Звичайний друкВиконується верстка сторінок…
Папір A4, книжкова орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів, масштаб 100%. Сторінки йдуть підряд. Для двостороннього друку виберіть переворот по довгому краю.
Глава́ ѯ҃є
Церковнослов'янською (unicode)
Церковнослов'янською (гром. шрифт)
1
Ꙗ҆вле́нъ бы́хъ не и҆́щꙋщымъ менѐ, ѡ҆брѣто́хсѧ не вопроша́ющымъ ѡ҆ мнѣ̀, реко́хъ: сѐ, є҆́смь: ꙗ҆зы́кꙋ, и҆̀же не призва́ша и҆́мене моегѡ̀.
1
Явле́нъ бы́хъ не и́щущымъ мене́, обрѣто́хся не вопроша́ющымъ о мнѣ́, реко́хъ: се́, є́смь: язы́ку, и́же не призва́ша и́мене моєго́.
2
Простро́хъ рꙋ́цѣ моѝ ве́сь де́нь къ лю́демъ не покарѧ́ющымсѧ и҆ проти́вꙋ глаго́лющымъ, и҆̀же не ходи́ша пꙋте́мъ и҆́стиннымъ, но в̾слѣ́дъ грѣхѡ́въ свои́хъ.
2
Простро́хъ ру́цѣ мои́ ве́сь де́нь къ лю́демъ не покаря́ющымся и проти́ву глаго́лющымъ, и́же не ходи́ша путе́мъ и́стиннымъ, но вслѣ́дъ грѣхо́въ свои́хъ.
а́зъ преда́мъ ва́съ подъ ме́чь, вси́ закла́ніємъ паде́те: я́ко зва́хъ ва́съ, и не послу́шасте, глаго́лахъ, и преслу́шасте и сотвори́сте лука́воє предо мно́ю, и я́же не хотѣ́хъ, избра́сте.
се́, рабо́тающіи ми́ возра́дуются, вы́ же посрамите́ся: се́, рабо́тающіи ми́ возвеселя́тся въ весе́ліи се́рдца, вы́ же возопіє́те въ болѣ́зни се́рдца ва́шего и от сокруше́нія ду́ха воспла́четеся.
15
Ѡ҆ста́вите бо и҆́мѧ ва́ше въ насыще́нїе и҆збра̑ннымъ мои̑мъ, ва́съ же и҆збїе́тъ гдⷭ҇ь: рабо́тающымъ же мнѣ̀ нарече́тсѧ и҆́мѧ но́вое,
15
Оста́вите бо и́мя ва́ше въ насыще́ніє избра́ннымъ мои́мъ, ва́съ же избіє́тъ Госпо́дь: рабо́тающымъ же мнѣ́ нарече́тся и́мя но́воє,
16
є҆́же блгⷭ҇ви́тсѧ на землѝ, благословѧ́тъ бо бг҃а и҆́стиннаго: и҆ кленꙋ́щїисѧ на землѝ клѧ́тисѧ бꙋ́дꙋтъ бг҃омъ и҆́стиннымъ, забꙋ́дꙋтъ бо печа́ль свою̀ пе́рвꙋю, и҆ не взы́детъ и҆̀мъ на се́рдце.
16
є́же благослови́тся на земли́, благословя́тъ бо Бо́га и́стиннаго: и клену́щіися на земли́ кля́тися бу́дутъ Бо́гомъ и́стиннымъ, забу́дутъ бо печа́ль свою́ пе́рвую, и не взы́детъ и́мъ на се́рдце.
17
Бꙋ́детъ бо не́бо но́во и҆ землѧ̀ нова̀, и҆ не помѧнꙋ́тъ пре́жнихъ, нижѐ взы́дꙋтъ на се́рдце и҆́хъ,
17
Бу́детъ бо не́бо но́во и земля́ нова́, и не помяну́тъ пре́жнихъ, ниже́ взы́дутъ на се́рдце и́хъ,
18
но ра́дость и҆ весе́лїе ѡ҆брѧ́щꙋтъ на не́й, ꙗ҆́кѡ сѐ, а҆́зъ творю̀ весе́лїе і҆ерⷭ҇ли́мꙋ и҆ лю́демъ мои̑мъ ра́дость.
18
но ра́дость и весе́ліє обря́щутъ на не́й, я́ко се́, а́зъ творю́ весе́ліє Ієрусали́му и лю́демъ мои́мъ ра́дость.
19
И҆ возвеселю́сѧ ѡ҆ і҆ерⷭ҇ли́мѣ и҆ возра́дꙋюсѧ ѡ҆ лю́дехъ мои́хъ, и҆ ксемꙋ̀ не оу҆слы́шитсѧ въ не́мъ гла́съ пла́ча, ни гла́съ во́плѧ,
19
И возвеселю́ся о Ієрусали́мѣ и возра́дуюся о лю́дехъ мои́хъ, и ксему́ не услы́шится въ не́мъ гла́съ пла́ча, ни гла́съ во́пля,
20
нижѐ бꙋ́детъ та́мѡ младе́нецъ, ни ста́рецъ, и҆́же не и҆спо́лнитъ лѣ́тъ свои́хъ: бꙋ́детъ бо ю҆́ный ста̀ лѣ́тъ, оу҆мира́ѧй же грѣ́шникъ ста̀ лѣ́тъ и҆ про́клѧтъ бꙋ́детъ.
20
ниже́ бу́детъ та́мо младе́нецъ, ни ста́рецъ, и́же не испо́лнитъ лѣ́тъ свои́хъ: бу́детъ бо ю́ный ста́ лѣ́тъ, умира́яй же грѣ́шникъ ста́ лѣ́тъ и про́клятъ бу́детъ.
И сози́ждутъ до́мы и са́ми вселя́тся, и насадя́тъ віногра́ды и са́ми снѣдя́тъ плоды́ и́хъ.
22
Не сози́ждꙋтъ, да и҆ні́и вселѧ́тсѧ, и҆ не насадѧ́тъ, да и҆ні́и снѣдѧ́тъ: ꙗ҆́коже бо дні́е дре́ва жи́зни, бꙋ́дꙋтъ дні́е люді́й мои́хъ: дѣла́ бо трꙋдѡ́въ и҆́хъ ѡ҆бетша́ютъ.
22
Не сози́ждутъ, да ині́и вселя́тся, и не насадя́тъ, да ині́и снѣдя́тъ: я́коже бо дні́є дре́ва жи́зни, бу́дутъ дні́є люді́й мои́хъ: дѣла́ бо трудо́въ и́хъ обетша́ютъ.
23
И҆збра́ннїи же моѝ не и҆́мꙋтъ трꙋди́тисѧ вотщѐ, нижѐ породѧ́тъ ча̑дъ на проклѧ́тїе, ꙗ҆́кѡ сѣ́мѧ блгⷭ҇ве́но є҆́сть бг҃омъ, и҆ внꙋ́цы и҆́хъ съ ни́ми бꙋ́дꙋтъ.
23
Избра́нніи же мои́ не и́мутъ труди́тися вотще́, ниже́ породя́тъ ча́дъ на прокля́тіє, я́ко сѣ́мя благослове́но є́сть Бо́гомъ, и вну́цы и́хъ съ ни́ми бу́дутъ.