Звичайний друк Виконується верстка сторінок…
Папір A4, книжкова орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів, масштаб 100%. Сторінки йдуть підряд. Для двостороннього друку виберіть переворот по довгому краю.
1
Бѣ́ же па́сха и҆ ѡ҆прѣсно́цы по двою̀ дні́ю: и҆ и҆ска́хꙋ а҆рхїере́є и҆ кни́жницы, ка́кѡ є҆го̀ ле́стїю є҆́мше оу҆бїю́тъ:
1
Бі же Па́сха і оприсно́ці по двою́ дні́ю; і іска́ху архієре́є і кни́жници, ка́ко Єго́ ле́стію є́мше убію́ть;
2
глаго́лахꙋ же: (но) не въ пра́здникъ, є҆да̀ [да не] ка́кѡ молва̀ бꙋ́детъ лю́дска.
2
глаго́лаху же: (но) не в пра́здник, єда́ [да не] ка́ко молва́ бу́деть лю́дська.
3
(Заⷱ҇ ѯ҃г҃.) И҆ сꙋ́щꙋ є҆мꙋ̀ въ виѳа́нїи, въ домꙋ̀ сі́мѡна прокаже́ннагѡ, возлежа́щꙋ є҆мꙋ̀, прїи́де жена̀, и҆мꙋ́щи а҆лава́стръ мѵ́ра на́рднагѡ пїстїкі́а многоцѣ́нна: и҆ сокрꙋ́шши а҆лава́стръ, возлива́ше є҆мꙋ̀ на главꙋ̀.
3
(Зач. 63) І су́щу Єму́ в Вифа́нії, в дому́ Си́мона прокаже́ннаго, возлежа́щу Єму́, при́йде жена́, іму́щи алава́стр ми́ра на́рднаго пистикі́я многоці́нна; і сокру́шши алава́стр, возлива́ше Єму́ на главу́.
4
Бѧ́хꙋ же нѣ́цыи негодꙋ́юще въ себѣ̀ и҆ глаго́люще: почто̀ ги́бель сїѧ̀ мѵ́рнаѧ бы́сть;
4
Бя́ху же ні́ції негоду́юще в себі́ і глаго́люще: почто́ ги́бель сія́ ми́рная бисть?
5
можа́ше бо сїѐ продано̀ бы́ти вѧ́щше трїе́хъ сѡ́тъ пѣ̑нѧзь и҆ да́тисѧ ни́щымъ. И҆ преща́хꙋ є҆́й.
5
можа́ше бо сіє́ продано́ би́ти в'я́щше тріє́х сот пі́нязь і да́тися ни́щим. І преща́ху єй.
6
І҆и҃съ же речѐ: ѡ҆ста́вите ю҆̀: что̀ є҆́й трꙋды̀ даетѐ; добро̀ дѣ́ло содѣ́ла ѡ҆ мнѣ̀.
6
Ісу́с же рече́: оста́віте ю, что єй труди́ даєте́? Добро́ ді́ло соді́ла о Мні.
7
Всегда́ бо ни́щыѧ и҆́мате съ собо́ю, и҆ є҆гда̀ хо́щете, мо́жете и҆̀мъ добро̀ твори́ти: мене́ же не всегда̀ и҆́мате.
7
Всегда́ бо ни́щия і́мате с собо́ю, і єгда́ хо́щете, мо́жете їм добро́ твори́ти; Мене́ же не всегда́ і́мате.
8
Є҆́же и҆мѣ̀ [возмо́же] сїѧ̀, сотворѝ: предварѝ пома́зати моѐ тѣ́ло на погребе́нїе.
8
Є́же імі́ [возмо́же] сія́, сотвори́: предвари́ пома́зати Моє́ ті́ло на погребе́ніє.
9
А҆ми́нь гл҃ю ва́мъ: и҆дѣ́же а҆́ще проповѣ́стсѧ є҆ѵⷢ҇лїе сїѐ во все́мъ мі́рѣ, и҆ є҆́же сотворѝ сїѧ̀, глаго́лано бꙋ́детъ въ па́мѧть є҆ѧ̀.
9
Амі́нь глаго́лю вам: іді́же а́ще пропові́сться Єва́нгеліє сіє́ во всем ми́рі, і є́же сотвори́ сія́, глаго́лано бу́деть в па́м'ять єя́.
10
(Заⷱ҇ ѯ҃д҃.) И҆ і҆ꙋ́да і҆скарїѡ́тскїй, є҆ди́нъ ѿ ѻ҆боюна́десѧте, и҆́де ко а҆рхїере́ємъ, да преда́стъ є҆го̀ и҆̀мъ.
10
(Зач. 64) І Іу́да Іскаріо́тський, єди́н от обоюна́десяте, і́де ко архієре́єм, да преда́сть Єго́ їм.
11
Ѻ҆ни́ же слы́шавше возра́довашасѧ и҆ ѡ҆бѣща́ша є҆мꙋ̀ сре́бреники да́ти. И҆ и҆ска́ше, ка́кѡ є҆го̀ въ оу҆до́бно вре́мѧ преда́стъ.
11
Они́ же сли́шавше возра́довашася і обіща́ша єму́ сре́бреники да́ти. І іска́ше, ка́ко Єго́ в удо́бно вре́м'я преда́сть.
12
И҆ въ пе́рвый де́нь ѡ҆прѣснѡ́къ, є҆гда̀ па́схꙋ жрѧ́хꙋ, глаго́лаша є҆мꙋ̀ оу҆чн҃цы̀ є҆гѡ̀: гдѣ̀ хо́щеши, ше́дше оу҆гото́ваемъ, да ꙗ҆́си па́схꙋ;
12
І в пе́рвий день оприсно́к, єгда́ па́сху жря́ху, глаго́лаша Єму́ ученици́ Єго́: гді хо́щеши, ше́дше угото́ваем, да я́си па́сху?
13
И҆ посла̀ два̀ ѿ оу҆чн҃къ свои́хъ и҆ гл҃а и҆́ма: и҆ди́та во гра́дъ: и҆ срѧ́щетъ ва́съ человѣ́къ въ скꙋде́льницѣ во́дꙋ носѧ̀: по не́мъ и҆ди́та,
13
І посла́ два от учени́к Свої́х і глаго́ла ї́ма: іді́та во град, і сря́щеть вас челові́к в скуде́льниці во́ду нося́; по нем іді́та,
14
и҆ и҆дѣ́же а҆́ще вни́детъ, рцы́та господи́нꙋ до́мꙋ, ꙗ҆́кѡ оу҆чт҃ль гл҃етъ: гдѣ̀ є҆́сть вита́лница, и҆дѣ́же па́схꙋ со оу҆чн҃ки̑ мои́ми снѣ́мъ;
14
і іді́же а́ще вни́деть, рці́та господи́ну до́му, я́ко Учи́тель глаго́леть: гді єсть віта́льниця, іді́же па́сху со ученики́ Мої́ми снім?
15
и҆ то́й ва́ма пока́жетъ го́рницꙋ ве́лїю, по́стланꙋ, гото́вꙋ: тꙋ̀ оу҆гото́вайта на́мъ.
15
І той ва́ма пока́жеть го́рницю ве́лію, по́стлану, гото́ву; ту угото́вайта нам.
16
И҆ и҆зыдо́ста оу҆чн҃ка̑ є҆гѡ̀, и҆ прїидо́ста во гра́дъ, и҆ ѡ҆брѣто́ста, ꙗ҆́коже речѐ и҆́ма: и҆ оу҆гото́васта па́схꙋ.
16
І ізидо́ста ученика́ Єго́, і прийдо́ста во град, і обріто́ста, я́коже рече́ ї́ма; і угото́васта па́сху.
17
И҆ ве́черꙋ бы́вшꙋ прїи́де со ѻ҆бѣмана́десѧте.
17
І ве́черу би́вшу при́йде со обімана́десяте.
18
И҆ возлежа́щымъ и҆̀мъ и҆ ꙗ҆дꙋ́щымъ, речѐ і҆и҃съ: а҆ми́нь гл҃ю ва́мъ, ꙗ҆́кѡ є҆ди́нъ ѿ ва́съ преда́стъ мѧ̀, ꙗ҆ды́й со мно́ю.
18
І возлежа́щим їм і яду́щим, рече́ Ісу́с: амі́нь глаго́лю вам, я́ко єди́н от вас преда́сть М'я, яди́й со Мно́ю.
19
Ѻ҆ни́ же нача́ша скорбѣ́ти и҆ глаго́лати є҆мꙋ̀ є҆ди́нъ по є҆ди́номꙋ: є҆да̀ а҆́зъ; И҆ дрꙋгі́й: є҆да̀ а҆́зъ;
19
Они́ же нача́ша скорбі́ти і глаго́лати Єму́ єди́н по єди́ному: єда́ аз? І други́й: єда́ аз?
20
Ѻ҆́нъ же ѿвѣща́въ речѐ и҆̀мъ: є҆ди́нъ ѿ ѻ҆боюна́десѧте, ѡ҆мочи́вый со мно́ю въ соли́ло.
20
Он же отвіща́в рече́ їм: єди́н от обоюна́десяте, омочи́вий со Мно́ю в соли́ло.
21
Сн҃ъ оу҆́бѡ чл҃вѣ́ческїй и҆́детъ, ꙗ҆́коже є҆́сть пи́сано ѡ҆ не́мъ: го́ре же человѣ́кꙋ томꙋ̀, и҆́мже сн҃ъ чл҃вѣ́ческїй преда́стсѧ: до́брѣе бы́ло бы є҆мꙋ̀, а҆́ще не бы̀ роди́лсѧ человѣ́къ то́й.
21
Син у́бо Челові́чеський і́деть, я́коже єсть пи́сано о Нем: го́ре же челові́ку тому́, і́мже Син Челові́чеський преда́сться; до́бріє би́ло би єму́, а́ще не би роди́лся челові́к той.
22
И҆ ꙗ҆дꙋ́щымъ и҆̀мъ, прїе́мь і҆и҃съ хлѣ́бъ, (и҆) блгⷭ҇ви́въ, преломѝ и҆ дадѐ и҆̀мъ, и҆ речѐ: прїими́те, ꙗ҆ди́те: сїѐ є҆́сть тѣ́ло моѐ.
22
І яду́щим їм, приє́м Ісу́с хліб, [і] благослови́в, преломи́ і даде́ їм, і рече́: приймі́те, яді́те, сіє́ єсть Ті́ло Моє́.
23
И҆ прїи́мъ ча́шꙋ, хвалꙋ̀ возда́въ, дадѐ и҆̀мъ: и҆ пи́ша ѿ неѧ̀ всѝ.
23
І приї́м ча́шу, хвалу́ возда́в, даде́ їм; і пи́ша от нея́ всі.
24
И҆ речѐ и҆̀мъ: сїѧ̀ є҆́сть кро́вь моѧ̀ но́вагѡ завѣ́та, за мнѡ́ги и҆злива́ема:
24
І рече́ їм: сія́ єсть Кров Моя́ Но́ваго Заві́та, за мно́гі ізлива́єма;
25
а҆ми́нь гл҃ю ва́мъ, ꙗ҆́кѡ ктомꙋ̀ не и҆́мамъ пи́ти ѿ плода̀ ло́знагѡ до днѐ тогѡ̀, є҆гда̀ є҆̀ пїю̀ но́во во црⷭ҇твїи бж҃їи.
25
амі́нь глаго́лю вам, я́ко ктому́ не і́мам пи́ти от плода́ ло́знаго до дне того́, єгда́ є пію́ но́во во Ца́рствії Бо́жиї.
26
И҆ воспѣ́вше и҆зыдо́ша въ го́рꙋ є҆леѡ́нскꙋю.
26
І воспі́вше ізидо́ша в го́ру Єлео́нськую.
27
И҆ гл҃а и҆̀мъ і҆и҃съ, ꙗ҆́кѡ всѝ соблазните́сѧ ѡ҆ мнѣ̀ въ но́щь сїю̀: пи́сано бо є҆́сть: поражꙋ̀ па́стырѧ, и҆ разы́дꙋтсѧ ѻ҆́вцы.
27
І глаго́ла їм Ісу́с, я́ко всі соблазните́ся о Мні в нощ сію́, пи́сано бо єсть: поражу́ па́стиря, і рази́дуться о́вці.
28
Но пото́мъ, є҆гда̀ воскрⷭ҇нꙋ, варѧ́ю вы̀ въ галїле́и.
28
Но пото́м, єгда́ воскре́сну, варя́ю ви в Галиле́ї.
29
Пе́тръ же речѐ є҆мꙋ̀: а҆́ще и҆ всѝ соблазнѧ́тсѧ, но не а҆́зъ.
29
Петр же рече́ Єму́: а́ще і всі соблазня́ться, но не аз.
30
И҆ гл҃а є҆мꙋ̀ і҆и҃съ: а҆ми́нь гл҃ю тебѣ̀, ꙗ҆́кѡ ты̀ дне́сь въ но́щь сїю̀, пре́жде да́же втори́цею пѣ́тель не возгласи́тъ, трикра́ты ѿве́ржешисѧ менє̀.
30
І глаго́ла єму́ Ісу́с: амі́нь глаго́лю тебі́, я́ко ти днесь в нощ сію́, пре́жде да́же втори́цею пі́тель не возгласи́ть, трикра́ти отве́ржешися Мене́.
31
Ѻ҆́нъ же мно́жае глаго́лаше па́че: а҆́ще (же) мѝ є҆́сть съ тобо́ю и҆ оу҆мре́ти, не ѿве́ргꙋсѧ тебє̀. Та́кожде и҆ всѝ глаго́лахꙋ.
31
Он же мно́жає глаго́лаше па́че: а́ще (же) мі єсть с Тобо́ю і умре́ти, не отве́ргуся Тебе́. Та́кожде і всі глаго́лаху.
32
И҆ прїидо́ша въ ве́сь, є҆́йже и҆́мѧ геѳсима́нїа: и҆ гл҃а оу҆чн҃кѡ́мъ свои̑мъ: сѣди́те здѣ̀, до́ндеже ше́дъ помолю́сѧ.
32
І прийдо́ша в весь, є́йже і́м'я Гефсима́нія; і глаго́ла ученико́м Свої́м: сіді́те зді, до́ндеже шед помолю́ся.
33
И҆ поѧ́тъ петра̀ и҆ і҆а́кѡва и҆ і҆ѡа́нна съ собо́ю: и҆ нача́тъ оу҆жаса́тисѧ и҆ тꙋжи́ти.
33
І поя́т Петра́, і Іа́кова, і Іоа́нна с Собо́ю; і нача́т ужаса́тися і тужи́ти.
34
И҆ гл҃а и҆̀мъ: приско́рбна є҆́сть дш҃а̀ моѧ̀ до сме́рти: бꙋ́дите здѣ̀ и҆ бди́те.
34
І глаго́ла їм: приско́рбна єсть душа́ Моя́ до сме́рти; бу́діте зді і бді́те.
35
И҆ преше́дъ ма́лѡ, падѐ на землѝ и҆ молѧ́шесѧ, да, а҆́ще возмо́жно є҆́сть, ми́мѡ и҆́детъ ѿ негѡ̀ ча́съ:
35
І преше́д ма́ло, паде́ на землі́ і моля́шеся, да, а́ще возмо́жно єсть, ми́мо і́деть от Него́ час;
36
и҆ гл҃аше: а҆́вва ѻ҆́ч҃е, всѧ̑ возмѡ́жна тебѣ̀: ми́мѡ несѝ ѿ менє̀ ча́шꙋ сїю̀: но не є҆́же а҆́зъ хощꙋ̀, но є҆́же ты̀.
36
і глаго́лаше: А́вва О́тче, вся возмо́жна Тебі́, ми́мо неси́ от Мене́ ча́шу сію́; но не є́же Аз хощу́, но є́же Ти.
37
И҆ прїи́де, и҆ ѡ҆брѣ́те и҆̀хъ спѧ́щихъ, и҆ гл҃а петро́ви: сі́мѡне, спи́ши ли; не возмо́глъ є҆сѝ є҆ди́нагѡ часа̀ побдѣ́ти;
37
І при́йде, і обрі́те їх сп'я́щих, і глаго́ла Петро́ві: Си́моне, спи́ши ли? Не возмо́гл єси́ єди́наго часа́ побді́ти?
38
бди́те и҆ моли́тесѧ, да не вни́дете въ напа́сть: дꙋ́хъ оу҆́бѡ бо́дръ, пло́ть же немощна̀.
38
Бді́те і молі́теся, да не вни́дете в напа́сть: дух у́бо бодр, плоть же немощна́.
39
И҆ па́ки ше́дъ помоли́сѧ, то́жде сло́во ре́къ.
39
І па́ки шед помоли́ся, то́жде сло́во рек.
40
И҆ возвра́щьсѧ ѡ҆брѣ́те ѧ҆̀ па́ки спѧ́ща: бѧ́хꙋ бо ѻ҆чеса̀ и҆̀мъ тѧ́гѡтна: и҆ не вѣ́дѧхꙋ, что̀ бы́ша є҆мꙋ̀ ѿвѣща́ли.
40
І возвра́щся обрі́те я па́ки сп'я́ща; бя́ху бо очеса́ їм тя́готна, і не ві́дяху, что би́ша Єму́ отвіща́ли.
41
И҆ прїи́де трети́цею и҆ гл҃а и҆̀мъ: спи́те про́чее и҆ почива́йте: приспѣ̀ коне́цъ, прїи́де ча́съ: сѐ, предае́тсѧ сн҃ъ чл҃вѣ́ческїй въ рꙋ́ки грѣ́шникѡмъ:
41
І при́йде трети́цею і глаго́ла їм: спі́те про́чеє і почива́йте; приспі́ коне́ць, при́йде час: се предає́ться Син Челові́чеський в ру́ки грі́шником;
42
воста́ните, и҆́демъ: сѐ, предаѧ́й мѧ̀ прибли́жисѧ.
42
воста́ніте, і́дем, се предая́й М'я прибли́жися.
43
(Заⷱ҇ ѯ҃е҃.) И҆ а҆́бїе, є҆щѐ є҆мꙋ̀ гл҃ющꙋ, прїи́де і҆ꙋ́да, є҆ди́нъ сы́й ѿ ѻ҆боюна́десѧте, и҆ съ ни́мъ наро́дъ мно́гъ со ѻ҆рꙋ́жїемъ и҆ дреко́льми, ѿ а҆рхїерє́й и҆ кни̑жникъ и҆ ста́рєцъ.
43
(Зач. 65) І а́біє, єще́ Єму́ глаго́лющу, при́йде Іу́да, єди́н сий от обоюна́десяте, і с ним наро́д мног со ору́жієм і дреко́льми, от архієре́й і кни́жник і ста́рець.
44
Даде́ же предаѧ́й є҆го̀ зна́менїе и҆̀мъ, глаго́лѧ: є҆го́же а҆́ще лобжꙋ̀, то́й є҆́сть: и҆ми́те є҆го̀ и҆ веди́те (є҆го̀) сохра́ннѡ.
44
Даде́ же предая́й Єго́ зна́меніє їм, глаго́ля: Єго́же а́ще лобжу́, Той єсть; імі́те Єго́ і веді́те (Єго́) сохра́нно.
45
И҆ прише́дъ, а҆́бїе пристꙋ́пль къ немꙋ̀, глаго́ла (є҆мꙋ̀): равві̀, равві̀. И҆ ѡ҆блобыза̀ є҆го̀.
45
І прише́д, а́біє присту́пль к Нему́, глаго́ла (Єму́): Равві́, Равві́. І облобиза́ Єго́.
46
Ѻ҆ни́ же возложи́ша рꙋ́цѣ своѝ на него̀ и҆ ꙗ҆́ша є҆го̀.
46
Они́ же возложи́ша ру́ці Свої́ на Него́ і я́ша Єго́.
47
Є҆ди́нъ же нѣ́кто ѿ стоѧ́щихъ и҆звле́къ но́жъ, оу҆да́ри раба̀ а҆рхїере́ова и҆ оу҆рѣ́за є҆мꙋ̀ оу҆́хо.
47
Єди́н же ні́кто от стоя́щих ізвле́к нож, уда́ри раба́ архієре́йова і урі́за єму́ у́хо.
48
И҆ ѿвѣща́въ і҆и҃съ речѐ и҆̀мъ: ꙗ҆́кѡ на разбо́йника ли и҆зыдо́сте со ѻ҆рꙋ́жїемъ и҆ дреко́льми ꙗ҆́ти мѧ̀;
48
І отвіща́в Ісу́с рече́ їм: я́ко на разбо́йника ли ізидо́сте со ору́жієм і дреко́льми я́ти М'я?
49
По всѧ̑ дни̑ бѣ́хъ при ва́съ въ це́ркви оу҆чѧ̀, и҆ не ꙗ҆́сте менѐ: но да сбꙋ́детсѧ писа́нїе.
49
По вся дні біх при вас в це́ркві учя́, і не я́сте Мене́; но да сбу́деться Писа́ніє.
50
И҆ ѡ҆ста́вльше є҆го̀, всѝ бѣжа́ша.
50
І оста́вльше Єго́, всі біжа́ша.
51
И҆ є҆ди́нъ нѣ́кто ю҆́ноша и҆́де по не́мъ, ѡ҆дѣ́ѧнъ въ плащани́цꙋ по на́гꙋ: и҆ ꙗ҆́ша того̀ ю҆́ношꙋ.
51
І єди́н ні́кто ю́ноша і́де по Нем, оді́ян в плащани́цю по на́гу; і я́ша того́ ю́ношу.
52
Ѻ҆́нъ же ѡ҆ста́вль плащани́цꙋ, на́гъ бѣжа̀ ѿ ни́хъ.
52
Он же оста́вль плащани́цю, наг біжа́ от них.
53
И҆ ведо́ша і҆и҃са ко а҆рхїере́ю: и҆ снидо́шасѧ къ немꙋ̀ всѝ а҆рхїере́є и҆ кни́жницы и҆ ста́рцы.
53
І ведо́ша Ісу́са ко архієре́ю; і снидо́шася к нему́ всі архієре́є і кни́жници і ста́рці.
54
И҆ пе́тръ и҆здале́ча в̾слѣ́дъ є҆гѡ̀ и҆́де до внꙋ́трь во дво́ръ а҆рхїере́овъ: и҆ бѣ̀ сѣдѧ̀ со слꙋга́ми и҆ грѣ́ѧсѧ при свѣщѝ [при ѻ҆гнѝ].
54
І Петр іздале́ча вслід Єго́ і́де до внутр во двор архієре́ов; і бі сідя́ со слуга́ми і грі́яся при свіщі́ [при огні́].
55
А҆рхїере́є же и҆ ве́сь со́нмъ и҆ска́хꙋ на і҆и҃са свидѣ́телства, да оу҆мертвѧ́тъ є҆го̀: и҆ не ѡ҆брѣта́хꙋ.
55
Архієре́є же і весь сонм іска́ху на Ісу́са свиді́тельства, да умертвя́ть Єго́; і не обріта́ху.
56
Мно́зи бо лжесвидѣ́телствовахꙋ на него̀, и҆ ра̑вна свидѣ́тєлства не бѧ́хꙋ.
56
Мно́зі бо лжесвиді́тельствоваху на Него́, і ра́вна свиді́тельства не бя́ху.
57
И҆ нѣ́цыи воста́вше лжесвидѣ́телствовахꙋ на него̀, глаго́люще:
57
І ні́ції воста́вше лжесвиді́тельствоваху на Него́, глаго́люще:
58
ꙗ҆́кѡ мы̀ слы́шахомъ є҆го̀ гл҃юща, ꙗ҆́кѡ а҆́зъ разорю̀ це́рковь сїю̀ рꙋкотворе́нꙋю и҆ тремѝ де́нми и҆́нꙋ нерꙋкотворе́нꙋ сози́ждꙋ.
58
я́ко ми сли́шахом Єго́ глаго́люща, я́ко Аз разорю́ це́рков сію́ рукотворе́ную і треми́ де́ньми і́ну нерукотворе́ну сози́жду.
59
И҆ ни та́кѡ ра́вно бѣ̀ свидѣ́телство и҆́хъ.
59
І ні та́ко ра́вно бі свиді́тельство їх.
60
И҆ воста́въ а҆рхїере́й посредѣ̀, вопросѝ і҆и҃са, глаго́лѧ: не ѿвѣщава́еши ли ничесѡ́же; что̀ сі́и на тѧ̀ свидѣ́телствꙋютъ;
60
І воста́в архієре́й посреді́, вопроси́ Ісу́са, глаго́ля: не отвіщава́єши ли нічесо́же? Что сі́ї на Тя свиді́тельствують?
61
Ѻ҆́нъ же молча́ше и҆ ничто́же ѿвѣщава́ше. Па́ки а҆рхїере́й вопросѝ є҆го̀ и҆ глаго́ла є҆мꙋ̀: ты́ ли є҆сѝ хрⷭ҇то́съ, сн҃ъ блгⷭ҇ве́ннагѡ;
61
Он же молча́ше і нічто́же отвіщава́ше. Па́ки архієре́й вопроси́ Єго́ і глаго́ла Єму́: Ти ли єси́ Христо́с, Син Благослове́ннаго?
62
І҆и҃съ же речѐ: а҆́зъ є҆́смь: и҆ оу҆́зрите сн҃а чл҃вѣ́ческаго ѡ҆ деснꙋ́ю сѣдѧ́ща си́лы и҆ грѧдꙋ́ща со ѡ҆́блаки небе́сными.
62
Ісу́с же рече́: Аз єсьм; і у́зрите Си́на Челові́чеськаго о десну́ю сідя́ща си́ли і гряду́ща со о́блаки небе́сними.
63
А҆рхїере́й же растерза́въ ри̑зы своѧ̑, глаго́ла: что̀ є҆щѐ тре́бꙋемъ свидѣ́телей;
63
Архієре́й же растерза́в ри́зи своя́, глаго́ла: что єще́ тре́буєм свиді́телей?
64
слы́шасте хꙋлꙋ̀: что̀ ва́мъ мни́тсѧ; Ѻ҆ни́ же всѝ ѡ҆сꙋди́ша є҆го̀ бы́ти пови́нна сме́рти.
64
Сли́шасте хулу́: что вам мни́ться? Они́ же всі осуди́ша Єго́ би́ти пови́нна сме́рті.
65
И҆ нача́ша нѣ́цыи плюва́ти на́нь, и҆ прикрыва́ти лицѐ є҆гѡ̀, и҆ мꙋ́чити є҆го̀, и҆ глаго́лати є҆мꙋ̀: прорцы̀. И҆ слꙋги̑ по лани́тома є҆го̀ бїѧ́хꙋ.
65
І нача́ша ні́ції плюва́ти Нань, і прикрива́ти лице́ Єго́, і му́чити Єго́, і глаго́лати Єму́: прорци́. І слуги́ по лани́тома Єго́ бія́ху.
66
И҆ сꙋ́щꙋ петро́ви во дворѣ̀ ни́зꙋ, прїи́де є҆ди́на ѿ рабы́нь а҆рхїере́овыхъ,
66
І су́щу Петро́ві во дворі́ ни́зу, при́йде єди́на от раби́нь архієре́йових,
67
и҆ ви́дѣвши петра̀ грѣ́ющасѧ, воззрѣ́вши на него̀, глаго́ла: и҆ ты̀ съ назарѧни́номъ і҆и҃сомъ бы́лъ є҆сѝ.
67
і ви́дівши Петра́ грі́ющася, воззрі́вши на него́, глаго́ла: і ти с Назаряни́ном Ісу́сом бил єси́.
68
Ѻ҆́нъ же ѿве́ржесѧ, глаго́лѧ: не вѣ́мъ, нижѐ зна́ю, что̀ ты̀ глаго́леши. И҆ и҆зы́де во́нъ на преддво́рїе: и҆ а҆ле́ктѡръ возгласѝ.
68
Он же отве́ржеся, глаго́ля: не вім, ніже́ зна́ю, что ти глаго́леши. І ізи́де вон на преддво́ріє; і але́ктор возгласи́.
69
И҆ рабы́нѧ ви́дѣвши є҆го̀ па́ки, нача́тъ глаго́лати предстоѧ́щымъ, ꙗ҆́кѡ се́й ѿ ни́хъ є҆́сть.
69
І раби́ня ви́дівши єго́ па́ки, нача́т глаго́лати предстоя́щим, я́ко сей от них єсть.
70
Ѻ҆́нъ же па́ки ѿмета́шесѧ. И҆ пома́лѣ па́ки предстоѧ́щїи глаго́лахꙋ петро́ви: вои́стиннꙋ ѿ ни́хъ є҆сѝ: и҆́бо галїле́анинъ є҆сѝ, и҆ бесѣ́да твоѧ̀ подо́битсѧ.
70
Он же па́ки отмета́шеся. І пома́лі па́ки предстоя́щії глаго́лаху Петро́ві: воі́стину от них єси́, і́бо Галиле́янин єси́, і бесі́да твоя́ подо́биться.
71
Ѻ҆́нъ же нача̀ роти́тисѧ и҆ клѧ́тисѧ, ꙗ҆́кѡ не вѣ́мъ чл҃вѣ́ка сегѡ̀, є҆го́же вы̀ глаго́лете.
71
Он же нача́ роти́тися і кля́тися, я́ко не вім Челові́ка Сего́, Єго́же ви глаго́лете.
72
И҆ второ́е а҆ле́ктѡръ возгласѝ. И҆ помѧнꙋ̀ пе́тръ гл҃го́лъ, є҆го́же речѐ є҆мꙋ̀ і҆и҃съ, ꙗ҆́кѡ пре́жде да́же пѣ́тель не возгласи́тъ двакра́ты, ѿве́ржешисѧ менє̀ трикра́ты. И҆ наче́нъ пла́кашесѧ.
72
І второ́є але́ктор возгласи́. І пом'яну́ Петр глаго́л, єго́же рече́ єму́ Ісу́с, я́ко пре́жде да́же пі́тель не возгласи́ть двакра́ти, отве́ржешися Мене́ трикра́ти. І наче́н пла́кашеся.