¹

Падѐ ви́лъ, сокрꙋши́сѧ дагѡ́нъ, бы́ша ваѧ̑нїѧ и҆́хъ во ѕвѣ̑ри и҆ ско́ты: но́сите ѧ҆̀ свѧ̑зана ꙗ҆́кѡ бре́мѧ трꙋжда́ющемꙋсѧ и҆ разслабѣ́вшꙋ,

¹

Упав Вил, звалився Нево́; ідоли їх — на худобі і в’ючних тваринах; ваша ноша зробилася тягарем для стомлених тварин.

²

и҆ а҆́лчꙋщꙋ и҆ не могꙋ́щꙋ вкꙋ́пѣ, и҆̀же не возмо́гꙋтъ спасти́сѧ ѿ ра́ти, са́ми же плѣне́ни приведо́шасѧ.

²

Звалилися, упали разом; не могли захистити тих, які носили, і самі пішли у полон.

³

Послꙋ́шайте менѐ, до́ме і҆а́кѡвль и҆ ве́сь ѡ҆ста́нокъ і҆и҃левъ, носи́мїи ѿ чре́ва и҆ наказꙋ́емїи ѿ дѣ́тска да́же до ста́рости:

³

Послухайте мене, доме Яковів і весь залишок дому Ізраїлевого, прийняті Мною від утроби, носимі Мною від утроби материнської:

⁴

а҆́зъ є҆́смь, и҆ до́ндеже состарѣ́етесѧ, а҆́зъ є҆́смь, а҆́зъ терплю̀ ва́мъ, а҆́зъ сотвори́хъ и҆ а҆́зъ понесꙋ̀, а҆́зъ под̾имꙋ̀ и҆ сп҃сꙋ́ вы.

⁴

і до старости вашої Я той самий буду, і до сивини вашої Я ж буду носити вас; Я створив і буду носити, підтримувати й охороняти вас.

⁵

Комꙋ̀ мѧ̀ оу҆подо́бисте; ви́дите, оу҆хи́трите, заблꙋжда́ющїи,

⁵

До кого уподібните Мене, і з ким порівняєте, і з ким звірите, щоб ми були подібні?

⁶

слага́ющїи зла́то и҆з̾ мѣ́ха, и҆ сребро̀ вѣ́сомъ поставлѧ́ютъ въ мѣ́рилѣ, и҆ нае́мше зла́тарѧ сотвори́ша рꙋкотворє́ннаѧ, и҆ прекло́ншесѧ покланѧ́ютсѧ и҆̀мъ:

⁶

Висипають золото з гаманця і зважують срібло на терезах, і наймають срібляра, щоб він зробив з нього бога; кланяються йому і падають перед ним;

⁷

воздви́жꙋтъ ѧ҆̀ на ра́мѣхъ и҆ хо́дѧтъ: а҆́ще же положа́тъ ѧ҆̀ на мѣ́стѣ свое́мъ, тꙋ̀ лежа́тъ, нижѐ подви́жꙋтсѧ: и҆ и҆́же а҆́ще возопїе́тъ къ ни̑мъ, не оу҆слы́шатъ, ѿ бѣ́дъ не спасꙋ́тъ є҆гѡ̀.

⁷

піднімають його на плечі, несуть його і ставлять його на своє місце; він стоїть, з місця свого не рухається; кричать до нього, — він не відповідає, не спасає від лиха.

⁸

Помѧни́те сїѧ̑ и҆ возстени́те, пока́йтесѧ, прельсти́вшїисѧ, ѡ҆брати́тесѧ се́рдцемъ

⁸

Згадайте це і покажіть себе мужами; прийміть це, відступники, до серця;

⁹

и҆ помѧни́те пє́рваѧ ѿ вѣ́ка, ꙗ҆́кѡ а҆́зъ є҆́смь бг҃ъ, и҆ нѣ́сть є҆щѐ ра́звѣ менє̀:

⁹

згадайте, що було раніше, від початку віку, бо Я Бог, і немає іншого Бога, і немає подібного до Мене.

¹⁰

возвѣща́ѧй пе́рвѣе послѣ̑днѧѧ, пре́жде не́же бы́ти и҆̀мъ, и҆ а҆́бїе сбы́шасѧ: и҆ реко́хъ: ве́сь совѣ́тъ мо́й ста́нетъ, и҆ всѧ̑, є҆ли̑ка совѣща́хъ, сотворю̀.

¹⁰

Я звіщаю від початку, що буде у кінці, і від давніх часів те, що ще не сталося, говорю: Моя рада відбудеться, й усе, що Мені вгодно, Я зроблю.

¹¹

Призыва́ѧй ѿ востѡ́къ пти́цꙋ, и҆ ѿ землѝ и҆здале́ча, ѡ҆ ни́хже совѣща́хъ: реко́хъ и҆ приведо́хъ, созда́хъ и҆ сотвори́хъ, приведо́хъ и҆̀ и҆ бл҃гопоспѣши́хъ пꙋ́ть є҆гѡ̀.

¹¹

Я прикликав орла від сходу, з далекої країни, виконавця визначення Мого. Я сказав, і приведу це до виконання; накреслив наперед, і зроблю.

¹²

Послꙋ́шайте менѐ, погꙋ́бльшїи се́рдце, сꙋ́щїи дале́че ѿ пра́вды:

¹²

Послухайте Мене, жорстокі серцем, далекі від правди:

¹³

прибли́жихъ пра́вдꙋ мою̀, и҆ не оу҆дали́тсѧ, и҆ спⷭ҇нїе, є҆́же ѿ менє̀, не оу҆ме́длю: да́хъ въ сїѡ́нѣ спⷭ҇нїе і҆и҃лю во прославле́нїе.

¹³

Я наблизив правду Мою, вона не далеко, і спасіння Моє не забариться; і дам Сиону спасіння, Ізраїлю славу Мою.