Звичайний друкВиконується верстка сторінок…
Папір A4, книжкова орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів, масштаб 100%. Сторінки йдуть підряд. Для двостороннього друку виберіть переворот по довгому краю.
бо ось, ти зачнеш і народиш сина, і бритва не торкнеться голови його, тому що від самої утроби немовля це буде назореєм Божим, і він почне спасати Ізраїля від руки филистимлян.
Дружина прийшла і сказала чоловіку своєму: чоловік Божий приходив до мене, вигляд якого, як вигляд ангела Божого, дуже величний; я не запитала його, звідки він, і він не сказав мені імені свого;
7
и҆ речѐ мнѣ̀: сѐ, ты̀ во оу҆тро́бѣ зачне́ши и҆ роди́ши сы́на: и҆ нн҃ѣ не пі́й вїна̀, ни сїке́ра, и҆ не ꙗ҆́ждь всѧ́кагѡ нечи́стагѡ, ꙗ҆́кѡ назѡре́й бг҃ꙋ бꙋ́детъ ѻ҆́трочищь ѿ оу҆тро́бы да́же до днѐ сме́рти своеѧ̀.
7
він сказав мені: «ось, ти зачнеш і народиш сина; отже, не пий вина і сикера і не їж нічого нечистого, бо немовля від самої утроби до смерти своєї буде назореєм Божим».
8
И҆ помоли́сѧ манѡ́е ко гдⷭ҇ꙋ и҆ речѐ: во мнѣ̀, гдⷭ҇и, человѣ́къ бж҃їй, є҆го́же посла́лъ є҆сѝ, да прїи́детъ є҆щѐ къ на́мъ и҆ наста́витъ ны̀, что̀ сотвори́мъ ѻ҆троча́ти ражда́ющемꙋсѧ.
8
Маной помолився Господу і сказав: Господи! нехай прийде знову до нас чоловік Божий, якого посилав Ти, і навчить нас, що нам робити з дитиною, яка має народитися.
9
И҆ послꙋ́ша бг҃ъ моли́твы манѡ́евы: и҆ прїи́де па́ки а҆́гг҃лъ бж҃їй къ женѣ̀, сїѧ́ же сѣдѧ́ше на селѣ̀, и҆ манѡ́е мꙋ́жъ є҆ѧ̀ не бѧ́ше съ не́ю.
9
І почув Бог голос Маноя, і ангел Божий знову прийшов до дружини, коли вона була на полі, і Маноя, чоловіка її, не було з нею.
Ангел Господній сказав Маною: нехай він остерігається усього, про що я сказав дружині;
14
ѿ всегѡ̀, є҆́же и҆схо́дитъ и҆з̾ вїногра́да, да не ꙗ҆́стъ, и҆ вїна̀ и҆ сїке́ра да не пїе́тъ, и҆ всѧ́кагѡ нечи́стагѡ да не ꙗ҆́стъ: и҆ всѧ̑, є҆ли̑ка заповѣ́дахъ є҆́й, да храни́тъ.
14
нехай не їсть нічого, що вирощує виноградна лоза; нехай не п’є вина і сикера і не їсть нічого нечистого і дотримує всього, що я наказав їй.
15
И҆ речѐ манѡ́е ко а҆́гг҃лꙋ гдⷭ҇ню: да оу҆держи́мъ тѧ̀ здѣ̀, и҆ сотвори́мъ пред̾ тобо́ю ко́злище ѿ ко́зъ.
15
І сказав Маной ангелу Господньому: дозволь затримати тебе, доки ми приготуємо для тебе козеня.
16
И҆ речѐ а҆́гг҃лъ гдⷭ҇ень къ манѡ́ю: а҆́ще мѧ̀ понꙋ́диши, не бꙋ́дꙋ ꙗ҆́сти хлѣ́ба твоегѡ̀: но а҆́ще сотвори́ши всесожже́нїе гдⷭ҇еви, то̀ вознесѝ є҆̀. Не вѣ́дѧше бо манѡ́е, ꙗ҆́кѡ а҆́гг҃лъ гдⷭ҇ень то́й.
16
Ангел Господній сказав Маною: хоча б ти й затримав мене, але я не буду їсти хліба твого; якщо ж хочеш звершити всепалення Господу, то принеси його. Маной же не знав, що це ангел Господній.
17
И҆ речѐ манѡ́е ко а҆́гг҃лꙋ гдⷭ҇ню: что̀ и҆́мѧ твоѐ; да є҆гда̀ сбꙋ́детсѧ сло́во твоѐ, просла́вимъ тѧ̀.
17
І сказав Маной ангелу Господньому: як твоє ім’я? щоб нам прославити тебе, коли сповниться слово твоє.
І взяв Маной козеня і хлібне приношення і приніс Господу на камені. І зробив Він чудо, яке бачили Маной і дружина його.
20
И҆ бы́сть є҆гда̀ пла́мень взы́де вы́ше ѻ҆лтарѧ̀ да́же до небесѐ, и҆ взы́де а҆́гг҃лъ гдⷭ҇ень въ пла́мени ѻ҆лтарѧ̀: манѡ́е же и҆ жена̀ є҆гѡ̀ смотрѧ́ста, и҆ падо́ста лице́мъ свои́мъ на зе́млю.
20
Коли полум’я стало підніматися від жертовника до неба, ангел Господній піднявся в полум’ї жертовника. Бачачи це, Маной і дружина його впали лицем на землю.
І сказав Маной дружині своїй: мабуть, ми помремо, тому що бачили ми Бога.
23
И҆ речѐ є҆мꙋ̀ жена̀ є҆гѡ̀: а҆́ще бы хотѣ́лъ гдⷭ҇ь оу҆мертви́ти на́съ, не бы̀ взѧ́лъ ѿ рꙋ́къ на́шихъ всесожже́нїѧ и҆ же́ртвы, и҆ не бы̀ показа́лъ на́мъ си́хъ всѣ́хъ, и҆ не бы̀ слы̑шана сїѧ̑ сотвори́лъ на́мъ ꙗ҆́коже нн҃ѣ.
23
Дружина його сказала йому: якби Господь хотів умертвити нас, то не прийняв би від наших рук всепалення і хлібне приношення, і не показав би нам усього того, і тепер не відкрив би нам цього.