¹

И҆ речѐ гдⷭ҇ь къ мѡѷсе́ю и҆ а҆арѡ́нꙋ, гл҃ѧ:

¹

І сказав Господь Мойсеєві й Аарону, говорячи:

²

глаго́ли сынѡ́мъ і҆и҃лєвымъ и҆ рече́ши къ ни̑мъ: мꙋ́жꙋ, мꙋ́жꙋ, є҆мꙋ́же а҆́ще бꙋ́детъ и҆злїѧ́нїе ѿ тѣ́ла є҆гѡ̀, и҆злїѧ́нїе є҆гѡ̀ нечи́сто є҆́сть.

²

оголосіть синам Ізраїлевим і скажіть їм: якщо у кого буде теча з тіла його, то від течі своєї він нечистий.

³

И҆ се́й зако́нъ нечистоты̀ є҆гѡ̀: и҆злива́ѧй сѣ́мѧ и҆з̾ тѣ́ла своегѡ̀, ѿ и҆злїѧ́нїѧ, и҆́мже соста́влено є҆́сть тѣ́ло є҆гѡ̀ и҆злїѧ́нїемъ, сїѧ̀ нечистота̀ є҆гѡ̀ въ не́мъ: всѧ̑ дни̑ и҆злїѧ́нїѧ тѣ́ла є҆гѡ̀, и҆́мже соста́влено тѣ́ло є҆гѡ̀ и҆злїѧ́нїемъ є҆гѡ̀, нечистота̀ є҆гѡ̀ є҆́сть:

³

І ось [закон] про нечистоту його від течі його: коли тече з тіла його теча його, і коли затримується в тілі його теча його, це нечистота його;

⁴

всѧ́ко ло́же, на не́мже а҆́ще лѧ́жетъ и҆злива́ѧй сѣ́мѧ, нечи́сто є҆́сть: и҆ всѧ́къ сосꙋ́дъ, на не́мже а҆́ще сѧ́детъ верхꙋ̀ є҆гѡ̀ и҆злива́ѧй сѣ́мѧ, нечи́стъ бꙋ́детъ:

⁴

усяка постіль, на якій ляже той, хто має течу, нечиста, і всяка річ, на яку сяде [той, хто має течу сімені], нечиста;

⁵

и҆ человѣ́къ, и҆́же а҆́ще прико́снетсѧ ло́жа є҆гѡ̀, да и҆спере́тъ ри̑зы своѧ̑ и҆ да ѡ҆мы́етъ тѣ́ло своѐ водо́ю, и҆ нечи́стъ бꙋ́детъ до ве́чера:

⁵

і хто доторкнеться до постелі його, той повинен вимити одежу свою й омитися водою і нечистим буде до вечора;

⁶

и҆ сѣдѧ́й на сосꙋ́дѣ, на не́мже а҆́ще сѧ́детъ верхꙋ̀ є҆гѡ̀ и҆злива́ѧй сѣ́мѧ, да и҆спере́тъ ри̑зы своѧ̑ и҆ да ѡ҆мы́етсѧ водо́ю, и҆ нечи́стъ бꙋ́детъ до ве́чера:

⁶

хто сяде на будь-яку річ, на якій сидів той, хто має течу, той повинен вимити одежу свою й омитися водою і нечистий буде до вечора;

⁷

и҆ прикоснꙋ́выйсѧ къ пло́ти и҆злива́ющагѡ сѣ́мѧ да и҆спере́тъ ри̑зы своѧ̑ и҆ да ѡ҆мы́етсѧ водо́ю, и҆ нечи́стъ бꙋ́детъ до ве́чера.

⁷

і хто доторкнеться до тіла того, хто має течу, той повинен вимити одежу свою й омитися водою і нечистий буде до вечора;

⁸

А҆́ще же плю́нетъ и҆злива́ѧй сѣ́мѧ на чи́стаго, да и҆спере́тъ ри̑зы своѧ̑ и҆ да и҆змы́етсѧ водо́ю, и҆ нечи́стъ бꙋ́детъ до ве́чера:

⁸

якщо той, хто має течу, плюне на чистого, то цей повинен вимити одежу свою й омитися водою, і нечистий буде до вечора;

⁹

и҆ всѧ́ко сѣдло̀ ѻ҆́слее, на не́же а҆́ще всѧ́детъ верхꙋ̀ є҆гѡ̀ и҆злива́ѧй сѣ́мѧ, нечи́сто бꙋ́детъ до ве́чера:

⁹

і всякий візок, в якому їхав той, хто має течу, нечистий [буде до вечора];

¹⁰

и҆ всѧ́къ прикоснꙋ́выйсѧ всѣ̑мъ, ꙗ҆̀же сꙋ́ть под̾ ни́мъ, нечи́стъ бꙋ́детъ до ве́чера: и҆ взе́млѧй ѧ҆̀ да и҆спере́тъ ри̑зы своѧ̑ и҆ ѡ҆мы́етсѧ водо́ю, и҆ нечи́стъ бꙋ́детъ до ве́чера:

¹⁰

і всякий, хто доторкнеться до чого-небудь, що було під ним, нечистий буде до вечора; і хто понесе це, повинен вимити одежу свою й омитися водою, і нечистий буде до вечора;

¹¹

и҆ є҆ли̑кимъ а҆́ще ко́снетсѧ и҆злива́ѧй сѣ́мѧ и҆ рꙋ́къ свои́хъ не ѡ҆мы́етъ водо́ю, да и҆спере́тъ ри̑зы своѧ̑ и҆ ѡ҆мы́етъ тѣ́ло водо́ю, и҆ нечи́стъ бꙋ́детъ до ве́чера:

¹¹

і всякий, до кого доторкнеться той, хто має течу, не омивши рук своїх водою, повинен вимити одежу свою й омитися водою, і нечистий буде до вечора;

¹²

и҆ сосꙋ́дъ гли́нѧнъ, є҆мꙋ́же а҆́ще прико́снетсѧ и҆злива́ѧй сѣ́мѧ, да разбїе́тсѧ: а҆ сосꙋ́дъ древѧ́ный да и҆змы́етсѧ водо́ю, и҆ чи́стъ бꙋ́детъ.

¹²

глиняну посудину, до якої доторкнеться той, хто має течу, слід розбити, а всяку дерев’яну посудину треба вимити водою [і буде чистою].

¹³

А҆́ще же ѡ҆чи́ститсѧ и҆злива́ѧй сѣ́мѧ ѿ и҆злїѧ́нїѧ своегѡ̀, и҆ и҆счи́слитъ себѣ̀ се́дмь дні́й на ѡ҆чище́нїе своѐ, и҆ и҆спере́тъ ри̑зы своѧ̑ и҆ ѡ҆мы́етъ тѣ́ло своѐ водо́ю живо́ю, и҆ чи́стъ бꙋ́детъ:

¹³

А коли той, хто має течу, звільниться від течі своєї, тоді повинен він відрахувати собі сім днів для очищення свого і вимити одежу свою, й омити тіло своє живою водою, і буде чистий;

¹⁴

и҆ въ де́нь ѻ҆смы́й да во́зметъ себѣ̀ два̀ гѡ́рличища и҆лѝ два̀ птєнца̀ голꙋби̑на, и҆ да принесе́тъ ѧ҆̀ пред̾ гдⷭ҇а къ две́ремъ ски́нїи свидѣ́нїѧ, и҆ да́стъ ѧ҆̀ жерцꙋ̀:

¹⁴

і у восьмий день візьме він собі двох горлиць або двох молодих голубів, і прийде перед лице Господнє до входу в скинію зібрання, і віддасть їх священикові;

¹⁵

и҆ сотвори́тъ ѧ҆̀ жре́цъ є҆ди́нъ грѣха̀ ра́ди, и҆ дрꙋгі́й во всесожже́нїе: и҆ да помо́литсѧ ѡ҆ не́мъ жре́цъ пред̾ гдⷭ҇емъ ѡ҆ и҆злїѧ́нїи є҆гѡ̀.

¹⁵

і принесе священик з цих птахів одного в жертву за гріх, а іншого у всепалення, і очистить його священик перед Господом від течі його.

¹⁶

И҆ человѣ́къ, є҆мꙋ́же а҆́ще и҆зы́детъ ѿ ло́жа є҆гѡ̀ сѣ́мѧ, и҆ да ѡ҆мы́етъ водо́ю всѐ тѣ́ло своѐ, и҆ нечи́стъ бꙋ́детъ до ве́чера:

¹⁶

Якщо в кого трапиться виливання сімені, то він повинен омити водою все тіло своє, і нечистий буде до вечора;

¹⁷

и҆ всѧ́ка ри́за и҆ всѧ́ка ко́жа, на не́йже а҆́ще бꙋ́детъ ло́же сѣ́менное, да и҆змы́етсѧ водо́ю, и҆ нечиста̀ бꙋ́детъ до ве́чера.

¹⁷

і всякий одяг і всяка шкіра, на яку потрапить сíм’я, повинні бути вимиті водою, і нечистими будуть до вечора;

¹⁸

И҆ а҆́ще лѧ́жетъ мꙋ́жъ съ жено́ю свое́ю на ло́жи сѣ́мене, да и҆змы́ютсѧ водо́ю, и҆ нечи̑сты бꙋ́дꙋтъ до ве́чера.

¹⁸

якщо чоловік ляже з жінкою і буде в нього виливання сімені, то вони повинні омитися водою, і нечисті будуть до вечора.

¹⁹

И҆ жена̀ ꙗ҆́же а҆́ще бꙋ́детъ кро́вь точа́щи, и҆ бꙋ́детъ тече́нїе є҆ѧ̀ въ тѣлесѝ є҆ѧ̀, се́дмь дні́й да бꙋ́детъ въ скве́рнѣ свое́й: и҆ всѧ́къ прикаса́ѧйсѧ є҆́й нечи́стъ бꙋ́детъ до ве́чера:

¹⁹

Якщо жінка має течу крови, що тече з тіла її, то вона повинна сидіти сім днів під час очищення свого, і всякий, хто доторкнеться до неї, нечистий буде до вечора;

²⁰

и҆ всѐ, на не́мже а҆́ще сѣди́тъ въ тече́нїи свое́мъ, нечи́сто бꙋ́детъ, и҆ всѧ́ко, на не́же а҆́ще присѧ́детъ (ѻ҆на̀), нечи́сто бꙋ́детъ:

²⁰

і все, на чому вона ляже під час очищення свого, нечисте; і все, на чому сяде, нечисте;

²¹

и҆ всѧ́къ, и҆́же а҆́ще прико́снетсѧ ло́жа є҆ѧ̀, да и҆спере́тъ ри̑зы своѧ̑ и҆ да и҆змы́етъ водо́ю тѣ́ло своѐ, и҆ нечи́стъ бꙋ́детъ до ве́чера:

²¹

і всякий, хто доторкнеться до постелі її, повинен вимити одежу свою й омитися водою, і нечистий буде до вечора;

²²

и҆ всѧ́къ прикаса́ѧйсѧ всѧ́комꙋ сосꙋ́дꙋ, на не́мже а҆́ще сѧ́детъ, да и҆спере́тъ ри̑зы своѧ̑ и҆ да и҆змы́етсѧ водо́ю, и҆ нечи́стъ бꙋ́детъ до ве́чера:

²²

і всякий, хто доторкнеться до якої-небудь речі, на якій вона сиділа, повинен вимити одежу свою й омитися водою, і нечистий буде до вечора;

²³

а҆́ще же на ло́жи є҆́й сꙋ́щей, и҆лѝ на сосꙋ́дѣ, на не́мже а҆́ще сѧ́детъ (ѻ҆на̀), є҆гда̀ прико́снетсѧ кто̀ є҆́й, нечи́стъ бꙋ́детъ до ве́чера.

²³

і якщо хто доторкнеться до чого-небудь на постелі або на тій речі, на якій вона сиділа, нечистий буде до вечора;

²⁴

А҆́ще же кто̀ бꙋ́детъ на ло́жи съ не́ю, и҆ бꙋ́детъ нечистота̀ є҆ѧ̀ на не́мъ, нечи́стъ бꙋ́детъ се́дмь дні́й: и҆ всѧ́ко ло́же, на не́мже а҆́ще лѧ́жетъ, нечи́сто бꙋ́детъ.

²⁴

якщо переспить з нею чоловік, то нечистота її буде на ньому; він нечистий буде сім днів, і всяка постіль, на якій він ляже, буде нечиста.

²⁵

И҆ жена̀ а҆́ще то́читъ тече́нїе кро́ве дни̑ мнѡ́ги, не во вре́мѧ скве́рны є҆ѧ̀, а҆́ще и҆ тече́тъ по ѡ҆скверне́нїи є҆ѧ̀, всѧ̑ дни̑ тече́нїѧ нечистоты̀ є҆ѧ̀, ꙗ҆́коже дни̑ скве́рны є҆ѧ̀, нечиста̀ бꙋ́детъ:

²⁵

Якщо в жінки тече кров багато днів не під час очищення її, або якщо вона має течу довше звичайного очищення її, то весь час витікання нечистоти її, подібно як упродовж очищення свого, вона нечиста;

²⁶

и҆ всѧ́ко ло́же, на не́мже а҆́ще лѧ́жетъ всѧ̑ дни̑ тече́нїѧ є҆ѧ̀, по ло́жи скве́рны є҆ѧ̀ бꙋ́детъ є҆́й: и҆ всѧ́къ сосꙋ́дъ, на не́мже а҆́ще сѧ́детъ, нечи́стъ бꙋ́детъ по нечистотѣ̀ скве́рны є҆ѧ̀:

²⁶

усяка постіль, на якій вона ляже в усі дні очищення свого, буде нечиста, подібно як постіль упродовж очищення її; і всяка річ, на яку вона сяде, буде нечиста, як нечисте це під час очищення її;

²⁷

и҆ всѧ́къ прикаса́ѧйсѧ є҆́й нечи́стъ бꙋ́детъ, да и҆спере́тъ ри̑зы своѧ̑ и҆ ѡ҆мы́етъ водо́ю тѣ́ло своѐ, и҆ нечи́стъ бꙋ́детъ до ве́чера.

²⁷

і всякий, хто доторкнеться до них, буде нечистий, і повинен вимити одежу свою й омитися водою, і нечистий буде до вечора.

²⁸

А҆́ще же ѡ҆чи́ститсѧ ѿ тече́нїѧ своегѡ̀, да сочте́тъ себѣ̀ се́дмь дні́й, и҆ по си́хъ чиста̀ бꙋ́детъ:

²⁸

А коли вона звільниться від течі своєї, тоді повинна відрахувати собі сім днів, і потім буде чиста;

²⁹

и҆ во ѻ҆смы́й де́нь да во́зметъ себѣ̀ два̀ гѡ́рличища и҆лѝ два̀ птєнца̀ голꙋби̑на, и҆ принесе́тъ ѧ҆̀ къ жерцꙋ̀ къ две́ремъ ски́нїи свидѣ́нїѧ,

²⁹

у восьмий день візьме вона собі двох горлиць або двох молодих голубів і принесе їх до священика до входу у скинію зібрання;

³⁰

и҆ да сотвори́тъ жре́цъ, є҆ди́нъ грѣха̀ ра́ди и҆ дрꙋгі́й во всесожже́нїе, и҆ да помо́литсѧ ѡ҆ не́й жре́цъ пред̾ гдⷭ҇емъ ѡ҆ тече́нїи нечистоты̀ є҆ѧ̀.

³⁰

і принесе священик одного з птахів у жертву за гріх, а іншого у всепалення, і очистить її священик перед Господом від течі нечистоти її.

³¹

И҆ благоговѣ̑йны сотвори́те сы́ны і҆и҃лєвы ѿ нечисто́тъ и҆́хъ: и҆ да не оу҆́мрꙋтъ нечистоты̀ ра́ди своеѧ̀, внегда̀ ѡ҆скверни́ти и҆̀мъ ски́нїю мою̀ ꙗ҆́же въ ни́хъ.

³¹

Так охороняйте синів Ізраїлевих від нечистоти їх, щоб вони не померли в нечистоті своїй, оскверняючи оселю Мою, яка серед них:

³²

Се́й зако́нъ и҆злива́ющемꙋ сѣ́мѧ, и҆ а҆́ще комꙋ̀ и҆зы́детъ и҆з̾ негѡ̀ ло́же сѣ́менное, ꙗ҆́коже ѡ҆скверни́тисѧ въ не́мъ,

³²

ось закон про того, хто має течу, і про того, у кого трапиться виливання сімені, що робить його нечистим,

³³

и҆ точа́щей кро́вь въ скве́рнѣ свое́й, и҆ и҆злива́ющемꙋ сѣ́мѧ во и҆злїѧ́нїи свое́мъ мꙋ́жескꙋ по́лꙋ и҆лѝ же́нскꙋ, и҆ мꙋ́жꙋ, и҆́же а҆́ще поспи́тъ со скверна́вою.

³³

і про ту, що страждає очищенням своїм, і про тих, хто має витікання, чоловіка або жінку, і про чоловіка, який переспить з нечистою.