Звичайний друк Виконується верстка сторінок…
Папір A4, книжкова орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів, масштаб 100%. Сторінки йдуть підряд. Для двостороннього друку виберіть переворот по довгому краю.
1
Се́ бо, цр҃ь првⷣный воц҃ри́тсѧ, и҆ кнѧ̑зи со сꙋдо́мъ владѣ́ти начнꙋ́тъ.
1
Ось, Цар буде царювати за правдою, і князі будуть правити за законом;
2
И҆ бꙋ́детъ человѣ́къ сокрыва́ѧй словеса̀ своѧ̑, и҆ скры́етсѧ, а҆́ки ѿ воды̀ носи́мыѧ: и҆ ꙗ҆ви́тсѧ въ сїѡ́нѣ ꙗ҆́кѡ рѣка̀ текꙋ́щаѧ сла́внаѧ въ землѝ жа́ждꙋщей.
2
і кожен з них буде як захист від вітру і покрив від негоди, як джерела вод у степу, як тінь від високої скелі у землі спраглій.
3
И҆ ксемꙋ̀ не бꙋ́дꙋтъ оу҆пова́юще на человѣ́ки, но оу҆́шы вдадѧ́тъ на слы́шанїе,
3
І очі тих, що бачать, не будуть закриватися, і вуха тих, що чують, будуть слухати.
4
и҆ се́рдце и҆знемо́гшихъ во́нметъ послꙋ́шати, и҆ ѧ҆зы́цы нѣмотствꙋ́ющїи ско́рѡ наꙋча́тсѧ глаго́лати ми́ръ:
4
І серце легковажних буде вміти міркувати; і недорікуваті будуть говорити ясно.
5
и҆ ксемꙋ̀ не рекꙋ́тъ ю҆ро́дивомꙋ владѣ́ти, и҆ ксемꙋ̀ не рекꙋ́тъ слꙋги̑ твоѝ: молчѝ.
5
Невігласа уже не будуть називати шановним, і про підступного не скажуть, що він чесний.
6
Ю҆ро́дъ бо ю҆рѡ́диваѧ и҆зрѣче́тъ, и҆ се́рдце є҆гѡ̀ тщє́тнаѧ оу҆разꙋмѣ́етъ, є҆́же соверша́ти беззакѡ́ннаѧ и҆ глаго́лати на гдⷭ҇а пре́лесть, є҆́же растли́ти дꙋ́шы а҆́лчныѧ и҆ дꙋ́шы жа́ждꙋщыѧ тщы̀ сотвори́ти.
6
Бо невіглас говорить дурне, і серце його думає про беззаконне, щоб діяти лицемірно і промовляти хулу на Господа, душу голодного позбавляти хліба і віднімати питво у спраглих.
7
Совѣ́тъ бо ѕлы́хъ беззакѡ́ннаѧ совѣщава́етъ, растли́ти смирє́нныѧ словесы̀ непра́ведными и҆ разсы́пати словеса̀ смире́нныхъ на сꙋдѣ̀.
7
У підступного і дії згубні: він задумує підступи, щоб згубити бідного словами неправди, хоч би бідний був і правий.
8
Благочести́вїи же смы́сленнѣ совѣща́ша, и҆ то́й совѣ́тъ пребꙋ́детъ.
8
А чесний і думає про чесне і твердо стоїть у всьому, що чесне.
9
Жєны̀ бога̑тыѧ, воста́ните и҆ оу҆слы́шите гла́съ мо́й: дщє́ри, съ наде́ждею слы́шите словеса̀ моѧ̑:
9
Жінки недбалі! встаньте, послухайте голосу мого; дочки безтурботні! прихиліть слух до моїх слів.
10
днѧ̀ лѣ́тнѧгѡ па́мѧть сотвори́те въ болѣ́зни съ наде́ждею: потреби́сѧ ѡ҆б̾има́нїе ві́нное, преста̀ сѣ́ѧнїе, и҆ (собира́нїе) ктомꙋ̀ не прїи́детъ.
10
Ще кілька днів понад рік, і жахнетеся, недбалі! бо не буде оббирання винограду, і час жнив не настане.
11
Оу҆жасни́тесѧ, сжа́литесѧ, оу҆пова́вшыѧ, совлецы́тесѧ, на̑ги бꙋ́дите, препоѧ́шите чрє́сла своѧ̑ во врє́тища
11
Здригніться, безтурботні! жахніться, недбалі! скиньте одяг, оголіться й опояшіть стегна.
12
и҆ въ пє́рси бі́йтесѧ ѡ҆ селѣ̀ жела́емѣмъ и҆ ѡ҆ вїногра́днѣмъ рожде́нїи.
12
Будуть бити себе у груди за прекрасні поля, за плідну виноградну лозу.
13
На землѝ люді́й мои́хъ те́рнїе и҆ бы́лїе возни́кнетъ, и҆ ѿ всегѡ̀ до́мꙋ ра́дость восхи́титсѧ: гра́дъ бога́тъ,
13
На землі народу мого будуть рости терни і бур’ян, також і на усіх домах веселощів у радісному місті;
14
до́мове ѡ҆ста́вленнїи, бога́тство гра́да и҆ до́мы вожделѣ́нїѧ ѡ҆ста́вѧтъ: и҆ бꙋ́дꙋтъ вє́си пещє́ры до вѣ́ка, ра́дость ѻ҆слѡ́мъ ди̑вїимъ, па̑ствы пастꙋхѡ́въ:
14
бо палаци будуть залишені; гамірливе місто буде покинуте; Офел і вежа назавжди будуть служити, замість печер, притулком диких ослів і стад, що пасуться,
15
до́ндеже на́йдетъ на ны̀ дх҃ъ ѿ вы́шнѧгѡ, и҆ бꙋ́детъ пꙋсты́нѧ въ херме́ль, а҆ херме́ль въ дꙋбра́вꙋ вмѣни́тсѧ.
15
доки не виллється на нас Дух звище, і пустеля не зробиться садом, а сад не будуть вважати лісом.
16
И҆ почі́етъ въ пꙋсты́ни сꙋ́дъ, и҆ пра́вда въ карми́лѣ всели́тсѧ:
16
Тоді суд установиться у цій пустелі, і правосуддя буде перебувати на плодоносному полі.
17
и҆ бꙋ́дꙋтъ дѣла̀ пра́вды ми́ръ, и҆ ѡ҆держи́тъ пра́вда поко́й, и҆ оу҆пова́юще бꙋ́дꙋтъ до вѣ́ка:
17
І справою правди буде мир, і плодом правосуддя — спокій і безпека навіки.
18
и҆ вселѧ́тсѧ лю́дїе є҆гѡ̀ во гра́дѣ ми́ра и҆ ѡ҆бита́ти бꙋ́дꙋтъ оу҆пова́юще, и҆ почі́ютъ съ бога́тствомъ.
18
Тоді народ мій буде жити в оселях миру й у селищах безпечних, і у покоях блаженних.
19
Гра́дъ же, а҆́ще сни́детъ, то̀ не на вы̀ прїи́детъ: и҆ бꙋ́дꙋтъ живꙋ́щїи въ дꙋбра́вахъ оу҆пова́юще, ꙗ҆́коже сꙋ́щїи на полѧ́хъ.
19
І град буде падати на ліс, і місто спуститься у долину.
20
Блаже́ни сѣ́ющїи при всѧ́цѣй водѣ̀, и҆дѣ́же во́лъ и҆ ѻ҆се́лъ попира́етъ.
20
Блаженні ви, що сієте біля усіх вод і посилаєте туди вола й осла.