Друк брошурою Виконується верстка сторінок…
Папір A4, альбомна орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів. Друкуйте двосторонньо, з переворотом по короткому краю, у масштабі 100%; якщо принтер обрізає край — 98%. Не вмикайте режим «Буклет» у драйвері принтера.
1
Сло́во гдⷭ҇не, є҆́же бы́сть ко ѡ҆сі́и сы́нꙋ веирі́инꙋ, во дне́хъ ѻ҆зі́и и҆ і҆ѡаѳа́ма, и҆ а҆ха́за и҆ і҆езекі́и царе́й і҆ꙋ́диныхъ, и҆ во дни̑ і҆еровоа́ма сы́на і҆ѡа́сова царѧ̀ і҆и҃лева.
1
Слово Господнє, яке було Осії, сина Беериїного, у дні Озії, Іоафама, Ахаза, Єзекії, царів юдейських, і в дні Ієровоама, сина Іоасового, царя Ізраїльського.
2
Нача́ло словесѐ гдⷭ҇нѧ ко ѡ҆сі́и. И҆ речѐ гдⷭ҇ь ко ѡ҆сі́и: и҆дѝ, поимѝ себѣ̀ женꙋ̀ блꙋже́нїѧ, (и҆ родѝ) ча̑да блꙋже́нїѧ: поне́же блꙋдѧ́щи соблꙋ́дитъ землѧ̀ ѿ гдⷭ҇а.
2
Початок слова Господнього до Осії. І сказав Господь Осії: йди, візьми собі дружину блудницю і дітей блуду; бо сильно блудодіє земля ця, відступивши від Господа.
3
И҆ и҆́де и҆ поѧ̀ го́мерь дще́рь девилаі́млю: и҆ зача́тъ и҆ родѝ є҆мꙋ̀ сы́на.
3
І пішов він і взяв Гомерь, дочку Дивлаїма; і вона зачала і народила йому сина.
4
И҆ речѐ гдⷭ҇ь къ немꙋ̀: прозовѝ и҆́мѧ є҆мꙋ̀ і҆езрае́ль: занѐ є҆щѐ ма́лѡ, и҆ ѿмщꙋ̀ кро́вь і҆езрае́левꙋ на домꙋ̀ і҆ꙋ́довѣ и҆ оу҆поко́ю ца́рство до́мꙋ і҆и҃лева:
4
І Господь сказав йому: наречи йому ім’я Ізреель, тому що ще трохи мине, і Я стягну кров Ізрееля з дому Іиуєвого, і покладу кінець царству дому Ізраїлевого,
5
и҆ бꙋ́детъ въ то́й де́нь, сокрꙋшꙋ̀ лꙋ́къ і҆и҃левъ во оу҆до́лѣ і҆езрае́левѣ.
5
і буде у той день, Я знищу лук Ізраїлів у долині Ізреель.
6
И҆ зача́тъ є҆щѐ и҆ родѝ дще́рь. И҆ речѐ є҆мꙋ̀ (гдⷭ҇ь): прозовѝ и҆́мѧ є҆́й непоми́лована: занѐ не приложꙋ̀ ксемꙋ̀ поми́ловати до́мꙋ і҆и҃лева, но противлѧ́ѧсѧ возсопроти́влюсѧ и҆̀мъ:
6
І зачала ще, і народила дочку, і Він сказав йому: наречи їй ім’я Лорухама*; бо Я вже не буду більше милувати дім Ізраїлів, щоб прощати їм.
7
сы́ны же і҆ꙋ̑дины поми́лꙋю и҆ сп҃сꙋ̀ ѧ҆̀ ѡ҆ гдѣ̀ бз҃ѣ и҆́хъ: и҆ не сп҃сꙋ̀ и҆̀хъ лꙋ́комъ, ни мече́мъ, ни бра́нїю, ни ко́ньми, нижѐ ко́нниками.
7
А дім Іудин помилую і спасу їх у Господі Бозі їх, спасу їх не луком, не мечем, не війною, не конями і вершниками.
8
И҆ ѿдоѝ непоми́лованнꙋю: и҆ зача́тъ па́ки и҆ родѝ сы́на.
8
І, вигодувавши грудьми Непомилувану, вона зачала, і народила сина.
9
И҆ речѐ (гдⷭ҇ь): прозовѝ и҆́мѧ є҆мꙋ̀ не лю́дїе моѝ: занѐ вы̀ не лю́дїе моѝ, и҆ а҆́зъ нѣ́смь бг҃ъ ва́шъ:
9
І сказав Він: наречи йому ім’я Лоаммі*, тому що ви не Мій народ, і Я не буду вашим [Богом].
10
и҆ бꙋ́детъ число̀ сынѡ́въ і҆и҃левыхъ а҆́ки песо́къ морскі́й, и҆́же не и҆змѣ́ритсѧ, ни и҆зочте́тсѧ: и҆ бꙋ́детъ, на мѣ́стѣ, на не́мже рече́сѧ и҆̀мъ: не лю́дїе моѝ вы̀: сі́и та́мѡ прозовꙋ́тсѧ сы́нове бг҃а жива́гѡ.
10
Але буде число синів Ізраїлевих, як пісок морський, якого не можна ні виміряти, ні обчислити; і там, де говорили їм: «ви не Мій народ», будуть говорити їм: «ви сини Бога живого».
11
И҆ соберꙋ́тсѧ сы́нове і҆ꙋ̑дины и҆ сы́нове і҆и҃лєвы вкꙋ́пѣ, и҆ поста́вѧтъ себѣ̀ вла́сть є҆ди́нꙋ, и҆ и҆зы́дꙋтъ ѿ землѝ, ꙗ҆́кѡ вели́къ де́нь і҆езрае́левъ.
11
І зберуться сини Іудині й сини Ізраїлеві разом, і поставлять собі одну главу, і вийдуть із землі переселення; бо великий день Ізрееля!