Звичайний друк Виконується верстка сторінок…
Папір A4, книжкова орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів, масштаб 100%. Сторінки йдуть підряд. Для двостороннього друку виберіть переворот по довгому краю.
1
И҆ ты̀, сы́не человѣ́чь, возмѝ себѣ̀ плі́нѳꙋ и҆ положѝ ю҆̀ пред̾ лице́мъ твои́мъ, и҆ да напи́шеши на не́й гра́дъ і҆ерⷭ҇ли́мъ,
1
І ти, сину людський, візьми собі цеглу і поклади її перед собою, і накресли на ній місто Єрусалим;
2
и҆ да да́си ѡ҆́крестъ є҆гѡ̀ ѡ҆гражде́нїе, и҆ да согради́ши над̾ ни́мъ забра̑ла и҆ ѡ҆бложи́ши є҆го̀ ѻ҆стро́гомъ, и҆ да поста́виши ѡ҆́крестъ є҆гѡ̀ полкѝ и҆ да оу҆чини́ши поставлє́нїѧ стрѣ́льницъ ѡ҆́крестъ:
2
і влаштуй облогу проти нього, і зроби укріплення проти нього, і насип вал навколо нього, і розташуй стан навпроти нього, і розстав навколо проти нього стінопробивні машини;
3
ты́ же возмѝ себѣ̀ сковра́дꙋ желѣ́знꙋ, и҆ да положи́ши ю҆̀ въ стѣ́нꙋ желѣ́знꙋ междꙋ̀ тобо́ю и҆ междꙋ̀ гра́домъ, и҆ да оу҆гото́виши лицѐ твоѐ на́нь, и҆ бꙋ́детъ въ затво́рѣ, и҆ затвори́ши и҆̀: зна́менїе сїѐ є҆́сть сынѡ́мъ і҆и҃лєвымъ.
3
і візьми собі залізну дошку, і постав її ніби залізну стіну між тобою і містом, і зверни на нього лице твоє, і воно буде в облозі, і ти облягай його. Це буде знаменням дому Ізраїлевому.
4
Ты́ же да спи́ши на лѣ́вѣмъ бокꙋ̀ твое́мъ, и҆ да положи́ши непра̑вды до́мꙋ і҆и҃лева на не́мъ, по числꙋ̀ дні́й пѧтьдесѧ́тъ и҆ сто̀, въ нѧ́же поспи́ши на не́мъ, и҆ во́змеши непра̑вды и҆́хъ.
4
Ти ж лягай на лівий бік твій і поклади на нього беззаконня дому Ізраїлевого: за числом днів, у які будеш лежати на ньому, ти будеш нести беззаконня їх.
5
И҆ а҆́зъ да́хъ тебѣ̀ двѣ̀ непра̑вды и҆́хъ въ число̀ дні́й, въ де́вѧтьдесѧтъ и҆ сто̀ дні́й, и҆ во́змеши непра̑вды до́мꙋ і҆и҃лева.
5
І Я визначив тобі роки беззаконня їх числом днів: триста дев’яносто днів ти будеш нести беззаконня дому Ізраїлевого.
6
И҆ соверши́ши сїѧ̑, и҆ поспи́ши на десны́хъ ре́брѣхъ твои́хъ второ́е, и҆ во́змеши непра̑вды до́мꙋ і҆ꙋ́дина четы́редесѧть дні́й, де́нь за є҆ди́но лѣ́то положи́хъ тебѣ̀.
6
І коли виконаєш це, то вдруге лягай уже на правий бік, і сорок днів неси на собі беззаконня дому Іудиного, день за рік, день за рік Я визначив тобі.
7
И҆ на заключе́нїе і҆ерⷭ҇ли́ма да оу҆гото́ваеши лицѐ твоѐ, и҆ мы́шцꙋ твою̀ оу҆тверди́ши, и҆ прⷪ҇ро́чествовати бꙋ́деши на него̀.
7
І поверни лице твоє й оголену праву руку твою на облогу Єрусалима, і пророкуй проти нього.
8
И҆ сѐ, а҆́зъ да́хъ на тѧ̀ оу҆́зы, и҆ не преврати́шисѧ ѿ ре́бръ твои́хъ на ре́бра твоѧ̑, до́ндеже сконча́ютсѧ дні́е заключе́нїѧ твоегѡ̀.
8
Ось, Я поклав на тебе кайдани, і ти не повернешся з одного боку на другий, доки не виконаєш днів облоги твоєї.
9
Ты́ же (сы́не человѣ́чь) возмѝ себѣ̀ пшени́цꙋ и҆ ꙗ҆чме́нь, и҆ бо́бъ и҆ лѧ́щꙋ, и҆ про́со и҆ пы́ро, и҆ вложи́ши ѧ҆̀ въ сосꙋ́дъ є҆ди́нъ гли́нѧнъ: и҆ сотвори́ши ѧ҆̀ себѣ̀ въ хлѣ́бы, и҆ по числꙋ̀ дні́й, въ нѧ́же спи́ши на ре́брѣхъ твои́хъ, де́вѧтьдесѧтъ и҆ сто̀ дні́й ꙗ҆́сти бꙋ́деши ѡ҆́ныѧ.
9
Візьми собі пшениці і ячменю, і бобів, і сочевиці, і пшона, і полби, і всип їх в одну посудину, і зроби собі з них хліби, за числом днів, у які ти будеш лежати на боці твоєму; триста дев’яносто днів ти будеш їсти їх.
10
Ꙗ҆́дь же твоѧ̀, ю҆́же ꙗ҆́сти бꙋ́деши, вѣ́сомъ два́десѧть сі̑кль на де́нь, ѿ вре́мене до вре́мене снѣ́си сїѧ̑.
10
І їжу твою, якою будеш годуватися, їж вагою по двадцять сиклів на день; від часу до часу їж це.
11
И҆ во́дꙋ мѣ́рою пи́ти бꙋ́деши, и҆ шестꙋ́ю ча́сть і҆́на ѿ вре́мене до вре́мене и҆спїе́ши.
11
І воду пий мірою, по шостій частині гина пий; від часу до часу пий так.
12
И҆ ѡ҆прѣсно́къ ꙗ҆чме́нный снѣ́си ѧ҆̀, въ ла́йнѣ моты́лъ человѣ́чихъ сокры́еши ѧ҆̀ пред̾ ѻ҆чи́ма и҆́хъ
12
І їж, як ячмінні коржі, і печи їх на очах їх на людському калі.
13
и҆ рече́ши: сїѧ̑ гл҃етъ гдⷭ҇ь бг҃ъ і҆и҃левъ: та́кѡ снѣдѧ́тъ сы́нове і҆и҃лєвы хлѣ́бъ сво́й нечи́стъ во ꙗ҆зы́цѣхъ, а҆́може разсы́плю ѧ҆̀.
13
І сказав Господь: так сини Ізраїлеві будуть їсти нечистий хліб свій серед тих народів, до яких Я вижену їх.
14
И҆ рѣ́хъ: ника́коже, гдⷭ҇и бж҃е і҆и҃левъ! сѐ, дꙋша̀ моѧ̀ не ѡ҆скверни́ласѧ въ нечистотѣ̀, и҆ мертвечи́ны и҆ ѕвѣроѧ́дины не ꙗ҆до́хъ ѿ рожде́нїѧ моегѡ̀ да́же донн҃ѣ, нижѐ вни́де во оу҆ста̀ моѧ̑ всѧ́кое мѧ́со ме́рзко и҆ скверна́во.
14
Тоді сказав я: о, Господи Боже! душа моя ніколи не осквернялася, і мертвечини і роздертого звіром я не їв від юности моєї донині; і ніяке нечисте м’ясо не входило у вуста мої.
15
И҆ речѐ ко мнѣ̀: сѐ, да́хъ тебѣ̀ моты̑ла говѧ̑жаѧ вмѣ́стѡ моты́лъ человѣ́чихъ, и҆ сотвори́ши хлѣ́бы себѣ̀ въ ни́хъ.
15
І сказав Він мені: ось, Я дозволяю тобі, замість людського калу, коров’ячий кізяк, і на ньому готуй хліб твій.
16
И҆ речѐ ко мнѣ̀: сы́не человѣ́чь, сѐ, а҆́зъ сотрꙋ̀ оу҆твержде́нїе хлѣ́бное во і҆ерⷭ҇ли́мѣ, и҆ снѣдѧ́тъ хлѣ́бъ вѣ́сомъ и҆ во ѡ҆скꙋдѣ́нїи, и҆ во́дꙋ мѣ́рою и҆ въ па́гꙋбѣ и҆спїю́тъ,
16
І сказав мені: сину людський! ось, Я розтрощу у Єрусалимі опору хлібну, і будуть їсти хліб за вагою і в печалі, і воду будуть пити мірою й у смутку,
17
ꙗ҆́кѡ да скꙋ́дни бꙋ́дꙋтъ хлѣ́бомъ и҆ водо́ю: и҆ поги́бнетъ человѣ́къ и҆ бра́тъ є҆гѡ̀, и҆ и҆ста́ютъ въ непра́вдахъ свои́хъ.
17
тому що у них буде нестача у хлібі й воді; і вони з жахом будуть дивитися один на одного, і зачахнуть у беззаконні своєму.