Звичайний друк Виконується верстка сторінок…
Папір A4, книжкова орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів, масштаб 100%. Сторінки йдуть підряд. Для двостороннього друку виберіть переворот по довгому краю.
1
(Заⷱ҇ ѕ҃.) И҆ въ тре́тїй де́нь бра́къ бы́сть въ ка́нѣ галїле́йстѣй: и҆ бѣ̀ мт҃и і҆и҃сова тꙋ̀.
1
На третій день було весілля в Кані галилейській, і Мати Ісусова була там.
2
Зва́нъ же бы́сть і҆и҃съ и҆ оу҆чн҃цы̀ є҆гѡ̀ на бра́къ.
2
Був також запрошений на весілля Ісус з учениками Його.
3
И҆ недоста́вшꙋ вїнꙋ̀, гл҃го́ла мт҃и і҆и҃сова къ немꙋ̀: вїна̀ не и҆́мꙋтъ.
3
Коли не вистачило вина, Мати Ісуса каже Йому: вина не мають.
4
Гл҃а є҆́й і҆и҃съ: что̀ (є҆́сть) мнѣ̀ и҆ тебѣ̀, же́но; не оу҆̀ прїи́де ча́съ мо́й.
4
Ісус говорить Їй: що Мені і Тобі, Жоно? Ще не прийшов час Мій.
5
Гл҃го́ла мт҃и є҆гѡ̀ слꙋга́мъ: є҆́же а҆́ще гл҃етъ ва́мъ, сотвори́те.
5
Мати Його говорить слугам: що скаже Він вам, те зробіть.
6
Бѣ́хꙋ же тꙋ̀ водоно́си ка́менни ше́сть, лежа́ще по ѡ҆чище́нїю і҆ꙋде́йскꙋ, вмѣстѧ́щїй по двѣма̀ и҆лѝ трїе́мъ мѣ́рамъ.
6
Було ж тут шість кам’яних водоносів, що стояли за звичаєм для очищення юдейського, кожен вміщав по дві чи по три міри.
7
Гл҃а и҆̀мъ і҆и҃съ: напо́лните водоно́сы воды̀. И҆ напо́лниша и҆̀хъ до верха̀.
7
Ісус говорить їм: наповніть посудини водою. І наповнили їх до верху.
8
И҆ гл҃а и҆̀мъ: почерпи́те нн҃ѣ и҆ принеси́те а҆рхїтриклі́нови. И҆ принесо́ша.
8
І говорить їм: тепер зачерпніть і несіть до розпорядника весілля. І понесли.
9
Ꙗ҆́коже вкꙋсѝ а҆рхїтриклі́нъ вїна̀ бы́вшагѡ ѿ воды̀, и҆ не вѣ́даше, ѿкꙋ́дꙋ є҆́сть: слꙋ́ги же вѣ́дѧхꙋ поче́рпшїи во́дꙋ: пригласѝ жениха̀ а҆рхїтриклі́нъ.
9
Коли ж розпорядник покуштував воду, що стала вином [а він не знав, звідки це вино, знали ж тільки слуги, які набирали воду], тоді розпорядник кличе жениха
10
И҆ глаго́ла є҆мꙋ̀: всѧ́къ человѣ́къ пре́жде до́брое вїно̀ полагае́тъ, и҆ є҆гда̀ оу҆пїю́тсѧ, тогда̀ хꙋ́ждшее: ты́ (же) соблю́лъ є҆сѝ до́брое вїно̀ досе́лѣ.
10
і говорить йому: кожна людина спочатку добре вино подає, а коли нап’ються, тоді гірше; а ти добре вино зберіг аж досі.
11
Сѐ сотворѝ нача́токъ зна́менїємъ і҆и҃съ въ ка́нѣ галїле́йстѣй и҆ ꙗ҆вѝ сла́вꙋ свою̀: и҆ вѣ́роваша въ него̀ оу҆чн҃цы̀ є҆гѡ̀.
11
Так поклав Ісус початок чудесам у Кані галилейській і явив славу Свою; і увірували в Нього ученики Його.
12
(Заⷱ҇ з҃.) По се́мъ сни́де въ капернаꙋ́мъ са́мъ и҆ мт҃и є҆гѡ̀, и҆ бра́тїѧ є҆гѡ̀: и҆ тꙋ̀ не мнѡ́ги дни̑ пребы́ша.
12
Після цього прийшов Ісус до Капернаума, Сам і Мати Його, і брати Його, і ученики Його; і пробули там небагато днів.
13
И҆ бли́з̾ бѣ̀ па́сха і҆ꙋде́йска, и҆ взы́де во і҆ерⷭ҇ли́мъ і҆и҃съ
13
Наближалася Пасха юдейська, і Ісус прийшов до Єрусалима.
14
и҆ ѡ҆брѣ́те въ це́ркви продаю́щаѧ ѻ҆́вцы и҆ волы̀ и҆ гѡ́лꙋби, и҆ пѣ́нѧжники сѣдѧ́щыѧ.
14
І знайшов, що в храмі продавали волів, овець і голубів, і сиділи міняльники грошей.
15
И҆ сотвори́въ би́чь ѿ ве́рвїй, всѧ̑ и҆згна̀ и҆з̾ це́ркве, ѻ҆́вцы и҆ волы̀: и҆ торжникѡ́мъ разсы́па пѣ̑нѧзи и҆ дски̑ ѡ҆прове́рже:
15
І, зробивши бич з вірьовок, вигнав з храму всіх, овець і волів; і розсипав гроші міняльників, а столи їхні поперекидав.
16
и҆ продаю́щымъ гѡ́лꙋби речѐ: возми́те сїѧ̑ ѿсю́дꙋ и҆ не твори́те до́мꙋ ѻ҆ц҃а̀ моегѡ̀ до́мꙋ кꙋ́пленагѡ [кꙋ́пли].
16
І сказав продавцям голубів: візьміть це звідси і не робіть дому Отця Мого домом торгівлі.
17
Помѧнꙋ́ша же оу҆чн҃цы̀ є҆гѡ̀, ꙗ҆́кѡ пи́сано є҆́сть: жа́лость до́мꙋ твоегѡ̀ снѣ́сть мѧ̀ [ре́вность до́мꙋ твоегѡ̀ снѣде́ мѧ].
17
При цьому ученики Його згадали, що написано: ревність до дому Твого з’їдає Мене.
18
Ѿвѣща́ша же і҆ꙋде́є и҆ рѣ́ша є҆мꙋ̀: ко́е зна́менїє ꙗ҆влѧ́еши на́мъ, ꙗ҆́кѡ сїѧ̑ твори́ши.
18
На це юдеї сказали Йому: яке знамення покажеш нам, що маєш владу так чинити?
19
Ѿвѣща̀ і҆и҃съ и҆ речѐ и҆̀мъ: разоритѐ це́рковь сїю̀, и҆ тре́ми де́нми воздви́гнꙋ ю҆̀.
19
Ісус сказав їм у відповідь: зруйнуйте храм цей, і Я за три дні поставлю його.
20
Рѣ́ша же і҆ꙋде́є: четы́редесѧть и҆ шестїю̀ лѣ́тъ создана̀ бы́сть це́рковь сїѧ̀, и҆ ты́ ли тре́ми де́нми воздви́гнеши ю҆̀;
20
На це сказали юдеї: сорок шість років будувався храм цей, а Ти за три дні поставиш його?
21
Ѻ҆́нъ же гл҃аше ѡ҆ це́ркви тѣ́ла своегѡ̀.
21
Він же говорив про храм тіла Свого.
22
Є҆гда̀ оу҆̀бо воста̀ ѿ ме́ртвыхъ, помѧнꙋ́ша оу҆чн҃цы̀ є҆гѡ̀, ꙗ҆́кѡ сѐ гл҃аше, и҆ вѣ́роваша писа́нїю и҆ словесѝ, є҆́же речѐ і҆и҃съ.
22
Коли ж Він воскрес з мертвих, то згадали ученики Його, що Він казав їм це, і повірили Писанню і слову, яке сказав Ісус.
23
Є҆гда́ же бѣ̀ въ і҆ерⷭ҇ли́мѣхъ въ пра́здникъ па́ски, мно́зи вѣ́роваша во и҆́мѧ є҆гѡ̀, ви́дѧще зна́мєнїѧ є҆гѡ̀, ꙗ҆̀же творѧ́ше.
23
І коли Він був у Єрусалимі на святі Пасхи, багато хто увірував в ім’я Його, побачивши чудеса, які Він творив.
24
Са́мъ же і҆и҃съ не вдаѧ́ше себѐ въ вѣ́рꙋ и҆́хъ, занѐ са́мъ вѣ́дѧше всѧ̑,
24
Але Сам Ісус не ввіряв Себе їм, бо знав усіх;
25
и҆ ꙗ҆́кѡ не тре́боваше, да кто̀ свидѣ́телствꙋетъ ѡ҆ человѣ́цехъ: са́мъ бо вѣ́дѧше, что̀ бѣ̀ въ человѣ́цехъ.
25
і не треба було Йому, щоб хтось засвідчив про людину, бо Сам знав, що було в людині.