Друк брошурою Виконується верстка сторінок…
Папір A4, альбомна орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів. Друкуйте двосторонньо, з переворотом по короткому краю, у масштабі 100%; якщо принтер обрізає край — 98%. Не вмикайте режим «Буклет» у драйвері принтера.
1
Возвесели́сѧ, непло́ды, неражда́ющаѧ, возгласѝ и҆ возопі́й, нечревоболѣ́вшаѧ, ꙗ҆́кѡ мнѡ́га ча̑да пꙋсты́ѧ па́че, не́жели и҆мꙋ́щїѧ мꙋ́жа.
1
Звеселись, неплідна, яка не народжує; викликни і виголоси, яка не мучилася пологами; тому що у залишеної набагато більше дітей, ніж у тієї, яка має чоловіка, — говорить Господь.
2
Рече́ бо гдⷭ҇ь: разширѝ мѣ́сто кꙋ́щи твоеѧ̀ и҆ покро́вѡвъ твои́хъ, водрꙋзѝ, не пощадѝ, продолжѝ оу҆́жѧ твоѧ̑ и҆ ко́лїе твоѐ оу҆крѣпѝ,
2
Розшир місце намету твого, розшир покрівлі осель твоїх; не соромся, пусти довше шнури твої і утверди кілки твої;
3
є҆щѐ на де́сно и҆ на лѣ́во прострѝ: и҆ сѣ́мѧ твоѐ ꙗ҆зы́ки наслѣ́дитъ, и҆ гра́ды ѡ҆пꙋстѣ́вшыѧ насели́ши.
3
бо ти поширишся праворуч і ліворуч, і потомство твоє заволодіє народами і населить спустошені міста.
4
Не бо́йсѧ, ꙗ҆́кѡ посра́млена є҆сѝ, нижѐ оу҆стыди́сѧ, ꙗ҆́кѡ оу҆коре́на є҆сѝ: поне́же срамотꙋ̀ вѣ́чнꙋю забꙋ́деши и҆ оу҆кори́зны вдовства̀ твоегѡ̀ не помѧне́ши ктомꙋ̀.
4
Не бійся, бо не будеш посоромлена; не знічуйся, бо не будеш у нарузі: ти забудеш посоромлення юности твоєї і не будеш більше згадувати про безславність удівства твого.
5
Ꙗ҆́кѡ гдⷭ҇ь творѧ́й тѧ̀, гдⷭ҇ь саваѡ́ѳъ и҆́мѧ є҆мꙋ̀: и҆ и҆зба́вивый тѧ̀, ст҃ы́й бг҃ъ і҆и҃левъ, все́й землѝ прозове́тсѧ.
5
Тому що твій Творець є чоловік твій; Господь Саваоф — ім’я Його; і Відкупитель твій — Святий Ізраїлів: Богом усієї землі назветься Він.
6
Не ꙗ҆́кѡ женꙋ̀ ѡ҆ста́вленꙋ и҆ малодꙋ́шнꙋ призва́ тѧ гдⷭ҇ь, нижѐ ꙗ҆́кѡ женꙋ̀ и҆з̾ ю҆́ности возненави́дѣнꙋ, речѐ бг҃ъ тво́й.
6
Бо як дружину, залишену і скорботну духом, закликає тебе Господь, і як дружину юности, яка була відкинута, — говорить Бог твій.
7
На вре́мѧ ма́ло ѡ҆ста́вихъ тѧ̀, а҆ съ млⷭ҇тїю вели́кою поми́лꙋю тѧ̀:
7
На малий час Я залишив тебе, але з великою милістю прийму тебе.
8
во ꙗ҆́рости ма́лѣ ѿврати́хъ лицѐ моѐ ѿ тебє̀, но млⷭ҇тїю вѣ́чною поми́лꙋю тѧ̀, речѐ и҆зба́вивый тѧ̀ гдⷭ҇ь.
8
У полум’ї гніву Я приховав від тебе лице Моє на час, але вічною милістю помилую тебе, — говорить Відкупитель твій, Господь.
9
Ѿ воды̀, ꙗ҆́же при нѡ́и, сїѐ мѝ є҆́сть, ꙗ҆́коже клѧ́хсѧ є҆мꙋ̀ во вре́мѧ ѻ҆́но на зе́млю, не разгнѣ́ватисѧ ѡ҆ тебѣ̀ ктомꙋ̀, нижѐ во преще́нїи твое́мъ
9
Бо це для Мене, як води Ноя: як Я поклявся, що води Ноя не прийдуть більше на землю, так поклявся не гніватися на тебе і не дорікати тобі.
10
го́ры преста́вити, и҆ хо́лми твоѝ не предви́гнꙋтсѧ: та́кѡ нижѐ, ꙗ҆́же ѿ менє̀ къ тебѣ̀, млⷭ҇ть ѡ҆скꙋдѣ́етъ, нижѐ завѣ́тъ ми́ра твоегѡ̀ преста́витсѧ: рече́ бо млⷭ҇тивъ къ тебѣ̀ гдⷭ҇ь.
10
Гори зрушаться і пагорби захитаються, — а милість Моя не відступить від тебе, і завіт миру Мого не похитнеться, — говорить Господь, Який милує тебе.
11
Смире́ннаѧ и҆ коле́блемаѧ не и҆мѣ́ла є҆сѝ оу҆тѣше́нїѧ: сѐ, а҆́зъ оу҆готовлѧ́ю тебѣ̀ а҆́нѳраѯъ ка́мень тво́й и҆ на ѡ҆снова́нїе твоѐ сапфі́ръ:
11
Бідна, яку кидає буря, безутішна! Ось, Я покладу камені твої на рубіні і зроблю основу твою із сапфірів;
12
и҆ положꙋ̀ забра̑ла твоѧ̑ і҆а́спїсъ, и҆ врата̀ твоѧ̑ ка́менїе крѷста́лла, и҆ ѡ҆гражде́нїе твоѐ ка́менїе и҆збра́нное,
12
і зроблю вікна твої з рубінів і ворота твої — з перлин, і всю огорожу твою — із коштовних каменів.
13
и҆ всѧ̑ сы́ны твоѧ̑ наꙋчє́ны бг҃омъ, и҆ во мно́зѣ ми́рѣ ча̑да твоѧ̑.
13
І всі сини твої будуть навчені Господом, і великий мир буде у синів твоїх.
14
И҆ пра́вдою возгради́шисѧ: оу҆дали́сѧ ѿ непра́веднагѡ, и҆ не оу҆бои́шисѧ, и҆ тре́петъ не прибли́житсѧ тебѣ̀.
14
Ти утвердишся правдою, будеш далека від гноблення, бо тобі боятися немає чого, і від жаху, бо він не наблизиться до тебе.
15
Сѐ, прише́лцы прїи́дꙋтъ къ тебѣ̀ мно́ю и҆ вселѧ́тсѧ оу҆ тебє̀ и҆ къ тебѣ̀ прибѣ́гнꙋтъ.
15
Ось, будуть озброюватися проти тебе, але не від Мене; хто б не озброївся проти тебе, впаде.
16
Сѐ, а҆́зъ созда́хъ тѧ̀, не ꙗ҆́коже кꙋзне́цъ раздꙋва́ѧй оу҆́глїе и҆ и҆зносѧ̀ сосꙋ́дъ на дѣ́ло: а҆́зъ же созда́хъ тѧ̀ не на па́гꙋбꙋ, є҆́же и҆стли́ти.
16
Ось, Я створив коваля, який роздуває вугілля у вогні і робить знаряддя для своєї справи, — і Я творю губителя для знищування.
17
Всѧ́къ сосꙋ́дъ содѣ́ланъ на тѧ̀ не бл҃гопоспѣшꙋ̀, и҆ всѧ́къ гла́съ, и҆́же на тѧ̀ воста́нетъ на прю̀, ѡ҆долѣ́еши и҆̀мъ всѣ̑мъ: пови́ннїи же твоѝ бꙋ́дꙋтъ въ не́мъ. Є҆́сть наслѣ́дїе слꙋжа́щымъ гдⷭ҇еви, и҆ вы̀ бꙋ́дете мнѣ̀ првⷣни, гл҃етъ гдⷭ҇ь.
17
Жодне знаряддя, зроблене проти тебе, не буде успішним; і всякий язик, який буде змагатися з тобою на суді, — ти звинуватиш. Це є спадщина рабів Господа, виправдання їх від Мене, — говорить Господь.