Звичайний друк Виконується верстка сторінок…
Папір A4, книжкова орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів, масштаб 100%. Сторінки йдуть підряд. Для двостороннього друку виберіть переворот по довгому краю.
1
Бы́сть же по глаго́лѣхъ си́хъ, и҆ повѣ́дано бы́сть і҆ѡ́сифꙋ, ꙗ҆́кѡ ѻ҆те́цъ тво́й и҆знемога́етъ: и҆ пои́мъ два̀ сы̑на своѧ̑, манассі́ю и҆ є҆фре́ма, прїи́де ко і҆а́кѡвꙋ.
1
ΕΓΕΝΕΤΟ δὲ μετὰ τὰ ρήματα ταῦτα καὶ ἀπηγγέλη τῷ ᾿Ιωσήφ, ὅτι ὁ πατήρ σου ἐνοχλεῖται. καὶ ἀναλαβὼν τοὺς δύο υἱοὺς αὐτοῦ, τὸν Μανασσῆ καὶ τὸν ᾿Εφραΐμ, ἦλθε πρὸς ᾿Ιακώβ.
2
Повѣ́даша же і҆а́кѡвꙋ, глаго́люще: сѐ, сы́нъ тво́й і҆ѡ́сифъ грѧде́тъ къ тебѣ̀. И҆ оу҆крѣпи́всѧ і҆и҃ль сѣ́де на ѻ҆дрѣ̀,
2
ἀπηγγέλη δὲ τῷ ᾿Ιακὼβ λέγοντες· ἰδοὺ ὁ υἱός σου ᾿Ιωσὴφ ἔρχεται πρὸς σέ. καὶ ἐνισχύσας ᾿Ισραὴλ ἐκάθησεν ἐπὶ τὴν κλίνην.
3
и҆ речѐ і҆а́кѡвъ ко і҆ѡ́сифꙋ: бг҃ъ мо́й ꙗ҆ви́сѧ мнѣ̀ въ лꙋ́зѣ, въ землѝ ханаа́ни, и҆ блгⷭ҇ви́ мѧ
3
καὶ εἶπεν ᾿Ιακὼβ τῷ ᾿Ιωσήφ· ὁ Θεός μου ὤφθη μοι ἐν Λουζᾷ ἐν γῇ Χαναὰν καὶ εὐλόγησέ με
4
и҆ рече́ ми: сѐ, а҆́зъ возращꙋ́ тѧ и҆ оу҆мно́жꙋ тѧ̀, и҆ сотворю́ тѧ въ собра̑нїѧ ꙗ҆зы́кѡвъ: и҆ да́мъ тѝ зе́млю сїю̀ и҆ сѣ́мени твоемꙋ̀ по тебѣ̀ во ѡ҆держа́нїе вѣ́чное.
4
καὶ εἶπέ μοι· ἰδοὺ ἐγὼ αὐξανῶ σε καὶ πληθυνῶ σε καὶ ποιήσω σε εἰς συναγωγὰς ἐθνῶν καὶ δώσω σοι τὴν γῆν ταύτην καὶ τῷ σπέρματί σου μετὰ σὲ εἰς κατάσχεσιν αἰώνιον.
5
Нн҃ѣ оу҆̀бо два̀ сы̑на твоѧ̑, и҆̀же бы́ша тебѣ̀ въ землѝ є҆гѵ́петстѣй пре́жде прише́ствїѧ моегѡ̀ къ тебѣ̀ во є҆гѵ́петъ, моѝ сꙋ́ть: є҆фре́мъ и҆ манассі́а, а҆́ки рꙋви́мъ и҆ сѷмеѡ́нъ бꙋ́дꙋтъ мнѣ̀:
5
νῦν οὖν οἱ δύο υἱοί σου οἱ γενόμενοί σοι ἐν γῇ Αἰγύπτῳ πρὸ τοῦ με ἐλθεῖν πρὸς σὲ εἰς Αἴγυπτον, ἐμοί εἰσιν, ᾿Εφραΐμ καὶ Μανασσῆ, ὡς Ρουβὴν καὶ Συμεὼν ἔσονταί μοι·
6
сы́ны же, ꙗ҆̀же а҆́ще роди́ши по си́хъ, бꙋ́дꙋтъ тебѣ̀: во и҆́мѧ бра́тїи своеѧ̀ призовꙋ́тсѧ ко жре́бїѧмъ ѻ҆́ныхъ:
6
τὰ δέ ἔκγονα, ἃ ἐὰν γεννήσῃς μετὰ ταῦτα, ἔσονται ἐπὶ τῷ ὀνόματι τῶν ἀδελφῶν αὐτῶν· κληθήσονται ἐπὶ τοῖς ἐκείνων κλήροις.
7
а҆́зъ же є҆гда̀ и҆дѧ́хъ ѿ месопота́мїи сѵ́рскїѧ, оу҆́мре рахи́ль ма́ти твоѧ̀ въ землѝ ханаа́ни, приближа́ющꙋсѧ мѝ ко і҆пподро́мꙋ хавра́ѳы землѝ, є҆́же прїитѝ во є҆фра́ѳꙋ: и҆ погребо́хъ ю҆̀ на пꙋтѝ і҆пподро́ма: се́й є҆́сть виѳлее́мъ.
7
ἐγὼ δὲ ἡνίκα ἠρχόμην ἐκ Μεσοποταμίας τῆς Συρίας, ἀπέθανε Ραχὴλ ἡ μήτηρ σου ἐν γῇ Χαναάν, ἐγγίζοντός μου κατὰ τὸν ἱππόδρομον Χαβραθὰ τῆς γῆς τοῦ ἐλθεῖν ᾿Εφραθά, καὶ κατώρυξα αὐτὴν ἐν τῇ ὁδῷ τοῦ ἱπποδρόμου (αὕτη ἐστὶ Βηθλεέμ).
8
Ви́дѣвъ же і҆и҃ль сы́ны і҆ѡ́сифѡвы, речѐ: что̀ тебѣ̀ сі́и;
8
ἰδὼν δὲ ᾿Ισραὴλ τοὺς υἱοὺς ᾿Ιωσὴφ εἶπε· τίνες σοι οὗτοι;
9
Рече́ же і҆ѡ́сифъ ѻ҆тцꙋ̀ своемꙋ̀: сы́нове моѝ сꙋ́ть, ꙗ҆̀же даде́ ми бг҃ъ здѣ̀. И҆ речѐ і҆а́кѡвъ: приведи́ ми ѧ҆̀, да благословлю̀ и҆̀хъ.
9
εἶπε δὲ ᾿Ιωσὴφ τῷ πατρὶ αὐτοῦ· υἱοί μου εἰσιν, οὓς ἔδωκέ μοι ὁ Θεὸς ἐνταῦθα. καὶ εἶπεν ᾿Ιακώβ· προσάγαγέ μοι αὐτούς, ἵνα εὐλογήσω αὐτούς.
10
Ѻ҆́чи же і҆и҃лю тѧ́жкѡ ви́дѣста ѿ ста́рости, и҆ не можа́ше ви́дѣти: и҆ прибли́жи и҆̀хъ къ немꙋ̀, и҆ лобза̀ и҆̀хъ, и҆ ѡ҆б̾ѧ́тъ ѧ҆̀.
10
οἱ ὀφθαλμοὶ δὲ ᾿Ισραὴλ ἐβαρυώπησαν ἀπὸ τοῦ γήρως, καὶ οὐκ ἠδύνατο βλέπειν· καὶ ἤγγισεν αὐτοὺς πρὸς αὐτόν, καὶ ἐφίλησεν αὐτοὺς καὶ περιέλαβεν αὐτούς.
11
И҆ речѐ і҆и҃ль ко і҆ѡ́сифꙋ: сѐ, лица̀ твоегѡ̀ не лиши́хсѧ, и҆ сѐ, показа́ ми бг҃ъ и҆ сѣ́мѧ твоѐ.
11
καὶ εἶπεν ᾿Ισραὴλ πρὸς ᾿Ιωσήφ· ἰδοὺ τοῦ προσώπου σου οὐκ ἐστερήθην, καὶ ἰδοὺ ἔδειξέ μοι ὁ Θεὸς καὶ τὸ σπέρμα σου.
12
И҆ ѿведѐ и҆̀хъ і҆ѡ́сифъ ѿ колѣ́нъ є҆гѡ̀, и҆ поклони́шасѧ є҆мꙋ̀ лице́мъ до землѝ.
12
καὶ ἐξήγαγε αὐτοὺς ᾿Ιωσὴφ ἀπὸ τῶν γονάτων αὐτοῦ, καὶ προσεκύνησαν αὐτῷ ἐπὶ πρόσωπον ἐπὶ τῆς γῆς.
13
Пои́мъ же і҆ѡ́сифъ два̀ сы̑на своѧ̑, є҆фре́ма въ десни́цꙋ, прѧ́мѡ лѣви́цы і҆и҃лѧ, манассі́ю же въ лѣ́вꙋю, прѧ́мѡ десни́цы і҆и҃левы, прибли́жи и҆̀хъ къ немꙋ̀.
13
λαβὼν δὲ ᾿Ιωσὴφ τοὺς δύο υἱοὺς αὐτοῦ, τόν τε ᾿Εφραΐμ ἐν τῇ δεξιᾷ, ἐξ ἀριστερῶν δὲ ᾿Ισραήλ, τὸν δὲ Μανασσῆ ἐξ ἀριστερῶν, ἐκ δεξιῶν δὲ ᾿Ισραήλ, ἤγγισεν αὐτοὺς αὐτῷ.
14
Просте́ръ же і҆и҃ль рꙋ́кꙋ деснꙋ́ю, возложѝ на главꙋ̀ є҆фре́млю, се́й же бѧ́ше ме́ншїй, а҆ лѣ́вꙋю на главꙋ̀ манассі́инꙋ, премѣни́въ рꙋ́цѣ,
14
ἐκτείνας δὲ ᾿Ισραὴλ τὴν χεῖρα τὴν δεξιὰν ἐπέβαλεν ἐπὶ τὴν κεφαλὴν ᾿Εφραΐμ, οὗτος δὲ ἦν ὁ νεώτερος, καὶ τὴν ἀριστερὰν ἐπὶ τὴν κεφαλὴν Μανασσῆ, ἐναλλὰξ τὰς χεῖρας.
15
и҆ благословѝ ѧ҆̀ и҆ речѐ: бг҃ъ, є҆мꙋ́же бл҃гоꙋгоди́ша ѻ҆тцы̀ моѝ пред̾ ни́мъ, а҆враа́мъ и҆ і҆саа́къ, бг҃ъ, и҆́же пита́етъ мѧ̀ и҆змла́да да́же до днѐ сегѡ̀,
15
καὶ εὐλόγησεν αὐτοὺς καὶ εἶπεν· ὁ Θεός, ᾧ εὐηρέστησαν οἱ πατέρες μου ἐνώπιον αὐτοῦ, ῾Αβραὰμ καὶ ᾿Ισαάκ, ὁ Θεὸς ὁ τρέφων με ἐκ νεότητος ἕως τῆς ἡμέρας ταύτης,
16
а҆́гг҃лъ, и҆́же мѧ̀ и҆збавлѧ́етъ ѿ всѣ́хъ ѕѡ́лъ, да блгⷭ҇ви́тъ дѣ̑тища сїѧ̑, и҆ прозове́тсѧ въ ни́хъ и҆́мѧ моѐ, и҆ и҆́мѧ ѻ҆тє́цъ мои́хъ, а҆враа́ма и҆ і҆саа́ка, и҆ да оу҆мно́жатсѧ во мно́жество мно́гое на землѝ.
16
ὁ ἄγγελος ὁ ρυόμενός με ἐκ πάντων τῶν κακῶν εὐλογήσαι τὰ παιδία ταῦτα, καὶ ἐπικληθήσεται ἐν αὐτοῖς τὸ ὄνομά μου καὶ τὸ ὄνομα τῶν πατέρων μου ῾Αβραὰμ καὶ ᾿Ισαάκ, καὶ πληθυνθείησαν εἰς πλῆθος πολὺ ἐπὶ τῆς γῆς.
17
Ви́дѣвъ же і҆ѡ́сифъ, ꙗ҆́кѡ возложѝ ѻ҆те́цъ є҆гѡ̀ рꙋ́кꙋ деснꙋ́ю свою̀ на главꙋ̀ є҆фре́млю, тѧ́жко є҆мꙋ̀ ꙗ҆ви́сѧ: и҆ прїѧ̀ і҆ѡ́сифъ рꙋ́кꙋ ѻ҆тца̀ своегѡ̀ ѿѧ́ти ю҆̀ ѿ главы̀ є҆фре́мли на главꙋ̀ манассі́инꙋ,
17
ἰδὼν δὲ ᾿Ιωσὴφ ὅτι ἐπέβαλεν ὁ πατὴρ αὐτοῦ τὴν χεῖρα τὴν δεξιὰν αὐτοῦ ἐπὶ τὴν κεφαλὴν ᾿Εφραΐμ, βαρὺ αὐτῷ κατεφάνη, καὶ ἀντελάβετο ᾿Ιωσὴφ τῆς χειρὸς τοῦ πατρὸς αὐτοῦ ἀφελεῖν αὐτὴν ἀπὸ τῆς κεφαλῆς ᾿Εφραΐμ ἐπὶ τὴν κεφαλὴν Μανασσῆ.
18
и҆ речѐ і҆ѡ́сифъ ѻ҆тцꙋ̀ своемꙋ̀: не та́кѡ, ѻ҆́тче: се́й бо (є҆́сть) пе́рвенецъ, возложѝ рꙋ́кꙋ деснꙋ́ю твою̀ на главꙋ̀ є҆гѡ̀.
18
εἶπε δὲ ᾿Ιωσὴφ τῷ πατρὶ αὐτοῦ· οὐχ οὕτως, πάτερ, οὗτος γὰρ ὁ πρωτότοκος· ἐπίθες τὴν δεξιάν σου ἐπὶ τὴν κεφαλὴν αὐτοῦ.
19
И҆ не хотѧ́ше, но речѐ: вѣ́мъ, ча́до, вѣ́мъ: и҆ се́й бꙋ́детъ въ лю́ди, и҆ се́й вознесе́тсѧ: но бра́тъ є҆гѡ̀ ме́ншїй бо́лїй є҆гѡ̀ бꙋ́детъ, и҆ сѣ́мѧ є҆гѡ̀ бꙋ́детъ во мно́жество ꙗ҆зы́кѡвъ.
19
καὶ οὐκ ἠθέλησεν, ἀλλὰ εἶπεν· οἶδα, τέκνον, οἶδα· καὶ οὗτος ἔσται εἰς λαόν, καὶ οὗτος ὑψωθήσεται· ἀλλὰ ὁ ἀδελφὸς αὐτοῦ ὁ νεώτερος μείζων αὐτοῦ ἔσται, καὶ τὸ σπέρμα αὐτοῦ ἔσται εἰς πλῆθος ἐθνῶν.
20
И҆ благословѝ ѧ҆̀ въ то́мъ днѝ, глаго́лѧ: въ ва́съ благослови́тсѧ і҆и҃ль, глаго́люще: да сотвори́тъ тѧ̀ бг҃ъ ꙗ҆́коже є҆фре́ма и҆ ꙗ҆́кѡ манассі́ю. И҆ поста́ви є҆фре́ма вы́шше манассі́и.
20
καὶ εὐλόγησεν αὐτοὺς ἐν τῇ ἡμέρᾳ ἐκείνῃ λέγων· ἐν ὑμῖν εὐλογηθήσεται ᾿Ισραὴλ λέγοντες· ποιήσαι σε ὁ Θεὸς ὡς ᾿Εφραΐμ καὶ ὡς Μανασσῆ. καὶ ἔθηκε τὸν ᾿Εφραΐμ ἔμπροσθεν τοῦ Μανασσῆ.
21
Рече́ же і҆и҃ль і҆ѡ́сифꙋ: сѐ, а҆́зъ оу҆мира́ю, и҆ бꙋ́детъ бг҃ъ съ ва́ми, и҆ возврати́тъ ва́съ ѿ землѝ сеѧ̀ на зе́млю ѻ҆тє́цъ ва́шихъ:
21
εἶπε δὲ ᾿Ισραὴλ τῷ ᾿Ιωσήφ· ἰδοὺ ἐγὼ ἀποθνήσκω, καὶ ἔσται ὁ Θεὸς μεθ᾿ ὑμῶν καὶ ἀποστρέψει ὑμᾶς εἰς τὴν γῆν τῶν πατέρων ὑμῶν·
22
а҆́зъ же даю́ ти сїкі́мꙋ и҆збра́ннꙋю свы́ше бра́тїи твоеѧ̀, ю҆́же взѧ́хъ и҆з̾ рꙋкѝ а҆морре́йски мече́мъ мои́мъ и҆ лꙋ́комъ.
22
ἐγὼ δὲ δίδωμί σοι Σίκιμα ἐξαίρετον ὑπὲρ τοὺς ἀδελφούς σου, ἣν ἔλαβον ἐκ χειρὸς ᾿Αμορραίων ἐν μαχαίρᾳ μου καὶ τόξῳ.