¹

И҆ и҆зы́детъ же́злъ и҆з̾ ко́рене і҆ессе́ова, и҆ цвѣ́тъ ѿ ко́рене є҆гѡ̀ взы́детъ:

¹

І вийде паросток від кореня Ієссеєвого, і гілка виросте від кореня його;

²

и҆ почі́етъ на не́мъ дх҃ъ бж҃їй, дх҃ъ премⷣрости и҆ ра́зꙋма, дх҃ъ совѣ́та и҆ крѣ́пости, дх҃ъ вѣ́дѣнїѧ и҆ бл҃гоче́стїѧ:

²

і спочине на ньому Дух Господній, дух премудрости і розуму, дух ради і кріпкости, дух вíдання і благочестя;

³

и҆спо́лнитъ є҆го̀ дх҃ъ стра́ха бж҃їѧ: не бо сла́вѣ сꙋди́ти и҆́мать, нижѐ по глаго́ланїю ѡ҆бличи́тъ,

³

і страхом Господнім сповниться, і буде судити не за поглядом очей Своїх, і не за слухом вух Своїх вирішувати діла.

⁴

но сꙋ́дитъ пра́вдою смире́нномꙋ сꙋ́дъ и҆ ѡ҆бличи́тъ пра́востїю смирє́нныѧ землѝ, и҆ порази́тъ зе́млю сло́вомъ оу҆́стъ свои́хъ и҆ дх҃омъ оу҆сте́нъ оу҆бїе́тъ нечести́ваго:

⁴

Він буде судити бідних за правдою, і діла страдників землі вирішувати за істиною; і жезлом уст Своїх уразить землю, і духом уст Своїх уб’є нечестивого.

⁵

и҆ бꙋ́детъ препоѧ́санъ пра́вдою ѡ҆ чре́слѣхъ свои́хъ и҆ и҆́стиною ѡ҆бви́тъ по ре́брамъ свои̑мъ:

⁵

І буде опоясанням стегон Його правда, і опоясанням крижів Його — істина.

⁶

и҆ пасти́сѧ бꙋ́дꙋтъ вкꙋ́пѣ во́лкъ со а҆́гнцемъ, и҆ ры́сь почі́етъ со ко́злищемъ, и҆ теле́цъ и҆ ю҆не́цъ и҆ ле́въ вкꙋ́пѣ пасти́сѧ бꙋ́дꙋтъ, и҆ ѻ҆троча̀ ма́ло поведе́тъ ѧ҆̀:

⁶

Тоді вовк буде жити разом з ягням, і барс буде лежати разом з козеням; і теля, і молодий лев, і віл будуть разом, і мале дитя буде водити їх.

⁷

и҆ во́лъ и҆ медвѣ́дь вкꙋ́пѣ пасти́сѧ бꙋ́дꙋтъ, и҆ вкꙋ́пѣ дѣ́ти и҆́хъ бꙋ́дꙋтъ, и҆ ле́въ а҆́ки во́лъ ꙗ҆́сти бꙋ́детъ плє́вы:

⁷

І корова буде пастися з ведмедицею, і дитинчата їх будуть лежати разом, і лев, як віл, буде їсти солому.

⁸

и҆ ѻ҆троча̀ мла́до на пещє́ры а҆́спїдѡвъ и҆ на ло́же и҆сча́дїй а҆́спїдскихъ рꙋ́кꙋ возложи́тъ:

⁸

І немовля буде гратися над норою аспида, і дитя простягне руку свою на гніздо змії.

⁹

и҆ не сотворѧ́тъ ѕла̀, ни возмо́гꙋтъ погꙋби́ти ни кого́же на горѣ̀ ст҃ѣ́й мое́й: ꙗ҆́кѡ напо́лнисѧ всѧ̀ землѧ̀ вѣ́дѣнїѧ гдⷭ҇нѧ, а҆́ки вода̀ мно́га покры̀ мо́ре.

⁹

Не будуть робити зла і шкоди на усій святій горі Моїй, бо земля буде наповнена віданням Господа, як води наповнюють море.

¹⁰

И҆ бꙋ́детъ въ де́нь ѻ҆́ный ко́рень і҆ессе́овъ, и҆ востаѧ́й владѣ́ти ꙗ҆зы̑ки, на того̀ ꙗ҆зы́цы оу҆пова́ти бꙋ́дꙋтъ: и҆ бꙋ́детъ поко́й є҆гѡ̀ че́сть.

¹⁰

І буде у той день: до кореня Ієссеєвого, який стане, як знамено для народів, навернуться язичники, — і спокій його буде слава.

¹¹

И҆ бꙋ́детъ въ де́нь ѻ҆́ный, приложи́тъ гдⷭ҇ь показа́ти рꙋ́кꙋ свою̀, є҆́же возревнова́ти по ѡ҆ста́нкꙋ про́чемꙋ люді́й, и҆́же а҆́ще ѡ҆ста́нетъ ѿ а҆ссѷрі́ѡвъ и҆ ѿ є҆гѵ́пта, и҆ вавѷлѡ́на и҆ ѿ є҆ѳїо́пїи, и҆ ѿ є҆ламі́тѡвъ и҆ ѿ восто́кѡвъ со́лнца, и҆ ѿ а҆раві́и и҆ ѿ ѻ҆стровѡ́въ морски́хъ.

¹¹

І буде у той день: Господь знову простягне руку Свою, щоб повернути Собі залишок народу Свого, який залишиться в Ассура, і в Єгипті, і в Патросі, й у Хуса, і в Елама, й у Сеннаарі, й у Емафі, й на островах моря,

¹²

И҆ воздви́гнетъ зна́менїе въ ꙗ҆зы́ки, и҆ собере́тъ поги́бшыѧ і҆и҃лєвы, и҆ расточє́нныѧ і҆ꙋ̑дины собере́тъ ѿ четы́рехъ кри́лъ землѝ.

¹²

І підніме знамено язичникам, і збере вигнанців Ізраїля, і розсіяних юдеїв скличе від чотирьох кінців землі.

¹³

И҆ ѿи́метсѧ ре́вность є҆фре́мова, и҆ вразѝ і҆ꙋ̑дины поги́бнꙋтъ: є҆фре́мъ не возревнꙋ́етъ і҆ꙋ́дѣ, и҆ і҆ꙋ́да не ѡ҆скорби́тъ є҆фре́ма.

¹³

І припиниться заздрість Єфрема, і ті, що ворогують проти Іуди, будуть знищені. Єфрем не буде заздрити Іуді, й Іуда не буде пригноблювати Єфрема.

¹⁴

И҆ полетѧ́тъ въ корабле́хъ и҆ноплеме́нничихъ, мо́ре кꙋ́пнѡ плѣнѧ́тъ, и҆ сꙋ́щихъ ѿ востѡ́къ со́лнца, и҆ і҆дꙋме́ю: и҆ на мѡа́ва пе́рвѣе рꙋ́ки возложа́тъ, сы́нове же а҆ммѡ̑ни пе́рвїи покорѧ́тсѧ.

¹⁴

І полетять через плечі филистимлян на захід, пограбують усіх дітей Сходу; на Едома і Моава накладуть руку свою, і діти Аммона будуть підданими їм.

¹⁵

И҆ ѡ҆пꙋстоши́тъ гдⷭ҇ь мо́ре є҆гѵ́петское и҆ возложи́тъ рꙋ́кꙋ свою̀ на рѣкꙋ̀ дꙋ́хомъ преси́льнымъ: и҆ порази́тъ на се́дмь де́брїй, ꙗ҆́коже преходи́ти ю҆̀ во ѡ҆бꙋве́нїи:

¹⁵

І висушить Господь затоку моря Єгипетського, і простягне руку Свою на ріку в сильному вітрі Своєму, і розіб’є її на сім струмків, так що у сандаліях можуть переходити її.

¹⁶

и҆ бꙋ́детъ проше́ствїе лю́демъ мои̑мъ ѡ҆ста́вшымъ во є҆гѵ́птѣ, и҆ бꙋ́детъ і҆и҃лю, ꙗ҆́коже въ де́нь, є҆гда̀ и҆зы́де ѿ землѝ є҆гѵ́петскїѧ.

¹⁶

Тоді для залишку народу Його, що залишиться в Ассура, буде велика дорога, як це було для Ізраїля, коли він виходив із землі Єгипетської.