Звичайний друк Виконується верстка сторінок…
Папір A4, книжкова орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів, масштаб 100%. Сторінки йдуть підряд. Для двостороннього друку виберіть переворот по довгому краю.
1
Въ нача́лѣ сотворѝ бг҃ъ не́бо и҆ зе́млю.
1
И$ско'ни сътвори` б~ъ нб~о и^ ꙁ'емлю.
2
Землѧ́ же бѣ̀ неви́дима и҆ неꙋстро́ена, и҆ тма̀ верхꙋ̀ бе́здны, и҆ дх҃ъ бж҃їй ноша́шесѧ верхꙋ̀ воды̀.
2
ꙁемля' же б^њ неви'дима и^ неё^краше'на. и^ тма` ве'рхђ беꙁ#дны. И$ дх~ъ бж~їи ноша'шеся ве'рхђ воды`.
3
И҆ речѐ бг҃ъ: да бꙋ́детъ свѣ́тъ. И҆ бы́сть свѣ́тъ.
3
и^ реc бъ, да бђ'детъ свњтъ, и^ бы'сть свњтъ”
4
И҆ ви́дѣ бг҃ъ свѣ́тъ, ꙗ҆́кѡ добро̀, и҆ разлꙋчѝ бг҃ъ междꙋ̀ свѣ́томъ и҆ междꙋ̀ тмо́ю.
4
И$ ви'дњ б~ъ свњтъ ја^ко добро`” И$ раꙁлђчи` б~ъ ме'ждђ свњтом# и^ ме'ждђ тмо'ю”
5
И҆ наречѐ бг҃ъ свѣ́тъ де́нь, а҆ тмꙋ̀ наречѐ но́щь. И҆ бы́сть ве́черъ, и҆ бы́сть оу҆́тро, де́нь є҆ди́нъ.
5
И$ нарече` б~ъ свњт# дн~ь, а^ тмђ` нарече` но'щъ, и^ бы'сть ве'черъ и^ бы'сть ё%тро дн~ь е^ді'нъ”
6
И҆ речѐ бг҃ъ: да бꙋ́детъ тве́рдь посредѣ̀ воды̀, и҆ да бꙋ́детъ разлꙋча́ющи посредѣ̀ воды̀ и҆ воды̀. И҆ бы́сть та́кѡ.
6
И$ ре'че б~ъ да бђдетъ тве'рдь посред`њ воды`, и^ бђдетъ раꙁлђча'я посредњ воды` и^ воды`, и^ бысть та'ко”
7
И҆ сотворѝ бг҃ъ тве́рдь, и҆ разлꙋчѝ бг҃ъ междꙋ̀ водо́ю, ꙗ҆́же бѣ̀ под̾ тве́рдїю, и҆ междꙋ̀ водо́ю, ꙗ҆́же бѣ̀ над̾ тве́рдїю.
7
И$ сътвори` б~ъ тве'рдь. и^ раꙁлђчи` б~ъ м'еждђ водо'ю, ја%же б^њ поD тве'рдїю. и^ посредњ воды`, ја%же б^њ наD тве'рдїю.
8
И҆ наречѐ бг҃ъ тве́рдь не́бо. И҆ ви́дѣ бг҃ъ, ꙗ҆́кѡ добро̀. И҆ бы́сть ве́черъ, и҆ бы́сть оу҆́тро, де́нь вторы́й.
8
и^ нарече` б~ъ тве'рдь н~бо. и^ ви'дњ б~ъ ја^ко добро`. и^ бы'сть ве'черъ, и^ бысᲄь ё%тро дн~ь вторый”
9
И҆ речѐ бг҃ъ: да собере́тсѧ вода̀, ꙗ҆́же под̾ небесе́мъ, въ собра́нїе є҆ди́но, и҆ да ꙗ҆ви́тсѧ сꙋ́ша. И҆ бы́сть та́кѡ. И҆ собра́сѧ вода̀, ꙗ҆́же под̾ небесе́мъ, въ собра̑нїѧ своѧ̑, и҆ ꙗ҆ви́сѧ сꙋ́ша.
9
И$ ре'че б~ъ, да събере'тся вода` ја%же поD нб~семъ, въ совокђпле'нїе е^ді'но. и^ да ја%ви'тся сђша, и^ бысть та'ко” И$ събра'ся вода` ја%же поD нб~семъ въ со'нмы своя`, і^ ја%ви'ся сђша”
10
И҆ наречѐ бг҃ъ сꙋ́шꙋ зе́млю, и҆ собра̑нїѧ во́дъ наречѐ морѧ̀. И҆ ви́дѣ бг҃ъ, ꙗ҆́кѡ добро̀.
10
И$ нарече` б~ъ сђшђ ꙁе'млю, а^ соста'вы водны'я нарече` мо'ре и^ ви'дњ б~ъ ја%ко добро`”
11
И҆ речѐ бг҃ъ: да прорасти́тъ землѧ̀ бы́лїе травно́е, сѣ́ющее сѣ́мѧ по ро́дꙋ и҆ по подо́бїю, и҆ дре́во плодови́тое творѧ́щее пло́дъ, є҆мꙋ́же сѣ́мѧ є҆гѡ̀ въ не́мъ, по ро́дꙋ на землѝ. И҆ бы́сть та́кѡ.
11
И$ рече б~ъ, да прорасти'тъ ꙁемля` бы'лїе травно'е, сњю'ще сњмя по ро'дђ и^ по подобїю, и^ древо плодови'то творя'щее пло'дъ, е^мђже сњмя е^го въ немъ по ро'дђ на ꙁемли`, и^ бы'сть та'ко”
12
И҆ и҆знесѐ землѧ̀ бы́лїе травно́е, сѣ́ющее сѣ́мѧ по ро́дꙋ и҆ по подо́бїю, и҆ дре́во плодови́тое творѧ́щее пло́дъ, є҆мꙋ́же сѣ́мѧ є҆гѡ̀ въ не́мъ, по ро́дꙋ на землѝ. И҆ ви́дѣ бг҃ъ, ꙗ҆́кѡ добро̀.
12
І$ и^ꙁнесе` ꙁемля` былїе травно'е, сњю'ще сњмя по ро'дђ и^ по подо'бїю и^ дре'во плодови'то ᲄворя'щее плодъ, е^мђже сњмя е^го въ не'мъ по ро'дђ на ꙁемли`, и^ ви'дњ б~ъ ја^ко добро`.
13
И҆ бы́сть ве́черъ, и҆ бы́сть оу҆́тро, де́нь тре́тїй.
13
и^ бы'сть ве'черᲆ и^ бысть ё%тро дн~ь тре'тїи”
14
И҆ речѐ бг҃ъ: да бꙋ́дꙋтъ свѣти̑ла на тве́рди небе́снѣй, ѡ҆свѣща́ти зе́млю и҆ разлꙋча́ти междꙋ̀ дне́мъ и҆ междꙋ̀ но́щїю: и҆ да бꙋ́дꙋтъ въ зна́мєнїѧ и҆ во времена̀, и҆ во дни̑ и҆ въ лѣ̑та,
14
И$ рече б~ъ, да бђдђтъ свњти'ла на тве'рди нбsнњи, ѓ^свњща'ти ꙁе'млю, и раꙁлђча'ти ме'ждђ дн~емъ и^ ме'ждђ но'щїю” И$ да бђдђтъ въ ꙁна'менїя и^ въ времена`, и^ въ дн~и и^ въ лњта”
15
и҆ да бꙋ́дꙋтъ въ просвѣще́нїе на тве́рди небе́снѣй, ꙗ҆́кѡ свѣти́ти по землѝ. И҆ бы́сть та́кѡ.
15
И$ да бђдђтъ въ просвњще'нїе на тве'рди нбsнњи, ја^ко свњти'ти по ꙁеMли` и^ бысть та'ко”
16
И҆ сотворѝ бг҃ъ два̀ свѣти̑ла вели̑каѧ: свѣти́ло вели́кое въ нача̑ла днѐ, и҆ свѣти́ло ме́ншее въ нача̑ла но́щи, и҆ ѕвѣ́зды:
16
И$ сътвори` б~ъ дв^њ свњти'лњ вели'цњ свњти'ло вели'кое, въ нача'токᲆ дн~и. свњти'ло же ме'нᲆшее, въ нача'токъ но'щи и^ ѕвњзды.
17
и҆ положѝ ѧ҆̀ бг҃ъ на тве́рди небе́снѣй, ꙗ҆́кѡ свѣти́ти на зе́млю,
17
И$ поста'ви и^х# б~ъ на тве'рди нбsнњи, ја%ко свњти'ти по ꙁемли`,
18
и҆ владѣ́ти дне́мъ и҆ но́щїю, и҆ разлꙋча́ти междꙋ̀ свѣ́томъ и҆ междꙋ̀ тмо́ю. И҆ ви́дѣ бг҃ъ, ꙗ҆́кѡ добро̀.
18
и^ владњти дн~ем# и^ но'щїю” И$ раꙁлђча'ти ме'жDђ свњтоM и^ ме'жDђ тмо'ю” И$ ви'дњ б~ъ ја%ко добро`,
19
И҆ бы́сть ве́черъ, и҆ бы́сть оу҆́тро, де́нь четве́ртый.
19
и^ бысть ве'черъ, и^ бысᲄь ё%тро дн~ь четве'ртыи”
20
И҆ речѐ бг҃ъ: да и҆зведꙋ́тъ во́ды га́ды дꙋ́шъ живы́хъ, и҆ пти̑цы лета́ющыѧ по землѝ, по тве́рди небе́снѣй. И҆ бы́сть та́кѡ.
20
И$ ре'че б~ъ, да и^ꙁведђтъ во'ды, га'ды дш~ъ живы'хъ, и^ пти'цы лᲇта'юща на ꙁемли` по тве'рди нбsнњи, и^ бы'сть та'ко”
21
И҆ сотворѝ бг҃ъ ки́ты вели̑кїѧ, и҆ всѧ́кꙋ дꙋ́шꙋ живо́тныхъ гадѡ́въ, ꙗ҆̀же и҆зведо́ша во́ды по родѡ́мъ и҆́хъ, и҆ всѧ́кꙋ пти́цꙋ перна́тꙋ по ро́дꙋ. И҆ ви́дѣ бг҃ъ, ꙗ҆́кѡ дѡбра̀.
21
И$ сътвори` б~ъ ки'ты вели'кїа, и^ вся'кђ дш~ђ живо'тныX гаD ја%же и^ꙁведо'ша во'ды по ро'дђ и^хъ, и^ вся'кђ пти'цђ перна'тђ по ро'дђ” И$ ви'дњ б~ъ ја%ко добро`”
22
И҆ блгⷭ҇вѝ ѧ҆̀ бг҃ъ, гл҃ѧ: расти́тесѧ и҆ мно́житесѧ, и҆ напо́лните во́ды, ꙗ҆̀же въ морѧ́хъ, и҆ пти̑цы да оу҆мно́жатсѧ на землѝ.
22
И$ блsви я& б~ъ гл~я, расти'теся и^ множи'теся, и^ напо'лните во'ды ја%же въ мо'рњхъ, и^ пти'цы да ё^мно'жатся на ꙁемли`”
23
И҆ бы́сть ве́черъ, и҆ бы́сть оу҆́тро, де́нь пѧ́тый.
23
И$ бысть ве'черъ и^ бысть ё%тро дн~ь пя'тыи”
24
И҆ речѐ бг҃ъ: да и҆зведе́тъ землѧ̀ дꙋ́шꙋ жи́вꙋ по ро́дꙋ, четверонѡ́гаѧ и҆ га́ды, и҆ ѕвѣ̑ри землѝ по ро́дꙋ. И҆ бы́сть та́кѡ.
24
И$ ре'че б~ъ, да и^ꙁведеT ꙁемля` дш~ђ жи'вђ по ро'дђ, четвероно'га и^ га'ды, и^ ѕвњря ꙁемли` по ро'дђ. и^ бы'сть та'ко,
25
И҆ сотворѝ бг҃ъ ѕвѣ̑ри землѝ по ро́дꙋ, и҆ скоты̀ по ро́дꙋ и҆́хъ, и҆ всѧ̑ га́ды землѝ по ро́дꙋ и҆́хъ. И҆ ви́дѣ бг҃ъ, ꙗ҆́кѡ дѡбра̀.
25
и^ сътвори` б~ъ, ѕвњ'ря ꙁе'мныа по ро'дђ и^ ско'ты по ро'дђ и^хъ, и^ вс^я га'ды ꙁемли` по ро'дђ иX” И$ ви'дњ б~ъ ја^ко добро`.
26
И҆ речѐ бг҃ъ: сотвори́мъ человѣ́ка по ѡ҆́бразꙋ на́шемꙋ и҆ по подо́бїю, и҆ да ѡ҆блада́етъ ры́бами морски́ми, и҆ пти́цами небе́сными, (и҆ ѕвѣрьмѝ) и҆ скота́ми, и҆ все́ю земле́ю, и҆ всѣ́ми га̑ды пресмыка́ющимисѧ по землѝ.
26
И$ рече б~ъ, сътвори'мъ чл~ка по ѓ%браꙁђ на'шемђ, и^ по подо'бїю И$ да ѓ^блада'етᲆ ры'бами мор#ски'ми, и^ пти'цами нбsными, и^ ѕвњ'рми и^ ско'ты, и^ все'ю ꙁемле'ю, и^ всњми га'ды пресмыка'ющимися по ꙁемли`.
27
И҆ сотворѝ бг҃ъ человѣ́ка, по ѡ҆́бразꙋ бж҃їю сотворѝ є҆го̀: мꙋ́жа и҆ женꙋ̀ сотворѝ и҆̀хъ.
27
И сътвори` б~ъ чл~ка” По ѓ%браꙁђ бж~їю сътвори` е^го” Мђжа и^ жен`ђ сътвори` и^х#”
28
И҆ блгⷭ҇вѝ и҆̀хъ бг҃ъ, гл҃ѧ: расти́тесѧ и҆ мно́житесѧ, и҆ напо́лните зе́млю, и҆ госпо́дствꙋйте є҆́ю, и҆ ѡ҆блада́йте ры́бами морски́ми, (и҆ ѕвѣрьмѝ) и҆ пти́цами небе́сными, и҆ всѣ́ми скота́ми, и҆ все́ю земле́ю, и҆ всѣ́ми га́дами пресмыка́ющимисѧ по землѝ.
28
И$ блsви иX б~ъ гл~я, расти'теся и множи'теся и^ напо'лните ꙁе'млю, и^ ѓ^блада'ите е'ю” І$ ѓ^блада'ите ры'бами мор#ски'ми и^ ѕвњ'рми и^ пти'цами нбsными, и^ всњми ско'ты, и^ все'ю ꙁемле'ю, и^ всњми га'ды пресмыка'ющимися по ꙁемли`”
29
И҆ речѐ бг҃ъ: сѐ, да́хъ ва́мъ всѧ́кꙋю травꙋ̀ сѣ́меннꙋю сѣ́ющꙋю сѣ́мѧ, є҆́же є҆́сть верхꙋ̀ землѝ всеѧ̀: и҆ всѧ́кое дре́во, є҆́же и҆́мать въ себѣ̀ пло́дъ сѣ́мене сѣ́меннагѡ, ва́мъ бꙋ́детъ въ снѣ́дь:
29
И$ реq б~ъ, с^е да'хъ ва'мъ вся'кђ травђ` сњмен#нђю сњю^ще сњмя и^же е^сть ве'рхђ ꙁемля` всея`” И$ вся'ко дре'во и^же и%мать в себњ` плDо сњмене сњменна, ва'мъ бђдетъ въ снњдь”
30
и҆ всѣ̑мъ ѕвѣрє́мъ зємны́мъ, и҆ всѣ̑мъ пти́цамъ небє́снымъ, и҆ всѧ́комꙋ га́дꙋ пресмыка́ющемꙋсѧ по землѝ, и҆́же и҆́мать въ себѣ̀ дꙋ́шꙋ живота̀, и҆ всѧ́кꙋ травꙋ̀ зеле́нꙋ въ снѣ́дь. И҆ бы́сть та́кѡ.
30
И$ всњмъ ѕвᲇремъ ꙁем#ныM, и^ всњмъ пти'цам# нбsнымъ, и^ вся'комђ га'дђ пресмыка'ю^щемђся по ꙁемли`, и%же и%мать в себњ` дш~ђ живо'тнђ, и^ вся'кђ травђ` ꙁеле'нђ въ снњдь, и^ бысть та'ко”
31
И҆ ви́дѣ бг҃ъ всѧ̑, є҆ли̑ка сотворѝ: и҆ сѐ дѡбра̀ ѕѣлѡ̀. И҆ бы́сть ве́черъ, и҆ бы́сть оу҆́тро, де́нь шесты́й.
31
И$ ви'дњ б~ъ вся` е^ли'ка сътвори`, и^ с^е добра` ѕњло” И$ бысть вечеръ, и^ быs ё^тро дн~ь шесты'и”