Звичайний друк
Виконується верстка сторінок…
Папір A4, книжкова орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів, масштаб 100%. Сторінки йдуть підряд. Для двостороннього друку виберіть переворот по довгому краю.
Друкувати / зберегти PDF
Закрити
Глава́ в҃
Церковнослов'янською (unicode)
Українською (п. Філарета)
1
И҆ повелѣ̀ гдⷭ҇ь ки́тꙋ вели́комꙋ пожре́ти і҆ѡ́нꙋ. И҆ бѣ̀ і҆ѡ́на во чре́вѣ ки́товѣ трѝ дни̑ и҆ трѝ нѡ́щи.
1
І повелів Господь великому киту поглинути Іону; і був Іона в утробі цього кита три дні і три ночі.
2
И҆ помоли́сѧ і҆ѡ́на ко гдⷭ҇ꙋ бг҃ꙋ своемꙋ̀ ѿ чре́ва ки́това
2
І помолився Іона Господу Богу своєму з утроби кита
3
и҆ речѐ: возопи́хъ въ ско́рби мое́й ко гдⷭ҇ꙋ бг҃ꙋ моемꙋ̀, и҆ оу҆слы́ша мѧ̀: и҆з̾ чре́ва а҆́дова во́пль мо́й, оу҆слы́шалъ є҆сѝ гла́съ мо́й:
3
і сказав: до Господа воззвав я у скорботі моїй, і Він почув мене; з утроби пекла я волав, і Ти почув голос мій.
4
ѿве́рглъ мѧ̀ є҆сѝ во глꙋбины̑ се́рдца морска́гѡ, и҆ рѣ́ки ѡ҆быдо́ша мѧ̀: всѧ̑ высоты̀ твоѧ̑ и҆ вѡ́лны твоѧ̑ на мнѣ̀ преидо́ша.
4
Ти ввергнув мене у глибину, у серце моря, і потоки оточили мене, усі води Твої і хвилі Твої проходили наді мною.
5
И҆ а҆́зъ рѣ́хъ: ѿри́нꙋсѧ ѿ ѻ҆́чїю твое́ю є҆да̀ приложꙋ̀ призрѣ́ти мѝ ко хра́мꙋ ст҃о́мꙋ твоемꙋ̀;
5
І я сказав: відкинутий я від очей Твоїх, однак я знову побачу святий храм Твій.
6
Возлїѧ́сѧ на мѧ̀ вода̀ до дꙋшѝ моеѧ̀, бе́здна ѡ҆бы́де мѧ̀ послѣ́днѧѧ, понрѐ глава̀ моѧ̀ въ разсѣ̑лины го́ръ,
6
Охопили мене води до душі моєї, безодня обійняла мене; морською травою оповита була голова моя.
7
снидо́хъ въ зе́млю, є҆ѧ́же верєѝ є҆ѧ̀ закле́пи вѣ́чнїи: и҆ да взы́детъ и҆з̾ и҆стлѣ́нїѧ живо́тъ мо́й къ тебѣ̀, гдⷭ҇и бж҃е мо́й.
7
До основ гір я зійшов, земля своїми запорами навік закрила мене; але Ти, Господи Боже мій, виведеш душу мою з пекла.
8
Внегда̀ скончава́тисѧ ѿ менє̀ дꙋшѝ мое́й, гдⷭ҇а помѧнꙋ́хъ, и҆ да прїи́детъ къ тебѣ̀ моли́тва моѧ̀ ко хра́мꙋ ст҃о́мꙋ твоемꙋ̀.
8
Коли знемогла у мені душа моя, я згадав про Господа, і молитва моя дійшла до Тебе, до храму святого Твого.
9
Хранѧ́щїи сꙋ́єтнаѧ и҆ лѡ́жнаѧ млⷭ҇ть свою̀ ѡ҆ста́виша
9
Ті, що шанують суєтних і облудних
богів
, залишили Милосердого свого,
10
а҆́зъ же со гла́сомъ хвале́нїѧ и҆ и҆сповѣ́данїѧ пожрꙋ̀ тебѣ̀, є҆ли̑ка ѡ҆бѣща́хъ, возда́мъ тебѣ̀ во спⷭ҇нїе моѐ гдⷭ҇еви.
10
а я гласом хвали принесу Тобі жертву; що обіцяв, виконаю: у Господа спасіння!
11
И҆ повелѣ̀ гдⷭ҇ь ки́тови, и҆ и҆зве́рже і҆ѡ́нꙋ на сꙋ́шꙋ.
11
І сказав Господь киту, і він вивергнув Іону на сушу.
Для підготовки друку потрібно ввімкнути JavaScript у браузері.