Друк брошурою Виконується верстка сторінок…
Папір A4, альбомна орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів. Друкуйте двосторонньо, з переворотом по короткому краю, у масштабі 100%; якщо принтер обрізає край — 98%. Не вмикайте режим «Буклет» у драйвері принтера.
1
Ꙗ҆ви́сѧ же є҆мꙋ̀ бг҃ъ оу҆ дꙋ́ба мамврі́йска, сѣдѧ́щꙋ є҆мꙋ̀ пред̾ две́рьми сѣ́ни своеѧ̀ въ полꙋ́дни.
1
І явився йому Господь біля діброви Мамре, коли він сидів при вході в намет [свій], під час спеки денної.
2
Воззрѣ́въ же ѻ҆чи́ма свои́ма, ви́дѣ, и҆ сѐ, трїѐ мꙋ́жїе стоѧ́хꙋ над̾ ни́мъ: и҆ ви́дѣвъ притечѐ въ срѣ́тенїе и҆̀мъ ѿ две́рїй сѣ́ни своеѧ̀: и҆ поклони́сѧ до землѝ
2
Він звів очі свої і глянув, і ось, три мужі стоять навпроти нього. Побачивши, він побіг назустріч їм від входу в намет [свій] і поклонився до землі,
3
и҆ речѐ: гдⷭ҇и, а҆́ще оу҆̀бо ѡ҆брѣто́хъ блгⷣть пред̾ тобо́ю, не минѝ раба̀ твоегѡ̀:
3
і сказав: Владико! якщо я знайшов благовоління перед очима Твоїми, не пройди мимо раба Твого;
4
да принесе́тсѧ вода̀ и҆ ѡ҆мы́ютсѧ но́ги ва́ши, и҆ прохладите́сѧ под̾ дре́вомъ:
4
і принесуть трохи води, й омиють ноги ваші; і відпочинете під цим деревом,
5
и҆ принесꙋ̀ хлѣ́бъ, да ꙗ҆́сте, и҆ посе́мъ по́йдете въ пꙋ́ть сво́й, є҆гѡ́же ра́ди оу҆клони́стесѧ къ рабꙋ̀ ва́шемꙋ. И҆ реко́ша: та́кѡ сотворѝ, ꙗ҆́коже глаго́лалъ є҆сѝ.
5
а я принесу хліба, і ви підкріпите серця ваші; потім підіть [у путь свою]; тому що ви йдете мимо раба вашого. Вони сказали: зроби так, як говориш.
6
И҆ потща́сѧ а҆враа́мъ въ сѣ́нь къ са́ррѣ и҆ речѐ є҆́й: оу҆скорѝ и҆ смѣсѝ трѝ мѣ̑ры мꙋкѝ чи́сты, и҆ сотворѝ потре́бники.
6
І поспішив Авраам в намет до Сарри і сказав [їй]: скоріше заміси три сати кращого борошна і зроби прісні хліби.
7
И҆ течѐ а҆враа́мъ ко кра́вамъ, и҆ взѧ̀ телца̀ мла́да и҆ добра̀, и҆ дадѐ рабꙋ̀, и҆ оу҆скорѝ пригото́вити є҆̀.
7
І побіг Авраам до стада, і взяв теля ніжне і гарне, і дав слузі, і той поспішив приготувати його.
8
И҆ взѧ̀ ма́сло, и҆ млеко̀, и҆ телца̀, є҆го́же пригото́ва: и҆ предложѝ и҆̀мъ, и҆ ꙗ҆до́ша: са́мъ же стоѧ́ше пред̾ ни́ми под̾ дре́вомъ.
8
І взяв олії і молока і теля приготоване, і поставив перед ними, а сам стояв біля них під деревом. І вони їли.
9
Рече́ же къ немꙋ̀: гдѣ̀ са́рра жена̀ твоѧ̀; Ѻ҆́нъ же ѿвѣща́въ, речѐ: сѐ, въ сѣ́ни.
9
І сказали йому: де Сарра, дружина твоя? Він відповів: тут, у наметі.
10
Рече́ же: (сѐ) возвраща́ѧсѧ прїидꙋ̀ къ тебѣ̀ во вре́мѧ сїѐ въ часы̀, и҆ роди́тъ сы́на са́рра жена̀ твоѧ̀. Са́рра же оу҆слы́ша пред̾ две́рьми сѣ́ни сꙋ́щи за ни́мъ.
10
І сказав один з них: Я знову буду в тебе у цей же час [у наступному році], і буде син у Сарри, дружини твоєї. А Сарра слухала при вході в намет, позаду його.
11
А҆враа́мъ же и҆ са́рра ста̑ра (бѣ́ста,) заматерѣ̑вшаѧ во дне́хъ: и҆ преста́ша са́ррѣ быва́ти жє́нскаѧ.
11
Авраам же і Сарра були старі й у літах похилих, і звичайне у жінок у Сарри припинилося.
12
Разсмѣѧ́сѧ же са́рра въ себѣ̀, глаго́лющи: не оу҆̀ бы́ло мѝ оу҆́бѡ досе́лѣ, господи́нъ же мо́й ста́ръ.
12
Сарра внутрішньо розсміялася, сказавши: чи мені, коли я постаріла, мати цю втіху? і господар мій старий.
13
И҆ речѐ гдⷭ҇ь ко а҆враа́мꙋ: что̀ ꙗ҆́кѡ разсмѣѧ́сѧ са́рра въ себѣ̀, глаго́лющи: є҆да̀ и҆́стиннѡ рождꙋ̀; а҆́зъ же состарѣ́хсѧ.
13
І сказав Господь Аврааму: чому це [сама в собі] розсміялася Сарра, сказавши: «невже я дійсно можу народити, коли я постаріла»?
14
Є҆да̀ и҆знемо́жетъ оу҆ бг҃а сло́во; въ сїѐ вре́мѧ возвращꙋ́сѧ къ тебѣ̀ въ часы̀, и҆ бꙋ́детъ са́ррѣ сы́нъ.
14
Чи є щось важке для Господа? У призначений час буду Я у тебе в наступному році, і [буде] у Сарри син.
15
Ѿрече́сѧ же са́рра, глаго́лющи: не разсмѣѧ́хсѧ: оу҆боѧ́сѧ бо. И҆ речѐ є҆́й: нѝ, но разсмѣѧ́ласѧ є҆сѝ.
15
Сарра ж не зізналася, а сказала: я не сміялася. Тому що вона злякалася. Але Він сказав [їй]: ні, ти розсміялася.
16
Воста́вше же ѿтꙋ́дꙋ мꙋ́жїе, воззрѣ́ша на лицѐ содо́ма и҆ гомо́рра: а҆враа́мъ же и҆дѧ́ше съ ни́ми, провожда́ѧ и҆̀хъ.
16
І встали ті мужі і звідти вирушили до Содома [і Гоморри]; Авраам же пішов з ними, провести їх.
17
Гдⷭ҇ь же речѐ: є҆да̀ оу҆таю̀ а҆́зъ ѿ а҆враа́ма раба̀ моегѡ̀, ꙗ҆̀же а҆́зъ творю̀;
17
І сказав Господь: чи утаю Я від Авраама [раба Мого], що хочу вчинити!
18
А҆враа́мъ же быва́ѧ бꙋ́детъ въ ꙗ҆зы́къ вели́къ и҆ мно́гъ, и҆ блгⷭ҇вѧ́тсѧ ѡ҆ не́мъ всѝ ꙗ҆зы́цы земні́и:
18
Від Авраама дійсно піде народ великий і сильний, і благословляться в ньому всі народи землі,
19
вѣ́мъ бо, ꙗ҆́кѡ заповѣ́сть сынѡ́мъ свои̑мъ и҆ до́мꙋ своемꙋ̀ по себѣ̀, и҆ сохранѧ́тъ пꙋти̑ гдⷭ҇ни твори́ти пра́вдꙋ и҆ сꙋ́дъ, ꙗ҆́кѡ да наведе́тъ гдⷭ҇ь на а҆враа́ма всѧ̑, є҆ли̑ка гл҃а къ немꙋ̀.
19
тому що Я обрав його для того, щоб він заповів синам своїм і дому своєму після себе, ходити путтю Господньою, творячи правду і суд; і здійснить Господь над Авраамом [усе], що сказав про нього.
20
Рече́ же гдⷭ҇ь: во́пль содо́мскїй и҆ гомо́ррскїй оу҆мно́жисѧ ко мнѣ̀, и҆ грѣсѝ и҆́хъ вели́цы ѕѣлѡ̀:
20
І сказав Господь: крик содомський і гоморрський, великий він, і гріх їх, дуже тяжкий він;
21
соше́дъ оу҆̀бо оу҆зрю̀, а҆́ще по во́плю и҆́хъ грѧдꙋ́щемꙋ ко мнѣ̀ соверша́ютсѧ: а҆́ще же нѝ, да разꙋмѣ́ю.
21
зійду і подивлюся, чи дійсно вони чинять так, яке волання проти них, що доходить до Мене, чи ні; дізнаюся.
22
И҆ ѡ҆брати́вшесѧ ѿтꙋ́дꙋ мꙋ́жїе, прїидо́ша въ содо́мъ: а҆враа́мъ же є҆щѐ бѧ́ше стоѧ́й пред̾ гдⷭ҇емъ.
22
І повернули мужі звідти і пішли до Содома; Авраам же ще стояв перед лицем Господа.
23
И҆ прибли́живсѧ а҆враа́мъ, речѐ: погꙋби́ши ли првⷣнаго съ нечести́вымъ, и҆ бꙋ́детъ првⷣникъ ꙗ҆́кѡ нечести́вый;
23
І підійшов Авраам і сказав: невже Ти погубиш праведного з нечестивим [і з праведником буде те саме, що з нечестивим]?
24
а҆́ще бꙋ́дꙋтъ пѧтьдесѧ́тъ првⷣницы во гра́дѣ, погꙋби́ши ли ѧ҆̀; не пощади́ши ли всегѡ̀ мѣ́ста пѧти́десѧти ра́ди првⷣныхъ, а҆́ще бꙋ́дꙋтъ въ не́мъ;
24
може, є в цьому місті п’ятдесят праведників? невже Ти погубиш, і не пощадиш [усього] місця цього ради п’ятдесятьох праведників, [якщо вони перебувають] у ньому?
25
ника́коже ты̀ сотвори́ши по глаго́лꙋ семꙋ̀, є҆́же оу҆би́ти првⷣника съ нечести́вымъ, и҆ бꙋ́детъ првⷣникъ ꙗ҆́кѡ нечести́вый: ника́коже, сꙋдѧ́й все́й землѝ, не сотвори́ши ли сꙋда̀;
25
не може бути, щоб Ти вчинив так, щоб Ти погубив праведного з нечестивим, щоб те саме було з праведником, що з нечестивим; не може бути від Тебе! Суддя всієї землі чи вчинить неправосудно?
26
Рече́ же гдⷭ҇ь: а҆́ще бꙋ́дꙋтъ въ содо́мѣхъ пѧтьдесѧ́тъ првⷣницы во гра́дѣ, ѡ҆ста́влю ве́сь гра́дъ и҆ всѐ мѣ́сто и҆́хъ ра́ди.
26
Господь сказав: якщо Я знайду в місті Содомі п’ятдесят праведників, то Я заради них пощаджу [все місто й] усе місце це.
27
И҆ ѿвѣща́въ а҆враа́мъ, речѐ: нн҃ѣ нача́хъ глаго́лати ко гдⷭ҇ꙋ моемꙋ̀, а҆́зъ же є҆́смь землѧ̀ и҆ пе́пелъ:
27
Авраам сказав у відповідь: ось, я насмілився говорити Владиці, я, порох і попіл:
28
а҆́ще же оу҆ма́лѧтсѧ пѧтьдесѧ́тъ првⷣницы въ четы́редесѧть пѧ́ть, погꙋби́ши ли четы́редесѧти пѧти́хъ ра́ди ве́сь гра́дъ; И҆ речѐ: не погꙋблю̀, а҆́ще ѡ҆брѧ́щꙋ та́мѡ четы́редесѧть пѧ́ть.
28
можливо, до п’ятдесяти праведників не вистачить п’яти, невже через недостачу п’яти Ти винищиш усе місто? Він сказав: не винищу, якщо найду там сорок п’ять.
29
И҆ приложѝ є҆щѐ глаго́лати къ немꙋ̀, и҆ речѐ: а҆́ще же ѡ҆брѧ́щꙋтсѧ та́мѡ четы́редесѧть; И҆ речѐ: не погꙋблю̀ ра́ди четы́редесѧти.
29
Авраам продовжував говорити з Ним і сказав: можливо, знайдеться там сорок? Він сказав: не зроблю того і заради сорока.
30
И҆ речѐ: что̀, гдⷭ҇и, а҆́ще возглаго́лю; а҆́ще же ѡ҆брѧ́щетсѧ та́мѡ три́десѧть; И҆ речѐ: не погꙋблю̀ три́десѧтихъ ра́ди.
30
І сказав Авраам: нехай не прогнівається Владика, що я буду говорити: може, знайдеться там тридцять? Він сказав: не зроблю, якщо знайдеться там тридцять.
31
И҆ речѐ: поне́же и҆́мамъ глаго́лати ко гдⷭ҇ꙋ: а҆́ще же ѡ҆брѧ́щꙋтсѧ та́мѡ два́десѧть; И҆ речѐ: не погꙋблю̀, а҆́ще ѡ҆брѧ́щꙋтсѧ та́мѡ два́десѧть.
31
Авраам сказав: ось, я зважився говорити Владиці: можливо, знайдеться там двадцять? Він сказав: не знищу ради двадцяти.
32
И҆ речѐ: что̀, гдⷭ҇и, а҆́ще возглаго́лю є҆щѐ є҆ди́ною; а҆́ще же ѡ҆брѧ́щꙋтсѧ та́мѡ де́сѧть; И҆ речѐ: не погꙋблю̀ десѧти́хъ ра́ди.
32
Авраам сказав: нехай не прогнівається Владика, що я скажу ще один раз: можливо, знайдеться там десять? Він сказав: не винищу заради десяти.
33
Ѿи́де же гдⷭ҇ь, ꙗ҆́кѡ преста̀ гл҃ѧ ко а҆враа́мꙋ: и҆ а҆враа́мъ возврати́сѧ на мѣ́сто своѐ.
33
І пішов Господь, припинивши говорити з Авраамом; Авраам же повернувся у своє місто.