Звичайний друк Виконується верстка сторінок…
Папір A4, книжкова орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів, масштаб 100%. Сторінки йдуть підряд. Для двостороннього друку виберіть переворот по довгому краю.
1
Сло́во бы́вшее ѿ гдⷭ҇а ко и҆са́їи сы́нꙋ а҆мѡ́совꙋ ѡ҆ і҆ꙋде́и и҆ ѡ҆ і҆ерⷭ҇ли́мѣ.
1
Слово, яке було у видінні до Ісаї, сина Амосового, про Юдею та Єрусалим.
2
Ꙗ҆́кѡ бꙋ́детъ въ послѣ̑днїѧ дни̑ ꙗ҆вле́на гора̀ гдⷭ҇нѧ, и҆ до́мъ бж҃їй на версѣ̀ го́ръ, и҆ возвы́ситсѧ превы́ше холмѡ́въ: и҆ прїи́дꙋтъ къ не́й всѝ ꙗ҆зы́цы.
2
І буде в останні дні, гора дому Господнього буде поставлена у главу гір і підніметься над пагорбами, і потечуть до неї усі народи.
3
И҆ по́йдꙋтъ ꙗ҆зы́цы мно́зи и҆ рекꙋ́тъ: прїиди́те, и҆ взы́демъ на го́рꙋ гдⷭ҇ню и҆ въ до́мъ бг҃а і҆а́кѡвлѧ, и҆ возвѣсти́тъ на́мъ пꙋ́ть сво́й, и҆ по́йдемъ по немꙋ̀. Ѿ сїѡ́на бо и҆зы́детъ зако́нъ, и҆ сло́во гдⷭ҇не и҆з̾ і҆ерⷭ҇ли́ма:
3
І підуть багато народів і скажуть: прийдіть, і зійдемо на гору Господню, у дім Бога Якова, і навчить Він нас Своїх шляхів і будемо ходити стежками Його; бо від Сиону вийде закон, і слово Господнє — з Єрусалима.
4
и҆ сꙋди́ти бꙋ́детъ посредѣ̀ ꙗ҆зы̑къ и҆ и҆з̾ѡбличи́тъ лю́ди мнѡ́ги: и҆ раскꙋю́тъ мечы̀ своѧ̑ на ѡ҆ра̑ла и҆ ко́пїѧ своѧ̑ на серпы̀, и҆ не во́зметъ ꙗ҆зы́къ на ꙗ҆зы́къ меча̀, и҆ не навы́кнꙋтъ ктомꙋ̀ ра́товатисѧ.
4
І буде Він судити народи, і викриє багато племен; і перекують мечі свої на орала, і списи свої — на серпи: не підніме народ на народ меча, і не будуть більше вчитися воювати.
5
И҆ нн҃ѣ, до́ме і҆а́кѡвль, прїиди́те, по́йдемъ свѣ́томъ гдⷭ҇нимъ.
5
О, доме Якова! Прийдіть, і будемо ходити у світлі Господньому.
6
Ѡ҆ста́ви бо лю́ди своѧ̑, до́мъ і҆а́кѡвль: занѐ ꙗ҆́коже и҆з̾ нача́ла напо́лнисѧ страна̀ и҆́хъ волхвова́нїй, ꙗ҆́коже и҆ноплеме́нникѡвъ, и҆ ча̑да мнѡ́га и҆ноплемє́ннича роди́шасѧ и҆̀мъ.
6
Але Ти відкинув народ Твій, дім Якова, тому що вони багато чого перейняли від сходу: і чаклуни у них, як у филистимлян, і з синами чужих вони у спілкуванні.
7
Напо́лнисѧ бо страна̀ и҆́хъ сребра̀ и҆ зла́та, и҆ не бѧ́ше числа̀ сокро́вищъ и҆́хъ: и҆ напо́лнисѧ землѧ̀ и҆́хъ ко́ней, и҆ не бѧ́ше числа̀ колесни́цъ и҆́хъ:
7
І наповнилася земля його сріблом і золотом, і немає числа скарбам його; і наповнилася земля його конями, і немає числа колісницям його;
8
и҆ напо́лнисѧ землѧ̀ ме́рзостей дѣ́лъ рꙋ́къ и҆́хъ, и҆ поклони́шасѧ тѣ̑мъ, ꙗ҆̀же сотвори́ша пе́рсты и҆́хъ:
8
і наповнилася земля його ідолами: вони поклоняються ділу рук своїх, тому, що зробили персти їх.
9
и҆ преклони́сѧ человѣ́къ, и҆ смири́сѧ мꙋ́жъ, и҆ не претерплю̀ и҆̀мъ.
9
І схилилася людина, і принизився муж, — і Ти не простиш їх.
10
И҆ нн҃ѣ вни́дите въ ка́менїе и҆ скры́йтесѧ въ зе́млю ѿ лица̀ стра́ха гдⷭ҇нѧ и҆ ѿ сла́вы крѣ́пости є҆гѡ̀, є҆гда̀ воста́нетъ сокрꙋши́ти зе́млю.
10
Іди у скелю і сховайся у землю від страху Господа і від слави величі Його.
11
Ѻ҆́чи бо гдⷭ҇ни высо́цы, человѣ́къ же смире́нъ: и҆ смири́тсѧ высота̀ человѣ́ческаѧ, и҆ вознесе́тсѧ гдⷭ҇ь є҆ди́нъ въ де́нь ѻ҆́ный.
11
Поникнуть горді погляди людини, і високе людське принизиться; і один Господь буде високий у той день.
12
Де́нь бо гдⷭ҇а саваѡ́ѳа на всѧ́каго досади́телѧ и҆ гордели́ваго, и҆ на всѧ́каго высо́каго и҆ велича́ваго, и҆ смирѧ́тсѧ:
12
Бо гряде день Господа Саваофа на все горде й зарозуміле і на все звеличене, — і воно буде принижене, —
13
и҆ на всѧ́къ ке́дръ лїва́нскїй высо́кихъ и҆ превознесе́нныхъ и҆ на всѧ́ко дре́во же́лꙋдѧ васа́нска,
13
і на всі кедри ливанські, високі і піднесені, і на всі дуби васанські,
14
и҆ на всѧ́кꙋю го́рꙋ высо́кꙋю и҆ на всѧ́кїй хо́лмъ высо́кїй,
14
і на всі високі гори, і на всі підвищені пагорби,
15
и҆ на всѧ́кїй сто́лпъ высо́къ и҆ на всѧ́кꙋю стѣ́нꙋ высо́кꙋю,
15
і на усяку високу вежу, і на всяку міцну стіну,
16
и҆ на всѧ́кїй кора́бль морскі́й и҆ на всѧ́ко видѣ́нїе добро́ты корабле́й.
16
і на всі кораблі фарсиські, і на всі жадані прикраси їх.
17
И҆ смири́тсѧ всѧ́кїй человѣ́къ, и҆ паде́тсѧ высота̀ человѣ́ча, и҆ вознесе́тсѧ гдⷭ҇ь є҆ди́нъ въ де́нь ѻ҆́ный.
17
І впаде велич людська, і високе людське принизиться; і один Господь буде високий у той день,
18
И҆ рꙋкотворє́наѧ всѧ̑ скры́ютъ,
18
й ідоли зовсім зникнуть.
19
вне́сше въ пещє́ры и҆ въ разсѣ̑лины ка́менїй и҆ въ верте́пы земны̑ѧ, ѿ лица̀ стра́ха гдⷭ҇нѧ и҆ ѿ сла́вы крѣ́пости є҆гѡ̀, є҆гда̀ воста́нетъ сокрꙋши́ти зе́млю.
19
І ввійдуть люди в ущелини скель і у прірви землі від страху Господа і від слави величі Його, коли Він повстане скрушити землю.
20
Въ де́нь бо ѻ҆́ный и҆зри́нетъ человѣ́къ ме́рзѡсти своѧ̑ златы̑ѧ и҆ срє́брѧныѧ, ꙗ҆̀же сотвори́ша, да покланѧ́ютсѧ сꙋ́єтнымъ и҆ нетопырє́мъ,
20
У той день людина кине кротам і кажанам срібних своїх ідолів і золотих своїх ідолів, яких зробила собі для поклоніння їм,
21
є҆́же вни́ти въ верте́пы тве́рдагѡ ка́мене и҆ въ разсѣ̑лины ка́менїй, ѿ лица̀ стра́ха гдⷭ҇нѧ и҆ ѿ сла́вы крѣ́пости є҆гѡ̀, є҆гда̀ воста́нетъ сокрꙋши́ти зе́млю.
21
щоб увійти в ущелини скель і у розпадини гір від страху Господа і від слави величі Його, коли Він повстане скрушити землю.
22
Ѡ҆ста́вите (оу҆̀бо) ва́мъ человѣ́ка, є҆мꙋ́же є҆́сть дыха́нїе въ ноздре́хъ є҆гѡ̀: ꙗ҆́кѡ въ че́мъ вмѣни́сѧ се́й;
22
Перестаньте ви надіятися на людину, дихання якої у ніздрях її, бо що вона значить?