Звичайний друк Виконується верстка сторінок…
Папір A4, книжкова орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів, масштаб 100%. Сторінки йдуть підряд. Для двостороннього друку виберіть переворот по довгому краю.
1
И҆ бы́сть сло́во гдⷭ҇не ко мнѣ̀ гл҃ѧ:
1
І було до мене слово Господнє:
2
и҆ ты̀, сы́не человѣ́чь, рцы̀: сїѧ̑ гл҃етъ гдⷭ҇ь: землѝ і҆и҃левѣ коне́цъ прїи́де, коне́цъ прїи́де на четы́ри краи̑ землѝ.
2
і ти, сину людський, [скажи]: так говорить Господь Бог; землі Ізраїлевій кінець, — кінець прийшов на чотири краї землі.
3
Прише́лъ є҆́сть коне́цъ, нн҃ѣ коне́цъ тебѣ̀, и҆ и҆спꙋщꙋ̀ ꙗ҆́рость мою̀ на тѧ̀, и҆ ѿмщꙋ̀ тебѣ̀ по пꙋтє́мъ твои̑мъ, да́мъ на тѧ̀ всѧ̑ ме́рзѡсти твоѧ̑.
3
Ось кінець тобі; і пошлю на тебе гнів Мій, і буду судити тебе за шляхами твоїми, і покладу на тебе всі мерзоти твої.
4
Не пощади́тъ ѻ҆́ко моѐ на тѧ̀, и҆ не поми́лꙋю, занѐ пꙋ́ть тво́й на тѧ̀ да́мъ, и҆ ме́рзѡсти твоѧ̑ средѣ̀ тебє̀ бꙋ́дꙋтъ, и҆ оу҆вѣ́си, ꙗ҆́кѡ а҆́зъ гдⷭ҇ь.
4
І не пощадить тебе око Моє, і не помилую, і воздам тобі за шляхами твоїми, і мерзоти твої з тобою будуть, і пізнаєте, що Я Господь.
5
Тѣ́мже сїѧ̑ гл҃етъ а҆дѡнаі̀ гдⷭ҇ь: ѕло̀ є҆ди́но ѕло̀, сѐ, и҆́детъ.
5
Так говорить Господь Бог: біда єдина, ось, іде біда.
6
Коне́цъ прише́лъ є҆́сть, прїи́де коне́цъ, воста̀ на тѧ̀, сѐ, прїи́де.
6
Кінець прийшов, прийшов кінець, встав на тебе; ось дійшла,
7
Прїи́де плете́нїе на тѧ̀ живꙋ́щаго на землѝ: прїи́де вре́мѧ, прибли́жисѧ де́нь, не съ молво́ю, нижѐ съ болѣ́зньми.
7
дійшла напасть до тебе, жителю землі! надходить час, наближається день сум’яття, а не веселих вигуків на горах.
8
Нн҃ѣ и҆збли́зꙋ и҆злїю̀ гнѣ́въ мо́й на тѧ̀ и҆ сконча́ю ꙗ҆́рость мою̀ на тебѣ̀, и҆ ѡ҆сꙋждꙋ̀ тѧ̀ по пꙋтє́мъ твои̑мъ и҆ да́мъ на тѧ̀ всѧ̑ ме́рзѡсти твоѧ̑.
8
Ось, незабаром виллю на тебе лють Мою і звершу над тобою гнів Мій, і буду судити тебе за шляхами твоїми, і покладу на тебе всі мерзоти твої.
9
Не пощади́тъ ѻ҆́ко моѐ, и҆ не поми́лꙋю, занѐ пꙋти̑ твоѧ̑ на тѧ̀ да́мъ, и҆ ме́рзѡсти твоѧ̑ посредѣ̀ тебє̀ бꙋ́дꙋтъ, и҆ позна́еши, ꙗ҆́кѡ а҆́зъ гдⷭ҇ь бїѧ́й.
9
І не пощадить тебе око Моє, і не помилую. За шляхами твоїми воздам тобі, і мерзоти твої з тобою будуть; і пізнаєте, що Я Господь каратель.
10
Сѐ, де́нь гдⷭ҇ень прихо́дитъ, сѐ, коне́цъ прише́лъ є҆́сть, и҆зы́де плете́нїе, и҆ процвѣтѐ же́злъ,
10
Ось день! ось прийшла, настала напасть! жезл виріс, гордість розрослася.
11
прозѧбѐ оу҆кори́зна, и҆ сокрꙋши́тъ оу҆твержде́нїе беззако́нника: и҆ не съ пли́щемъ, ни съ потща́нїемъ: и҆ не ѿ ни́хъ сꙋ́ть, и҆ нѣ́сть красы̀ въ ни́хъ.
11
Постає сила на жезл нечестя; нічого не залишиться від них, і від багатства їх, і від шуму їх, і від пишноти їх.
12
Прїи́де вре́мѧ, прибли́жисѧ де́нь: кꙋпꙋ́ѧй да не ра́дꙋетсѧ, и҆ продаѧ́й да не пла́четсѧ, ꙗ҆́кѡ гнѣ́въ на всѐ мно́жество и҆́хъ.
12
Прийшов час, настав день: хто купив, не радій, і хто продав, не плач; бо гнів над усією безліччю їх;
13
Зане́же притѧжава́ѧй ко продаю́щемꙋ ктомꙋ̀ не возврати́тсѧ, и҆ є҆щѐ въ жи́зни живꙋ́щемꙋ, ꙗ҆́кѡ видѣ́нїе на всѐ мно́жество и҆́хъ не возврати́тсѧ, и҆ человѣ́къ во ѻ҆чесѣ́хъ жи́зни своеѧ̀ не оу҆крѣпи́тсѧ.
13
Бо хто продав, не повернеться до проданого, хоч би і залишилися вони у живих; бо пророче видіння про всю безліч їх не відміниться, і ніхто своїм беззаконням не укріпить свого життя.
14
Вострꙋби́те трꙋбо́ю и҆ разсꙋди́те всѧ̑, и҆ не бꙋ́детъ грѧдꙋ́щагѡ на ра́ть, ꙗ҆́кѡ гнѣ́въ мо́й на всѐ мно́жество и҆́хъ.
14
Засурмлять у трубу, і все готується, але ніхто не йде на війну: бо гнів Мій над усією безліччю їх.
15
Ра́ть ѿвнѣ̀ съ мече́мъ, гла́дъ же и҆ сме́рть и҆звнꙋ́трь: и҆́же на по́ли мече́мъ сконча́етсѧ, сꙋ́щихъ же во гра́дѣ гла́дъ и҆ сме́рть сконча́етъ.
15
Поза домом меч, а у домі моровиця і голод. Хто у полі, той помре від меча; а хто у місті, того пожеруть голод і моровиця.
16
И҆ оу҆цѣлѣ́ютъ спасе́ннїи ѿ ни́хъ и҆ бꙋ́дꙋтъ на гора́хъ ꙗ҆́кѡ голꙋби̑цы скорбѧ́ще: и҆ всѣ́хъ и҆збїю̀, коего́ждо въ непра́вдахъ є҆гѡ̀.
16
А вцілілі з них утечуть і будуть на горах, як голуби долин; усі вони будуть стогнати, кожен за своє беззаконня.
17
Всѧ̑ рꙋ́ки разслабѣ́ютъ, и҆ всѧ̑ сте́гна ѡ҆калѧ́ютсѧ мо́кростїю.
17
У всіх руки опустяться, й у всіх коліна затремтять, як вода.
18
И҆ препоѧ́шꙋтсѧ во врє́тища, и҆ покры́етъ ѧ҆̀ оу҆́жасъ: и҆ на всѧ́цѣмъ лицы̀ сра́мъ на ни́хъ, и҆ на всѧ́цѣй главѣ̀ плѣ́шь.
18
Тоді вони опережуться веретищем, і обійме їх трепет і у всіх на лицях буде сором, і у всіх на головах пліш.
19
Сребро̀ и҆́хъ на сто́гнахъ пове́ржетсѧ, и҆ зла́то и҆́хъ презрѣ́но бꙋ́детъ: сребро̀ и҆́хъ и҆ зла́то не возмо́жетъ и҆зба́вити и҆̀хъ въ де́нь гнѣ́ва гдⷭ҇нѧ, дꙋ́ши и҆́хъ не насы́тѧтсѧ, и҆ чрева̀ и҆́хъ не напо́лнѧтсѧ, занѐ ка́знь непра́востей и҆́хъ бы́сть.
19
Срібло своє вони викинуть на вулиці, і золото у них буде у зневазі. Срібло їх і золото їх не у змозі буде врятувати їх у день гніву Господа. Вони не наситять ними душ своїх і не наповнять утроб своїх; бо воно було приводом до беззаконня їх.
20
И҆збра̑нныѧ оу҆́твари въ горды́ню положи́ша ѧ҆̀, и҆ ѡ҆́бразы ме́рзостей свои́хъ и҆ гнꙋ́снѡсти сотвори́ша ѿ ни́хъ: сегѡ̀ ра́ди да́хъ ѡ҆́наѧ и҆̀мъ въ нечистотꙋ̀.
20
І у червоних убраннях своїх вони перетворювали його на гордість, і робили з нього зображення мерзотних своїх ідолів; за те і зроблю його нечистим для них;
21
И҆ преда́мъ ѧ҆̀ въ чꙋжді̑ѧ рꙋ́цѣ, є҆́же разгра́бити ѧ҆̀, и҆ гꙋби́телємъ землѝ въ кѡры́сти, и҆ ѡ҆сквернѧ́тъ ѧ҆̀.
21
і віддам його у руки чужих у здобич і беззаконникам землі на розкрадання, і вони осквернять його.
22
И҆ ѿвращꙋ̀ лицѐ моѐ ѿ ни́хъ, и҆ ѡ҆сквернѧ́тъ стражбꙋ̀ мою̀, и҆ вни́дꙋтъ въ нѧ̀ неѡпа́снѡ, и҆ ѡ҆сквернѧ́тъ ѧ҆̀:
22
І відверну від них лице Моє, і осквернять потаємне Моє; і прийдуть туди грабіжники, і осквернять його.
23
и҆ сотворѧ́тъ мѧте́жъ, поне́же землѧ̀ полна̀ сꙋда̀ кро́ве, и҆ гра́дъ по́лнъ беззако́нїѧ.
23
Зроби ланцюг, бо земля ця наповнена кривавими злодіяннями, і місто повне насильства.
24
И҆ приведꙋ̀ ѕлы̑ѧ ꙗ҆зы́ки, и҆ наслѣ́дѧтъ до́мы и҆́хъ: и҆ ѿвращꙋ̀ велича́нїе крѣ́пости и҆́хъ, и҆ ѡ҆сквернѧ́тсѧ свѧта̑ѧ и҆́хъ.
24
Я приведу найлютіших з народів, і заволодіють домами їхніми. І покладу кінець пихатості сильних, і будуть осквернені святині їхні.
25
И҆ моле́нїе прїи́детъ, и҆ взы́щетъ ми́ра, и҆ не бꙋ́детъ.
25
Йде пагуба; будуть шукати миру, і не знайдуть.
26
Го́ре на го́ре бꙋ́детъ, и҆ вѣ́сть на вѣ́сть бꙋ́детъ, и҆ не бꙋ́детъ видѣ́нїе ѿ прⷪ҇ро́ка, и҆ зако́нъ поги́бнетъ ѿ жерца̀ и҆ совѣ́тъ ѿ ста́рєцъ.
26
Біда піде за бідою і звістка за звісткою; і будуть просити у пророка видіння, і не стане вчення у священика і поради у старців.
27
Ца́рь воспла́четсѧ, и҆ кнѧ́зь ѡ҆блече́тсѧ въ па́гꙋбꙋ, и҆ рꙋ́ки люді́й землѝ разслабѣ́ютъ: по пꙋтє́мъ и҆́хъ сотворю̀ и҆̀мъ и҆ по сꙋдѡ́мъ и҆́хъ ѿмщꙋ̀ и҆̀мъ, и҆ оу҆разꙋмѣ́ютъ, ꙗ҆́кѡ а҆́зъ гдⷭ҇ь.
27
Цар буде ремствувати, і князь одягнеться у жах, і в народу землі будуть тремтіти руки. Вчиню з ними за шляхами їхніми, і за судами їхніми буду судити їх; і пізнають, що Я Господь.