¹

И҆ бы́сть, є҆гда̀ преста̀ і҆еремі́а глаго́лѧ къ лю́демъ всѧ̑ словеса̀ гдⷭ҇нѧ, ꙗ҆̀же посла̀ гдⷭ҇ь къ ни̑мъ,

¹

Коли Єремія передав усьому народові всі слова Господа Бога їхнього, усі ті слова, з якими Господь, Бог їх, послав його до них,

²

и҆ речѐ а҆зарі́а сы́нъ маасе́евъ и҆ і҆ѡана́нъ сы́нъ карі́евъ и҆ всѝ мꙋ́жїе презо́рливїи ко і҆еремі́и, глаго́люще: лже́ши, не посла́ тѧ къ на́мъ гдⷭ҇ь бг҃ъ на́шъ глаго́лати: не входи́те во є҆гѵ́петъ жи́ти та́мѡ:

²

тоді сказав Азарія, син Осаії, й Іоанан, син Карея, і всі зухвалі люди сказали Єремії: неправду ти говориш, не посилав тебе Господь Бог наш сказати: «не ходіть у Єгипет, щоб жити там»;

³

но варꙋ́хъ сы́нъ нирі́инъ под̾ꙋща́етъ тѧ̀ на на́съ, да на́съ вда́си въ рꙋ́цѣ халдє́йстѣ оу҆мори́ти на́съ и҆ превестѝ на́съ въ вавѷлѡ́нъ.

³

а Варух, син Нирії, збурює тебе проти нас, щоб віддати нас до рук халдеїв, щоб вони умертвили нас або відвели нас полоненими у Вавилон.

⁴

И҆ не послꙋ́ша і҆ѡана́нъ и҆ всѝ воевѡ́ды си́лы и҆ всѝ лю́дїе (не послꙋ́шаша) гла́са гдⷭ҇нѧ, є҆́же жи́ти на землѝ і҆ꙋ́динѣ.

⁴

І не послухав Іоанан, син Карея, і всі воєначальники і весь народ гласу Господа, щоб залишитися у землі Юдейській.

⁵

И҆ взѧ̀ і҆ѡана́нъ и҆ всѝ воевѡ́ды си́лы всѧ̑ ѡ҆ста́вшыѧ і҆ꙋ̑дины, возвращє́ныѧ ѿ всѣ́хъ ꙗ҆зы́кѡвъ, а҆́може разсѣ́ѧни бы́ша, є҆́же жи́ти на землѝ і҆ꙋ́динѣ,

⁵

І взяв Іоанан, син Карея, і всі воєначальники увесь залишок юдеїв, які повернулися з усіх народів, куди вони були вигнані, щоб жити у землі Юдейській,

⁶

мꙋ́жы си̑льныѧ и҆ жєны̀, и҆ младе́нцы и҆ дщє́ри царє́вы, и҆ дꙋ́шы, ꙗ҆̀же ѡ҆ста́ви навꙋзарда́нъ воево́да си́лы со годолі́емъ сы́номъ а҆хїка́мовымъ сы́на сафа́нова, и҆ і҆еремі́ю прⷪ҇ро́ка, и҆ варꙋ́ха сы́на нирі́ина,

⁶

чоловіків і дружин, і дітей, і дочок царя, і всіх тих, яких Навузардан, начальник охоронців, залишив з Годолією, сином Ахикама, сина Сафанового, і Єремію пророка, і Варуха, сина Нирії;

⁷

и҆ внидо́ша во є҆гѵ́петъ, ꙗ҆́кѡ не послꙋ́шаша гла́са гдⷭ҇нѧ, и҆ внидо́ша во тафна́съ.

⁷

і пішли у землю Єгипетську, бо не послухали гласу Господнього, і дійшли до Тафниса.

⁸

И҆ бы́сть сло́во гдⷭ҇не ко і҆еремі́и во тафна́сѣ гл҃ѧ:

⁸

І було слово Господнє до Єремії у Тафнисі:

⁹

возмѝ себѣ̀ ка́мєни вели̑ки и҆ скры́й ѧ҆̀ пред̾ враты̀ до́мꙋ фараѡ́нѧ во тафна́сѣ пред̾ ѻ҆чи́ма мꙋже́й і҆ꙋ́диныхъ, и҆ рече́ши къ ни̑мъ:

⁹

візьми в руки свої великі камені і сховай їх у зім’ятій глині біля входу у дім фараона у Тафнисі, перед очима юдеїв,

¹⁰

та́кѡ гл҃етъ гдⷭ҇ь си́лъ, бг҃ъ і҆и҃левъ: сѐ, а҆́зъ послю̀ и҆ приведꙋ̀ навꙋходоно́сора царѧ̀ вавѷлѡ́нска раба̀ моего̀, и҆ поста́витъ престо́лъ сво́й на ка́менїихъ си́хъ, и҆̀хже скры́лъ є҆сѝ, и҆ воздви́гнетъ ѻ҆рꙋ́жїе своѐ на нѧ̀,

¹⁰

і скажи їм: так говорить Господь Саваоф, Бог Ізраїлів: ось, Я пошлю і візьму Навуходоносора, царя Вавилонського, раба Мого, і поставлю престіл його на цих каменях, схованих Мною, і розкине він над ним чудовий намет свій

¹¹

и҆ вни́детъ и҆ порази́тъ зе́млю є҆гѵ́петскꙋ: и҆̀хже на сме́рть, на сме́рть, и҆ и҆̀хже на преселе́нїе, на преселе́нїе, а҆ и҆̀хже под̾ ме́чь, под̾ ме́чь:

¹¹

і прийде, й уразить землю Єгипетську: хто приречений на смерть, той відданий буде смерті; і хто у полон, піде в полон; і хто під меч, під меч.

¹²

и҆ пожже́тъ ѻ҆гне́мъ до́мы богѡ́въ и҆́хъ, и҆ пожже́тъ ѧ҆̀, и҆ пресели́тъ ѧ҆̀, и҆ покры́етъ зе́млю є҆гѵ́петскꙋю, ꙗ҆́коже покрыва́етсѧ пастꙋ́хъ ри́зою свое́ю: и҆ и҆зы́детъ ѿтꙋ́дꙋ съ ми́ромъ

¹²

І запалю вогонь у капищах богів єгиптян; і він спалить ті, а їх полонить, і одягнеться у землю Єгипетську, як пастух одягає на себе одяг свій, і вийде звідти спокійно,

¹³

и҆ сокрꙋши́тъ столпы̀ и҆лїꙋпо́лѧ [со́лнечнагѡ гра́да], и҆́же во є҆гѵ́птѣ, и҆ до́мы богѡ́въ є҆гѵ́петскихъ пожже́тъ ѻ҆гне́мъ.

¹³

і знищить статуї у Бефсамисі, що у землі Єгипетській, і капища богів єгипетських спалить вогнем.