Друк брошурою Виконується верстка сторінок…
Папір A4, альбомна орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів. Друкуйте двосторонньо, з переворотом по короткому краю, у масштабі 100%; якщо принтер обрізає край — 98%. Не вмикайте режим «Буклет» у драйвері принтера.
1
Ѿвѣща́въ же сѡфа́ръ мїне́йскїй, речѐ:
1
І відповів Софар наамитянин і сказав:
2
не та́кѡ мнѣ́хъ сїѧ̑ тебѣ̀ рещѝ проти́вꙋ, и҆ не разꙋмѣ́ете па́че не́жели и҆ а҆́зъ.
2
розмірковування мої спонукують мене відповідати, і я поспішаю висловити їх.
3
Наказа́нїе срамле́нїѧ моегѡ̀ оу҆слы́шꙋ, и҆ дꙋ́хъ ѿ ра́зꙋма ѿвѣщава́етъ мѝ.
3
Докір, ганебний для мене, вислухав я, і дух розуміння мого відповість за мене.
4
Є҆да̀ си́хъ не оу҆разꙋмѣ́лъ є҆сѝ ѿ вѣ́ка, ѿне́лѣже положе́нъ человѣ́къ бы́сть на землѝ;
4
Хіба не знаєш ти, що від віку, — з того часу, як поставлена людина на землі, —
5
весе́лїе бо нечести́выхъ паде́нїе стра́шно, ѡ҆бра́дованїе же беззако́нныхъ па́гꙋба.
5
веселощі беззаконних короткочасні, і радість лицеміра миттєва?
6
А҆́ще взы́дꙋтъ на не́бо да́ры є҆гѡ̀, же́ртва же є҆гѡ̀ ѡ҆блакѡ́въ ко́снетсѧ:
6
Хоч би зросла до небес велич його, і голова його торкалася хмар, —
7
є҆гда́ бо мни́тсѧ оу҆жѐ оу҆твержде́нъ бы́ти, тогда̀ въ коне́цъ поги́бнетъ. ви́дѣвшїи же є҆го̀ рекꙋ́тъ: гдѣ́ є҆сть;
7
як гній його, навіки пропадає він; ті, що бачили його, скажуть: де він?
8
Ꙗ҆́коже со́нъ ѿлетѣ́вый не ѡ҆брѧ́щетсѧ, ѿлетѣ́ же а҆́ки мечта́нїе нощно́е.
8
Як сон, відлетить, і не знайдуть його; і, як нічне видіння, зникне.
9
Ѻ҆́ко призрѣ̀, и҆ не приложи́тъ, и҆ ктомꙋ̀ не позна́етъ є҆го̀ мѣ́сто є҆гѡ̀.
9
Око, що бачило його, більше не побачить його, і вже не дивитиметься на нього місце його.
10
Сынѡ́въ є҆гѡ̀ да погꙋбѧ́тъ ме́ншїи, и҆ рꙋ́цѣ є҆гѡ̀ возжгꙋ́тъ бѡлѣ́зни.
10
Сини його будуть запобігати перед жебраками, і руки його повернуть вкрадене ним.
11
Кѡ́сти є҆гѡ̀ напо́лнишасѧ грѣхѡ́въ ю҆́ности є҆гѡ̀ и҆ съ ни́мъ на пе́рсти оу҆снꙋ́тъ.
11
Кістки його наповнені гріхами юности його, і з ним ляжуть вони у порох.
12
А҆́ще оу҆слади́тсѧ во оу҆стѣ́хъ є҆гѡ̀ ѕло́ба, скры́етъ ю҆̀ под̾ ѧ҆зы́комъ свои́мъ:
12
Якщо солодке в роті його зло, і він таїть його під язиком своїм,
13
не пощади́тъ є҆ѧ̀, и҆ не ѡ҆ста́витъ є҆ѧ̀, и҆ собере́тъ ю҆̀ посредѣ̀ горта́ни своегѡ̀,
13
береже і не кидає його, а тримає його у вустах своїх,
14
и҆ не возмо́жетъ помощѝ себѣ̀: же́лчь а҆́спїдѡвъ во чре́вѣ є҆гѡ̀.
14
то ця їжа його в утробі його перетвориться на жовч аспидів усередині його.
15
Бога́тство непра́веднѡ собира́емо и҆зблюе́тсѧ, и҆з̾ хра́мины є҆гѡ̀ и҆звлече́тъ є҆го̀ а҆́гг҃лъ.
15
Майно, яке він ковтав, виблює: Бог вивергне його із утроби його.
16
Ꙗ҆́рость же ѕмїе́вꙋ да ссе́тъ, да оу҆бїе́тъ же є҆го̀ ѧ҆зы́къ ѕмїи́нъ.
16
Зміїну отруту він ссе; умертвить його язик єхидни.
17
Да не оу҆́зритъ ѿдое́нїѧ скотѡ́въ, нижѐ прибы́тка ме́да и҆ ма́сла кра́вїѧ.
17
Не бачити йому струмків, рік, що течуть медом і молоком!
18
Вотщѐ и҆ всꙋ́е трꙋди́сѧ, бога́тство, ѿ негѡ́же не вкꙋ́ситъ, ꙗ҆́коже кло́ки не сожва́ємы и҆ не поглоща́ємы.
18
Нажите трудом поверне, не проковтне; за міркою майна його буде і розплата його, а він не порадіє.
19
Мно́гихъ бо немощны́хъ до́мы сокрꙋшѝ, жили́ще же разгра́би и҆ не поста́ви.
19
Бо він гнітив, відсилав бідних; захоплював доми, яких не будував;
20
Нѣ́сть спасе́нїѧ и҆мѣ́нїю є҆гѡ̀, въ вожделѣ́нїи свое́мъне спасе́тсѧ.
20
не знав ситости в утробі своїй і у жадобі своїй не щадив нічого.
21
Нѣ́сть ѡ҆ста́нка бра́шнꙋ є҆гѡ̀, сегѡ̀ ра́ди не процвѣтꙋ́тъ є҆мꙋ̀ блага̑ѧ.
21
Нічого не спаслося від обжерливости його, зате не встоїть щастя його.
22
Є҆гда́ же мни́тъ оу҆жѐ и҆спо́лнь бы́ти, ѡ҆скорби́тсѧ, всѧ́ка же бѣда̀ на́нь прїи́детъ.
22
У повноті достатку буде тісно йому; всяка рука скривдженого підніметься на нього.
23
А҆́ще ка́кѡ ли́бо и҆спо́лнитъ чре́во своѐ, напꙋ́ститъ на́нь ꙗ҆́рость гнѣ́ва, ѡ҆дожди́тъ на него̀ бѡлѣ́зни:
23
Коли буде чим наповнити утробу його, Він пошле на нього лють гніву Свого й буде дощити на нього хвороби в плоті його.
24
и҆ не спасе́тсѧ ѿ рꙋкѝ желѣ́за, да оу҆стрѣли́тъ є҆го̀ лꙋ́къ мѣ́дѧнъ,
24
Чи втече він від зброї залізної, — проколе його лук мідний;
25
и҆ да про́йдетъ сквозѣ̀ тѣ́ло є҆гѡ̀ стрѣла̀: ѕвѣ́зды же въ жили́щихъ є҆гѡ̀: да прїи́дꙋтъ на́нь стра́си,
25
стане виймати стрілу, — і вона вийде з тіла, вийде, блискаючи крізь жовч його; жахи смерти найдуть на нього!
26
и҆ всѧ́ка тма̀ на не́мъ да пребꙋ́детъ: да поѧ́стъ є҆го̀ ѻ҆́гнь нераздеже́ный, да ѡ҆ѕло́битъ же пришле́цъ до́мъ є҆гѡ̀:
26
Все похмуре сховано всередині його; буде пожирати його вогонь, який ніхто не роздмухує; зло осягне і те, що залишилося в наметі його.
27
и҆ да ѿкры́етъ не́бо беззакѡ́нїѧ є҆гѡ̀, и҆ землѧ̀ да воста́нетъ на́нь:
27
Небо відкриє беззаконня його, і земля повстане проти нього.
28
да и҆звлече́тъ до́мъ є҆гѡ̀ па́гꙋба до конца̀, де́нь гнѣ́ва да прїи́детъ на́нь.
28
Зникне надбання дому його; усе розпливеться в день гніву Його.
29
Сїѧ̀ ча́сть человѣ́ка нечести́вагѡ ѿ гдⷭ҇а и҆ стѧжа́нїе и҆мѣ́нїй є҆гѡ̀ ѿ надзира́телѧ.
29
Ось доля людини беззаконної і спадщина, визначена їй Вседержителем!