Звичайний друк Виконується верстка сторінок…
Папір A4, книжкова орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів, масштаб 100%. Сторінки йдуть підряд. Для двостороннього друку виберіть переворот по довгому краю.
1
Сѐ, гдⷭ҇ь разсы́плетъ вселе́ннꙋю и҆ ѡ҆пꙋстоши́тъ ю҆̀, и҆ ѿкры́етъ лицѐ є҆ѧ̀ и҆ расточи́тъ живꙋ́щыѧ на не́й.
1
Ось, Господь спустошує землю і робить її неплідною: змінює вигляд її і розсіває тих, що живуть на ній.
2
И҆ бꙋ́дꙋтъ лю́дїе а҆́ки жре́цъ, и҆ ра́бъ а҆́ки господи́нъ, и҆ раба̀ а҆́ки госпожа̀: бꙋ́детъ кꙋпꙋ́ѧй ꙗ҆́кѡ продаѧ́й, и҆ взаи́мъ є҆́млѧй а҆́ки заимода́вецъ, и҆ до́лжный а҆́ки є҆мꙋ́же є҆́сть до́лженъ.
2
І що буде з народом, те і зі священиком; що зі слугою, те і з господарем його; що зі служницею, те і з господинею її; що з тим, хто купує, те і з тим, що продає; що з позичальником, те і з позикодавцем; що з лихварем, те і з тим, що дає у ріст.
3
Тлѣ́нїемъ и҆стлѣ́етъ землѧ̀, и҆ расхище́нїемъ расхище́на бꙋ́детъ землѧ̀: оу҆ста́ бо гдⷭ҇нѧ гл҃аша сїѧ̑.
3
Земля спустошена вкрай і зовсім розграбована, бо Господь прорік слово це.
4
Воспла́касѧ землѧ̀, и҆ растлѣ́нна бы́сть вселе́ннаѧ, воспла́кашасѧ высо́цыи землѝ.
4
Ремствує, смутна земля; поник, смутний всесвіт; поникли ті, що підносилися над народом землі.
5
Землѧ́ бо беззако́нїе сотворѝ живꙋ́щихъ ра́ди на не́й, поне́же престꙋпи́ша зако́нъ и҆ и҆змѣни́ша за́пѡвѣди, разрꙋши́ша завѣ́тъ вѣ́чный.
5
І земля осквернена тими, що живуть на ній, бо вони переступили закони, змінили устав, порушили вічний завіт.
6
Сегѡ̀ ра́ди проклѧ́тїе поѧ́стъ зе́млю, ꙗ҆́кѡ согрѣши́ша живꙋ́щїи на не́й: сегѡ̀ ра́ди оу҆бо́зи бꙋ́дꙋтъ живꙋ́щїи на землѝ, и҆ ѡ҆ста́нетсѧ человѣ́кѡвъ ма́лѡ.
6
За те прокляття поїдає землю, і несуть покарання ті, що живуть на ній; за те спалені мешканці землі, і небагато залишилося людей.
7
Воспла́четсѧ вїно̀, возрыда́етъ вїногра́дъ, возстенꙋ́тъ всѝ ра́дꙋющїисѧ дꙋше́ю.
7
Плаче сік грона; хворіє виноградна лоза; зітхають усі, що веселилися серцем.
8
Преста́ло є҆́сть весе́лїе тѷмпа́нѡвъ, преста̀ высокоде́рзость и҆ бога́тство нечести́выхъ, преста́лъ є҆́сть гла́съ гꙋ́слей:
8
Припинилися веселощі з тимпанами; замовк шум тих, хто веселиться; затихли звуки гуслів;
9
оу҆срами́шасѧ, не пи́ша вїна̀, горька̀ бы́сть сїке́ра пїю́щымъ.
9
уже не п’ють вина з піснями; гірка сикера для тих, які п’ють її.
10
Ѡ҆пꙋстѣ̀ всѧ́къ гра́дъ, заключи́тъ хра́мъ, є҆́же не вни́ти.
10
Зруйноване запустіле місто, всі доми замкнені, не можна ввійти.
11
Пла́читесѧ ѡ҆ вїнѣ̀ всю́дꙋ, преста́ла є҆́сть ра́дость всѧ̀ земна́ѧ, ѿи́де всѧ̀ ра́дость землѝ.
11
Плачуть за вином на вулицях; затьмарилася усяка радість; вигнана усяка веселість землі.
12
И҆ ѡ҆ста́нꙋтъ гра́ди пꙋ́сти, и҆ до́мове ѡ҆ста́влени поги́бнꙋтъ.
12
У місті лишилося запустіння, і ворота розвалилися.
13
Сїѧ̑ всѧ̑ бꙋ́дꙋтъ на землѝ средѝ ꙗ҆зы́кѡвъ: ꙗ҆́коже а҆́ще кто̀ ѡ҆трѧса́етъ ма́сличинꙋ, та́кѡ ѡ҆трѧсꙋ́тъ и҆̀хъ: и҆ (ꙗ҆́коже) а҆́ще ѡ҆ста́нетъ ѿ ѡ҆б̾има́нїѧ вїногра́да,
13
А посеред землі, між народами, буде те саме, що буває при оббиванні маслин, при оббиранні винограду, коли закінчене збирання.
14
сі́и гла́сомъ возопїю́тъ: ѡ҆ста́вшїисѧ же на землѝ возра́дꙋютсѧ со сла́вою гдⷭ҇нею, возмѧте́тсѧ вода̀ морска́ѧ.
14
Вони піднесуть голос свій, торжествуючи у величі Господа, голосно будуть викликувати з моря.
15
Сегѡ̀ ра́ди сла́ва гдⷭ҇нѧ во ѻ҆́стровѣхъ бꙋ́детъ морски́хъ, и҆́мѧ гдⷭ҇не просла́влено бꙋ́детъ.
15
Отже, славте Господа на сході, на островах морських — ім’я Господа, Бога Ізраїлевого.
16
Гдⷭ҇и бж҃е і҆и҃левъ, ѿ кри́лъ земны́хъ чꙋдеса̀ слы́шахомъ, наде́жда бл҃гочести́вомꙋ: и҆ рекꙋ́тъ: (го́ре хꙋ́лѧщымъ, и҆̀же хꙋ́лѧтъ зако́нъ,) го́ре престꙋ́пникѡмъ, и҆̀же престꙋпа́ютъ зако́нъ.
16
Від краю землі ми чуємо пісню: «Слава Праведному!» І сказав я: лихо мені, лихо мені! горе мені! лиходії злодійствують, і злодійствують лиходії як злочинники.
17
Стра́хъ и҆ про́пасть и҆ сѣ́ть на ва́съ живꙋ́щихъ на землѝ.
17
Жах і яма і петля для тебе, жителю землі!
18
И҆ бꙋ́детъ, бѣжа́й стра́ха впаде́тъ въ про́пасть, и҆ и҆зла́зѧй и҆з̾ про́пасти и҆́метсѧ въ сѣ́ть: ꙗ҆́кѡ ѻ҆́кна съ небесѐ ѿверзо́шасѧ, и҆ потрѧсꙋ́тсѧ ѡ҆снѡва́нїѧ земна̑ѧ.
18
Тоді той, хто побіжить від крику жаху, упаде в яму; і хто вийде з ями, потрапить у петлю; бо вікна з небесної висоти розкриються, і основи землі потрясуться.
19
Мѧте́жемъ возмѧте́тсѧ землѧ̀, и҆ скꙋ́достїю ѡ҆скꙋдѣ́етъ землѧ̀.
19
Земля розтрощується, земля розпадається, земля сильно трясеться;
20
Преклони́сѧ и҆ потрѧсе́сѧ землѧ̀ а҆́ки ѻ҆во́щное храни́лище, и҆ а҆́ки пїѧ́нъ и҆ шꙋ́менъ паде́тъ и҆ не возмо́жетъ воста́ти, преѡдолѣ́ бо на не́й беззако́нїе.
20
хитається земля, наче п’яний, і качається, як колиска, і беззаконня її тяжіє на ній; вона впаде, і вже не встане.
21
И҆ бꙋ́детъ въ то́й де́нь, наведе́тъ гдⷭ҇ь на оу҆́тварь небе́снꙋю рꙋ́кꙋ и҆ на цари̑ земны̑ѧ.
21
І буде у той день: відвідає Господь воїнство піднесене на висоті і царів земних на землі.
22
И҆ соберꙋ́тъ собра́нїе є҆ѧ̀ и҆ затворѧ́тъ въ твє́рди и҆ въ тємни́цы: мно́зѣми рѡ́ды бꙋ́детъ посѣще́нїе и҆́хъ.
22
І будуть зібрані разом, як в’язні, у рів, і будуть зачинені у в’язниці, і після багатьох днів будуть покарані.
23
И҆ и҆ста́етъ плі́нѳа и҆ паде́тъ стѣна̀, и҆ оу҆стыди́тсѧ лꙋна̀ и҆ посрами́тсѧ со́лнце: ꙗ҆́кѡ воц҃ри́тсѧ гдⷭ҇ь въ сїѡ́нѣ и҆ во і҆ерⷭ҇ли́мѣ и҆ пред̾ старѣ̑йшины сла́венъ бꙋ́детъ.
23
І почервоніє місяць, і засоромиться сонце, коли Господь Саваоф воцариться на горі Сионі й у Єрусалимі, і перед старійшинами його буде слава.