Друк брошурою Виконується верстка сторінок…
Папір A4, альбомна орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів. Друкуйте двосторонньо, з переворотом по короткому краю, у масштабі 100%; якщо принтер обрізає край — 98%. Не вмикайте режим «Буклет» у драйвері принтера.
1
Сѐ, влⷣка гдⷭ҇ь саваѡ́ѳъ ѿи́метъ ѿ і҆ерⷭ҇ли́ма и҆ ѿ і҆ꙋде́и крѣ́пкаго и҆ крѣ́пкꙋю, крѣ́пость хлѣ́ба и҆ крѣ́пость воды̀,
1
Ось, Господь, Господь Саваоф, відніме у Єрусалима і в Іуди посох і тростину, всяке підкріплення хлібом і всяке підкріплення водою,
2
и҆споли́на и҆ крѣ́пкаго, и҆ человѣ́ка ра́тника и҆ сꙋдїю̀, и҆ прⷪ҇ро́ка и҆ смотрели́ваго, и҆ ста́рца
2
хороброго вождя і воїна, суддю і пророка, і прозорливця і старця,
3
и҆ пѧтьдесѧтонача́лника, и҆ ди́внаго совѣ́тника и҆ премꙋ́драго а҆рхїте́ктона и҆ разꙋ́мнаго послꙋ́шателѧ.
3
п’ятдесятника і вельможу і радника, і мудрого художника і майстерного у слові.
4
И҆ поста́влю ю҆́ношы кнѧ̑зи и҆́хъ, и҆ рꙋга́телїе госпо́дствовати бꙋ́дꙋтъ и҆́ми.
4
І дам їм отроків у начальники, і діти будуть панувати над ними.
5
И҆ напа́дати и҆́мꙋтъ лю́дїе, человѣ́къ на человѣ́ка, и҆ человѣ́къ на бли́жнѧго своего̀: прирази́тсѧ ѻ҆троча̀ къ ста́рцꙋ, и҆ безче́стный къ честно́мꙋ.
5
І у народі один буде пригнічуваний іншим, і кожен — ближнім своїм; юнак буде нахабно підноситися над старцем, і простолюдин над вельможею.
6
Ꙗ҆́кѡ и҆́метсѧ человѣ́къ бра́та своегѡ̀, и҆лѝ дома́шнѧгѡ ѻ҆тца̀ своегѡ̀, глаго́лѧ: ри́зꙋ и҆́маши, началово́ждь на́мъ бꙋ́ди, и҆ бра́шно моѐ под̾ тобо́ю да бꙋ́детъ.
6
Тоді вхопиться людина за брата свого, у сімействі батька свого, і скаже: у тебе є одяг, будь нашим вождем, і нехай будуть ці руїни під рукою твоєю.
7
И҆ ѿвѣща́въ въ де́нь ѻ҆́ный рече́тъ: не бꙋ́дꙋ тво́й началово́ждь, нѣ́сть бо въ домꙋ̀ мое́мъ ни хлѣ́ба, ни ри́зы: не бꙋ́дꙋ началово́ждь лю́демъ си̑мъ.
7
А він із клятвою скаже: не можу зцілити ран суспільства; і в моєму домі немає ні хліба, ні одягу; не робіть мене вождем народу.
8
Ꙗ҆́кѡ ѡ҆ста́вленъ бы́сть і҆ерⷭ҇ли́мъ, и҆ і҆ꙋде́а падѐ, и҆ ѧ҆зы́къ и҆́хъ со беззако́нїемъ, не покарѧ́ющьсѧ гдⷭ҇еви.
8
Так руйнувався Єрусалим, і упав Іуда, тому що язик їх і діла їх — проти Господа, образливі для очей слави Його.
9
Сегѡ̀ ра́ди нн҃ѣ смири́сѧ сла́ва и҆́хъ, и҆ стꙋ́дъ лица̀ и҆́хъ проти́вꙋ ста̀ и҆̀мъ: грѣ́хъ же сво́й ꙗ҆́кѡ содо́мскїй возвѣсти́ша и҆ ꙗ҆ви́ша. Го́ре дꙋшѝ и҆́хъ, занѐ оу҆мы́слиша совѣ́тъ лꙋка́вый на себѐ сами́хъ,
9
Вираз облич їх свідчить проти них, і про гріх свій вони розповідають відкрито, як содомляни, не приховують: горе душі їх! бо самі на себе накликають зло.
10
ре́кше: свѧ́жемъ првⷣнаго, ꙗ҆́кѡ непотре́бенъ на́мъ є҆́сть. Оу҆̀бо плоды̀ дѣ́лъ свои́хъ снѣдѧ́тъ.
10
Скажіть праведникові, що благо йому, бо він буде споживати плоди діл своїх;
11
Го́ре беззако́нномꙋ: лꙋка̑ваѧ бо приключа́тсѧ є҆мꙋ̀ по дѣлѡ́мъ рꙋкꙋ̀ є҆гѡ̀.
11
а беззаконникові — горе, бо буде йому відплата за діла рук його.
12
Лю́дїе моѝ, приста̑вницы ва́ши пожина́ютъ ва́съ, и҆ и҆стѧза́ющїи ѡ҆блада́ютъ ва́ми: лю́дїе моѝ, блажа́щїи ва́съ льстѧ́тъ вы̀ и҆ стєзѝ но́гъ ва́шихъ возмꙋща́ютъ.
12
Гнобителі народу Мого — діти, і жінки панують над ним. Народе Мій! вожді твої вводять тебе в оману і путь стежок твоїх зіпсували.
13
Но нн҃ѣ оу҆стро́итсѧ гдⷭ҇ь на сꙋ́дъ и҆ поста́витъ на сꙋ́дъ лю́ди своѧ̑:
13
Повстав Господь на суд — і стоїть, щоб судити народи.
14
са́мъ гдⷭ҇ь на сꙋ́дъ прїи́детъ со старѣ̑йшины люді́й и҆ со кнѧ̑зи и҆́хъ. Вы́ же почто̀ запали́сте вїногра́дъ мо́й, и҆ разграбле́нїе оу҆бо́гагѡ въ домѣ́хъ ва́шихъ;
14
Господь вступає у суд зі старійшинами народу Свого і з князями його: ви спустошили виноградник; награбоване у бідного — у ваших домах;
15
почто̀ вы̀ ѡ҆би́дите люді́й мои́хъ и҆ лицѐ оу҆бо́гихъ посрамлѧ́ете; гл҃етъ гдⷭ҇ь саваѡ́ѳъ.
15
навіщо ви утискуєте народ Мій і гнітите бідних? говорить Господь, Господь Саваоф.
16
Сїѧ̑ гл҃етъ гдⷭ҇ь: поне́же вознесо́шасѧ дщє́ри сїѡ̑ни и҆ ходи́ша высо́кою вы́ею и҆ помиза́нїемъ ѻ҆че́съ и҆ стꙋпа́нїемъ но́гъ, кꙋ́пнѡ ри̑зы влекꙋ́шыѧ (по до́лꙋ) и҆ нога́ма кꙋ́пнѡ и҆гра́ющыѧ:
16
І сказав Господь: за те, що дочки Сиону гордовиті і ходять, піднявши шию і зваблюючи поглядами, і виступають величною ходою і гримлять ланцюжками на ногах, —
17
и҆ смири́тъ гдⷭ҇ь нача̑лныѧ дщє́ри сїѡ̑ни, и҆ гдⷭ҇ь ѿкры́етъ срамотꙋ̀ и҆́хъ.
17
оголить Господь тім’я дочок Сиону і відкриє Господь сором їх;
18
Въ де́нь ѡ҆́нъ, и҆ ѿи́метъ гдⷭ҇ь сла́вꙋ ри́зъ и҆́хъ и҆ красоты̑ и҆́хъ, и҆ вплетє́нїѧ злата̑ѧ (на главѣ̀) и҆ трє́сны ри̑зныѧ, и҆ лꙋ̑ницы гри́вєнныѧ
18
у той день відніме Господь красиві ланцюжки на ногах і зірочки, і півмісяці,
19
и҆ срачи̑цы тѡ́нкїѧ, и҆ красотꙋ̀ лица̀ и҆́хъ и҆ сострое́нїе красы̀ сла́вныѧ, и҆ ѡ҆́брꙋчи и҆ пє́рстни, и҆ мѡни́ста и҆ запѧ̑стїѧ и҆ хꙋдѡ́жныѧ оу҆серѧ̑зи,
19
серги, і намиста, й опахала, запонки і зап’ястя, і пояси, і сосудці з парфумами, і привіски чарівні,
20
и҆ багрѧни̑цы и҆ пребагрѧ̑наѧ, и҆ оу҆́тварь хра́мнꙋю
20
персні і кільця в носі,
21
и҆ свѣ̑тлаѧ лакѡ̑нскаѧ, и҆ вѷссо́ны и҆ синєты̀, и҆ червлєни́цы
21
верхній одяг і нижній, і хустки, і гаманці,
22
и҆ вѷссо́нъ со зла́томъ и҆ синето́ю преты̑каны, и҆ тѡнчи́цы преи̑маны зла́томъ:
22
світлі тонкі опанчі і пов’язки, і покривала.
23
и҆ бꙋ́детъ вмѣ́стѡ вонѝ до́брыѧ смра́дъ, и҆ вмѣ́стѡ по́ѧса оу҆́жемъ препоѧ́шешисѧ, и҆ вмѣ́стѡ оу҆краше́нїѧ злата́гѡ, є҆́же на главѣ̀, плѣ́шь и҆мѣ́ти бꙋ́деши дѣ́лъ твои́хъ ра́ди, и҆ вмѣ́стѡ ри́зы багрѧ́ныѧ препоѧ́шешисѧ вре́тищемъ:
23
І буде замість пахощів сморід, і замість пояса буде мотузка, і замість завитого волосся — проплішина, і замість широкої опанчі — вузьке веретище, замість краси — клеймо.
24
и҆ сы́нъ тво́й добрѣ́йшїй, є҆го́же лю́биши, мече́мъ паде́тъ, и҆ крѣ́пцыи ва́ши мече́мъ падꙋ́тъ и҆ смирѧ́тсѧ:
24
Чоловіки твої впадуть від меча, і хоробрі твої — на війні.
25
и҆ воспла́чꙋтсѧ храни̑лища оу҆́тварей ва́шихъ, и҆ ѡ҆ста́нешисѧ є҆ди́на и҆ ѡ҆ зе́млю оу҆да́рена бꙋ́деши.
25
І будуть зітхати і плакати ворота столиці, і буде вона сидіти на землі спустошена.