¹

Въ лѣ́то, въ не́же вни́де танаѳа́нъ во а҆зѡ́тъ, є҆гда̀ по́сланъ бы́сть ѿ а҆рны̀, царѧ̀ а҆ссѷрі́йскагѡ, и҆ воева̀ на а҆зѡ́тъ и҆ взѧ̀ є҆го̀,

¹

У рік, коли Тартан прийшов до Азота, бувши посланим від Саргона, царя Ассирійського, і воював проти Азота, і взяв його,

²

тогда̀ речѐ гдⷭ҇ь ко и҆са́їи сы́нꙋ а҆мѡ́совꙋ, гл҃ѧ: и҆дѝ и҆ све́рзи вре́тище со чре́слъ свои́хъ, и҆ санда̑лїѧ твоѧ̑ и҆ззꙋ́й съ но́гъ твои́хъ, и҆ сотворѝ си́це, ходѧ̀ на́гъ и҆ бо́съ.

²

у той самий час Господь сказав Ісаї, синові Амосовому, так: піди і зніми веретище зі стегон твоїх і скинь сандалії твої з ніг твоїх. Він так і зробив: ходив нагий і босий.

³

И҆ речѐ гдⷭ҇ь: ꙗ҆́коже ходи́лъ ра́бъ мо́й и҆са́їа на́гъ и҆ бо́съ трѝ лѣ̑та, трѝ лѣ̑та бꙋ́дꙋтъ зна́мєнїѧ и҆ чꙋдеса̀ є҆гѵ́птѧнѡмъ и҆ є҆ѳїо́плѧнѡмъ:

³

І сказав Господь: як раб Мій Ісая ходив нагий і босий три роки, на вказівку і знамення про Єгипет і Ефіопію,

⁴

ꙗ҆́кѡ та́кожде ѿведе́тъ ца́рь а҆ссѷрі́йскъ плѣ́нъ є҆гѵ́петскъ и҆ є҆ѳїо́пскъ, ю҆́ношы и҆ ста́рцы, на́ги и҆ бо́сы, ѿкровє́ны во стыдѣ́нїе є҆гѵ́птꙋ.

⁴

так поведе цар Ассирійський полонених з Єгипту і переселенців з Ефіопії, молодих і старих, нагими і босими і з оголеними стегнами, для посоромлення Єгипту.

⁵

И҆ постыдѧ́тсѧ побѣжде́ни є҆гѵ́птѧне ѡ҆ є҆ѳїо́плѧнѣхъ, на ни́хже оу҆пова́хꙋ є҆гѵ́птѧне, бѧ́хꙋ бо и҆̀мъ сла́ва.

⁵

Тоді жахнуться і засоромляться через Ефіопію, надію свою, і через Єгипет, яким хвалилися.

⁶

И҆ рекꙋ́тъ живꙋ́щїи на ѻ҆́стровѣ се́мъ въ де́нь ѻ҆́ный: сѐ, мы̀ бѣ́хомъ оу҆пова́юще бѣжа́ти къ ни̑мъ на по́мощь, и҆́же не мого́ша спасти́сѧ ѿ царѧ̀ а҆ссѷрі́йска, и҆ ка́кѡ мы̀ спасе́мсѧ;

⁶

І скажуть у той день жителі цієї країни: ось які ті, на яких ми надіялися і до яких зверталися по допомогу, щоб урятуватися від царя Ассирійського! і як урятувалися б ми?