Звичайний друк Виконується верстка сторінок…
Папір A4, книжкова орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів, масштаб 100%. Сторінки йдуть підряд. Для двостороннього друку виберіть переворот по довгому краю.
1
И҆ прїи́де мцⷭ҇ъ седмы́й, сы́нове же і҆и҃лєвы бѧ́хꙋ во градѣ́хъ свои́хъ: и҆ собра́шасѧ всѝ лю́дїе ꙗ҆́кѡ мꙋ́жъ є҆ди́нъ на простра́нство, є҆́же пред̾ враты̀ водны́ми, и҆ реко́ша є҆́здрѣ пи́сарю, да принесе́тъ кни́гꙋ зако́на мѡѷсе́ова, є҆го́же заповѣ́да гдⷭ҇ь і҆и҃лю.
1
Коли настав сьомий місяць, і сини Ізраїлеві жили по містах своїх, тоді зібрався весь народ, як одна людина, на площу, яка перед Водяними воротами, і сказали книжнику Ездрі, щоб він приніс книгу закону Мойсеєвого, який заповів Господь Ізраїлю.
2
И҆ принесѐ є҆́здра свѧще́нникъ зако́нъ пред̾ мно́жество ѿ мꙋже́й да́же до же́нъ, и҆ всѣ̑мъ, и҆̀же можа́хꙋ разꙋмѣ́ти слы́шаще, въ де́нь пе́рвый мцⷭ҇а седма́гѡ,
2
І приніс священик Ездра закон перед зібрання чоловіків і жінок, і всіх, які могли розуміти, у перший день сьомого місяця;
3
и҆ чтѐ въ не́мъ (ꙗ҆́внѡ на простра́нствѣ, є҆́же пред̾ враты̀ водны́ми), ѿ оу҆́тра да́же до полꙋ́дне, пред̾ мꙋ̑жи и҆ жена́ми, и҆ сі́и бѧ́хꙋ разꙋмѣ́юще, и҆ оу҆́ши всѣ́хъ люді́й ко кни́зѣ зако́на.
3
і читав з нього на площі, яка перед Водяними воротами, від світанку до полудня, перед чоловіками і жінками і всіма, які могли розуміти; і вуха всього народу були прихилені до книги закону.
4
И҆ ста̀ є҆́здра писе́цъ на степе́ни древѧ́нѣмъ, є҆го́же сотвори́ша къ народовѣща́нїю, и҆ ста́ша бли́з̾ є҆гѡ̀ матѳаѳі́а и҆ саме́а, и҆ а҆нані́а и҆ оу҆рі́а, и҆ хелкі́а и҆ маасі́а ѡ҆деснꙋ́ю є҆гѡ̀, ѡ҆шꙋ́юю же фадаі́а и҆ мїсаи́лъ, и҆ мелхі́а и҆ ѡ҆са́мъ, и҆ а҆савадма̀ и҆ заха́рїа и҆ месолла́мъ.
4
Книжник Ездра стояв на дерев’яному підвищенні, яке для цього зробили, а поруч з ним, праворуч від нього, стояли Маттифія і Шема, й Анаія й Урія, і Хелкія і Маасея, а ліворуч від нього Федаія і Мисаїл, і Малхія і Хашум, і Хашбаддана, і Захарія і Мешуллам.
5
И҆ разгнꙋ̀ є҆́здра кни́гꙋ пред̾ всѣ́ми людьмѝ, ꙗ҆́кѡ то́й бѣ̀ над̾ людьмѝ, и҆ бы́сть є҆гда̀ разгиба́ше ю҆̀, ста́ша всѝ лю́дїе.
5
І відкрив Ездра книгу перед очима всього народу, тому що він стояв вище за весь народ. І коли він відкрив її, весь народ встав.
6
И҆ благословѝ є҆́здра гдⷭ҇а бг҃а вели́каго, и҆ ѿвѣща́ша всѝ лю́дїе и҆ рѣ́ша а҆ми́нь, воздви́гше рꙋ́цѣ своѝ, и҆ преклони́шасѧ и҆ поклони́шасѧ гдⷭ҇еви лице́мъ на зе́млю.
6
І благословив Ездра Господа Бога великого. І весь народ відповів: амінь, амінь, піднімаючи догори руки свої, — і поклонялися і падали перед Господом лицем до землі.
7
І҆исꙋ́съ же и҆ ванаі́а и҆ сараві́а, а҆ка́нъ, савате́й, кампта́съ, а҆зарі́а, і҆ѡзавада́нъ, а҆нифане́съ и҆ леѵі́ти бѧ́хꙋ вразꙋмлѧ́юще люді́й въ зако́нѣ: лю́дїе же стоѧ́хꙋ на стоѧ́нїи свое́мъ.
7
Ісус, Ванаія, Шеревія, Іамин, Аккув, Шавтай, Годія, Маасея, Клита, Азарія, Іозавад, Ханан, Фелаія і левити пояснювали народу закон, тим часом як народ стояв на своєму місці.
8
И҆ что́ша въ кни́зѣ зако́на бж҃їѧ, и҆ поꙋча́ше є҆́здра и҆ и҆з̾ѧснѧ́ше ко разꙋмѣ́нїю гдⷭ҇ню, и҆ разꙋмѣ́ша лю́дїе чте́нїе.
8
І читали з книги, із закону Божого, виразно, і приєднували тлумачення, і народ розумів прочитане.
9
Рече́ же неемі́а и҆ є҆́здра свѧще́нникъ и҆ писе́цъ, и҆ леѵі́ти и҆ толкꙋ́ющїи лю́демъ, и҆ рѣ́ша всѣ̑мъ лю́демъ: де́нь ст҃ъ є҆́сть гдⷭ҇ꙋ бг҃ꙋ на́шемꙋ, не рыда́йте и҆ не пла́чите. Поне́же пла́каша всѝ лю́дїе, є҆гда̀ оу҆слы́шаша словеса̀ зако́на.
9
Тоді Неємія, він же Тиршафа, і книжник Ездра, священик, і левити, які учили народ, сказали всьому народові: день цей святий Господу Богу вашому; не засмучуйтеся і не плачте, тому що весь народ плакав, слухаючи слова закону.
10
И҆ речѐ и҆̀мъ: и҆ди́те и҆ ꙗ҆ди́те тꙋ̑чнаѧ и҆ пі́йте сла̑дкаѧ, и҆ посли́те ча̑сти не и҆мꙋ́щымъ, ꙗ҆́кѡ ст҃ъ є҆́сть де́нь гдⷭ҇еви на́шемꙋ, и҆ не печа́литесѧ, и҆́бо ра́дость гдⷭ҇нѧ сїѧ̀ є҆́сть си́ла на́ша.
10
І сказав їм: підіть, їжте жирне і пийте солодке, і посилайте частки тим, у кого нічого не приготовано, тому що день цей святий Господу нашому. І не засмучуйтеся, тому що радість перед Господом — підкріплення для вас.
11
Леѵі́ти же молча́нїе творѧ́хꙋ во всѣ́хъ лю́дехъ, глаго́люще: молчи́те, ꙗ҆́кѡ де́нь ст҃ъ є҆́сть, и҆ не тꙋжи́те.
11
І левити заспокоювали весь народ, говорячи: припиніть, тому що день цей святий, не засмучуйтеся.
12
И҆ ѿидо́ша всѝ лю́дїе ꙗ҆́сти и҆ пи́ти, и҆ посла́ти ча̑сти, и҆ сотвори́ти весе́лїе вели́ко, ꙗ҆́кѡ разꙋмѣ́ша словеса̀, и҆̀мже наꙋчи́ша и҆̀хъ.
12
І пішов увесь народ їсти, і пити, і посилати частки, і святкувати з великою радістю, тому що зрозуміли слова, які сказали їм.
13
И҆ въ де́нь вторы́й собра́шасѧ кнѧ́зїе ѻ҆те́чествъ со всѣ́ми людьмѝ, свѧще́нницы и҆ леѵі́ти ко є҆́здрѣ писцꙋ̀, да протолкꙋ́етъ всѣ̑мъ словеса̀ закѡ́ннаѧ.
13
На другий день зібралися глави поколінь від усього народу, священики і левити до книжника Ездри, щоб він пояснював їм слова закону.
14
И҆ ѡ҆брѣто́ша пи́сано въ зако́нѣ, є҆го́же заповѣ́да гдⷭ҇ь рꙋко́ю мѡѷсе́овою, да ѡ҆бита́ютъ сы́нове і҆и҃лєвы въ кꙋ́щахъ въ пра́здникъ мцⷭ҇а седма́гѡ,
14
І знайшли написане в законі, який Господь дав через Мойсея, щоб сини Ізраїлеві в сьомому місяці, у свято, жили в кущах.
15
и҆ да проповѣ́дѧтъ трꙋба́ми во всѣ́хъ градѣ́хъ и҆́хъ и҆ во і҆ерⷭ҇ли́мѣ. И҆ речѐ є҆́здра: и҆зыди́те на го́рꙋ, и҆ принеси́те вѣ̑тви ма̑сличны, и҆ вѣ̑тви древе́съ кѷпарі́сныхъ, и҆ вѣ̑тви мѷрсі̑нныѧ, и҆ вѣ̑тви фі́нїкѡвы, и҆ вѣ̑тви древе́съ дꙋбра́вныхъ, сотвори́ти кꙋ́щы по пи́саномꙋ.
15
І тому оголосили і проголосили по всіх містах своїх і в Єрусалимі, говорячи: підіть на гору і несіть гілки оливи садової і гілки оливи дикої, і гілки миртові і гілки пальмові, і гілки інших широколистих дерев, щоб зробити кущі за написаним.
16
И҆ и҆зыдо́ша лю́дїе, и҆ принесо́ша, и҆ сотвори́ша себѣ̀ кꙋ́щы кі́йждо на кро́вѣ свое́мъ и҆ во дво́рѣхъ свои́хъ, и҆ во дво́рѣхъ до́мꙋ бж҃їѧ и҆ на простра́нствѣ вра́тъ во́дныхъ и҆ на простра́нствѣ вра́тъ є҆фре́млихъ.
16
І пішов народ, і принесли, і зробили собі кущі, кожен на своїй покрівлі і на дворах своїх, і на дворах дому Божого, і на площі біля Водяних воріт, і на площі біля Єфремових воріт.
17
И҆ сотвори́ша ве́сь со́нмъ возврати́выйсѧ ѿ плѣне́нїѧ кꙋ́щы, и҆ сѣдо́ша въ кꙋ́щахъ, ꙗ҆́кѡ не сотвори́ша ѿ дні́й і҆исꙋ́са сы́на наѵи́на та́кѡ сы́нове і҆и҃лєвы да́же до днѐ тогѡ̀. И҆ бы́сть весе́лїе вели́ко.
17
Уся громада тих, що повернулися з полону, зробила кущі і жила в кущах. Від днів Ісуса, сина Навина, до цього дня не робили так сини Ізраїлеві. Радість була дуже велика.
18
И҆ чита́хꙋ въ кни́зѣ зако́на бж҃їѧ на всѧ́къ де́нь, ѿ днѐ пе́рвагѡ да́же до днѐ послѣ́днѧгѡ. И҆ сотвори́ша пра́здникъ се́дмь дні́й, и҆ въ де́нь ѻ҆смы́й собра́нїе по ѡ҆бы́чаю.
18
І читали із книги закону Божого щодня, від першого дня до останнього дня. І святкували свято сім днів, а у восьмий день післясвято за уставом.