¹

И҆ речѐ гдⷭ҇ь ко і҆исꙋ́сꙋ, гл҃ѧ:

¹

І сказав Господь Ісусові, говорячи:

²

рцы̀ сынѡ́мъ і҆и҃лєвымъ, глаго́лѧ: дади́те гра́ды оу҆бѣже́нїй, ꙗ҆̀же реко́хъ къ ва́мъ мѡѷсе́омъ:

²

скажи синам Ізраїлевим: зробіть у себе міста притулку, про які Я говорив вам через Мойсея,

³

оу҆бѣ́жище оу҆бі́йцѣ порази́вшемꙋ дꙋ́шꙋ нево́лею: и҆ бꙋ́дꙋтъ ва́мъ гра́ды оу҆бѣ́жище, и҆ не оу҆́мретъ оу҆бі́йца ѿ оу҆́жика кро́ве, до́ндеже предста́нетъ пред̾ со́нмомъ на сꙋ́дъ.

³

щоб міг тікати туди вбивця, що убив людину помилково, без наміру; нехай [міста ці] будуть у вас притулком [щоб не вмер той, що убив] від того, хто мститься за кров, [доки не постане перед громадою на суд].

⁴

И҆ (а҆́ще кто̀) оу҆бѣ́гнетъ во є҆ди́нъ ѿ градѡ́въ си́хъ, и҆ ста́нетъ во вратѣ́хъ гра́да, и҆ и҆сповѣ́сть во оу҆́ши ста́рцємъ гра́да тогѡ̀ словеса̀ своѧ̑: и҆ прїи́мꙋтъ є҆го̀ со́нмъ къ себѣ̀, и҆ дадѧ́тъ є҆мꙋ̀ мѣ́сто жи́ти съ ни́ми:

⁴

І хто втече в одне з міст цих, нехай стане біля воріт міста і розповість уголос старійшинам міста цього справу свою; і вони приймуть його до себе в місто і дадуть йому місце, щоб він жив у них;

⁵

и҆ є҆гда̀ пожене́тъ оу҆́жикъ кро́ве в̾слѣ́дъ є҆гѡ̀, и҆ не дадꙋ́тъ оу҆би́вшаго въ рꙋ́цѣ є҆гѡ̀: ꙗ҆́кѡ не вѣ́дый оу҆бѝ бли́жнѧго своего̀ и҆ не ненави́дѧ то́й є҆го̀ ѿ вчера̀ и҆ тре́тїѧгѡ днѐ:

⁵

і коли поженеться за ним той, хто мститься за кров, то вони не повинні видавати в руки його убивцю, тому що він без наміру убив ближнього свого, не мав до нього ненависти ні вчора, ні третього дня;

⁶

и҆ да всели́тсѧ въ то́й гра́дъ, до́ндеже ста́нетъ пред̾ лице́мъ со́нма на сꙋ́дъ, и҆ до́ндеже оу҆́мретъ жре́цъ вели́кїй, и҆́же бꙋ́детъ въ ты̑ѧ дни̑: тогда̀ да ѡ҆брати́тсѧ оу҆бі́йца, и҆ вни́детъ во гра́дъ сво́й и҆ въ до́мъ сво́й, и҆ во гра́дъ, ѿню́дꙋже и҆збѣжѐ.

⁶

нехай він живе в цьому місті, доки не стане перед громадою на суд, доки не помре великий священик, який буде в ті дні. А потім нехай повернеться вбивця і піде в місто своє і в дім свій, у місто, з якого він утік.

⁷

И҆ ѿдѣли́ша кеде́съ въ галїле́и, въ горѣ̀ нефѳалі́мли, и҆ сѷхе́мъ въ горѣ̀ є҆фре́мли, и҆ гра́дъ а҆рво̀ (*се́й є҆́сть хеврѡ́нъ) въ горѣ̀ і҆ꙋ́дѣ:

⁷

І відокремили Кедес у Галилеї на горі Неффалимовій, Сихем на горі Єфремовій, і Кириаф-Арби, інакше Хеврон, на горі Іудиній;

⁸

и҆ ѡ҆б̾ ѻ҆нꙋ̀ странꙋ̀ і҆ѻрда́на ко і҆ерїхѡ́нꙋ на восто́къ, да́ша восо́ръ въ пꙋсты́ни въ по́ли ѿ пле́мене рꙋви́млѧ, и҆ рамѡ́ѳъ въ галаа́дѣ ѿ пле́мене га́дова, и҆ гѡла́нъ въ васані́тїдѣ ѿ пле́мене манассі́ина:

⁸

за Йорданом, навпроти Єрихона на схід, відокремили: Бецер у пустелі, на рівнині, від коліна Рувимового, і Рамоф у Галааді від коліна Гадового, і Голан у Васані від коліна Манассіїного;

⁹

сі́и гра́ды и҆збра̑ны бы́ша всѣ̑мъ сынѡ́мъ і҆и҃лєвымъ и҆ прише́лцꙋ прилежа́щемꙋ въ ни́хъ, є҆́же оу҆бѣжа́ти та́мѡ всѧ́комꙋ оу҆бива́ющемꙋ дꙋ́шꙋ нево́лею, да не оу҆́мретъ ѿ рꙋкꙋ̀ оу҆́жика кро́ве, до́ндеже ста́нетъ пред̾ со́нмомъ на сꙋ́дъ.

⁹

ці міста призначені для всіх синів Ізраїлевих і для прибульців, які живуть у них, щоб тікав туди всякий, хто убив людину помилково, щоб не помер він від руки того, хто мститься за кров, доки не постане перед громадою [на суд].