѡ҆́блака, и҆ коне́цъ ꙗ҆зы́кѡвъ бꙋ́детъ:

³

Бо близько день, так! близький день Господа, день похмурий; час народів настає.

⁴

и҆ прїи́детъ ме́чь на є҆гѵ́птѧны, и҆ бꙋ́детъ мѧте́жъ во є҆ѳїо́пїи, и҆ падꙋ́тъ ꙗ҆́звенїи во є҆гѵ́птѣ, и҆ взѧ́то бꙋ́детъ мно́жество и҆́хъ, и҆ падꙋ́тсѧ ѡ҆снова̑нїѧ є҆гѡ̀:

⁴

І піде меч на Єгипет, і жах пошириться в Ефіопії, коли в Єгипті будуть падати уражені, коли візьмуть багатство його, й основи його будуть зруйновані;

⁵

пе́рсѧне и҆ кри́тѧне, и҆ лѵ́дѧне и҆ лївѵ́ане, и҆ мꙋ́рини (и҆ всѧ̀ а҆ра́вїа) и҆ всѝ примѣ̑сницы, и҆ сы́нове, и҆̀же ѿ завѣ́та моегѡ̀, въ не́мъ мече́мъ падꙋ́тъ съ ни́мъ.

⁵

Ефіопія і Лівія, і Лідія, і весь змішаний народ, і Хуб, і сини землі завіту разом з ними впадуть від меча.

⁶

Сїѧ̑ гл҃етъ гдⷭ҇ь: и҆ падꙋ́тъ подпѡ́ры є҆гѵ́пта, и҆ сни́детъ оу҆кори́зна крѣ́пости є҆гѡ̀ ѿ магдѡ́ла да́же до сїи́ны, мече́мъ падꙋ́тъ въ не́мъ, гл҃етъ а҆дѡнаі̀ гдⷭ҇ь.

⁶

Так говорить Господь: впадуть основи Єгипту, і впаде гординя могутности його; від Мигдола до Сиєни будуть падати у ньому від меча, — сказав Господь Бог.

⁷

И҆ ѡ҆пꙋстѣ́ютъ средѣ̀ стра́нъ поги́бшихъ, и҆ гра́ди и҆́хъ средѣ̀ градѡ́въ ѡ҆пꙋстѣ́вшихъ бꙋ́дꙋтъ:

⁷

І спустіє він серед спустошених земель, і міста його будуть серед спустошених міст.

⁸

и҆ оу҆разꙋмѣ́ютъ, ꙗ҆́кѡ а҆́зъ є҆́смь гдⷭ҇ь, є҆гда̀ да́мъ ѻ҆́гнь на є҆гѵ́петъ, и҆ сокрꙋша́тсѧ всѝ помага́ющїи є҆мꙋ̀.

⁸

І пізнають, що Я Господь, коли пошлю вогонь на Єгипет, і всі підпори його будуть розтрощені.

⁹

Въ то́й де́нь прїи́дꙋтъ вѣ̑стницы ѿ лица̀ моегѡ̀ въ сїеі́мъ тща́щесѧ погꙋби́ти наде́ждꙋ мꙋ́ринскїѧ землѝ, и҆ бꙋ́детъ и҆̀мъ мѧте́жъ въ де́нь є҆гѵ́петскъ, ꙗ҆́кѡ сѐ, приспѣ̀.

⁹

У той день підуть від Мене вісники на кораблях, щоб устрашити безтурботних ефіоплян, і пошириться у них жах, як у день Єгипту; тому що ось, він іде.

¹⁰

Сїѧ̑ гл҃етъ а҆дѡнаі̀ гдⷭ҇ь: и҆ погꙋблю̀ мно́жество є҆гѵ́птѧнъ рꙋко́ю навꙋходоно́сора царѧ̀ вавѷлѡ́нска,

¹⁰

Так говорить Господь Бог: покладу кінець багатолюдності Єгипту рукою Навуходоносора, царя Вавилонського.

¹¹

самагѡ̀ и҆ люді́й є҆гѡ̀ съ ни́мъ, гꙋби́телїе ѿ ꙗ҆зы̑къ по́слани погꙋби́ти зе́млю: и҆ и҆звлекꙋ́тъ всѝ мечы̀ своѧ̑ на є҆гѵ́пта, и҆ напо́лнитсѧ землѧ̀ ꙗ҆́звеными.

¹¹

Він і з ним народ його, найлютіший з народів, приведені будуть на погибель цієї землі, і виймуть мечі свої на Єгипет, і наповнять землю ураженими.

¹²

И҆ да́мъ рѣ́ки и҆́хъ во ѡ҆пꙋстѣ́нїе и҆ ѿда́мъ зе́млю въ рꙋ́цѣ ѕлы́хъ, и҆ погꙋблю̀ зе́млю и҆ и҆сполне́нїе є҆ѧ̀ рꙋка́ми чꙋжди́хъ, а҆́зъ гдⷭ҇ь гл҃ахъ.

¹²

І ріки зроблю сушею і віддам землю у руки злим, і рукою іноземців спустошу землю і все, що наповнює її. Я, Господь, сказав це.

¹³

Ꙗ҆́кѡ сїѧ̑ гл҃етъ а҆дѡнаі̀ гдⷭ҇ь: погꙋблю̀ кꙋмі́ры и҆ и҆спражню̀ вельмо́жы ѿ мемфі́са и҆ старѣ̑йшины ѿ землѝ є҆гѵ́петскїѧ, и҆ не бꙋ́дꙋтъ ктомꙋ̀: и҆ да́мъ стра́хъ во землѝ є҆гѵ́петстѣй.

¹³

Так говорить Господь Бог: знищу ідолів і знищу лжебогів у Мемфисі, і з землі Єгипетської не буде уже володаря, і наведу страх на землю Єгипетську.

¹⁴

И҆ погꙋблю̀ зе́млю фаѳѡ́рскꙋю, и҆ да́мъ ѻ҆́гнь на та́нїса, и҆ сотворю̀ ѿмще́нїе въ дїоспо́ли,

¹⁴

І спустошу Пафрос і пошлю вогонь на Цоан, і вчиню суд над Но.

¹⁵

и҆ и҆злїю̀ ꙗ҆́рость мою̀ на саі́нъ крѣ́пость є҆гѵ́петскꙋ, и҆ погꙋблю̀ мно́жество ме́мфы.

¹⁵

І виллю лють Мою на Син, фортецю Єгипту, і знищу багатолюдність у Но.

¹⁶

И҆ да́мъ ѻ҆́гнь на є҆гѵ́пта, и҆ мѧте́жемъ возмѧте́тсѧ саи́съ, и҆ въ дїоспо́ли бꙋ́детъ разсѣ́лина, и҆ разлїю́тсѧ во́ды.

¹⁶

І пошлю вогонь на Єгипет; затремтить Син, і Но впаде, і на Мемфис нападуть вороги серед дня.

¹⁷

Ю҆́нѡши и҆лїꙋпо́лѧ и҆ вꙋва́ста мече́мъ падꙋ́тъ, и҆ жєны̀ въ плѣ́нъ по́йдꙋтъ:

¹⁷

Молоді люди Она і Бубаста впадуть від меча, а інші підуть у полон.

¹⁸

и҆ въ тафне́сѣ помрачи́тсѧ де́нь, є҆гда̀ сокрꙋшꙋ̀ та́мѡ ски́петры є҆гѵ́пєтски, и҆ поги́бнетъ та́мѡ оу҆кори́зна крѣ́пости є҆гѡ̀, и҆ того̀ покры́етъ ѡ҆́блакъ, и҆ дщє́ри є҆гѡ̀ во плѣне́нїе ѿведꙋ́тсѧ.

¹⁸

І в Тафнисі померкне день, коли Я скрушу там ярмо Єгипту, і припиниться у ньому горда могутність його. Хмара закриє його, і дочки його підуть у полон.

¹⁹

И҆ сотворю̀ сꙋ́дъ во є҆гѵ́птѣ, и҆ оу҆разꙋмѣ́ютъ, ꙗ҆́кѡ а҆́зъ є҆́смь гдⷭ҇ь.

¹⁹

Так учиню Я суд над Єгиптом, і пізнають, що Я Господь.

²⁰

И҆ бы́сть во є҆динонадесѧ́тое лѣ́то, въ пе́рвый мцⷭ҇ъ, въ седмы́й де́нь мцⷭ҇а, бы́сть сло́во гдⷭ҇не ко мнѣ̀ гл҃ѧ:

²⁰

В одинадцятому році, у першому місяці, у сьомий день місяця, було до мене слово Господнє:

²¹

сы́не человѣ́чь, мы̑шцы фараѡ́на царѧ̀ є҆гѵ́петска сотро́хъ, и҆ сѐ, не помоли́сѧ, є҆́же да́ти є҆мꙋ̀ цѣльбꙋ̀, приложи́ти є҆мꙋ̀ пла́стырь, (ѡ҆бѧза́ти,) да́ти си́лꙋ, да во́зметъ ме́чь.

²¹

сину людський! Я вже скрушив м’язи фараону, царю Єгипетському; і ось, вони ще не обв’язані для лікування їх і не оповиті лікувальними перев’язками, від яких вони одержали б силу тримати меч.

²²

Тогѡ̀ ра́ди сїѧ̑ гл҃етъ а҆дѡнаі̀ гдⷭ҇ь: сѐ, а҆́зъ на фараѡ́на царѧ̀ є҆гѵ́петска, и҆ сокрꙋшꙋ̀ мы̑шцы є҆гѡ̀ крѣ̑пкїѧ и҆ протѧжє́ныѧ и҆ сотрє́ныѧ, и҆ и҆зри́нꙋ ме́чь є҆гѡ̀ и҆з̾ рꙋкѝ є҆гѡ̀:

²²

Тому так говорить Господь Бог: ось, Я — на фараона, царя Єгипетського, і скрушу м’язи його, здорові і переламані, так що меч випаде з руки його.

²³

и҆ разсѣ́ю є҆гѵ́пта во ꙗ҆зы́ки и҆ развѣ́ю и҆̀хъ во страны̑:

²³

І розсію єгиптян серед народів, і розвію їх по землях.

²⁴

и҆ оу҆крѣплю̀ мы̑шцы царѧ̀ вавѷлѡ́нска и҆ да́мъ ме́чь мо́й въ рꙋ́кꙋ є҆гѡ̀, и҆ наведе́тъ є҆го̀ на є҆гѵ́пта, и҆ плѣни́тъ плѣне́нїе є҆гѡ̀, и҆ во́зметъ кѡры́сти є҆гѡ̀:

²⁴

А м’язи царя Вавилонського зроблю міцними і дам йому меч Мій у руку, м’язи ж фараона скрушу, і він зранений буде сильно стогнати перед ним.

²⁵

и҆ оу҆крѣплю̀ мы̑шцы царѧ̀ вавѷлѡ́нска, мы̑шцы же фараѡ̑ни падꙋ́тъ: и҆ оу҆вѣ́дѧтъ, ꙗ҆́кѡ а҆́зъ є҆́смь гдⷭ҇ь, є҆гда̀ да́мъ ме́чь мо́й въ рꙋ́цѣ царѧ̀ вавѷлѡ́нска, и҆ простре́тъ є҆го̀ на зе́млю є҆гѵ́петскꙋ,

²⁵

Зміцню м’язи царя Вавилонського, а м’язи у фараона опустяться; і пізнають, що Я Господь, коли меч Мій дам у руки царя Вавилонського, і він простягне його на землю Єгипетську.

²⁶

и҆ разсѣ́ю є҆гѵ́пта во ꙗ҆зы́ки и҆ развѣ́ю и҆̀хъ во страны̑: и҆ оу҆вѣ́дѧтъ всѝ, ꙗ҆́кѡ а҆́зъ є҆́смь гдⷭ҇ь.

²⁶

І розсію єгиптян серед народів, і розвію їх по землях, і пізнають, що Я Господь.