Звичайний друк Виконується верстка сторінок…
Папір A4, книжкова орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів, масштаб 100%. Сторінки йдуть підряд. Для двостороннього друку виберіть переворот по довгому краю.
1
Видѣ́нїе на тѵ́ра. Пла́читесѧ, корабли̑ кархидо́нстїи, ꙗ҆́кѡ поги́бе, и҆ ктомꙋ̀ не и҆́дꙋтъ ѿ землѝ китїе́йскїѧ, ѿведе́сѧ плѣне́нъ.
1
Пророцтво про Тир. — Ридайте, кораблі Фарсиса, бо він зруйнований; немає домів, і нема кому входити у доми. Так їм сповіщено із землі Киттийської.
2
Комꙋ̀ подо́бни бы́ша живꙋ́щїи во ѻ҆́стровѣ, кꙋпцы̀ фі́нїчестїи, преходѧ́щїи мо́ре;
2
Замовкніть, мешканці острова, який наповнювали купці сидонські, що плавають по морю.
3
Въ водѣ̀ мно́зѣ сѣ́мѧ кꙋпе́ческо, а҆́ки жа́твѣ вноси́мѣй кꙋпцы̀ ꙗ҆зы́честїи.
3
По великих водах привозили в нього насіння Сихора, жниво великої ріки, і був він торговищем народів.
4
Оу҆срами́сѧ, сїдѡ́не, речѐ мо́ре. Крѣ́пость же морска́ѧ речѐ: не болѣ́хъ, ни породи́хъ, ни вскорми́хъ ю҆́ношъ, нижѐ вознесо́хъ дѣви́цъ.
4
Посоромся, Сидоне; бо ось що говорить море, сила морська: «як би не мучилося я пологами і не народжувало, і не виховувало юнаків, не вирощувало дівчат».
5
Є҆гда́ же слы́шано бꙋ́детъ во є҆гѵ́птѣ, прїи́метъ ѧ҆̀ болѣ́знь ѡ҆ тѵ́рѣ.
5
Коли звістка дійде до єгиптян, здригнуться вони, почувши про Тир.
6
И҆ди́те въ кархидо́нъ, пла́читесѧ, живꙋ́щїи во ѻ҆́стровѣ се́мъ.
6
Переселяйтеся у Фарсис, ридайте, мешканці острова!
7
Не сїе́ ли бѣ̀ велича́нїе ва́мъ и҆спе́рва, пре́жде не́же пре́данꙋ бы́ти є҆мꙋ̀;
7
Чи це ваше радісне місто, початок якого від днів древніх? Ноги його несуть його блукати у країні далекій.
8
Кто̀ сїѧ̑ совѣща̀ на тѵ́ра; є҆да̀ хꙋ́ждшїй є҆́сть, и҆лѝ не крѣ́пкїй є҆́сть; кꙋпцы̀ є҆гѡ̀ сла́внїи кнѧ̑зи землѝ.
8
Хто визначив це Тиру, який роздавав вінці, якого купці були князями, торговці — знаменитостями землі?
9
Гдⷭ҇ь саваѡ́ѳъ совѣща̀ разсы́пати всѧ́кꙋю горды́ню сла́вныхъ и҆ ѡ҆безче́стити всѧ́кое сла́вное на землѝ.
9
Господь Саваоф визначив це, щоб посоромити гордовитість усякої слави, щоб принизити всі знаменитості землі.
10
Дѣ́лай зе́млю твою̀, и҆́бо корабли̑ ктомꙋ̀ не прїи́дꙋтъ ѿ кархидо́на.
10
Ходи по землі твоїй, дочко Фарсиса, як ріка: немає більше перепони.
11
И҆ рꙋка̀ твоѧ̀ ктомꙋ̀ не оу҆крѣпѣ́етъ по мо́рю, разгнѣвлѧ́ющаѧ царе́й. Гдⷭ҇ь саваѡ́ѳъ заповѣ́да ѡ҆ ханаа́нѣ, є҆́же погꙋби́ти крѣ́пость є҆гѡ̀.
11
Він простяг руку Свою на море, потряс царства; Господь дав повеління про Ханаана зруйнувати укріплення його
12
И҆ рекꙋ́тъ: ктомꙋ̀ не приложи́те оу҆карѧ́ти и҆ ѡ҆би́дѣти дще́рь сїдѡ́ню: и҆ а҆́ще ѿи́деши ко китїи́ѡмъ, нижѐ та́мѡ бꙋ́детъ тебѣ̀ поко́й:
12
і сказав: ти не будеш більше радіти, осоромлена дівчино, дочко Сидона! Вставай, іди в Киттим, але і там не буде тобі спокою.
13
и҆ въ зе́млю халде́йскꙋ, но и҆ та̀ ѡ҆пꙋстѣ́ла ѿ а҆ссѷрі́анъ, ꙗ҆́кѡ стѣна̀ є҆ѧ̀ паде́сѧ.
13
Ось земля халдеїв. Цього народу раніше не було; Ассур поклав йому початок з мешканців пустель. Вони ставлять вежі свої, руйнують палаци його, перетворюють його на руїни.
14
Пла́читесѧ, корабли̑ кархидо́нстїи, ꙗ҆́кѡ поги́бе тверды́нѧ ва́ша.
14
Ридайте, кораблі фарсиські! Бо твердиня ваша розорена.
15
И҆ бꙋ́детъ въ то́й де́нь, ѡ҆ста́вленъ бꙋ́детъ тѵ́ръ се́дмьдесѧтъ лѣ́тъ, ꙗ҆́коже вре́мѧ (є҆ди́нагѡ) царѧ̀, ꙗ҆́кѡ вре́мѧ человѣ́ческо: и҆ по седми́десѧтихъ лѣ́тѣхъ бꙋ́детъ тѵ́ръ ꙗ҆́кѡ пѣ́снь блꙋдни́цы.
15
І буде в той день, забудуть Тир на сімдесят років, мірою днів одного царя. Після закінчення ж сімдесяти років з Тиром буде те саме, що співають про блудницю:
16
Возмѝ гꙋ́сли, ѡ҆быдѝ гра́дъ, блꙋдни́ца забве́наѧ, до́брѣ погꙋдѝ, мно́гѡ воспо́й, да па́мѧть твоѧ̀ бꙋ́детъ.
16
«візьми цитру, ходи по місту, забута блуднице! Грай складно, співай багато пісень, щоб згадали про тебе».
17
И҆ бꙋ́детъ по седми́десѧтихъ лѣ́тѣхъ, присѣще́нїе сотвори́тъ бг҃ъ тѵ́рꙋ, и҆ па́ки возста́витсѧ на пре́жднее и҆ бꙋ́детъ то́ржище всѣ̑мъ ца́рствамъ вселе́нныѧ на лицы̀ землѝ.
17
І буде, після закінчення сімдесяти років, Господь відвідає Тир; і він знову почне одержувати прибуток свій і буде блудодіяти з усіма царствами земними по всьому всесвіту.
18
И҆ бꙋ́детъ є҆гѡ̀ кꙋ́плѧ и҆ мзда̀ ст҃о гдⷭ҇еви, не и҆̀мъ со́брано бꙋ́детъ, но живꙋ́щымъ пред̾ гдⷭ҇емъ, всѧ̀ кꙋ́плѧ є҆гѡ̀, ꙗ҆́сти и҆ пи́ти и҆ напо́лнитисѧ, и҆ въ сы́тость, на па́мѧть пред̾ гдⷭ҇емъ.
18
Але торгівля його і прибуток його будуть присвячувані Господу; не будуть замкнені і покладені в комори, бо до тих, що живуть перед лицем Господа, буде переходити прибуток від торгівлі його, щоб вони їли до ситости і мали одяг міцний.