Друк брошурою Виконується верстка сторінок…
Папір A4, альбомна орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів. Друкуйте двосторонньо, з переворотом по короткому краю, у масштабі 100%; якщо принтер обрізає край — 98%. Не вмикайте режим «Буклет» у драйвері принтера.
1
Приложи́въ же є҆щѐ є҆лїꙋ́съ, речѐ:
1
І продовжував Елиуй і сказав:
2
пожди́ ми ма́лѡ є҆щѐ, да тѧ̀ наꙋчꙋ̀: є҆ще́ бо оу҆ менє̀ є҆́сть сло́во.
2
почекай мене трохи, і я покажу тобі, що я маю ще дещо сказати за Бога.
3
Прїи́мъ хи́трость мою̀ ѿдале́ча, дѣ́лы же мои́ми пра́вєднаѧ рекꙋ̀ вои́стиннꙋ:
3
Почну мої міркування здалеку, і воздам Творцю моєму справедливість,
4
и҆ не непра́вєдны глаго́лы без̾ пра́вды оу҆разꙋмѣ́еши.
4
тому що слова мої точно не лжа: перед тобою — довершений у пізнаннях.
5
Ви́ждь же, ꙗ҆́кѡ гдⷭ҇ь не ѿри́нетъ неѕло́бивагѡ:
5
Ось, Бог могутній і не нехтує сильним міцністю серця;
6
си́ленъ крѣ́постїю сердца̀ нечести́выхъ не ѡ҆живи́тъ и҆ сꙋ́дъ ни́щымъ да́стъ,
6
Він не підтримує нечестивих і відплачує належне пригнобленим;
7
не ѿи́метъ ѿ правди́вагѡ ѻ҆че́съ свои́хъ, и҆ со цари̑ на престо́лѣ посади́тъ и҆̀хъ на побѣ́дꙋ, и҆ вознесꙋ́тсѧ.
7
Він не відвертає очей Своїх від праведників, але з царями назавжди посаджує їх на престолі, і вони підносяться.
8
Свѧ́заннїи въ рꙋчны́хъ оу҆́захъ ꙗ҆́ти бꙋ́дꙋтъ оу҆́жами нищеты̀,
8
Якщо ж вони закуті ланцюгами й утримуються в кайданах біди,
9
и҆ возвѣсти́тъ и҆̀мъ дѣла̀ и҆́хъ и҆ прегрѣше́нїе и҆́хъ, ꙗ҆́кѡ оу҆крѣпѧ́тсѧ:
9
то Він вказує їм на діла їхні і на беззаконня їхні, тому що примножилися,
10
но правди́ваго оу҆слы́шитъ, и҆ речѐ, ꙗ҆́кѡ ѡ҆братѧ́тсѧ ѿ непра́вды.
10
і відкриває їх вухо для напоумлення і говорить їм, щоб вони відступили від нечестя.
11
А҆́ще оу҆слы́шатъ и҆ порабо́таютъ, сконча́ютъ дни̑ своѧ̑ во благи́хъ и҆ лѣ̑та своѧ̑ въ благолѣ́потѣ:
11
Якщо послухають і будуть служити Йому, то проведуть дні свої у благополуччі і літа свої в радості;
12
нечести́выхъ же не спасе́тъ, занѐ не хотѣ́ша позна́ти гдⷭ҇а и҆ зане́же оу҆чи́ми не послꙋшли́ви бѣ́ша.
12
якщо ж не послухають, то загинуть від стріли і помруть у нерозумі.
13
И҆ лицемѣ́ри се́рдцемъ возмꙋтѧ́тъ ꙗ҆́рость: не возопїю́тъ, ꙗ҆́кѡ свѧза̀ и҆̀хъ:
13
Але лицеміри живлять у серці гнів і не взивають до Нього, коли Він заковує їх у кайдани;
14
да оу҆́мретъ оу҆̀бо въ ю҆́ности дꙋша̀ и҆́хъ, житїе́ же и҆́хъ оу҆ѧзвлѧ́емо а҆́гг҃лы,
14
тому душа їх помирає у молодості і життя їх із блудниками.
15
зане́же ѡ҆скорби́ша недꙋ́жна и҆ не́мощна, сꙋ́дъ же кро́ткихъ и҆зложи́тъ.
15
Він спасає бідного від лиха його й у пригнобленні відкриває вухо його.
16
Є҆ще́ же и҆сто́ргнꙋ тѧ̀ ѿ оу҆́стъ вра́жїихъ: бе́здна, проли́тїе под̾ не́ю, и҆ сни́де трапе́за твоѧ̀ и҆спо́лнена тꙋ́ка.
16
І тебе вивів би Він з тісноти на простір, де немає стиснення, і те, що ставиться на стіл твій, було б наповнене жиром;
17
Не ѡ҆скꙋдѣ́етъ же ѿ пра́ведныхъ сꙋ́дъ:
17
але ти сповнений судженнями нечестивих: судження й осудження — близькі.
18
ꙗ҆́рость же на нечести̑выѧ бꙋ́детъ, нече́стїѧ ра́ди дарѡ́въ и҆́хъ, и҆̀хже прїима́хꙋ на непра́вдѣ.
18
Нехай не вразить тебе гнів Божий покаранням! Великий викуп не спасе тебе.
19
Да не оу҆клони́тъ тѧ̀ во́лею оу҆́мъ ѿ мольбы̀ въ бѣдѣ̀ сꙋ́щихъ немощны́хъ и҆ всѣ́хъ содержа́щихъ крѣ́пость.
19
Чи дасть Він яку ціну твоєму багатству? Ні, — ні золоту і ніякому скарбу.
20
Не привлецы̀ но́щи, є҆́же взы́ти лю́демъ вмѣ́стѡ и҆́хъ:
20
Не бажай тієї ночі, коли народи знищуються на своєму місці.
21
но сохрани́сѧ, да не содѣ́еши ѕла̀: си́хъ бо ра́ди и҆з̾ѧ́тъ є҆сѝ ѿ нищеты̀.
21
Бережися, не схиляйся до нечестя, якому ти віддав перевагу перед стражданнями.
22
Сѐ, крѣ́пкїй оу҆держи́тъ крѣ́постїю свое́ю: кто́ бо є҆́сть, ꙗ҆́коже то́й, си́ленъ;
22
Бог високий могутністю Своєю, і хто такий, як Він, наставник?
23
и҆ кто̀ є҆́сть и҆спытꙋ́ѧй дѣ́лъ є҆гѡ̀; и҆лѝ кто̀ рекі́й: содѣ́ѧ непра́вдꙋ;
23
Хто вкаже Йому путь Його; хто може сказати: Ти чиниш несправедливо?
24
Помѧнѝ, ꙗ҆́кѡ вє́лїѧ дѣла̀ є҆гѡ̀ сꙋ́ть, и҆́миже владѣ́ша мꙋ́жїе.
24
Пам’ятай про те, щоб звеличувати діла Його, які люди бачать.
25
Всѧ́къ человѣ́къ ви́дитъ въ себѣ̀, є҆ли́цы оу҆ѧзвлѧ́еми сꙋ́ть человѣ́цы.
25
Усі люди можуть бачити їх; людина може бачати їх здаля.
26
Сѐ, крѣ́пкїй вели́кїй, и҆ не оу҆вѣ́мы: число̀ лѣ́тъ є҆гѡ̀ безконе́чное:
26
Ось, Бог великий, і ми не можемо пізнати Його; число років Його недослідиме.
27
и҆зочтє́нны же є҆мꙋ̀ сꙋ́ть ка̑пли дождє́вныѧ, и҆ и҆злїю́тсѧ дожде́мъ во ѡ҆́блакъ:
27
Він збирає краплі води; вони в безлічі виливаються дощем:
28
потекꙋ́тъ ѡ҆бетша̑нїѧ, ѡ҆сѣни́ша же ѡ҆́блацы над̾ премно́гими людьмѝ: вре́мѧ поста́ви скотꙋ̀, вѣ́дѧтъ же ло́жа чи́нъ. Ѡ҆ всѣ́хъ си́хъ не диви́тлитисѧ оу҆́мъ, и҆ не и҆змѣнѧ́етлисѧ тѝ се́рдце ѿ тѣ́ла;
28
із хмар падають і виливаються рясно на людей.
29
И҆ а҆́ще оу҆разꙋмѣ́етъ просте́ртїе ѡ҆́блака, ра́венство ски́нїи є҆гѡ̀:
29
Хто може також осягнути простір хмар, тріщання намету Його?
30
сѐ, простира́етъ на ню̀ свѣ́тъ и҆ корє́нїѧ морска̑ѧ покры̀:
30
Ось, Він посилає на нього світло Своє і покриває дно моря.
31
тѣ́ми бо сꙋ́дитъ лю́демъ, да́стъ пи́щꙋ могꙋ́щемꙋ.
31
Звідти Він судить народи, дає їжу в достатку.
32
На рꙋкꙋ̀ покры̀ свѣ́тъ и҆ заповѣ́да ѡ҆ не́мъ срѣта́ющемꙋ:
32
Він ховає в долонях Своїх блискавку і повеліває їй, кого вразити.
33
возвѣсти́тъ ѡ҆ не́мъ дрꙋ́гꙋ своемꙋ̀ гдⷭ҇ь, стѧжа́нїе, и҆ ѡ҆ непра́вдѣ.
33
Тріскотіння її дає звістку про неї; худоба також відчуває, що відбувається.