Звичайний друк Виконується верстка сторінок…
Папір A4, книжкова орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів, масштаб 100%. Сторінки йдуть підряд. Для двостороннього друку виберіть переворот по довгому краю.
1
Сло́во, є҆́же на дама́скъ. Сѐ, дама́скъ во́зметсѧ ѿ градѡ́въ бꙋ́детъ въ паде́нїе.
1
Пророцтво про Дамаск. — Ось, Дамаск виключається з числа міст і буде купою руїн.
2
Ѡ҆ста́вленъ въ вѣ́къ, въ ло́же стада́мъ и҆ въ поко́й, и҆ не бꙋ́детъ ѿгонѧ́ѧй.
2
Міста ароерські будуть покинуті, — залишаться для стад, які будуть відпочивати там, і нікому буде лякати їх.
3
И҆ ксемꙋ̀ не бꙋ́детъ оу҆крѣпле́нъ, є҆́же вбѣ́гнꙋти та́мѡ є҆фре́мꙋ: и҆ ксемꙋ̀ не бꙋ́детъ ца́рство въ дама́сцѣ, и҆ ѡ҆ста́нокъ сѵ́рѧнъ поги́бнетъ: нѣ́си бо ты̀ лꙋ́чшїй ѿ сынѡ́въ і҆и҃левыхъ и҆ сла́вы и҆́хъ: сїѧ̑ гл҃етъ гдⷭ҇ь саваѡ́ѳъ.
3
Не стане твердині Єфремової і царства Дамаскського зі всією Сирією; з ними буде те саме, що зі славою синів Ізраїля, — говорить Господь Саваоф.
4
Бꙋ́детъ въ то́й де́нь помраче́нїе сла́вы і҆а́кѡвли, и҆ тꙋ̑чнаѧ сла́вы є҆гѡ̀ потрѧсꙋ́тсѧ.
4
І буде у той день: умалиться слава Якова, і повне тіло його стане худим.
5
И҆ бꙋ́детъ, ꙗ҆́коже а҆́ще кто̀ собира́етъ жа́твꙋ стоѧ́щꙋю, и҆ сѣ́мѧ кла́сѡвъ пожина́етъ: и҆ бꙋ́детъ, ꙗ҆́коже а҆́ще кто̀ собира́етъ кла́сы въ де́бри тве́рдѣ.
5
Те саме буде, що після збору хліба женцем, коли рука його пожне колосся, і коли зберуть колосся у долині Рефаїмській.
6
И҆ ѡ҆ста́нетсѧ въ не́й сте́блїе, и҆лѝ а҆́ки зе́рна ма̑слична двѣ̀ и҆лѝ трѝ на версѣ̀ высо́цѣ, и҆лѝ четы́ре и҆лѝ пѧ́ть на вѣ́твїи є҆ѧ̀ ѡ҆ста́нꙋтъ: сїѧ̑ гл҃етъ гдⷭ҇ь бг҃ъ і҆и҃левъ.
6
І залишаться у нього, як буває при оббиванні маслин, дві-три ягоди на самій вершині, або чотири-п’ять на плодючих гілках, — говорить Господь, Бог Ізраїлів.
7
Въ то́й де́нь оу҆пова́ѧ бꙋ́детъ человѣ́къ на сотво́ршаго и҆̀, и҆ ѻ҆́чи є҆гѡ̀ ко ст҃о́мꙋ і҆и҃левꙋ воззрѧ́тъ,
7
У той день зверне людина погляд свій до Творця свого, і очі її будуть спрямовані до Святого Ізраїлевого;
8
и҆ не бꙋ́дꙋтъ оу҆пова́юще на трє́бища, нижѐ на дѣла̀ рꙋ́къ свои́хъ, ꙗ҆̀же сотвори́ша пе́рсты и҆́хъ, и҆ не бꙋ́дꙋтъ смотри́ти на дꙋбра̑вы, нижѐ на ме́рзѡсти и҆́хъ.
8
і не гляне на жертовники, на діло рук своїх, і не подивиться на те, що зробили пальці її, на ідолів Астарти і Ваала.
9
Въ то́й де́нь бꙋ́дꙋтъ гра́ди твоѝ ѡ҆ста́влени, ꙗ҆́коже ѡ҆ста́виша а҆морре́є и҆ є҆ѵе́є ѿ лица̀ сынѡ́въ і҆и҃левыхъ: и҆ бꙋ́дꙋтъ пꙋ́сти,
9
У той день укріплені міста будуть, як руїни у лісах і на вершинах гір, залишені перед синами Ізраїля, — і буде порожньо.
10
занѐ ѡ҆ста́вилъ є҆сѝ бг҃а сп҃са твоего̀ и҆ гдⷭ҇а помо́щника твоего̀ не помѧнꙋ́лъ є҆сѝ: сегѡ̀ ра́ди насади́ши са́дъ невѣ́ренъ и҆ сѣ́мѧ невѣ́рно.
10
Бо ти забув Бога спасіння твого, і не згадував про скелю притулку твого; від того розвів розважальні сади і насадив живці від чужої лози.
11
Въ ѻ҆́ньже бо де́нь а҆́ще насади́ши, прельсти́шисѧ: а҆ є҆́же а҆́ще заꙋ́тра посѣ́еши, то̀ процвѣте́тъ на жа́твꙋ, во ѻ҆́ньже де́нь наслѣ́диши, и҆ а҆́ки ѻ҆те́цъ человѣ́чь наслѣ́дїе да́си сынѡ́мъ твои̑мъ.
11
У день насадження твого ти піклувався, щоб воно росло і щоб посіяне тобою рано розцвіло; але у день збирання не купа жни́ва буде, але скорбота жорстока.
12
Ѽ, лю́тѣ мно́жествꙋ ꙗ҆зы́кѡвъ мно́гихъ! а҆́ки мо́ре волнꙋ́ющеесѧ, та́кѡ смѧте́тесѧ, и҆ хребе́тъ ꙗ҆зы́кѡвъ мно́гихъ ꙗ҆́кѡ вода̀ возшꙋми́тъ:
12
На жаль! шум народів багатьох! шумлять вони, як шумить море. Ревіння племен! вони ревуть, як ревуть сильні води.
13
а҆́ки вода̀ мно́га ꙗ҆зы́цы мно́зи, а҆́ки (шꙋ́мъ) воды̀ мно́гїѧ нꙋ́ждею носи́мыѧ: и҆ ѿве́ржетъ є҆го̀ и҆ дале́че пожене́тъ є҆го̀, а҆́ки пра́хъ пле́вный вѣ́ющихъ проти́вꙋ вѣ́тра, и҆ ꙗ҆́кѡ пра́хъ коле́сный бꙋ́рѧ возносѧ́щаѧ.
13
Ревуть народи, як ревуть сильні води; але Він пригрозив їм і вони далеко побігли, і були гнані, як порох по горах від вітру і як пил від вихору.
14
Къ ве́черꙋ, и҆ бꙋ́детъ пла́чь: пре́жде заꙋ́трїѧ, и҆ не бꙋ́детъ: сїѧ̀ ча́сть плѣни́вшихъ ны̀, и҆ жре́бїй наслѣ́дившихъ на́съ.
14
Вечір — і ось жах! і раніше ранку вже немає його. Така доля грабіжників наших, жереб руйнівників наших.