Звичайний друк Виконується верстка сторінок…
Папір A4, книжкова орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів, масштаб 100%. Сторінки йдуть підряд. Для двостороннього друку виберіть переворот по довгому краю.
1
Всѧ́къ бо первосвѧще́нникъ, ѿ человѣ̑къ прїе́млемь, за человѣ́ки поставлѧ́етсѧ на слꙋ̑жбы ꙗ҆̀же къ бг҃ꙋ, да прино́ситъ да́ры же и҆ жє́ртвы ѡ҆ грѣсѣ́хъ,
1
Бо кожний первосвященик, який з людей обирається, для людей настановляється на служіння Богові, щоб приносити дари й жертви за гріхи,
2
спострада́ти могі́й невѣ́жствꙋющымъ и҆ заблꙋжда́ющымъ, поне́же и҆ то́й не́мощїю ѡ҆бложе́нъ є҆́сть:
2
який може бути поблажливий до неуків та заблудливих, тому що й сам обкладений неміччю,
3
и҆ сегѡ̀ ра́ди до́лженъ є҆́сть ꙗ҆́коже ѡ҆ лю́дехъ, та́кожде и҆ ѡ҆ себѣ̀ приноси́ти за грѣхѝ.
3
і тому він повинен як за народ, так і за себе приносити жертви за гріхи.
4
(Заⷱ҇.) И҆ никто́же са́мъ себѣ̀ прїе́млетъ че́сть, но зва́нный ѿ бг҃а, ꙗ҆́коже и҆ а҆арѡ́нъ.
4
І ніхто сам собою не приймає цієї чести, але покликаний Богом, як і Аарон.
5
Та́кѡ и҆ хрⷭ҇то́съ не себѐ просла́ви бы́ти первосщ҃е́нника, но гл҃авый къ немꙋ̀: сн҃ъ мо́й є҆сѝ ты̀, а҆́зъ дне́сь роди́хъ тѧ̀:
5
Так і Христос не Сам Собі присвоїв славу бути Первосвящеником, але Той, Хто сказав Йому: «Ти — Син Мій, Я нині породив Тебе»;
6
ꙗ҆́коже и҆ и҆́ндѣ гл҃етъ: ты̀ є҆сѝ сщ҃е́нникъ во вѣ́къ по чи́нꙋ мелхїседе́ковꙋ.
6
як і в іншому місці говорить: «Ти — Священик повік за чином Мелхиседековим».
7
И҆́же во дне́хъ пл҃ти своеѧ̀ молє́нїѧ же и҆ мл҃твы къ могꙋ́щемꙋ спⷭ҇тѝ є҆го̀ ѿ сме́рти съ во́племъ крѣ́пкимъ и҆ со слеза́ми прине́съ, и҆ оу҆слы́шанъ бы́въ ѿ бл҃гоговѣ́инства,
7
Він, у дні плоті Своєї, з великим голосінням та сльозами приніс молитви і благання Тому, Хто міг спасти Його від смерти; і був почутим за Своє благоговіння;
8
а҆́ще и҆ сн҃ъ бѧ́ше, ѻ҆ба́че навы́че ѿ си́хъ, ꙗ҆̀же пострада̀, послꙋша́нїю,
8
хоч Він і Син, однак стражданнями звик до послуху,
9
и҆ соверши́всѧ бы́сть всѣ̑мъ послꙋ́шающымъ є҆гѡ̀ вино́венъ спⷭ҇нїѧ вѣ́чнагѡ,
9
і, вдосконалившись, став для всіх слухняних Йому причиною спасіння вічного,
10
нарѣче́нъ ѿ бг҃а первосщ҃е́нникъ по чи́нꙋ мелхїседе́ковꙋ.
10
бувши названим від Бога Первосвящеником за чином Мелхиседековим.
11
(Заⷱ҇ т҃в҃і҃.) Ѡ҆ не́мже мно́гое на́мъ сло́во и҆ неꙋдо́бь сказа́емое глаго́лати, поне́же не́мощни бы́сте слꙋ̑хи.
11
Про це слід було б говорити багато; але важко витлумачити, бо ви зробилися нездатними слухати.
12
И҆́бо, до́лжни сꙋ́ще бы́ти оу҆чи́телїе лѣ́тъ ра́ди, па́ки тре́бꙋете оу҆чи́тисѧ, ка̑ѧ пи́смена нача́ла слове́съ бж҃їихъ: и҆ бы́сте тре́бꙋюще млека̀, а҆ не крѣ́пкїѧ пи́щи.
12
Бо, зважаючи на вік, вам належало бути вчителями; але вас знов треба вчити перших початків слова Божого, і для вас потрібне молоко, а не тверда страва.
13
Всѧ́къ бо причаща́ѧйсѧ млека̀ неискꙋ́сенъ сло́ва пра́вды, младе́нецъ бо є҆́сть:
13
Кожен, хто годується молоком, несвідомий у слові правди, бо він немовля;
14
соверше́нныхъ же є҆́сть тве́рдаѧ пи́ща, и҆мꙋ́щихъ чꙋ̑вствїѧ ѡ҆бꙋчє́на до́лгимъ оу҆че́нїемъ въ разсꙋжде́нїе добра́ же и҆ ѕла̀.
14
а тверда страва властива дорослим, у яких довгим навчанням почуття привчені розрізняти добро і зло.